Дослід ІІ. Вивчення впливу росторегулювальних речовин і метамерності пагона на обкорінюваність та ріст рослин сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд і Туморі із зелених живців з апікальної, медіальної та базальної частини пагона, оброблених в-індомилмасляною кислотою (в-ІМК) та 10% розчином калійної солі нафтилоцтової кислоти (б-НОК) з концентрацією (нормою витрати): 0 (вода, контроль), 5, 10, 15, 20, 25 мг/л водного розчину.
Дослід ІІІ. Вивчення впливу строків живцювання – періоди: інтенсивного росту пагонів (1–10.V), менш інтенсивного росту (1–10.VI), уповільнення росту (1–10.VIІІ) – на обкорінюваність зелених живців ківі та подальший ріст саджанців сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд і Туморі залежно від обробки росторегулювальними речовинами та метамерності (останні досліджували за схемою досліду ІІ).
Живці для дослідів І–ІІІ заготовляли з 2–6-річних кореневласних маточних рослин з використанням зелених (напівздерев'янілих) вегетативних і вегетативно-генеративних однорічних пагонів (за винятком трав'янистої верхівки). Живці нарізували довжиною 10–15 см з 2–4 вузлами залежно від довжини міжвузля з верхньої (апікальна), середньої (медіальна) та нижньої (базальна) частини пагона. Живцювання проводили з травня до серпня, керуючись загальноприйнятими методиками (Тарасенко М.Т., 1991). Листкову платівку не вкорочували. Для стимулювання коренеутворення використовували в-індомилмасляну кислоту (в-ІМК) і 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (б-НОК) з концентрацією (нормою витрати) 5...25 мг/л водного розчину. Морфологічно нижні кінці живців занурювали на 2–3 см у робочий розчин на 12...16 годин (контроль – обробка водою). Після цього живці промивали проточною водою і висаджували за схемою 10х5 см із заглибленням 5 см в суміш низинного торфу та чистого річкового піску в співвідношенні 3:1 (рН 6,5–6,9).
Температура повітря в теплиці для живцювання становила вночі 10…15°С, вдень 25…35°С, а середньодобова температура субстрату – 17…25°С. Відносна вологість повітря змінювалася в межах 85…100%, а вологість субстрату складала 20…25% на суху масу.
Повторність дослідів чотириразова з 24 живцями в кожному повторенні.
У кінці вегетаційного періоду проводили обліки обкорінених живців, підраховували кількість коренів першого та другого порядку та їх загальну довжину, вимірювали приріст надземної частини.
Дослід ІV. Дорощування саджанців з обкорінених живців досліджуваних сортів ківі.
Повторність досліду чотириразова, у кожному повторенні по 12 обкорінених живців.
Догляд за живцями під час обкорінення та дорощування проводили за методикою М.Т. Тарасенка із співавторами (1968).
Саджанці протягом першого року після обкорінення живців дорощували в контейнерах у теплиці з притіненням. Рослини перезимовували в неопалюваній теплиці, де температура повітря не опускалась нижче мінус 15–170С. Протягом наступного вегетаційного періоду дорощування проводили в контейнерах під притіненням з поступовим пристосуванням саджанців до прямого сонячного світла.
Вихід товарних саджанців визначали з урахуванням стандарту Євросоюзу (Горошко В.В., 1995): здерев’янілий приріст саджанців у літровому контейнері був не менший 0,6 м.
Статистичну обробку результатів проводили методом двофакторного дисперсійного аналізу (Доспехов Б.О., 1985).
Економічну ефективність вирощування саджанців розраховували за методикою ІС УААН (2002).
ЗДАТНІСТЬ ДО ОБКОРІНЕННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ КІВІ ЗЕЛЕНИМИ СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ
Обкорінення зелених стеблових живців сортів ківі залежно від строку живцювання. В період інтенсивного росту пагонів обкорінення зелених живців сортів ківі обумовлено біологічними особливостями, зокрема силою росту (рис. 1).
Сильнорослі сорти мали вищий ступінь обкорінення, середньорослі – дещо нижчий, слаборослі – найнижчий. Обкорінення сильнорослих сортів Бруно, Монті та Оріентал Деліхт істотно переважало показник середньорослих сортів Абот і Туморі та слаборослого сорту Хейуорд. За здатністю до обкорінення досліджувані сорти розміщуються (в порядку зростання): Хейуорд, Туморі, Абот, Оріентал Деліхт, Монті і Бруно.
Дисперсійним аналізом пересічно за роки досліджень встановлено, що в період інтенсивного росту пагонів обкорінюваність визначалася головним чином помологічним сортом (вплив фактора 51...54%) і значно слабше зоною пагона (9...13%). У період менш інтенсивного росту пагонів вплив “сорту” становив 28...32%, дещо поступаючись “зоні пагона” – 30...41%, а в період уповільнення росту пагонів збереглася перевага фактора “зона пагона” (18...22%) над фактором “сорт” (12...18%).
Вихід обкорінених живців залежно від обробки росторегулювальними речовинами та метамерності в різні строки живцювання. Обкорінюваність зелених стеблових живців шести сортів ківі в період інтенсивного росту пагонів достовірно зростала під впливом обробки росторегулювальною речовиною (табл. 1, 2).
Таблиця 1 – Вихід обкорінених зелених стеблових живців сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту з різних частин пагона, залежно від обробки в-ІМК (середні дані за 2001–2004 рр.), %
| Концентрація (норма витрати), мг/л | Частина пагона* | Абот | Бруно | Монті | Оріентал Деліхт | Хейуорд | Туморі |
| 0 (вода,контроль) | А | 36,2 | 48,2 | 46,6 | 43,2 | 31,0 | 34,1 |
| М | 31,2 | 42,2 | 38,3 | 35,9 | 26,0 | 28,1 | |
| Б | 30,2 | 42,5 | 39,1 | 38,5 | 27,1 | 29,2 | |
| 5 | А | 43,5 | 56,2 | 56,8 | 51,6 | 40,1 | 43,0 |
| М | 37,8 | 47,1 | 44,8 | 41,9 | 32,0 | 34,9 | |
| Б | 36,5 | 47,7 | 43,2 | 42,4 | 32,3 | 33,1 | |
| 10 | А | 56,0 | 67,7 | 68,8 | 61,2 | 49,0 | 58,1 |
| М | 44,5 | 55,5 | 57,8 | 50,5 | 41,4 | 45,8 | |
| Б | 44,3 | 57,6 | 57,0 | 51,8 | 40,6 | 47,4 | |
| 15 | А | 71,1 | 87,5 | 88,0 | 85,4 | 66,9 | 69,0 |
| М | 60,9 | 74,5 | 75,0 | 71,6 | 55,2 | 52,9 | |
| Б | 60,7 | 77,9 | 73,4 | 72,9 | 53,1 | 53,4 | |
| 20 | А | 52,1 | 59,9 | 63,0 | 58,9 | 45,1 | 50,0 |
| М | 43,2 | 46,1 | 48,4 | 43,8 | 34,9 | 38,8 | |
| Б | 46,1 | 50,3 | 48,7 | 45,6 | 37,5 | 44,0 | |
| 25 | А | 26,8 | 41,1 | 42,7 | 39,8 | 24,5 | 25,3 |
| М | 26,6 | 40,9 | 41,9 | 35,7 | 23,7 | 25,8 | |
| Б | 27,6 | 43,8 | 44,0 | 37,0 | 25,0 | 26,3 | |
| НІР05 | 7,2 | 8,6 | 8,9 | 9,3 | 8,3 | 9,0 | |
Примітка. *Тут і далі: А – апікальна, М – медіальна, Б – базальна частина пагона.
