Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи
Зміст.
I. Вступ.2
II. Предметта завданнякриміналістики.3
III. Механізмвчинення злочину,основи механізмузлочинноїдіяльності.13
1.Злочинністьу системі соціальноїдіяльності.13
1.Злочин якрізновидністьсоціальноїдіяльності.13
2.Криміналістичнепоняття діяльності.14
3.Структуразлочинноїдіяльностіі характеристикаїї елементів.16
2.Теорія механізмувчинення злочину.20
4.Відображенняв основі механізмувчинення злочину.20
5.Види взаємодіїу структурімеханізмузлочину та їхенергетичнасутність.23
IV. Висновок.25
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………22
I.Вступ.
Формуванняпредмета наукикриміналістикимає певнийісторичнийаспект, сутьякого до цьогочасу становитьдискусійнупроблему. Предметбудь-якої наукирозвивається,вдосконалюютьсяйого зміст іметоди у відповідностідо загальногонакопиченнянаукових знаньта соціальнихумов розвиткусуспільства.Розвитокпроцесуальноїдумки наприкінціXIXст. та пекучіпотреби практикистворили умовидо відгалуженнявід фундаментальнихправових галузейзнань багатьохспеціальних,які мали спочаткуприкладнийхарактер. Цебули судовамедицина,криміналістика,судова психологіята інші.
Упершепро криміналістикуяк системуспеціальнихзнань згадавГ.Гроссу своїй фундаментальнійроботі "Керівництводля судовихслідчих яксистема криміналістики"(1892р.). Це перша робота,в якій булисистематизованінакопиченітактичні іметодологічнізнання пророзкриттязлочинів, зібранітехнічні засоби,які використовувалисьдля цього. Г.Гроссназвав сукупністьтаких знаньсистемою, агалузь знання,що їх вивчає,—криміналістикою.Предмет криміналістикивін визначивтак: "Криміналістикапо своїй сутіпочинаєтьсятам..,"де встановлюють"..,яким саме способомучинюютьсязлочини? Якдосліджуватиці способи ірозкриватиїх, які булимотиви що спричинилидо злочину, якабула мета—про все це намне говоритьні карне право,ні процес. Всеце складаєпредмет криміналістики".
Наступнівизначенняпредметакриміналістикиє вдосконаленнямосновних положень,які були зазначеніще у Г.Гросса.Так, С.Н.Трегубовписав, що предметомкриміналістикиє "використанняметодів природничихнаук і технічнихзнань при розкриттізлочинів івстановленніособистостізлочинця". Увагадо технічногоаспекту використаннязасобів і методівприродничихнаук викликалопояву однобокоговизначенняпредметакриміналістики.Автор першогов Росії підручниказ криміналістикиІ.М.Якімоввважав, щокриміналістика"має своїмпредметомвивчення найбільшдоцільнихспособів таприйомів використанняприродничих,медичних ітехнічних наукприрозслідуваннізлочинів івивченні фізичноїта моральноїособистостізлочинця". Туттехнічнийаспект предметакриміналістикиочевидний, хочаі додаєтьсяновий напрям— дослідженняособистостізлочинця.
Криміналістика,так само, як йінші науки, дляпізнання свогопредмета повиннамати свої методи,котрі маютьвходити у структурупредмета.
II.Предметта завданнякриміналістики.
В умовахформуванняі становленнянових соціально-економічнихвідносин, державнихструктур законодавчоїі виконавчоївлади виникаютьзадачі створенняправової основизміцненнязаконностіі вдосконаленняправоохоронноїдіяльності.Юридичні наукиповинні розроблятиправові основидержавностіі законностіправозаступницькоїдіяльності,спрямованоїна надійнезабезпеченнязахисту конституційнихправ і законнихінтересівгромадян, суспільнихформувань тадержавнихструктур України.
Криміналістикаозброює співробітниківправоохороннихорганів ефективнимиметодами ізасобами розкриттязлочинів, щосприяє реалізаціїпринципуневідворотностіпокарання,об'єктивномувикористаннюкримінальногозакону тапрофілактичномувпливу.
Останнімчасом Президенті Уряд Україниприділяютьособливу увагувдосконаленнюдіяльностіправоохороннихорганів тазміцненнютехнічної базиборотьби зізлочинністювзагалі і зорганізованоюзокрема. Сучаснийрівень наукикриміналістикиі науково-технічнийпотенціалприродничихі технічнихнаук дозволяютьпрактичниморганам прокуратури,внутрішніхсправ, службибезпеки та судупопереджувати,припиняти ірозслідуватидуже складнізлочини і тимсамим сприяютьрозв'язаннюоднієї із головнихзадач зміцненнязаконностіта правопорядкув Україні.
Криміналістика—це юридичнанаука, яка виниклау надрах кримінальногопроцесу у минуломустолітті яксукупністьтехнічнихзасобів і тактичнихприйомів, атакож способівїх використаннядля розкриттязлочинів. Цеозначає, щокриміналістикавивчає злочин.Але злочин єпредметомпізнання іншихгалузей знань(соціологіяі філософія,кримінальне,цивільне іадміністративнеправо, психологія,статистиката ін.), які досліджуютьдеякі специфічністорони, властивостіі особливостізлочинноїдіяльностідля боротьбиіз нею. В цьомуаспекті наукакриміналістикамає свій предметпізнання.
Предметбудь якої науки—це сторона,властивостіі відношенняоточуючогосвіту, що виділенів процесі практикиі перетворенів об'єкт дослідженнядля розкриттяїх спеціальнихзакономірностей.
Злочинє складнимсоціальнимявищем, якехарактеризуєтьсясвоєю структурою,зв'язками івідношеннямиміж його елементами.Пізнані такількісновідтворенівідношеннянабуваютьвластивостейзакономірностей,що належатьсаме цій структурі.Тому криміналістикадосліджуєзлочин передусімяк динамічнийпроцес, тобтойого діяльніснусторону.
Злочину діяльнісномуплані—це динамічнасистема, якамає різні формивзаємодійоб'єктів живоїі неживої природи.В структуруїї елементіввходять: суб'єктизлочину (люди);предмети, задопомогою якихучинено злочин;спосіб учиненнязлочину; результатзлочину, тобтоматеріальніта ідеальнівідображення,а також іншіобставинимісця, часу,поведінка осібпричетних довчиненогозлочину, абоякі випадковостали йогоочевидцями.
Елементидинамічноїсистеми в процесівчинення злочинувзаємодіютьміж собою, створюютьсукупністьпослідовнихпроцедур, якіназиваютьсямеханізмомзлочину. Останнійє однією ізсторін злочину,яку вивчаєкриміналістика.
Механізмучинення злочину,з одного боку,можна податияк низку певнихдій, які відбуваютьсяу часі, прийомів,процедур суб'єктівзлочину вматеріальномусередовищі,а з іншого—як обов'язковупояву незалежновід наслідківзлочинноїдіяльності,тобто відображеннямеханізмузлочину у виглядісистеми матеріальнихта ідеальнихслідів-відображень.
Механізмзлочину є системоювзаємодійреальних об'єктівматеріальногосвіту і томувін охоплюєявища, подіїі факти реальноїдійсності,моменти і відрізкичасу, людей,ділянки місцевостіта простору,предмети, речі,механізми ікомп'ютернісистеми, тварин,об'єкти рослинногосвіту тощо, якіє елементамимеханізмузлочину. Вонипричинновзаємопов'язані,а їх взаємодіявідбуваєтьсяна основі загальнихзакономірностей,форм руху матерії—механічного,фізичного,хімічного,біологічногоі психічного.
