Особливості планування водопостачання (стр. 3 из 4)
Після цього заповнюємо графік, на якому відкладаємо пунктирною лінією рекомендовані дати поливів, а жирною лінією наносимо отримані дати поливів. По краям отриманих дат поливів пишемо початкову і кінцеву дати поливів. Вище лінії пишемо площу, а нижче кількість води яку необхідно подати для поливу культури у точку виділу.
За укомплектованим графіком поливу дощувальної машини будуємо графік водопостачання насосної станції.
4.5 Основні показники виконання плану поливу
До основних показників виконання плану поливу відносяться:
Площа поливу нетто складає Fнетто = 640 га;
Площа поливу в гектарополивах складає Fнетто = 3442 га/пол;
Об’єм води який необхідне для поливу культур на полі W = 1718,02 тис.м3;
Об’єм води який необхідне для поливу культур у точці водовиділу W = 1952,46 тис.м3;
Загальний коефіцієнт корисної дії господарської мережі:
(4.4) 
Середньо виважена зрошувальна норма:
, тис. м3/га(4.5) 
тис. м3/гаСередня кількість поливів культури:
(4.6) 
Проведення внутрігосподарського плану включає в себе:
Підготовка зрошувальної мережі до поливів
Підготовка зрошувальних площ до поливів
Організація поливів.
Облік води при поливі.
Контроль за меліоративним станом земель.
Ремонтні роботи.
Для підготовки поля до поливу проводять експлуатаційне планування і вирівнювання поверхні, нарізання і зарівнювання тимчасових зрошувачів.
Ремонтні роботи поділяються на поточні і капітальні. Особливий вид представляють аварійні ремонти, які виникають з-за стихійних лих. Поточний ремонт проводять для виключення дефектів і ушкоджень. В склад робіт входить: щорічне очищення трубопроводів і каналів від замулення; виключення ушкоджень окремих елементів споруди, підготовка споруд і обладнання до зимового періоду, очищення споруд від сміття, льоду та інше. Капітальний ремонт включає заміну елементів споруди, облицювання каналів, заміну ділянок дорожнього полотна, заміну обладнання. Канали, гідротехнічні споруди, експлуатаційні дороги, лотки, трубопроводи і насосно-силове обладнання оглядають 2 рази на рік: восени після закінчення роботи для об’ємів виключення дефектів які залишилися і підготовки мережі до зрошень. Поточний ремонт проводять на основі дефектних відомостей і калькуляційних робіт, капітальний ремонт – на основі технічних проектів і кошторису. Зрошувана мережа в зимовий період повинна бути вільна від води. В південних районах в зимовий час проводять вологозаряджаючі поливи, поливи садів і древесних насаджень, а також промивку засолених земель. В цих випадках канали працюють згідно за планом водокористування, складений для не вегетаційного періоду. В наслідок накопичення снігу в каналах утворюються затори. В періоди морозів в працюючих каналах накопичення снігу і дрібного льоду досягають великого розміру. Необхідно по можливості виключати систему на весь зимовий період. В випадках необхідності пропуску води на каналах в такі періоди, необхідно встановлювати надзор за ділянками, де можуть утворюватись затори, своєчасно очищати русло. Ділянки з недостатніми запасами міцності в дамбах і повинні бути укріпленими.
5.1 Основні положення планового водокористування для системи
Водокористування – це діяльність, забору, транспортування, розподілу, а також по здійсненню поливів.
Планове водокористування – діяльність по забору води по заздалегідь складеному плану.
Планування водокористування на зрошуваних землях виконується по ланці системи.
За багатолітній досвід експлуатації гідромеліоративних систем можна сформувати наступні принципи планового водокористування:
Планування водокористування починається з поля і закінчується джерелом зрошення при цьому враховується структура гідромеліоративної системи і соподчиненості, як усередині гідромеліоративної системи так і по джерелу зрошення. План водоподачі включає в себе:
господарські плани по кожному водокористувачу;
міжгосподарські плани водорозподілу по міжгосподарській мережі;
міжгосподарські плани водорозподілу по джерелу зрошення;
При складанні плану водокористування виходячи з режиму зрошення сільськогосподарських культур, які узгоджуються з технікою поливу, вимогами агротехніки і меліоративного стану зрошуваних систем;
При складанні планів враховуючи можливості джерел зрошення, які виражають лімітами на забір води на основі водобалансових розрахунків і уточнюються кожного року;
При складанні планів водокористування враховується структура поливних площ, ККД міжгосподарських каналів, а також режими зрошення культур які вирощуються на цих землях;
Вода в точки виділу повинна подаватися безперервно;
Контроль за здійсненням планів поливів покладених на ІОС і контрольовані організації по екології;
Положення планового водокористування можна скласти наступним чином:
гідромеліоративні системи необхідно удосконалювати таким чином, щоб вони дозволяли забезпечувати раціональне використання води, охорони навколишнього середовища, родючість ґрунтів;
водокористування повинно проводитись згідно плану і не повинно бути надлишковим;
на державному рівні здійснюється облік водних ресурсів усіх вододжерел;
водокористування повинно бути платним, яким воно і є.
5.2 План подачі води у точки водовиділу
План подачі води у точки водовиділу в виробничих умовах складає інженер, спільно з інженером-гідротехніком господарства по внутрішньогосподарському плану, але ми в даному курсовому проекті розраховуємо по розрахунковому господарству вважаючи, що сівозміна однакова у всіх господарствах і додержуючись пропорційності між витратами і об’ємами. Розрахунок (таблиця 5.1) проводимо згідно наступної пропорційності:
(5.1)Диспетчеризація – централізоване оперативне і безперервне управління процесами водорозподілу з урахуванням впливу зовнішніх факторів діючих на систему.
Забір води з джерела зрошення, розподіл її по системі і подачу господарствам здійснюється за графіком.
Для розробки диспетчерського графіка складають схему зрошувальної системи (рис. 5.1.).
На рисунку 5.1. арабськими цифрами позначені водовипуски, а римськими – розподільчі вузли.
Розрахунки по складанню диспетчерського графіку ведуть починаючи з самого віддаленого вузла системи від джерела зрошення.
Вихідні дані для складання диспетчерського графіка:
Для складання диспетчерського графіка водораспределения необхідні дані про витрати води господарством у точках виділу по декадах які визначаються по складених внутрішньогосподарських планах водокористування. Форма диспетчерського графіка забору води і її розподіл приводяться в таблиці 5.2.
5.4 Основні показники виконання системного плану
Площа зрошення нетто
га;Площа зрошення га/пол,:
, га/Пол(5.2)де
- площі які займають окремі культури, у % від 
;n – кількість поливів і-тої культури;
Загальна кількість води, яку необхідно забрати із джерела зрошення за зрошуваний період:
, тис.м3(5.3)де
- середньодекадні витрати води в голові системи; 
Норма водозабору і водоподачі:
, тис.м3/га(5.4) 
, тис.м3/га(5.5) 
тис.м3/га; 
, тис.м3/гаЗагальна кількість води яку необхідно подати на поля:
, тис м3/га(5.6)де
- середньозважена зрошувана норма, тис. м3/га; 
, тис м3/гаЗагальний ККД зрошуваної системи:
(5.7) 
Об’єм води, що необхідно подати в точки водовиділу: 51062 тис м3;
ККД міжгосподарської мережі: