Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
Обмеження права загального лісокористування можуть накладатися: а) за способами природокористування (наприклад способами, що завдають шкоди відтворенню природних ресурсів), б) за видами (наприклад, заборона випасання худоби, полювання, рибальства тощо), в) за строками ( в певний період року, в період гніздування птахів, у нічний час тощо).
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів (лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка), зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності. На відведених ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.
Заготівля деревини є основним лісовим користуванням у частині задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах. Вона здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов’язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків. Відповідно до вимог ст. 72 Лісового кодексу України ця діяльність повинна здійснюватись без заподіяння шкоди лісу.
Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочування у стиглих хвойних деревостанах, які після закінчення строків підсочування вирубуються, а також у пристигаючих деревостанах, які до часу закінчення підсочування підлягатимуть вирубуванню.
Пні дерев заготовляються для отримання осмолу та дров. Забороняється заготівля пнів у смузі завширшки 50 метрів уздовж водотоків.
Луб заготовляється в період інтенсивного руху соків шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році.
Заготівлю деревної зелені здійснюють на спеціально визначених лісових ділянках або суміщають з проведенням рубок. Із дерев, що ростуть, зелень заготовляють тільки під час обрізування гілок при формуванні крони.
До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету.
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Використання лісів для вказаних цілей юридичними особами здійснюється за плату в межах умов договорів з лісогосподарськими підприємствами на використання лісових ресурсів у межах наданих земельних ділянок лісового фонду.
З метою вивчення закономірностей розвитку лісових екосистем здійснюється науково-дослідне лісокористування.
Але, незважаючи на достатньо детальне регулювання на нормативному рівні права користування лісовими ресурсами, деякі питання лишились поза увагою правотворця. Так невизначеними на сьогодні є:
а) процедура і форма надання власником земельної ділянки лісового фонду загального дозволу для здійснення громадянами права загального лісокористування (збір ягід, грибів тощо);
б) максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів та інших ресурсів лісу;
в) ліміти на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення (на сьогодні врегульованими є лише ліміти заготівлі деревини в порядку рубок головного використання у вигляді розрахункової лісосік та деякі інші питання.
[1]Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. – К., 1998 – с. 39.
[2]Попков М., Сторожук В., Пол якова Л., Кирилюк С, Савущик Н.О ключевых понятиях лесного законодательства Украины. — WoodBussiness, 2002. — №1. — С.18-22.
[3]Горбовой В.Ф. Предмет и система советского лесного прав Красноярск, 1984. — С. 8
[4] Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 17, ст.99
[5]Шершун С. Поняття лісу та інших основних категорій лісового законодавства// Право України. — 2004. — № 7. — С. 66.
[6] Екологічне право: Особлива частина: Повний акад. курс / за ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – с.367
[7]Екологічне право України. Академічний курс: Підручнк / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2005. – с.528
[8]Крассов О.И. Право лесопользования в СССР. — М., 1990. — С. 27
[9]Крассов О.И. Право лесопользования в СССР. — М., 1990. — С. 28
[10]Екологічне право України. Академічний курс: Підручнк / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2005. – с.96
[11] Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 41, ст.546
[12] Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141
[13] Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356
[14]Шершун Сергій Миколайович. Еколого-правове регулювання лісокористування в Україні: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ, 2005
[15] Костицький В.В. Лісове право України. – К.: ЗАТ Нічлава”, 1999. – с.56
[16]Екологічне право України. Академічний курс: Підручнк / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2005. – с.537
[17] Екологічне право: Особлива частина: Повний акад. курс / за ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – с.382