Усвідомленнямеханізмузлочину в процесійого розкриттяє однією з важливихзадач, тому щоне встановившидинаміки події— як,коли і при якихобставинах,якими засобамиі в якій послідовностірозгорталасякартина злочинуна місці йоговчинення, неможна зрозумітийого мотивіві причин, датийому кримінально-правовуоцінку, і, зрештою,скласти уявленняпро зовнішнійвигляд злочинцята сконструюватидинамічнумодель йогоповедінки.
Предметбезпосередньогопосягання неможна змішуватиз об'єктом злочину,дослідженнямякого займаютьсярізні галузіправа. Криміналістикуцікавитьбезпосередньопредмет, наякий був спрямованийзлочин, томущо між ним ізлочинцем булавзаємодія.Встановленнявідношень івзаємозв'язківміж предметомпосягання ісуб'єктом злочинумає безпосереднєзначення дляйого розшукуі встановленняособистостізлочинця. Наприклад,наркомананайчастішецікавлять самінаркотики іде практичноїх роздобути.Якщо при крадіжціз аптеки зниклилише наркотичніпрепарати, аінші, навітьбільш коштовнізалишилися,то запідозрюєтьсяпередусімнаркоман.
Предметбезпосередньогопосяганнязакономірнопов'язаний зособистістюзлочинця, йоговіком, фахом,деякими властивостямиособистості.Так, з фотовідділувеликого універмагузникли двафотоапаратиФЕД, кількапачок фотопаперуі проявника.Відділи, розташованіпоряд, в якихпродавалисьгодинники іготовий одяг,злодія не цікавили.Була висунутаверсія, що крадіжкувчинив неповнолітній,який цікавитьсяфотографієюі можливо ранішевідвідувавфотогурток.Перевірка цієїверсії далатакі результати:на вокзалізатрималишколяра, якийвтік з дому істав бродяжити.З'ясувалось,що він передзакриттямунівермагузалишився вньому, вночівзяв два фотоапарати,а вранці, коливідчинилиунівермаг,неповнолітнійзлодій непомітновийшов. Хлопчикнавчався у8класі і відвідувавфотогурток.
Спосібучинення злочину—це образ діяльностісуб'єкта, що нетільки йогоповедінка, алей закономірневідтвореннявикористанняпредметів—засобів діяльності.У зв'язку з цимспосіб опосередкованийоб'єктивнимиумовами, в якихвиникла і розвиваласьпротиправнадія.
Злочинецьі образ йогодії пов'язанийз місцем учиненнязлочину і особистістюпотерпілого.Відомо, що привчиненні убивстваособою, якаперебуває зпотерпілиму близькихстосунках(родич, близькийдруг, знайомий),злочинецьнайчастішенамагаєтьсясховатитруп,знищити слідина місці події,приховатизникненняубитого, створитинеправдивеалібі і т.ін. Вцьому разі заслідами злочинузвичайно висуваютьдві типовіверсії: "Злочинець—свій", "Злочинець—чужий", тобтоне знайомийз потерпілим.
Закономірності,що вивчаєкриміналістика,входять в їїпредмет якелементи. Подіязлочину розкриваєдіяльністьсуб'єктів уматеріальномусередовищі,в результатіякої виникаютьсліди злочину—джерела доказовоїінформації.У природі всевзаємопов'язаноі взаємозумовлено.Злочинна діяльністьне виняток.Сліди-відображеннявиникають зазагальнимизаконами діалектикиі несуть необхіднийі повторюваний,тобто закономірнийхарактер. Давнопомічено, щов соціальнійдіяльностілюди розрізняютьсяза образом дії,предметамиі прийомамита їхнім використаннямі застосуванням,які при масовомуспостереженнінабуваютьзакономірногохарактерупричини танаслідків.
Виникненняслідів привчиненні злочину—процес динамічний,і всякий рух,а також взаємодіясупроводжуютьсявідображенням,тобто появоюзмін у матеріальномусередовищі.Цей процесвідбуваєтьсяу будь-якомуісторичномуперіоді і маєзагальнузакономірність,сутьякої точнозакарбованав народніймудрості так:"Немає злочинубез слідів",тому, що немаєруху без утворенняслідів. На підставахзагальноїзакономірностіР.С.Бєлкінсформулювавчастковізакономірності,які зустрічаютьсяв процесі вчиненнязлочину і єпередумовамиутворенняслідів. Розглянемоїх.
Закономірність,тобто відповідністьзакону—діяльність,яка відповідаєдеяким правилам,нормам. Застосовуючидо події злочину,закономірністьозначає нетільки відповідністьутворенняінформаціїоб'єктивнимзаконам рухуі відображенняматерії, алеі можливістькерування іпередбаченняпояви джерелінформації,цілеспрямованоговикористанняїх у правоохороннійдіяльності.
Р.С.Бєлкінназвав п'ятьзакономірностейутворенняслідів злочинів:
повторюваністьпроцесу виникненняслідів;
зв'язокміж діями злочинцяі отриманнямзлочинногорезультату;
зв'язокміж способомучинення злочинуі слідами, яківиникають якнаслідоквикористанняцього способу;
залежністьвибору способувід конкретнихобставин;
зникненнядоказів тобтослідів злочинів,вищесказанемає сенс об'єднатив такі три групи.
Допершоїгрупизакономірностейналежать:
—повторюваність,тобто при наявностіодних і тих жепричин виникаютьоднакові наслідки,наприклад, придоторку догладкої поверхніпальцем, щоразуутворюєтьсяпотожировийвідбиток. Якщоповерхня шорстка,то він невидимий,а якщо полірована—ледь видимий;
— зв'язокміж дією ірезультатом.Суть цієїзакономірностіпо-лягає в тому,що наявністьзлочинногорезультатусвідчить пронаявністьпротиправноїдіяльності.Зв'язок міждією та їїрезультатомможе бутипредставленийматематично.Але цей зв'язокопосередкованийбагатьма обставинами.Так нестачаматеріальнихкоштів на складіне завжди єнаслідкомкрадіжки аборозтрати, приторканні пальцемпредмета—не завжди зостаєтьсявідбиток. Зв'язокносить кореляційнийхарактер і можебути представленийкількісно, щовикористовуєтьсядля побудовикриміналістичниххарактеристикокремих видівзлочинів.
Закономірнезникненняслідів-відображень.Суть цієїзакономірностіполягає у тому,що будь-якийслід-відображенняматеріальнийабо ідеальнийпісля виникненнязмінюєтьсяу часі і нарешті,зникає. Такимчином слідизлочинів післяїх утворення"старіють",кількістьвідображеноїінформаціїзменшується,а тому їхнєдоказове значенняпоступовозменшується.Знання закономірностейзберіганняв часі окремихслідів злочинудозволяє своєчасноїх знаходитиі фіксувати.
