Всі роботи, пов'язані з хімічним захистом рослин, проводять під керівництвом спеціаліста по захисту рослин. За організацію робіт, охорону праці та техніку безпеки відповідають керівники господарств.
Робітники, які працюють з пестицидами і на машинами для хімічного захисту рослин, повинні пройти медогляд та інструктаж по ознайомленню з правилами і заходами безпеки при роботі з отрутами. Підлітки, вагітні жінки і матері, що годують немовлят, до роботи з хімічними засобами
Звичайний буряковий довгоносик поширений у Степу і в деяких районах Лісостепу. Шкодять жуки й личинки. Найбільш небезпечні жуки у весняний період після виходу з зимівлі. Потребуючи додаткового живлення, вони об'їдають листки, стебельця і проростки сходів. Після спарювання і відкладання яєць жуки поступово відмирають, а личинки живуть у грунті й живляться коренями буряків та інших лободових рослин, заляльковуються в грунті. Молоді жуки, як правило, не виходять з грунту і залишаються зимувати.
Хвороби. Коренеїд уражує тільки молоді рослини, до утворення другої пари справжніх листків. У проростків загниває корінець і підсім'ядольне коліно. У місцях ураження тканина кореневої шийки буріє, стебельце тоншає, бічні корені не розвиваються, надземна частина рослини жовтіє і в'яне. Причина розвитку коренеїда - комплекс несприятливих умов для розвитку сходів буряків і грунтові мікроорганізми. До найбільш активних збудників належать гриби та бактерії. Збудник хвороби зберігається у грунті.
Коренеїд найбільш поширений на вологих, глинистих і суглинкових грунтах при недостатній аеірації.
Шкідники. Колорадський жук дуже небезпечний шкідник картоплі та інших пасльонових культур. Шкодять жуки та їх личинки, об'їдаючи листки картоплі. Самка відкладає яйця з нижнього боку листків. Личинки живуть близько трьох тижнів. Закінчивши розвиток, вони залазять у грунт і там заляльковуються. Протягом весни й літа, залежно від погодних умов, розвивається 2-3 покоління жуків. Зимують у ґрунті дорослі жуки й лялечки.
Капустяний білан дуже поширений на Поліссі та в Лісостепу на капусті. Зимують лялечки шкідника на гілочках дерев, кущів. Самки відкладають яйця на нижній бік листків кормових рослин. Молоді гусениці пошкоджують всі капустяні, обгризаючи листки з країв. Капустяний білан на Україні дає 2-4 покоління на рік.
Павутинний кліщ дуже небезпечний шкідник багатьох, зокрема гарбузових культур, особливо в суху жарку погоду. Кліщі висмоктують сік з нижнього боку листків, обплутуючи їх тонким павутинням. На пошкоджених листках спочатку з'являються світлі плями, потім листки знебарвлюються і засихають. Кліщ зустрічається у парниках і на городах. Зимують самки у щілинах парників, на рослинних рештках. Весною вони відкладають яйця на нижній бік
Серед хижих жуків найбільш корисні сонечка. На Україні відомо їх понад 80 видів, з яких 75 - хижаки. Вони знищують попелиць, кокцид, медяниць.
Жужелиці живляться яйцями бульбочкових довгоносиків, різними гусеницями, лялечками метеликів, багатьох жуків, в тому числі - колорадського, дротяників. Кримська жужелиця поїдає різних слимаків. Найефективнішим ентомофагом з числа сітчастокрилих є золотоочки. Вони знищують попелиць, черевців, щитівок, павутинних кліщів.
Серед ентомофагів особливо слід підкреслити роль яйцеїдів, зокрема трихограму, яку зараз застосовують проти шкідників рослин на значних площах. В біологічній боротьбі найширше використовують буру та бурувато-жовту трихограми. Розводять їх у біолабораторіях. Випущені в поле або сад, трихограми відкладають яйця у яйця різних шкідливих комах. Личинка, що розвивається, живиться вмістом яйця. Таким чином зменшується чисельність шкідників.
Ефективним є використання проти павутинного кліща, який є найнебезпечнішим шкідником огірків у закритому грунті, хижого кліща фітосейулюса. Розвиток і розмноження його відбуваються на рослинах, заражених павутинними кліщами. Самки відкладають яйця серед їх колоній. Личинки фітосейулюса, які відроджуються з яєць, перед линькою впадають в стан спокою, а в наступних фазах живляться павутинними кліщами та їх яйцями. Найбільш сприятлива температура для розвитку фітосейулюса - 20-30°С, а відносна вологість повітря - понад 70%.
Для боротьби з шкідниками використовують також мікроорганізми, які викликають захворювання та загибель комах.
Вітчизняна промисловість випускає бактеріальний препарат кишкової дії ентобактерин-5 - порошок сірого кольору, що складається із спор кристалоутворюючої бактерії і наповнювача. Препарат містить не менше як ЗО млрд. спор бактерій і таку ж кількість білкових кристалів ендотоксину в 1 г. Доза препарату 1-3 кг/га проти шкідників овочевих і 2-5 кг/га - проти шкідників садових культур.
З грибних препаратів для боротьби з шкідниками (колорадський жук, яблунева плодожерка, дубова листокрутка, шкідлива черепашка та інші) використовують боверин - біопрепарат з широким спектром дії. Його випускають у формі порошку, що змочується. У кожному грамі препарату міститься не менш як 2-6 млрд. спор гриба і наповнювач каолін.
Боверин - біопрепарат контактної дії. Спори гриба, Що потрапляють на тіло комахи, утворюють міцелій, який через кутикулу проникає в гемолімфу. Ураження може бути і через кишковий тракт.
Доза препарату - 2 кг/га.
Вітчизняна промисловість випускає бактороденцид амінокістковий - зерниста сипка маса сірого кольору з кісткового борошна, в якому знаходяться бактерії мишачого тифу. Вологість препарату - 6%. В 1 г міститься не менш 0,1 млрд. бактерій. Перед застосуванням препарат зволожують чистою водою і змішують з кормовою принадою.
Із звіробою звичайного і кмину піщаного одержано антибіотики іманін і аренарин, які при використанні для передпосівного намочування насіння або обприскування розсади перед висаджуванням у грунт підвищують стійкість помідорів і тютюну проти тютюнової мозаїки, бронзовості, стовбура пасльонових та інших вірусних і бактеріальних хвороб. Доза препаратів - 5-6 г/га для п'ятиразового обприскування розсади овочевих або намочування насіння.