Загальний ККД господарської мережі:
(5.9)5.5 Впровадження системного плану поливу
Експлуатаційна служба забезпечує надійність дії усіх ланок. Необхідно визначити нормальний стан кожного елемента системи і підтримувати його в процесі експлуатації. Склад заходів по утриманню приладів системи: охорона, протипожежні заходи, періодичні огляди, нагляд за роботою і підтримкою у робочому стані. На спорудах і каналах повинні бути попереджуючі знаки і вказівки – кілометрові стовпи, репери, марки, п’єзометричні створи для спостереження за деформацією та фільтрацією.
Територію навколо споруди і будівель упорядковують, забезпечуючи відвід поверхневих вод, насаджують дерева, чагарники, квіти і сіють трави.
Вузлові споруди устатковують постами обліку води, опорними реперами і марками, покажчиками рівня води, знаками розповсюдження кривих підпорів і спадів, границь вузлових споруд та інше.
Зміни в розташуванні постів, знаків і пристроїв на вузлових спорудах вносить експертна служба ІОС. До ремонтних робіт на вузлових спорудах приступають після закінчення поливів або при перекачуванні води по обводному руслу в літній період. На відповідальних вузлових спорудах вночі повинно бути освітлення, обгороджені небезпечні місця і розміщенні рятівні засоби. Під час паводків на головних спорудах організовують цілодобові чергування, повинні бути складені інструкції по експлуатації вузлових споруд. Необхідно мати документи: план вузла споруди, поздовжні і поперечні профілі, виконавчі креслення, технічні паспорти, журнал роботи по вузлу і виконання подачі води і інші.
Крім вузлових споруд на ділянках каналу між вузлами можуть бути лінійні випуски.
Обслуговування акведуків зводиться до підтримки їх в робочому стані. Для цього необхідно спостерігати, щоб пропуск води через акведук не викликав розливу вхідної і вихідної його частин. Спокійний вхід і вихід потоку свідчать про правильну роботу цих частин акведуку. Порушення у вхідній частині можуть відбутися в наслідок попадання сторонніх предметів, а також утворення підпорів. В цих випадках при підході до акведуку вода може піднятися вище граничного горизонту, можуть утворитися водовороти, які спричиняють розмив понура і інших явищ, які притягають за собою аварію. Своєчасною очисткою головної частини акведуку від сторонніх предметів і спостереженнями за станом ущільнень ґрунту біля антифільтраційних стінок і запусків.
Вихідна частина може бути розруйнована і обійдена водою в результаті розриву низових кріплень, утворення заторів, при зниженні пропускної спроможності у каналі, який приймає воду з акведука. В цих випадках також потребується спостереження, очистка низової частини каналу від заторів.
Обслуговування дюкерів і труб. Дюкери і труби виправно працюють тільки в тому випадку, якщо швидкісний режим і витрати споруд співпадають з проектними.
Дюкери і труби повинні бути, по-перше, обладнані верхньою і нижньою рейками встановленими на одній нульовій відмітці з нанесенням на них робочих горизонтів, граничних, мінімальних і максимальних горизонтів води в нижньому і верхньому б’єфах. По-друге, вони повинні мати прилади очистки від замулення (у вигляді колодязів і люків), а також обладнані тичинами, черпаками та інше.
Ці споруди також неповинні просідати, давати тріщини, руйнування облицювання і інших деформацій їх складових елементів. Особливо небезпечний для цього роду споруд зворотні підпори і понижені витрати, які спричиняють зменшення швидкостей потоку і як наслідок замулення і закупорку. Тому необхідно слідкувати за станом пропускної і транспортуючої здібності каналу нижче дюкеру (труби) і своєчасно забезпечувати йому нормальний стан (проводити очистку та ремонтні роботи).
Обслуговування перепадів і швидко токів зводиться к підтриманню в справному стані вхідної частини, сходинок перепаду або нахилених площин і низової частини (рисберми) в запобіганні їх від розмиву і руйнуванню, в своєчасному ремонті ушкоджених елементів, а також в спостереженнях за стійкістю підпірних стінок, кріплення відкосів, антифільтраційних запусків і за швидкостями проходження води через споруду.
Обслуговування лінійних споруд в зимовий період полягає по-перше, в заходах по відведенню вод які можуть в період заморозків визвати розрив і додаткові навантаження на споруду, по-друге в розчищенні дренажних улаштувань і забезпеченні виходу ґрунтових і фільтраційних вод з-під споруди.