Другагрупазакономірностейвключає тривиди зв'язків:
1.Зв'язок міжспособом діїі слідами злочинуполягає в тому,що однаковівзаємодії прирівних іншихумовах призводятьдо однаковихнаслідків. Якщовчинено крадіжкуіз приміщеннязакритогоскладу, тообов'язковоутворюютьсятакі сліди:немає в наявностімайна або йогочастини, зламаніперешкоди,замикаючіпристрої, виявленнязлочинця намісці події.Якщотрупзнаходятьвисячиму зашморгу, тообов'язкововиникаютьспецифічнісліди (на шиї— странгуляційнаборіздка, язикприкушений,крововиливу капілярнихсудинах тощо),що дозволяєвідрізнитисамоповішеннявід його інсценування.Використаннявогнепальноїзброї призводитьдо появи слідівпострілу—утвореннявогнепальнихпошкодженьна перешкоді,на місці подіїзалишаютьсягільзи, кулі,кіпоть, неспаленіпорошинки, пижіі т. ін. Разомз тим виразністьслідів не завждибуває очевидною,відбитки можутьбути невидимими,погано видимимиі їх знаходженнявимагає використаннятехнічнихзасобів.
2.Зв'язок способу,яким було вчиненозлочин, з особистістюзлочинця. Хочаспосіб, якимбуло вчиненозлочин, часомназивають"почеркомзлочинця", алеза ідентифікаційноюзначущістюйого не можнапорівнюватиз реальнимпочерком особи,який дозволяєїї ототожнювати.Сам спосіб якупорядкованасукупністьпослідовнихпроцедур (прийомів,засобів, щовикористовуються)залежить відвеликої кількостірізноманітнихфакторів, котріне завжди можутьбути точновизначені. Томуцей зв'язок маєімовірнийхарактер іреально виявляєсебе лише приспостереженнімасових явищ.Разом із тимвін є однієюз ознак, за якоюстворюютьсякриміналістичніобліки, АБД, щовикористовуютьсядля розслідуваннязлочинів.
3.Залежністьспособу відконкретнихумов. Хоча діяльністьзлочинця імає відносностійкий характер,але вона неможе щоразуповторюватисьв усіх деталях,оскільки кожензлочин здійснюєтьсяза конкретнихоб'єктивнихобставин. Томузлочинець дієзалежно відситуації, щосклалася намісці злочину.Ситуації можутьбути зовсімрізними, і врахуватиїх при дослідженніта огляді місцяподії дужеважко. Тому цейзв'язок маєрізний ступінькореляції, івсе залежитьвід характеруконкретнихобставин, атакож їхньоговпливу на злочинця.
Третягрупа.Закономірності,що відтворюютьвиникненняі перебіг явищ,які пов'язанііз злочином,характеризуютьсясуб'єктивнимидіями учасниківзлочину, насампередсамого злочинця,потерпілого,свідків. До нихвідносять такідії суб'єктів:
— таємністьпідготовкиі вибору засобівучинення злочину.Підготовкадо вчиненнязлочину доситьчасто становитьсобою явище,що міститьсяв механізмізлочину. Злочинецьобирає об'єкт,час, готує технічнізасоби. У разігруповогозлочину ватажокформує злочиннугрупу, розподіляєролі, готує івідпрацьовуєплан дій. Особливатаємністьпідготовкиспостерігаєтьсяпри організованійзлочинності,боротьба з якоюстає все складнішоюта важчою;
—рекогносцировкамісця вчиненнязлочину—це підготовчатаємна діяльністьзлочинця. Злочинецьоглядає входидо приміщенняі виходи ізнього, визначає,хто зможе в цейчас доби побачитиабо почутирезультатизлочинних дій,обирає шляхивідходу, місця,Де потрібновстановитиспостерігачівтощо. Через те,що злочинецьпопередньобув на майбутньомумісці злочину,то не виключенаможливістьпояви випадковихсвідків, якібачили і запам'ятализлочинця.Прирозслідуванніпо "гарячих"слідах ці обставинитреба мати наувазі;
— раптовийвід'їзд, зміназовнішностіі місця проживання,роботи тощо,часто є наслідкамивчинення злочину,тому ці фактитреба виявлятиі ретельновстановлюватиїх причину.Зрозуміло, щораптовий від'їздабо зміну зачіскине можна вважатипрямим наслідкомякої-небудьпротиправноїдії. Але слідчаі судова практикасвідчить, щопісля вчиненнязлочину злочинцінерідко переховуються,змінюють місцепроживання(від'їжджаютьу гості, будинкивідпочинку,вербуютьсяна роботи увіддаленірайони);
—нестандартнаповедінка—настороженість,дратівливість,скритність.Природно, щотака закономірністьможе виявлятисялише при наявностібагатьох фактів.При розслідуваннівона має орієнтовнезначення і їїналежить перевірятиу кожному конкретномувипадку.
Наведенізакономірностіхарактеризуютьмеханізм злочинуі діяльностізлочинця,встановленняяких складаєтільки однучастину розслідування.Другу частинустворює діяльністьслідчого, якаполягає в збиранні,дослідженні,оцінюванніта використаннізібраногоматеріалу упроцесі доказування.
Процесдоказуванняв інформаційномуплані—це рух інформаціїі підлягаєпевним закономірностямінформатики.Останні відображаютьсуть руху інформаціїу будь-якійпізнавальнійдіяльності,в тому числіправоохоронній,при доказуванніу кримінальнихсправах. Цейпроцес охоплюєвиникнення,пошук, фіксацію,зберігання,обробку тапередачу інформаціїадресату. Укримінальномупроцесі, стосовнопроцесу доказування,прийнято розрізнятитакі етапи:збирання,дослідження,оцінюваннята використаннядоказів.
Збираннядоказів, якдіяльність,складаєтьсяз таких процедур:
а)пошуку джерелаінформації,тобто такихоб'єктів, які"були присутні"на місці подіїіпричиннопов'язані зподією злочину.Джереламиідеальнихвідображеньє люди, а матеріальних—усі тверді,сипучі, рідинно-та газоподібнітіла;
б) фіксаціїджерел інформації,тобто застосуваннятехнічних ітактичнихприйомів дляотриманнявідбитка джерелаінформаціїу формі, доступноїдля його сприйняттяоб'єктамидоказування;
в) вилученняджерела інформаціїз матеріальногосередовища,його індивідуалізаціїі процесуальноїфіксації впротоколіслідчої дії;
г) зберіганняджерела інформації,тобто застосуваннязаходів і технічнихзасобів длястворенняштучних умов,за яких усуваютьсяприродні фактори,що руйнуютьструктуруматеріальногоджерела.
Дослідженняджерел інформаціїпідлягаютьпевним закономірностямі охоплюютьпроцедурипізнання їхслідчим, особою,яка провадитьдізнання, судом,прокуроромта експертомз метою встановленнянаявностівідображеноїінформації,можливостівіднесенняїї до доказуваногофакту і наскількивона узгоджуєтьсяз іншими доказами.
Оцінюваннядоказів—це логіко-психологічнийпроцес, в ходіякого у суб'єктаформуєтьсяуявлення(впевненість)щодо інформаційноїзначущостіфактичнихданих, тобтоінформації,що знаходитьсяв її матеріальнихносіях, а такожщодо причиннихзв'язків усіхджерел інформаціїі достатностісформованогокомплексудоказів дляприйняттяпроцесуальногорішення.
Використаннядоказів требарозуміти якпроцедуруоперуванняними в доказуванні,тобто надатисуб'єктам можливістьознайомитисьз джереломінформації,оцінити тіфактичні дані,що в ньому містяться,перевіритизаконністьта обгрунтованістьвилучення,фіксації, збиранняінформаціїта процесуальногоїї закріплення.Все це дає змогукожному учасникупроцесу на свійрозсуд використовуватиджерела в доказуванні(доведенні).