Для всіх досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 15 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців оптимальною концентрацією в-ІМК спричинила зростання виходу обкорінених живців сильнорослих сортів у 1,82–1,98 раза, оптимальною нормою витрати 10% калійної солі б-НОК – у 1,84–2,03 раза; середньорослих сортів, відповідно, в 1,96–2,02 і 2,10–2,14 раза; слаборослого сорту, відповідно, в 2,16 і 2,28 раза. Обробка максимальною концентрацією – 25 мг/л цих речовин виявилася неефективною, спричинивши зниження або неістотне збільшення обкорінення.
Домінуючий вплив на обкорінюваність – 71…85% спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини”.
Апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, ніж медіальні та базальні, причому різниця в обкорінюваності останніх була неістотною.
Сильнорослі сорти Бруно, Монті й Оріентал Деліхт виявили найвищий вихід обкорінених живців (85,4–90,1%), дещо нижчий (69,0–76,0%) – сорти середньорослі Абот і Туморі та найнижчий (66,9– 70,8%) – слаборослий сорт Хейуорд.
Таблиця 2 – Вихід обкорінених зелених стеблових живців сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту з різних частин пагона, залежно від обробки 10% калійною сіллю б-НОК(середні дані за 2001–2004 рр.), %
| Концентрація (норма витрати), мг/л | Частина пагона | Абот | Бруно | Монті | Оріентал Деліхт | Хейуорд | Туморі |
| 0 (вода,контроль) | А | 36,2 | 48,2 | 46,6 | 43,2 | 31,0 | 34,1 |
| М | 31,2 | 42,2 | 38,3 | 35,9 | 26,0 | 28,1 | |
| Б | 30,2 | 42,5 | 39,1 | 38,5 | 27,1 | 29,2 | |
| 5 | А | 51,0 | 66,7 | 68,5 | 59,6 | 49,5 | 54,2 |
| М | 37,2 | 50,8 | 53,6 | 48,9 | 35,4 | 41,7 | |
| Б | 39,6 | 52,3 | 54,7 | 49,7 | 32,8 | 42,7 | |
| 10 | А | 76,0 | 88,8 | 90,1 | 87,8 | 70,8 | 73,2 |
| М | 60,4 | 76,6 | 79,2 | 78,1 | 54,4 | 58,6 | |
| Б | 65,6 | 80,7 | 82,6 | 81,5 | 53,9 | 61,5 | |
| 15 | А | 64,1 | 78,4 | 79,7 | 77,1 | 59,1 | 62,2 |
| М | 58,3 | 67,2 | 70,3 | 65,9 | 43,0 | 49,2 | |
| Б | 56,5 | 68,2 | 69,3 | 66,4 | 45,3 | 49,7 | |
| 20 | А | 47,9 | 60,2 | 64,3 | 61,7 | 40,4 | 43,5 |
| М | 31,8 | 44,3 | 50,5 | 46,4 | 27,9 | 32,5 | |
| Б | 35,2 | 51,3 | 52,6 | 50,0 | 29,4 | 37,0 | |
| 25 | А | 31,5 | 36,7 | 40,9 | 35,9 | 24,7 | 30,0 |
| М | 33,3 | 38,0 | 41,4 | 32,0 | 22,9 | 28,6 | |
| Б | 34,4 | 39,3 | 42,4 | 33,6 | 25,5 | 30,7 | |
| НІР05 | 8,8 | 8,6 | 9,1 | 8,4 | 8,3 | 8,1 | |
Обкорінюваність досліджуваних сортів ківі в період менш інтенсивного росту пагонів, як і в перший строк живцювання, достовірно зростала після обробки в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійною сіллю б- НОК з нормою витрати 5...15 мг/л (для більшості сортів; рис. 2). У варіантах з обробкою оптимальними концентраціями росторегулювальних речовин вихід обкорінених живців з апікальної зони пагона для сильнорослих сортів складав 51,3...62,0%, середньорослих – 45,3...47,4, слаборослого – 40,4…41,7% і зменшився, порівняно з першим строком, відповідно, в 1,5, 1,6 і 1,7 раза. На обкорінюваність живців у цей строк живцювання головним чином вплинув фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (51...75%), тоді як сила впливу фактора “зона пагона” склала 12…23%.