Таким чином, значення того чи іншого елемента криміналістичної характеристики злочинів обумовлюється його роллю в розкритті даної групи злочинів.
Елементи криміналістичної характеристики злочинів досить різноманітні. Дати їхній вичерпний перелік практично неможливо, тому що він постійно змінюється, так само як мінлива і сама кримінальна практика. Тому обмежимось лише узагальненим переліком.
Криміналістична характеристика злочинів розкриває, по-перше, типові кримінальні ситуації,які застосовуються до даного виду (групи) злочинів. Так, багаторічна практика розкриття вбивств виявила ряд типових кримінальних ситуації особливостями розслідування: вбивство з застосуванням вогнепальної зброї і маскуванням під самогубство, з застосуванням колючо-ріжучих знарядь, що характеризуються, з розчленуванням і приховуванням трупу, вбивство в бійці з використанням різноманітних тупих предметів і знарядь (палок, каменюк і ін.), вбивство в квартирі та в безлюдній місцевості і т.д. Виявлення типових кримінальних ситуацій сприяє правильному вибору ефективних технічних засобів і тактичних прийомів розслідування, швидкому розкриттю злочинів.
Певне криміналістичне значення мають також узагальнені відомості про предмет злочинного посягання. Наприклад, дані про те, що промисловий товар, вироби, матеріали в даний період є найбільш розповсюдженим предметом спекуляції, крадіжок або розбійних нападів, допомагають слідчому виявити джерело їхнього одержання, викрити співучасників злочину. Для кримінально-правової характеристики більшості злочинів і кваліфікації вчиненого ці відомості несуттєві, але в криміналістичній характеристиці злочинів вони є необхідним елементом.
Важливий елемент криміналістичної характеристики злочину - сукупність даних, що характеризують спосіб його вчинення. Як відомо, в деяких випадках він є необхідним елементом об'єктивної сторони злочину і входить в його кримінально-правову характеристику (таємне викрадення майна - крадіжка; відкрите викрадення майна - грабіж; напад з метою заволодіння майном, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з загрозою застосування такого насильства - розбій; заволодіння майном шляхом обману або зловживання довірою - шахрайство і т.д.). Інколи спосіб вчинення злочину є кваліфікуючою обставиною (так, грабіж, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, являє собою кваліфікований вигляд грабежу і тягне більш високу міру покарання). Деякі способи вчинення злочину, хоча і не передбачені в якості кваліфікуючих обставин, але завжди грають роль обставин, що обтяжують відповідальність (вчинення злочину з особливою жорстокістю або знущанням над потерпілим, з використанням умов суспільного лиха, загальнонебезпечним способом - пп. 8, 9,10 ст. 41 КК). В багатьох випадках спосіб вчинення злочину, не зазначений в диспозиції тієї або іншої статті Кримінального кодексу, враховується судом при визначенні міри покарання, отже, має кримінально-правове значення і є елементом кримінально-правової характеристики злочину.
Та все таки характеристика способу вчинення злочину не вичерпується його кримінально-правовим значенням. В кримінально-правовій характеристиці спосіб вчинення злочину поданий в загальному вигляді (спосіб відкритого або таємного викрадення, проникнення в приміщення і т.д.); для неї байдужі прийоми таємного викрадення, проникнення в приміщення, конкретні технічні засоби, які при цьому використовуються, джерело їхнього одержання і т.д. Однак спосіб вчинення злочину завжди конкретний. Серед них - розповсюдженість даного способу злочину, конкретні прийоми його застосування, технічні і інші засоби, що використовуються, їхні конструктивні особливості, шляхи використання при підготовці і вчиненні злочину. Все це входить в криміналістичну характеристику способів вчинення злочинів. В окремих складах спосіб вчинення злочину взагалі не має кримінально-правового значення, але в криміналістичній характеристиці він залишається одним з важливих елементів.
В багатьох випадках спосіб являє собою цілу систему дій з численними її елементами. Відомості про те, як готується злочин, яким чином проводяться тренування, як і де готуються або пристосовуються необхідні знаряддя злочину і інші технічні засоби, які джерела їхнього одержання, які недоліки в обліку і зберіганні цих засобів полегшили доступ до них злочинних елементів, які технологічні процеси, обладнання, матеріали використовувались для їхнього виготовлення, яким чином вони застосовувались при вчиненні злочину і т.д. Всі ці дані також повинні бути віднені до криміналістичної характеристики злочинів.
Окрім означених особливостей, злочин з криміналістичної точки зору характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій він готується і вчиняється. На місці злочину нерідко залишаються різноманітні сліди, знаряддя злочину і інші предмети - німі свідки усього при підготовці і вчиненні злочину. Це - майбутні речові докази по справі. Сліди злочину в ряді випадків несуть на собі різноманітні документи - речові докази (підроблені рахунки, квитанції, наряди і ін.) і інші письмові акти (фінансові, бухгалтерські, облікові, технологічні і інші документи), що свідчать, наприклад, про вчинене розкрадання, випуск недоброякісної продукції. Кожний вид (група) злочинів відрізняється матеріальними наслідками, узагальнені дані про які мають велике значення для розкриття злочинів. Тому сукупність даних про матеріальні сліди злочину, їхні особливості і локалізації - важливий елемент криміналістичної характеристики злочинів.
В криміналістичному відношенні великий інтерес відіграють і наслідки злочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторони злочину має істотне значення для кваліфікації вчиненого і визначення міри кримінальної відповідальності. Психічне відношення винного до можливих наслідків, що настали або злочину визначає форму його вини; в ряді випадків наслідки злочину є його кваліфікуючою ознакою. Але окрім кримінально-правової характеристики, реальні наслідки злочинної діяльності мають свій криміналістичний аспект. Якщо, наприклад, злочини в області господарської діяльності призвели до зриву виконання державних планів, випуску недоброякісної або нестандартної продукції, до порушення діяльності підприємств, установ, організацій, до дефіциту товару та перебоїв в постачаннях населенню продовольчих або промислових товарів і т.д., те ці факти не можуть не використовуватися в розкритті злочину, в плануванні розслідування. Вони допомагають визначити напрямок розслідування, шляхи пошуку злочинців і їхніх співучасників, викрити форми і способи їхньої злочинної діяльності. Отже, сукупність відомостей про типові реальні наслідки тієї або інший групи (виду) так званих матеріальних злочинів є необхідним елементом їхньої криміналістичної характеристики.
Аналіз слідчої практики показує, що деякі злочини, особливо вчинені в співучасті, інколи пов'язані з іншими злочинними проявами, наприклад розкрадання державного і громадського майна - із хабарництвом, спекуляцією, приватною підпрємницькою діяльністю і деякими іншими посадовими і господарськими злочинами, а інколи з порушеннями правил про валютні операції; бандитизм - з розкраденням вогнепальної зброї. Криміналістична характеристика цих типових зв'язків злочинів між собою важлива для методики розслідування, оскільки узагальнені дані про подібні взаємозв'язки дозволяють повніше і глибше розкривати злочини, виявляти всіх співучасників.
Щоб успішно розкривати злочини, необхідно володіти також узагальненими відомостями про способи приховування злочину, механізми тайників, виготовлення або набуття фальшивих документів, нелегального зв'язку з співучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосування криміналістичної техніки і службово-розшукувальних собак, інших прийомах маскування злочинців. Дані про засоби нелегального зв'язку і способи маскування набувають особливого значення в розкритті групових злочинів. При цьому можуть бути успішно використані узагальнені дані про криміналістичні особливості співучасті в злочині, зокрема відомості про структуру злочинних груп, розподіл ролей між співучасниками, способи втягнення їх в злочинну діяльність, форми і засоби зв'язку, засоби конспірації, умови переходу на нелегальне положення і т.д. Відомості про всі ці обставини також повинні бути складником криміналістичної характеристики злочинів, тоому що успіх розкриття групових злочинів багато в чому залежить від криміналістичної характеристики співучасті.
Особа злочинця, як відомо, складає об'єкт кримінологічного дослідження і більшість типологічних даних про неї є елементом кримінологічної характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічного вивчення особи злочинця обмежуються тими особистими особливостями, що необхідні для використання з метою попередження злочинів. Ряд особистих рис злочинців залишається за межами кримінологічної характеристики. Це в основному «професійні» навики злочинців, наприклад, навики кишенькових злодіїв, фальшивомонетників. Навики виявляються в певних способах і прийомах вчинення злочинів, залишають на місці злочину певний «почерк» злочинця. На місці вчинення злочину виявляються такі речові докази, що вказують не тільки на «професійні» навики злочинця, але і на інші його особисті якості: жорстокість, неосвідченість і ін. Це спостерігається, наприклад, в випадках вбивства, коли злочинець вдається до особливо жорстоких засобів вчинення злочину, виколює жертві очі, вважаючи, що в них фіксується особа убивці. Всі ці особисті особливості злочинців мають велике значення для розшуку і повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики злочинів.