Вивченнякриміналістичноїзакономірностівчинення злочинута його механізмує лише однієюстороною, іншускладаютьметоди та засобизбирання,дослідження,подання, використаннядоказовоїінформаціїдля розслідуваннята запобіганнязлочинам. Розробленіна основі пізнаннязакономірностейучинення злочинутехнічні засоби,тактичні прийомиі рекомендаціїдля роботи здоказами, дісталиназву—криміналістичнізасоби.
Криміналістичнізасоби розподіляютьна технічні,тактичні таметодичні,кожні з нихрозглядаютьсяу відповіднихрозділах наукикриміналістики.Криміналістичнізасоби та методиможна класифікуватиі за іншимиознаками, наприклад,за суб'єктамизастосування—засоби слідчого,дізнавача,судді, експерта,оперативногопрацівника,але цей поділумовний.
Криміналістикає юридичноюнаукою і виконуєсоціальнуфункцію—сприяє державнимструктурамі правоохоронниморганам в розбудовінезалежноїсуверенноїдержави Україна,створення їїправових основ,зміцненнядержавностіта законності.В період виникненняі встановленнясамостійноїдержавностіта її правовоїоснови, формуваннядержавнихструктур, щорозв'язуютьсоціальні,економічні,правоохороннізадачі молодоїдержави нерідкосупроводжуютьсязростаннямзлочинності,про що свідчитьісторичнийдосвід (в цейперіод боротьбазі злочинністюпотребує особливихзусиль).
Сучаснакриміногеннаситуація, щосклалася,перетворилась"в найбільшнебезпечнесоціальне зло,що створюєсерйозну загрозурозбудовінезалежноїдержави". Завданняправоохороннихструктур—забезпечитирозбудову істановлениямолодої незалежноїдержави Україна,створити умови—правове середовищедля вільногокористуваннягромадянамиправами і свободами,гарантованимиконституцією.
Наукакриміналістикане розкриваєі не розслідуєзлочинів. Однаквона своїмирекомендаціями,специфічнимиметодами тазасобами виявлення,фіксації, дослідженнята використаннядоказів сприяєправоохороннійдіяльності,підвищує їїефективністьу боротьбі зізлочинністюі тим самимдопомагаєвиконаннюзагальногозавдання, щостоїть передправоохороннимидержавнимиструктурами.Це завданняне тільки наукикриміналістики,але й іншихгалузей права—кримінального,цивільного,адміністративного,а також суспільствознавчихта природничихнаук, які такчи інакше, займаютьсявивченнямзлочинності.
Загальнезавдання єосновою длявизначеннячасткових(спеціальних)задач для кожноїюридичноїнауки, у томучислі і криміналістики.
Частковізадачі характеризуютьокрему юридичнунауку, є орієнтиромі програмоюїї розвиткуі вдосконалення.До таких задачналежать:
1)подальше вивченняоб'єктивнихзакономірностейдійсності, щогрунтуютьсяв механізмівчинення злочину,виникненняджерел доказовоїінформації,які є складовимиелементамипредметакриміналістики,розвиток теоретичнихзасад для розробкинових методіві створеннятехнічнихзасобів судовогодослідженняі попередженнязлочинів;
2)розробка новихі вдосконаленняіснуючихтехніко-криміналістичнихзасобів, тактичнихприйомів таметодичнихрекомендаційщодо збирання,дослідження,оцінюваннята використаннядоказів;
3)розробка заходівщодо припиненнявже розпочатогозлочину тапопередженнятого, що готується;
4)розробка слідчих,експертнихметодів таприйомів виявленняпричин злочинності,розробка наїх основі головнихнапрямівкриміналістичноїдіяльності;
5)розробка івдосконаленняорганізаційних,тактичних іметодичнихоснов попередньогота судовогослідства;
6)активне вивченняі узагальненняслідчої і судовоїпрактики, атакож розробкаавтоматизованихінформаційнихбаз знань длязабезпеченняприйняттярішень під часрозслідуванняі попередженнязлочинів.
Частковізавданнякриміналістики—динамічні, вонизмінюютьсязалежно відсоціальнихзмін у суспільствіі повинні служитипекучим потребампрактики боротьбизі злочинністю,зміцненнюзаконностіі правопорядку.Конкретнізавдання, усвою чергу,визначаютьсястосовно тихнапрямів практики,що спрямованіна боротьбузі злочинністю.
Наприклад,підсиленняборотьби зорганізованоюзлочинністю,внесло до порядкуденного створеннянових структурнихпідрозділів,розробку новихтехнічнихзасобів, удосконаленнякримінальногоі кримінально-процесуальногозаконодавства,зокрема, використанняяк самостійнихдоказів оперативнихматеріалівзвуко-, кіно-,відеозапису.Тому розробкаспеціальнихзасобів звукозапису,відеозапису,нових ідентифікаційнихметодик ототожненняджерел звуковоїінформації—все це є конкретнимисучаснимизавданнямикриміналістики.
III.Механізмвчинення злочину,основи механізмузлочинноїдіяльності.
Злочинністьу системісоціальноїдіяльності.
Злочиняк різновидністьсоціальноїдіяльності.
Матеріалістичнадіалектикаскладає теоретичнийфундаментметодологіїчасткових наук.Сучасне вченняпро методологіюнауки криміналістикизаведено називатизагальноютеорією, змістякої вміщуєсистему принципів,теоретичнихконцепцій,методів і зв'язків,термінів іпонять, ученняпро закономірностівиникнення,збирання,дослідження,оцінки, використаннядоказів, теоріюмеханізмувчинення злочинута інших частковихучень.
Методологіякриміналістикиє відбиткомсучасного стануі досягненьсуспільнихі природничихнаук, що ведедо появи в їїструктурі новихметодів і засобівпізнання, новихпідходів якв криміналістиці,так і в юридичнихнауках в цілому.Так виниклисистемний,системно-структурний,інформаційний,ситуаційний,алгоритмічнийта інші підходив методицідослідження.Серед них особливемісце належитьдіяльнісномупідходу.
У криміналістицідіяльніснийпідхід означаєдослідженняоб'єктів, подійта дій в аспектіспецифікидіяльностісуб'єкта. Криміналістикане досліджуєправової сторонизлочину, а вивчаєтехнічні засобиі методи виявленняі використанняджерел інформаціїдля доказуваннянаслідківзлочину, тобтослідів злочину.Криміналіста,фахівця насампередцікавлятьсліди, знайденіна місці злочину,який механізмїхнього утворення,яким чином іяк давно вонизалишені, якдіяв суб'єктпри досягненніпоставленоїмети, а такожобставинивчинення злочину.
