Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи (стр. 3 из 3)
Діагноз. Розпізнавання хвороби грунтується на патологоанатомічній картині і характерних ознаках, що проявляються у період лактації кролиць.
Стафілококовий пододерматит. Характерною клінічною ознакою цього захворювання є ураження основи шкіри плешевої подушечки — утворення на ній ран, що довго не загоюються. Рани можуть бути розміром від копійки і більшими, з нерівними краями і різної форми. Найчастіше хворіють дорослі кролі. Сприятливим фактором є тривале утримання кролів на брудній і вологій підстилці.
Захворювання супроводжується почервонінням, набряклістю, болісністю і випаданням волосся на нижніх поверхнях лапок. Процес охоплює не тільки нижню поверхню, а й дорзальний бік ураженої ділянки. При цьому спостерігають змертвіння і розпад шкіри, сухожилків, зв'язок та кісток; оголення кісткової основи фаланг (рис. 10). Кролі стають малорухливими і обережно переступають з ноги на ногу. Найменше ушкодження виразок спричиняє кровотечу. Для рубцювання та епітелізації уражених ділянок потрібний дуже довгий час. У деяких випадках хвороба триває багато років, іноді закінчується смертю.
Діагноз ставлять за характерними клінічними ознаками.
Лікування. Заходи боротьби і профілактики. Якщо кількість кролиць, від яких кроленята захворюють на септикопіємію, невелика, їх забивають, якщо значна — всіх кролиць вміщують в ізолятор і утримують у ньому як окрему виробничу групу до заміни здоровими самками. Клінічно здорових кроленят від цих самок утримують ізольовано від інших кроленят ферми і після досягнення реалізаційного віку забивають.
Для запобігання септикопіемії серед новонароджених кроленят .за 5 днів до окролу необхідно клітки, в яких утримуються кролематки, старанно продезинфікувати З процентним розчином карболової кислоти, сірко-карболовою сумішшю або вогнем паяльної лампи. Вим'я самки обмивають теплим мильним розчином. Взимку обмивання проводять в теплому приміщенні, в якому самок тримають до повного обсихання волосяного покриву.
Обмежувальні заходи щодо септикопіемії проводять . протягом усього строку неблагополучності господарства, 'протягом 14 днів після забою кроленят і забою або ізоляції їх матерів (самок) і проведення дезинфекції.
При маститах у занедбаних випадках і з ознаками паралічу хворих знищують. Інших при наявності абсцесів рекомендується лікувати хірургічним способом: розтин абсцесу та аспірація гнійного ексудату з введенням у порожнину бактерицидної рідини.
При стафілококовому маститі рекомендується вводити внутрішньом'язово в ділянку сідниці пеніцилін. Перед введенням його розводять у фізіологічному розчині з розрахунку 200 000 ОД в 10 мл розчину. Одноразова доза пеніциліну 60 000 ОД. У перший день його застосовують 3 рази на добу, а в наступні дні, до настання ознак видужання, — по 2 рази на добу.
При маститі на початку хвороби щодня змазують уражені частки залози йодисто-калієвою або камфорною маззю. Добрі результати у початковій формі маститу дає новокаїнова блокада. Півпроцентний розчин новокаїну в дозі 4—5 мл протягом 10—15 сек вводять внутрішньом'язово з кожного боку поперекової ділянки.
При блукаючій піємії й ураженні стафілококовим пододермати-том всередину призначають білий стрептоцид або норсульфазол по 0,1—0,3 г 3 рази на день протягом 6—7 днів. У разі потреби курс лікування повторюють. Можливе також застосування проти стафілококової сироватки по 2 мл на 1 кг живої ваги. Одночасно розтинають абсцес. Для цього шерсть над підшкірним абсцесом вистригають, шкіру дезинфікують і обережно, щоб не ушкодити капсули абсцесу, розрізають. Стерильним пінцетом або руковницею скальпеля капсулу відділяють від навколишньої тканини і вилущують абсцес. Порожнину промивають розчином риванолу, перекису водню або іншого дезинфікуючого засобу, рану присипають або змазують дезинфікуючим порошком або маззю. Якщо абсцес вилущити не вдається, краї розрізу шкіри змазують розчином йоду, розрізають капсулу абсцесу і обережно, щоб не забруднити гноєм краї розрізу, видаляють з неї гній. Порожнину і рану обробляють, як вказано вище. Внутрішньом'язово один раз вводять біцилін або 2—3 дні підряд по 2 рази на день пеніцилін або стрептоміцин у дозах 15000—20000 ОД на 1 кг ваги кроля.
Уражені ділянки на кінцівках до настання видужання змазують пеніциліновою маззю або 5-процентним спиртовим розчином піок-таніну. Для усунення болю у кролів їх утримують на суцільній, з невеликим похилом, дерев'яній підлозі.
У господарствах, де спостерігається значна захворюваність кролиць маститом, треба систематично імунізувати їх стафілококовим анатоксином. Самок вакцинують двічі на 10—12-й та 15—17-й день вагітності у дозах 0,5 та 1 мл; при наступних вагітностях — одноразово у дозі 1 мл на 15—17-й день.
Для профілактики стафілококових інфекцій слід постійно підтримувати чистоту у клітках і систематично проводити дезинфекцію всіх приміщень, де утримуються кролі; обов'язкову дезинфекцію кролятників потрібно проводити також за 3—4 дні до окролу.
Для дезинфекції застосовують гарячу 3- або 5-процентну суміш лізолу з неочищеною карболовою кислотою в однакових співвідношеннях; 3-процентний розчин формальдегіду; 5-процентну неочищену карболову кислоту; 10-процентне хлорне вапно та ін.
Для дезинфекції металевих кліток можна використовувати паяльну лампу.
Η. Π. Сирникова у 1971 —1973 pp. розробила і рекомендує такі методи дезинфекції при стафілококозі кролів.
При відсутності кролів у приміщеннях — а) звичайну вологу дезинфекцію 4-процентним розчином формальдегіду, експозиція 2 год; 2-процентним розчином хлораміну (40—45°), експозиція 3 год; 0,5-процентним розчином трихлорізоціанурової кислоти, експозиція 2 год; 2-процентним розчином дезмолу, експозиція 3 год; 8-процентним розчином демпу (60—70°), експозиція 4 год; б) аерозольну дезинфекцію — 25-процентним розчином формальдегіду з розрахунку 20 мл/м3, експозиція б год; 10-процентним розчином натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти з розрахунку 15 мл/м3, експозиція 4 год, 10-процентним розчином перекису водню з розрахунку 100 мл/м3, експозиція 2 год;
При наявності кролів у приміщенні — а) звичайну вологу дезинфекцію 1-процентним розчином хлораміну; 3-процентним розчином перекису водню з 1 % оцтової кислоти; 2-процентним розчином дезмолу; б) спрямованими аерозолями — 5-про-центним розчином перекису водню з 1 % оцтової кислоти з розрахунку 150 мл/м3; в) дезинфекцію повітря аерозольним методом — розчинами молочної кислоти з розрахунку 20 мг чистої речовини на 1 м3.
Використана література:
1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров.К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).