Кожна із споруд на каналі повинна мати закріплені зовнішніми знаками відмітки робочих і граничних горизонтів наповнення, відмітки, які контролюють стійкість основних елементів споруди і зовнішні знаки на границях розповсюдження підпору або спаду. Стан каналу визначають зовнішнім оглядом і спеціальними промірами. Великі порушення фіксуються спеціальними актами для кожної ділянки каналу або русла. Не великі порушення заносяться в загальну відомість каналів.
Нормальний стан каналів і споруд оцінюють по розділам: проектна пропускна спроможність, мінімальні фільтраційні і технічні втрати, відсутність замулення, розмивів, безвідрадна робота підйомників, засобів автоматики, телемеханіки і зв’язку, відсутність на каналах непередбачених проектом насосних станцій, точок виділу води, мостів та інше. Зміна витрат повинна бути в малих каналах не більше 20%, міжгосподарських 10% в період не менше двох годин.
При експлуатації дюкерів, труб не допускають підпорів при вході в споруду. Необхідно дотримувати полагодженими металеві конструкції гідротехнічних споруд: щити, решітки, прилади для обігріву і інше. Перед підйомом або опусканням щитів необхідно оглянути механізми, електродвигуни, пази, гальмівні пристрої.
Мережа скидних каналів і колекторів, а також яр і пониження, які служать природними дренами зрошуємого масиву обслуговуються управліннями зрошуваних систем. Підтримка цих пристроїв, а також ярів і понижень в стані забезпечуючому відвід поступаючої води за межу зрошуємої території. Для штучних скидних каналів і колекторів встановлюють нормальні поперечні перерізи, заданих ухилів і поперечних перерізів. Природні дрени (яри, пониження) необхідно використовувати на всіх ділянках. Вони повинні бути об’єднанні з природними колекторами в єдину відвідну мережу, а також закріпленні знаками і реперами. Відвідну здібність природних дрен встановлюють спеціальним обстеженням.
Всю відвідну мережу потрібно очищати від заростання, не допускати обвалів, зсувів та інше. Необхідно своєчасно усунути всі причини, які знижують її пропускну спроможність. Замикаючі частини водоскидної і колекторної мереж повинні бути устатковані гідрометричними створами.
Правила і прийоми ремонту і очищення скидної і колекторної мереж переважають роботі по боротьбі з заростанням каналів водною рослинністю. Великий ефект проти поростання дає обсадження каналів деревними породами з густою і широкою кроною.
Якщо на системі, крім природної і колекторної мереж відкритого типу має місце ще і закрита мережа, експлуатація її проводиться по спеціально розробленим інструкціям, враховуючи специфічні особливості цього роду споруд.
Утримання і ремонт допоміжного обладнання полягає в виправленому стані облікових, вимірювальних і контрольних приладах (гідрометричні прилади, лічильники, самописці і прилади диспетчерського контролю та інше) утримується шляхом періодичного огляду, профілактичного ремонту, заміни зношених частин. Ремонт приладів виконують спеціалізовані станції.
Телефонна мережа і освітлення електрообладнання обслуговують майстри організацій зв’язку і електричних станцій по договору з системним управлінням.
1. Звіти Каховського гідрогеолого-меліоративної експедиції по гідрогеолого-меліоративному стану в межах Голопристанського району Херсонської області.
2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В.Яцика, В.М.Хорєва. – К.: Генеза, 2000. – 456с.
3. Методика оцінки і прогнозу еколого-меліоративного стану і стійкість земель при зрошенні. Посібник 2 до ВБН 33-5.5-01-97 “Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу”, частина 1-Зрошувальні землі. – К., 2002. – 147с.
4. Агроклиматический справочник по Херсонской области. – Л.: Гидрометиоиздат, 1958. – 90с.
5. Методические рекомендации «Природные условия и почвенный покров Херсонской области» / Гамаюнов В.Е., Кухтеева К.М., Сидоренко А.И. – М.: Колос, 1985. – 44с.
6. Методические указания «Природные условия и почвенный покров Херсонской области» / Золотун В.П., Рябцева В.Ф., Мозговая М.М. – Херсон, 1980. – 25с.
7. Історія міст і сіл. Херсонська область / Таранько П.Т., Бєгман М.П., Балогуров М.П. – К., 1972. – 687с.
8. Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации / Под ред. С.М. Гончарова и С.М. Коробченко. – Львов. 1988. – 349с.
9. М.Ф.Нантальчук, Х.А.Ахмедов, В.И.Ольгаренко “Эксплуатация гидромелиоративных систем”, М., «Колос», 1983.
10. И.А.Шаров “Эксплуатация гидромелиоративных систем”, М., «Колос», 1968.