Продовжуючидумку, требапідкреслити,що все більшогометодологічногозначення набуваютьтеоретичнедослідженняпроблем кримінальноїі криміналістичноїдіяльності(3.І.Кірсанов),теорія механізмувчинення злочину(Р.С.Бєлкін), теоріякриміналістичноїдіагностикиі прогностики(П.Д.Біленчук),криміналістичнатеорія спілкування(В.Е.Коновалова,В.Г.Лукашевич),теорія логіко-математичногозабезпеченняпроцесу розслідування(Н.І.Клименко,В.К.Лисиченко,А.О.Фокіна,В.А.Образцов),теоріякриміналістичноїінформатики(П.Д.Біленчук,Л.І.Громовенко,В.Г.Хахановський),теорія інформаційногозабезпеченняпроцесу розслідування(Н.Я.Швець) тощо.Все це справедливостверджує, щодіяльніснийпідхід у методологіїкриміналістикиє перспективнимнапрямком, якийзабезпечуєсучасний рівеньстану наукикриміналістики.
Діяльніснийпідхід інтегруєзасоби дослідженнядля пізнанняхарактерувзаємодійсуб'єкта зматеріальнимсередовищем,в залежностівід нього виникаютьсліди злочину.Виявлення,фіксування,дослідженняматеріальнихі ідеальнихслідів у світлідіяльностісуб'єкта злочину.
У методицірозслідуваннязлочинів діяльніснийпідхід пов'язанийз історичним,який має наметі поетапневивчення діяльностіі розвиткусуб'єкта. Включаючипри цьому виникненнязлочинногонаміру; розвитокі формуваннямети; складанняплану і моделібажаного результату;дослідженняфізичної реалізаціїмети, інакшекажучи, власнесамої злочинноїдіяльності.
Діяльніснийпідхід пов'язанийз інформаційним,оскільки засобикриміналістичноїтехніки і тактикипід час їхньоїреалізаціївиконуютьфункції збирання,дослідженняі використаннядоказів укримінальномусудочинстві.Внаслідок цьогооднією із сторінпроцесу розслідуванняє інформаційно-пізнавальнафункція, в основіякої лежитьдіяльністьсуб'єктівкримінальногопроцесу.
Зрештою,у криміналістицідіяльніснийпідхід зумовленийсуттю і поняттяму кримінальномуправі. Злочин—це передбаченекримінальнимзаконом небезпечнедіяння, що посягаєна суспільнийустрій та йогоекономічнуоснову, приватнувласність,конституційніправа і свободигромадян, атакож іншідіяння, що посягаютьна суспільнийправопорядокі громадськубезпеку.
Криміналістичнепоняття діяльності.
Діяльність—категоріясоціальна. Утлумачнихсловниках їїінтерпретують,як "спосіб буттялюдини у світі,здатність їївносити змінив дійсність".Отже, поняття"діяльність"обумовленеобов'язковоюприсутністюсуб'єкта і йогоздатністюіснувати всуспільстві,оскільки існуваннявідображає"спосіб буття",тобто певнудіяльністьлюдини щодосамозабезпеченняжиттєдіяльності.
Діяльністьмає соціально-перетворюючунаправленість,вона пов'язанаіз здатністюлюдини до виробленняцілеспрямованихзмін в матеріальномусередовищі.Зміни як результатлюдської діяльностіохоплюютьшироке поняття,яке зачіпаєперетворенняв різних сферахсуспільної(духовної) іматеріальноїдіяльності.Приміром, цезміни у певнійдержавнійструктурі,комерційнійорганізації,виробничійтехнологіїтощо. Такі змінидають можливістьпобачити слідив широкомурозумінні,оскільки вонивиникають врезультатілюдської діяльності.Різні юридичнінауки вивчаютьсліди-змінияк наслідкизлочинноїдіяльності.Саме криміналістикавивчає головнимчином наслідкилюдської діяльностіу виглядіматеріальнихі ідеальнихвідображень.На цій підставімеханізм діяльності,її види і структуравідіграютьне останню рольпри пізнанніподій злочину,встановленнійого учасниківта інших обставин.
Структурасоціальноїдіяльностімістить:
а) суб'єктз його потребами;
б) мету,у відповідностіз якою суб'єктперетворюєпредмет;
в) об'єкт,на який спрямованадіяльність;
г) засобиреалізаціїмети;
д) результатдіяльності.
Діяльність—це здійсненнясуб'єктом певноїфізичної абоінтелектуальноїроботи. В теоріїекономікизазначається,що цілеспрямованадіяльністьлюдини, скерованана створенняза допомогоюзнарядь виробництваматеріальнихі духовнихцінностей—це праця, робота,труд.
У структурідіяльностінеобхіднорозрізнятидві грані:теоретичнуі практичну.Суть теоретичноїполягає у визначеннісуб'єктом метидіяльності,коли він створюєідеальний образбажаного результату,згідно з якимперетворюєоб'єкт діяльності.Але не завждиідея суб'єктаможе бути здійснена.Тому практичнагрань діяльності,тобто реальнапраця щодоперетворенняоб'єкта у відповідностідо бажаногорезультату,є ведучою. Такимчином, сутністьтеорії і практикивтілюєтьсяв практичнудіяльність.
Працедіяльність—це різновидністьсоціальноїдіяльності,вид і характерякої визначаютьсяпрактичнимипотребамилюдини. Отже,всяка діяльністьмає цілеспрямованийхарактер, якийвідповідаєнамірам суб'єктадіяльностіабо особи, якаїї організує.У кримінальномуправі визначеніорганізаторі виконавецьзлочину.
Залежновід потребсуспільстваіснують таківиди соціальноїдіяльності:духовна, матеріальна,виробнича,трудова і нетрудовата різні їїпідвиди. Так,серед духовноїрозрізняютьпросвітительську,літературну,суспільну.
Структуразлочинноїдіяльностіі характеристикаїї елементів.
Успеціальнійлітературізлочинна діяльністьтлумачитьсяяк різновидсоціальної.Кримінальнезаконодавствопередбачаєвідповідальністьза суспільненебезпечнедіяння, діяльність(бездіяльність),результатиякої можутьмати ознакиадміністративних,цивільних,фінансовихправопорушень.Тому не всякапротиправнадіяльністьє злочинною.Злочинна діяльність—це посяганняособи на об'єктикримінально-правовоїохорони і об'єктивніумови, пов'язаніз ними. Черезце, діяльністьявляє собоюакт зовнішньоїдії суб'єкта.Тому ознакидіяльності,які складаютьоб'єктивнусторону злочину,—місце, час, спосібдіяння, вимірюванняматеріальноїобстановки,в якій відбувалосязлочинне діяння,знаходятьсяяк би на поверхніі передусімпотрапляютьв поле зоруслідчого намісці події.
Разомз тим діяльністьяк зовнішньодинамічнийвияв особи неможна порівнюватиз простим фізичнимактом руху тілалюдини (тілорухом).Діяння складаєтьсяз послідовнихрухів, результатияких, як правило,усвідомленіі відповідаютьпоставленійметі. Скажімо,щоб зробитипостріл іззброї, требавиконати декількаоперацій: дослатипатрон у патронник,звести курок,прицілитись,натиснути наспусковийкрючок. Протеце тільки частинаруху, в діяльностіїх значно більше,оскільки всескладне дискретно.Звідси всякийрух треба розглядатияк складне. Щобпізнати будь-якудіяльність,тим більшепобачити в нійознаки злочину,треба її розділитина прості елементируху. Виділенняїх є одним ізлогічних прийоміврозкриттяструктуридіяльностіта пізнанняїї суті.
Злочиннадіяльність—це системаобдуманих дій(бездій) суб'єкта,які викликаютьзміни в матеріальномусередовищі(природі,суспільстві),і вважаютьсясуспільненебезпечнимиі кримінальнекараними.
