Під час перетравлювання корму білки розкладаються до амінокислот.
Вміст жиру в кормах варіює в широких межах. Грубі та соковиті корми дуже бідні на жир (0,1 %), в кукурудзі та вівсі його 5 - б %, а в макусі - до 4 - 5 %.
Клітковина - основна складова частина оболонок рослинних клітин. Вона не розчиняється під дією травних соків. Найбільше клітковини в грубих кормах, особливо в соломі (40 - 45 %), мало - в зерні (2 - 10 %), ще менше в коренеплодах. Корми, багаті на клітковину, малопоживні.
Безазотисті екстрактивні речовини дуже різноманітні за складом. В плодах і бульбах багато крохмалю, а цукор міститься в основному в плодах і коренеплодах [4].
Вітаміни - дуже важлива складова частина кормів. Нестача або відсутність їх призводить до значних порушень обміну речовин в організмі тварин.
Вітаміни містяться в основному в рослинних кормах і класифікуються залежно від здатності розчинятись у воді і жирах.
На хімічний склад кормів впливає багато факторів, з яких найбільш важливі: грунт і добрива, кліматичні умови, сорт рослин, агротехніка, спосіб сівби, якість насіння, догляд за рослинами, спосіб збирання і збереження, способи переробки. Так, внесення в грунт азотних добрив сприяє підвищенню вмісту протеїну в рослинах. Корми, вирощені в місцевості з вологим кліматом, мають менше протеїну, ніж корми, вирощені в місцевостях з сухим кліматом. Різні сорти рослин розрізняються за вмістом сухої речовини. У сіні, зібраному в пізні строки, більше клітковини, а зібраному в дощову погоду, - менше поживних речовин.
Перетравність кормів. Хімічний склад корму відрізняється від хімічного складу тіла тварин. В кормах переважають вуглеводи - крохмаль, клітковина та інші, в тілі тварини крохмалю і клітковини зовсім немає, а є лише виноградний цукор і глікоген, яких немає в рослинах. Білки і жири тваринного походження також відрізняються від білків і жирів рослинного походження.
З'їдений тваринами корм піддається механічній, хімічній і біологічній обробці. Білки, жири й вуглеводи в організмі тварин розщеплюються до простіших речовин, які всмоктуються в кров. При розведенні сільськогосподарських тварин ступінь перетравності поживних речовин виражається коефіцієнтом перетравності (кількість перетравних речовин в процентах до з'їдених).
Перетравність корму залежить від виду й віку тварин, величини і складу кормової даванки, підготовки корму та інших умов. Так, жуйні тварини (велика рогата худоба і вівці) краще перетравлюють грубі корми, багаті на клітковину, ніж коні, свині і птиця [3]. Зернові і соковиті корми різні види тварин перетравлюють приблизно однаково. Молоді і старі тварини гірше засвоюють корми порівняно з тваринами зрілого віку. В молодих це пов'язано з недостатнім розвитком зубної і травної систем, а в старих-зношуванням зубної системи. Великі частки корму дуже перевантажують травний тракт, що негативно позначається на перетравності корму.
Надлишок або нестача яких-небудь поживних речовин, високий вміст клітковини в кормі знижують перетравність усіх його поживних речовин. Рівень протеїнової годівлі, або правильне співвідношення між протеїном-і безазотистими речовинами, показує, скільки припадає на одну частину перетравних вуглеводів і жирів. Оптимальними вважають відношення 1:6-чи 1:8, при яких найбільш висока перетравність поживних речовин.
Розглянемо приблизний склад раціону та потреби в кормах коней.
Таблиця 3 - Потреба в кормах
| Корм | Потреба в корм.од. ц. | Страховий фонд корм.од | Всього ц. корм.од. | Поживність 1 ц | Потреба у кормі, фізична маса, ц | Вміст перетравного протеїну, кг | |
| Корм.од. | Перетравного протеїну, кг | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| Концентрати - всього | 939,06 | 84,51 | 1023,57 | 487,0 | 35,6 | 13,4 | 110,34 |
| Ячмінь | 234,76 | 19,1 | 254,66 | 120 | 8,5 | 2,1 | 17,85 |
| Кукурудза | 46,95 | 3,9 | 50,85 | 132 | 9,3 | 2,6 | 24,18 |
| Пшениця фуражна | 93,9 | 7,9 | 101,8 | 151 | 10,5 | 1,5 | 15,75 |
| Овес | 563,4 | 47,94 | 611,34 | 84,0 | 7,3 | 7,2 | 52,56 |
| Горох | - | - | - | - | - | - | - |
| Грубі – всього | 869,5 | 130,4 | 999,9 | 89 | 1,77 | 22,33 | 19,79 |
| Сіно | 521,7 | 78,15 | 599,85 | 53 | 1,02 | 11,23 | 11,47 |
| Солома | 347,8 | 52,25 | 400,05 | 36 | 0,75 | 11,1 | 8,32 |
| Соковиті – всього | 695,6 | 104,34 | 799,94 | 422 | 24,15 | 17,65 | 109,04 |
| Силос | 278,24 | 41,7 | 319,94 | 110 | 8,7 | 2,9 | 25,3 |
| Сінаж | 173,9 | 26,08 | 199,98 | 95 | 1,25 | 2,1 | 2,62 |
| Коренеплоди | 243,46 | 36,5 | 279,96 | 105 | 8,3 | 2,66 | 22,13 |
| Зелені | 973,84 | 146,0 | 1119,91 | 112 | 5,9 | 9,99 | 58,99 |
| Молочні корми | - | - | - | - | - | - | - |
Даний раціон включає в себе досить багатий набір продуктів, необхідних для нормального розвитку молодняку коней.
2. Складемо норму годівлі на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.
Раціон на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. представимо у вигляді таблиць (табл. 4,5).
Таблиця 4 - Раціон на літній період
| Корм | Кількість корму, кг | Кормові одиниці, кг | Перетравний протеїн, г | Кальцій, г | Фосфор, г | Каротин, г |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Концентрати - всього | 45,0 | 8,38 | 638,0 | 69,65 | 24,0 | 314,2 |
| Ячмінь | 0,5 | 0,60 | 40,5 | 0,6 | 1,7 | 0,5 |
| Кукурудза | 20,0 | 4,0 | 280,0 | 30,0 | 10,0 | 300 |
| Пшениця фуражна | 10,0 | 2,0 | 140,5 | 15,2 | 5,4 | 5 |
| Овес | 12,5 | 1,32 | 115,0 | 0,85 | 4,9 | 2,7 |
| Горох | 2,0 | 0,46 | 62,0 | 23,0 | 2,0 | 6 |
| Грубі – всього | 1,0 | 2,68 | 55,6 | 41,4 | 11,2 | 109 |
| Сіно | 0,5 | 2,08 | 316, | 37,2 | 8,8 | 100 |
| Солома | 0,5 | 0,60 | 24,0 | 4,2 | 2,4 | 9 |
| Соковиті – всього | 63,3 | 10,5 | 700,0 | 75,5 | 33,7 | 309,0 |
| Силос | 25,5 | 4,0 | 270,0 | 30,0 | 12,0 | 300 |
| Сінаж | 15,0 | 2,1 | 210,0 | 23,0 | 2,4 | 7,0 |
| Коренеплоди | 10,0 | 1,20 | 90,0 | 4,0 | 4,0 | - |
| Зелені | 12,8 | 3,2 | 130,0 | 18,5 | 6,8 | - |
| Молочні корми | 5,0 | 1,2 | 85,9 | 3,5 | 8,5 | 2,0 |
Таблиця 5 - Раціон на зимовий період
| Корм | Кількість корму, кг | Кормові одиниці, кг | Перетравний протеїн, г | Кальцій, г | Фосфор, г | Каротин, г |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Концентрати - всього | 57,7 | 8,38 | 638,0 | 69,65 | 24,0 | 314,2 |
| Ячмінь | 1,2 | 0,60 | 40,5 | 0,6 | 1,7 | 0,5 |
| Кукурудза | 22,0 | 4,0 | 280,0 | 30,0 | 10,0 | 300 |
| Пшениця фуражна | 15,0 | 2,0 | 140,5 | 15,2 | 5,4 | 5 |
| Овес | 18,5 | 1,32 | 115,0 | 0,85 | 4,9 | 2,7 |
| Горох | 1,0 | 0,46 | 62,0 | 23,0 | 2,0 | 6 |
| Грубі – всього | 7,0 | 2,68 | 55,6 | 41,4 | 11,2 | 109 |
| Сіно | 4,0 | 2,08 | 316, | 37,2 | 8,8 | 100 |
| Солома | 3,0 | 0,60 | 24,0 | 4,2 | 2,4 | 9 |
| Соковиті – всього | 39,5 | 10,5 | 700,0 | 75,5 | 33,7 | 309,0 |
| Силос | 27,5 | 4,0 | 270,0 | 30,0 | 12,0 | 300 |
| Сінаж | - | 2,1 | 210,0 | 23,0 | 2,4 | 7,0 |
| Коренеплоди | 12,0 | 1,20 | 90,0 | 4,0 | 4,0 | - |
| Зелені | - | 3,2 | 130,0 | 18,5 | 6,8 | - |
| Молочні корми | 9,0 | 1,2 | 85,9 | 3,5 | 8,5 | 2,0 |
Характерною особливістю та відмінністю раціонів літнього та зимового періодів є те, що в літній період акцент ставиться на соковиті корми, в них міститься значна кількість вітамінів, мікроелементів, які потрібні для нормального розвитку для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. в зимовий період навпаки зелених кормів, крім заготовленого силосу нема, але в ньому міститься вже не та кількість поживних речовин, тому переходять на збільшення використання концентратів та грубих кормів [2].
Дані раціони забезпечать нормальний розвиток жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.
В господарстві досить чітко визначені та намічені плани щодо реалізації виробленої продукції.
Отже можемо представити у вигляді таблиці реалізацію продукції конярства по господарству за 3 останні роки.
Таблиця 6
| Рік | Вид реалізації | Вартість продукції | Втрати при реалізації | Прибуток |
| 2002 | На м`ясопереробні заводи | 12,0 грн./кг | 3,0 грн./кг | 9,0 грн./кг |
| Для потреб господарства | 10,0 грн./кг | 3,0 грн./кг | 7,0 грн./кг | |
| Реалізація жеребців племінної породи | 3200 грн. за одного | 200 грн. за одного | 3000 грн. за одного | |
| 2003 | На м`ясопереробні заводи | 14,0 грн./кг | 3,0 грн./кг | 11,0 грн./кг |
| Для потреб господарства | 11,0 грн./кг | 3,0 грн./кг | 8,0 грн./кг | |
| Реалізація жеребців племінної породи | 3500 грн. за одного | 300 грн. за одного | 3200 грн. за одного | |
| 2004 | На м`ясопереробні заводи | 14,0 грн./кг | 4,0 грн./кг | 10,0 грн./кг |
| Для потреб господарства | 11,0 грн./кг | 4,0 грн./кг | 7,0 грн./кг | |
| Реалізація жеребців племінної породи | 3600 грн. за одного | 300 грн. за одного | 3300 грн. за одного |
Як бачимо, з даних представлених в таблиці6 дана галузь має достатній розвиток в даному господарстві існує досить реальна перспектива одержання \прибутків від розвитку конярства.