Структуразлочинноїдіяльностіскладаєтьсяз таких елементів:
| Суб'єкт | Засоби діяльності | Предмет злочинноїдіяльності | Сліди злочину |
Суб'єктзлочинноїдіяльності—фізична особа,здатна діяти,вступати увзаємодію,проводитироботу і такимчином відображатисебе. Суб'єктзлочину непросто фізичнаособа, він маєбути осудним,усвідомлюватисвої дії, вмітивизначати мету,складати планїї реалізації,мати відповіднийвік.
Засобизлочинноїдіяльності.У соціальнійдіяльностізасоби дісталиназву знарядьпраці. Це предмети,інструменти,механізми таїхні системи;тварини і живіістоти; речовиниприродногоі синтетичногопоходження,які суб'єктвміщує міжсобою і предметомпраці для досягненняпоставленоїмети.
Уструктурізлочинноїдіяльностізасоби вчиненнязлочину—це засоби "праці"злочинця, дояких належатьне тільки матеріальніпредмети, алей не матеріальнідіяння, слова,мімічні рухитощо. Знаряддяпраці буваютьпристосованимипредметамита приладами,за допомогоюяких виконуєтьсяпевна роботаабо ж дія (машина,інструмент,транспорт іі. д.) і не пристосованими(палка, каміньтощо).
Пристосованізасоби вчиненнязлочину на зорікриміналістикиназивали"злодійськимиінструментами",на відміну відінструментівстолярних,слюсарних, які,проте, можутьвикористовуватисьдля вчиненнязлочину, алеякі не можнаназвати знаряддямучинення злочину.
Здійснюючисвою мету, злочинецьдіє на об'єктипосяганнярізними предметами,в тому числіі знаряддямпраці, перетворюючиїх на засобивчинення злочину,але не знаряддя(як це інколибуває). Такізвичайні речі,як кухоннийніж, стамеска,сокира називаютьзнаряддямубивства, хочце предметиінші за призначенням.
Розслідуваннябагатьох злочиніврозпочинаєтьсясаме із засобівучинення злочину,якщо вони залишеніна місці події.
Предметзлочинноїдіяльностіможна інтерпретуватияк природнесередовищелюдини, оскількидіяльність—це спосіб їїбуття, її здатністьвносити змінив дійсність.Тому природає "універсальним"предметомвсякої діяльності,в тому числій злочинної.
Щодокриміналістики,то предметзлочинноїдіяльності(предмет злочину)можна уявитияк кінцевийпродукт, результатпротиправноїдіяльностісуб'єкта, передяким опиняєтьсяслідчий настадії порушеннякримінальноїсправи.
Предметзлочинноїдіяльностітреба відрізнятивід такогокримінально-правовогопоняття, як"предмет злочину".Останній знаходитьсяу сфері суспільнихвідносин. Предметзлочинноїдіяльності—це об'єкт, з якимбезпосередньовзаємодієсуб'єкт, алесам об'єкт (яксамосприймаючий)не завжди єпредметомзлочину. Приубивстві,згвалтуванні,заподіяннітілесних ушкодженьпредметомбезпосередньоїзлочинноїдіяльностіє фізичне тілолюдини, тимчасом як предметомзлочину—життя, здоров'яі честь громадянина.
Предметзлочинноїдіяльностіі взаємодіючіз ним об'єктиутворюютьбагатокомплекснусистему. Якщозмінити властивостіодного елементасистеми, то вній порушитьсявесь характервідносин. Узв'язку з цимзаконодавецьу ряді випадківпрямо вказуєна предметзлочину, наприклад,контрабанди.Це—товари, історичніі культурніцінності, отруйні,сильнодіючі,радіоактивні,вибухові речовиниі таке інше.
Предметзлочинноїдіяльностіі предмет злочинногопосяганнявідрізняютьвід предметазлочину і засобівучинення злочину.Якщо предметзлочинноїдіяльностіможе бути предметомзлочину, тознаряддя ізасоби вчиненнязлочину знаходятьсяпоза сфероюсуспільнихвідносин ітакими не являються.Разом з тимзастосуваннядеяких з нихпри вчиненнізлочину, приміром,вогнепальноїі холодноїзброї, являєсобою кваліфікуючуознаку, а виготовлення.зберігання,збування деякихзасобів учиненнязлочину складаютьсамостійнийсклад злочину.
Такимчином, предметзлочинноїдіяльностіу криміналістичнійінтерпретаціїявляє фізичнетіло органічногоабо неорганічногопоходження,яке перебуваєу твердому,сипучому, рідкомуі газоподібномустані, і зазнаєна собі безпосереднійвплив та відображаєйого механізм.
Слідизлочинноїдіяльності,або сліди,розглядаютьсяв трьох планах:глобальному,загальномуі частковому.В глобальному—це зміни у природнійсфері і суспільстві,внесені суб'єктомзлочинноїдіяльності.Вони являютьсобою матеріальніта ідеальнівідбитки, наприклад,сліди екологічногозлочину. Характерглобальнихслідів залежитьвід багатьохфакторів, соціальнихумов і обставин.Щодо загальногоаспекту, тоглобальні слідипотрібно розглядатияк продуктсоціальноїдіяльностівзагалі і злочинноїзокрема. У частковомуаспекті, особливов трасологічному,сліди злочинноїдіяльностіє результатомконтактноївзаємодіїслідоутворюючогопредмета зматеріальнимсередовищем.
Слідизлочинноїдіяльності—це явні і неявнізміни, які призводятьдо порушеньфункцій людини,речей і відношеньміж ними. Більшістьявних слідіводержуєтьсяпід час проведенняогляду місцяподії, на підставіяких слідчимприймаютьсяпроцесуальнірішення. Слідизлочинноїдіяльностіодночасноможуть бутипредметомзлочину ібезпосередньопредметомпосягання, алепереважно вонизнаходятьсяпоза сфероюсуспільнихвідносин. Цепредметиматеріальногосередовища,в якому відбуваєтьсязлочинна діяльність.
Теоріямеханізмувчинення злочину.
Відображенняв основі механізмувчинення злочину.
Відображення—фундаментальнефілософськепоняття і єзагальноювластивістюматерії. Вонопритаманневсім об'єктамживої і неживоїприроди. Злочин—це специфічнадіяльністьсуб'єкта вматеріальномусередовищі.Тому її об'єкти,перебуваючив орбіті подійзлочину, відображаютьзлочин і йогосуб'єктів.
Розкриваючисутністьвідображення,його завждипов'язують ізвзаємодієюі повторенням,з внутрішньоюздатністюматеріальнихоб'єктів пристосовуватисьдо дій і відповіднимчином реагуватина них (В.Г.Афанасьев).Результатомтакого реагуванняі пристосуванняоб'єктів, щовзаємодіють,є сліди-відображення,характер якихобумовленийїхнім рівнеморганізації.Всезагальнавластивістьматерії полягаєв тому, що вконкретнихумовах однаматеріальнасистема відтворенав специфічнійформі сторонидругої системи,взаємодіючиз нею. Результатцього процесувідтворення—"відбиток",фіксуючийособливостіявища, якевідображається.
За формоюі глибиноювідтвореннярозпізнаютьвідображенняв живій і неживійприроді та всуспільстві.Однак для кожноїформи загальноюзакономірністює те, що виниклевідображення-слідє другим щодопредмета, якимвідображається,і подібний донього.
Унеживій природіпроцес відображеннявідносно простийі завершуєтьсяутвореннямматеріальнихслідів, наприклад,рук, ніг, транспортнихзасобів, якіє відтвореннямознак самоутворюючогооб'єкта в особливостяхслідосприймаючого.Таке відображенняінколи називають"пасивним",а результатийого—елементарнимислідами-відображеннями.
Уживій природівідображенняскладніше,форми йогонеоднаковіі залежать відрівня розвиткуживих організмів.Найдосконалішимє відображеннялюдиною, яканаділена свідомістюі мисленням.Таке відображенняназиваютьпсихічним, цескладний процесвзаємодії людейміж собою іматеріальноюдійсністю.Процес взаємодіївідбуваєтьсяна чуттєвому(органолептичному)рівні. Всі відчуття,які виникаютьу зв'язку ізвзаємодією,перетворюютьсяв пам'яті людинина суб'єктивніобрази об'єктивногосвіту. При цьомучуттєве і раціональневідображеннявиконують роль"інструментів"для вилученняі переробкиінформаціїіз матеріальнихджерел припереході відживого доабстрактногомислення і віднього до практики(В.І.Ленін).
Чуттєвевідображеннявикликає формуваннямислячого(ідеального)образу як джерелакриміналістичноїінформації.В цьому планірозслідуванняможна інтерпретуватияк процесвідображенняна рівні людськоїсвідомостіідеальних іматеріальнихслідів злочину.Слідчий-дізнавач,суддя починаютьпізнання злочинуз живого спогляданняматеріальнихзмін в оточуючомусередовищіі виявленняв цих змінахознак складузлочину.
Дійсно,слідчий приогляді місцяподії відображаєсліди вимірювань,оцінює їх, складаєєдину картинуподії злочину.Під час допитупотерпілогоабо свідка-очевидцяслідчий відображаєу свідомостіподію злочину,трансформуєїї в форму длядоказування,наприклад,фіксує в протоколі,складає суб'єктивнийпортрет і схемумісця події,тобто закріплюєїх матеріально.
У процесівідображенняберуть участьтри об'єкти:відображуваний(слідоутворюючий),відображуючий(слідосприймаючий),в результатічого виникаєвідображення-слід.
Відображуванийоб'єкт—це звичайнареальністьу конкретниймомент часу,як то: люди, події,явища, факти,моменти часу,речі, відносини,тварини, машинита інструменти.Він взаємодіючийі, як правило,є причиноювпливу і слідоутворення;він сам джерелоенергії взаємодіїчи отримує їївід іншогоджерела.
Відображуючийоб'єкт—це будь-якематеріальнетіло живої інеживої природи,який під часвзаємодіїзмінює своїзовнішні ознакиі внутрішнівластивості,відтворює(копіює) властивостіслідоутво-рюючогооб'єкта. Це всіматеріальнітіла, які перебуваютьу агресивномустані.
Відображення—це результатпроцесу відбиття,сліди в широкомурозумінні(матеріальніта ідеальні).У неживій природівідображенняявляють собоюсліди—механічної,електричної,фізичної, хімічноїта ін. взаємодії(сліди взуття,знаряддя злому,транспорту,короткогозамикання,вибуху, радіоактивностітощо). Механізмдії відображенняопосередкованийоб'єктами взаємодіїта енергієювзаємодії.Головним чиномслід являєзміни слідосприймаючогооб'єкта (відображуючого).Однак відображенняможе бути утвореноза рахуноктретього об'єкта,наприклад,речовини, якає на одному ізвзаємодіючихоб'єктів (кровна руці, фарбана знаряддізлому). У цьомуразі слідовідображенняі слідоутворюючийоб'єкт—різні предмети.Слідосприймаючийоб'єкт у цьомувипадку маєназву носіясліду на відмінувід самогосліду, якийможна відокремитивід носія.
Відображенняможе виникнутивнаслідокпроміжногооб'єкта, якийзнаходитьсяміж відображуванимі відображуючимоб'єктами, наприклад,рідке, газоподібне,сипуче середовище.Такі матеріальніпроміжні об'єктиназиваютьсяканалами зв'язкупроцесу відображення,каналом передачіінформаціївід слідоутворюючогооб'єкта дослідосприймаючого(так передаютьсязвукові сліди,оптичні сигнали).Слідом-відображеннямв даній процедуріє проміжнийоб'єкт, йогоенергетичнийстан у визначениймомент часу.
Відображеннялюдини проходитьна рівні суспільноїсвідомості,тут слідами-відображеннямиє уявні образи—"сліди пам'яті,що виникаютьу свідомостілюдини, якадумає. У зв'язкуз цим утворенняслідів пам'ятіне можна зводитилише до механічногокопіюванняабо переносуінформації.Досі цей процесне можна вважатипізнаним докінця. В ньомузалишаєтьсяще багато білихплям.
Такимчином, методологічнуроль теоріївідображенняяк всезагальноївластивостіматерії длянауки криміналістикивзагалі і теоріїмеханізмувчинення злочинузокрема можнасформулюватитак:
По-перше,усезагальнавластивістьматерії відображеннядозволяє подіїзлочину інтерпретуватияк процесвідображенняі слідоутворення.Якщо існуютьподії в дійсностіабо існувалив минулому, тообов'язковомають бутивідображення-сліди.Останнє збільшуєчисло джерелінформації,існують нетільки традиційнотверді носіїінформації,але й сипучі,рідкі, газоподібніі т. п.
По-друге,положеннятеорії відображенняпро те, щослід-відображенняне може існуватиокремо відвідображуючогооб'єкта, в судово-слідчомупроцесі визначаєкінцеву метудослідження.Практично цеозначає: якщоє слід, то обов'язковоповинен бутипредмет, якиййого залишив.
По-третє,положеннятеорії відображенняпро те, що відображуванеіснує незалежновід відображуючого,орієнтує слідчогона те, що ступінькопіюванняслідоутворюючогооб'єкта, повнотапередач йогорельєфу залежитьтільки відматеріалуконтактуючихоб'єктів і механізмувзаємодії, алене залежитьвід суб'єктадії. Останній,в силу своїхпрофесійнихзнань і процесуальногостану, можеодержуватиіз джерелабільше абоменше інформації,але кількістьвідображуваноїпервинноїінформаціїзалишаєтьсянезмінною.Тому, використанняоднаковихзасобів дослідженняодного і тогосамого джереладозволяє одержуватиоднозначнірезультатиі таким чиномперевірятиобгрунтованістьраніше проведенихдосліджень.
Видивзаємодії уструктурімеханізмузлочину таїх енергетичнасутність.
Взаємодіяміж двома об'єктамиявляє поодинокийакт відображенняі утворенняслідів відображення.Злочинна діяльність—це довгий ланцюгвзаємодій:людей, тварин,організміві неживих тіл.У свою чергу,під час взаємодіївиявляєтьсяодин або декількавидів рухів.Візьмемо, приміром,механічнийрух, який створюєуявлення пропереміщенняпредметів намісці події;хімічний викликаєутвореннякіпті, іржі,слідів горіннятощо.
Привзаємодіїоб'єкти обмінюютьсяенергією (механічною,хімічною, електричноюі т. п.), необхідноюдля слідоутворення,тобто виконанняпевної роботи.За кількістювидів рухів,що беруть участьу взаємодії,останні ділятьна прості таскладні, опосередкованіта безпосередні,контактні табезконтактні.
Взаємодіявважаєтьсяпростою, якщов основі слідоутвореннялежить одинвид руху, більшістьслідів в трасологіїутворюєтьсяпри одному видіруху—механічному.Складною називаєтьсявзаємодія, колиу слідоутвореннібере участьдекілька видіврухів. Як, наприклад,при короткомузамиканніелектричнихпроводів підчас пожежі.Через падінняперекрить(механічнийрух) проводивступають уконтакт, потімвиникає електричнавзаємодія,тобто відбуваєтьсяплавленняметалу на місціконтакту, азакінчуєтьсяхімічною взаємодією—утвореннямокису міді.
Основнівиди рухівматерії булиназвані Ф.Енгельсом,а саме: психічний(різновидністьсуспільного),механічний,фізичний, хімічнийі біологічний.
Психічнийрух—це вища і складнаформа взаємодіїі зв'язку, якавиникає привчиненні злочинуміж суб'єктамита матеріальнимсередовищеморганічногоі неорганічногопоходження.Скажімо, погрозаубивством,висловленапотерпілому,психічне насильство,створенняпсихологічногоконтакту передвербальнимислідчими діямита ін. Психічнавзаємодіясуб'єкта з предметомнеживої природивикликає формуваннянового знанняі суб'єктивногообразу.
Механічнийрух—це переміщеннятіл у просторі.Це найбільшочевидна формаруху, в якомуберуть участьбудь-які об'єктиживої і неживоїприроди. Всякепереміщенняпредметівобстановкиявляє собоюслід, який змінюєвідношенняречей та їхнізв'язки. Зникненняпредмета абопоява новогояк слід-предмет,припустимо,залишенийзлочинцем намісці вчиненнязлочину. Слідимеханічногопоходженнямайже завждиявні. Разом зтим є великакількістьслідів механічногопоходження,які існуютьна межі видимогоабо зовсімневидимого.Наприклад,сліди металізації,запахові сліди,сліди звуку,сліди мікрочастокі мікрооб'єктівтощо.
Фізичнийрухздійснюєтьсяна молекулярномуабо атомарномурівнях. У світісучасних поглядівці процесисупроводжуютьсятепловими,магнітними,електричними,радіоактивнимизмінами у структурівзаємодіючихоб'єктів, якіу своїй більшостізалишаютьсяневидимими.У криміналістичнихдослідженняхнайчастішевикористовуютьсятермічні, електричні,радіоактивнісліди.
Хімічнийрух відбуваєтьсяна молекулярномурівні з виділеннямабо вбиранняменергії, прицьому проходитьперетвореннявзаємодіючихоб'єктів в третю—нову речовину.Хімічна взаємодіяприводить доутворенняслідів з новимиознаками, яківідрізняютьсявід тих, якімають взаємодіючіоб'єкти. Криміналістичнедослідженняслідів хімічноївзаємодіїдозволяєвстановлювативид і ознакивзаємодіючихречовин (предметів),які існувалидо контакту.Так по слідахкіпті визначаютьвид пороху—димний абобездимнийчи спалена іншаречовина.
Біологічнийрухявляє собоюфізіологічніпроцеси в живихорганізмах,рослинах,мікроорганізмах,внаслідок якоговідбуваютьсяпроцеси регуляції,росту, регенерації,відмираннята розкладтканин. Стосовнодо події злочинудослідженнямеханізмубіологічногоруху дозволяєвстановитичас виникненнята зникненняслідів, а отже,давність настаннясмерті, похованнята ін. Заразвиник новийнапрям у судовійекспертизі,який розв'язуєсаме ці питання.Сліди біологічногопоходженнямають великезначення прирозслідуваннізлочинів.
IV.Висновок.
Такимчином, розглянутізакономірностівчинення злочину,механізм його,криміналістичнізасоби та методизбирання доказівскладаютьелементи предметанауки криміналістики,визначенняякої можнасформулюватитак.
Криміналістика—наука прозакономірностімеханізмузлочину, виникненняджерел інформаціїпро злочин ійого учасників,закономірностізбирання,дослідження,оцінюваннята використаннядоказів і розробленихна грунті цихзакономірностейспеціальнихзасобів і методівсудового дослідженняі запобіганнязлочинів (заР.С.Бєлкіним).
Предметкриміналістичноїметодики єсукупністючастковихметодик розслідуванняокремих видівзлочинів, атакож вченняпро криміналістичнухарактеристику,вчення прокласифікаціюзлочинів, вченняпро розкриттязлочинів по"гарячих слідах",формах і методахвзаємодії зорганами дізнання,державних ми,громадськимиорганізаціями,окремими громадянами,які берутьучасть у розкриттіта розслідуваннізлочинів.
Боротьбаз організованоюзлочинністю,рекетом, охоронаособистихі майнових правгромадян уринкових умовахокреслилиокрему задачу—розробка методіві технічнихзасобів експлуатаціївибухонебезпечнихоб'єктів, якістали частовикористовуватисьмафіознимиструктурами.Сучасна боротьбазі злочинністювимагає використаннянових нетрадиційнихджерел доказовоїінформаціїпро сліди запаху,звуку, дослідженнявідбитків намолекулярномуі атомарномурівнях—все це і висуваєнові частковізавдання переднаукою криміналістикою,яка, використовуючиостанні досягненняприродничихі технічнихнаук, пристосовуєці методи тазасоби длярозв'язанняокремих задач,трансформуєїх у криміналістичнупрактику.
Сутьзлочину яксуспільненебезпечногодіяння (абобездіяння)полягає у фізичнійдії суб'єкта,внаслідок якоїв оточуючомусередовищівиникаютьзміни, а такожкінцевий продукт—корисний абонекориснийі соціальненебезпечнийдля суспільства.З цього, злочин—це завжди діяльністьсуб'єктів міжсобою і матеріальнимсередовищем,завжди взаємодіяматеріальнихі ідеальнихслідів.
Ось такаструктуразлочинноїдіяльностіі криміналістичнасутність їїелементів.
Література.
Криминалистика/Подред. Н.П.Яблокова.-М., БЕК, 1995.- 708 с.
БелкинР.С.Криминалистика.Краткая енциклопедия.-М., 1993.
КлименкоН.И.Кириченко А.А.Криминалистикакак наука иучебная дисциплина.-Днепропетровск,1994.- 200с.
ОбразцовВ.А. Криминалистическаякласификацияпреступлений.-М., 1988.
Современнаякриминалистика/П.Д.Биленчук.-Киев, 1989.- 32 с.
Криминалистика.:Підруч.Для слухачів,ад’юнтів,викладачіввузів системиМВС України/П.Д.Біленчук,О.П.Дубовий,М.В.Салтевський,П.Ю.Тимошенко,За ред. акад.П.Д.Біленчука.-К.: АТІКА, 1998.- 416 с.:іл.
Вища школа права
при Інституті держави і права ім. В.М.Корецкого
Рівненське відділення
Кафедра правознавства.
Курсова робота
з криміналістики на тему:
“Криміналістичнахарактеристиказлочинів, поняттята основніелементи.”
Студента3 курсу, групиП-32,
денноїформи навчання
ФорсюкаСергія Леонідовича
Науковийкерівник:
в. КозловВ.В.
Рівне, 1998