Відомо, що страви, багаті жирами та білками, користуються великим попитом в зимовий період, а влітку підвищується попит на холодні страви, овочі та свіжі фрукти. При підборі гарнірів та соусів до страв необхідно домагатися, щоб вони відповідали основному продукту.
Слід також мати на увазі, що ресторани в денний час часто відвідують споживачі з дітьми. Тому в меню повинні бути передбачені страви у розмірі полупорцій або спеціальні страви для дітей. В меню всі закуски та страви розташовані в наступній черговості: від менш гострих до більш гострих, від припущенних до відварних, смажених до запеченних.
За нашим поглядом недоліком є те, що багато споживачів в обідні години щоденно відвідують ресторан, тому меню обідів слід різноманітити не тільки на даний день, але й по днях тижня. Також, страви та закуски, включені в меню, повинні бути в наявності на протязі усього дня роботи.
2.2 Аналіз існуючих технологій
На підприємстві застосовуються такі основні способи теплової обробки продуктів: варіння і смаження. Використовуються також комбіновані і допоміжні прийоми теплової обробки, в яких поєднується декілька основний способів.
Варіння - це нагрівання продуктів у рідині. Варіння відбувається: основним способом (у великій кількості води); пріпускання (у невеликій кількості води під кришкою); варіння на пару (у спеціальних шафах або на решетках).
Смаження - це нагрівання продукту без рідини в різних кількостях жиру. Смаження відбувається: основним способом (у невеликій кількості жиру); у фритюрі (у великій кількості жиру); у жарочній шафі (у спеціальних шафах при температурі 270); на грилі (смаження на відкритому вогні).
Використовуються також комбіновані і допоміжні прийоми теплової обробки, в яких поєднується декілька основний способів. Гасіння - це обсмажування продукту до золотистої корки, а потім припускання з додавання спецій.
Запікання - варені, смажені, припущені або сирі напівфабрикати заливають соусом запікають у жарочній шафі.
Брезірування - це припускання м'яса в концентрованому бульйоні, а потім обсмажування в жарочній шафі.
Варіння з подальшим обсмажуванням - продукт спочатку варять, потім обсмажують.
Допоміжні способи теплової обробки, що використовує персонал кухні ресторану: 1. Опалювання - застосовують для первинної обробки птиці, яловичиних, баранячих, свинячих та телячих ніг (на газових пальниках).
Бланшування - закладка продуктів на кілька хвилин у кип'ячу воду.
Пасирування - обсмажування продуктів у невеликій кількості жиру і пасирування.
Технологічний процес приготування страви починається не з теплової обробки, а з надходження туш забитих тварин у ресторан. М'ясо надходить остигшим, охолодженим та мороженим. Остигше м'ясо - це те, що після обробки туші на бійні остигає в природних умовах чи остива у камерах не менше 6 годин. М'ясо, охолоджене до температури в товщі м'яза + 4-0, називається охолодженим. М'ясо, штучно заморожене до температури в товщі м'язи не вище - 6 називають морохеним.
В залежності від угодованності, яловичину та баранину поділяють на дві категорії, а свинину на жирну - (товщина шпига більше 4 см) і м'ясну (товщина шпига від 1,5 до 2 см). М'ясо поросят поділяють на дві категорії. До першої категорії належать молочні поросята вагою від 1,3 до 5 кг, До другої відносять - вагою від 5 до 12 кг.
Технологічний процес обробки м'яса у ресторані складається з наступних операцій:
Відттаювання;
Обмивання та обсушування;
Розробка туші;
Виготовлення напівфабрикатів.
Морожене м'ясо повинно відтавати цілком, повісивши тушу на гаки, або уклавши штабелями на решітки в спеціальних камерах - дефростерах. Або в камерах при температурі +4 +6 протягом 3 - 5 діб.
Повільне відтаювання м'яса дозволяє звести до мінімуму втрати м'ясного соку, майже повністю зберегти смакові якості продукту.
Попередня обробка м'яса полягає, перш за все, в ретельному промиванні. Після розморожування м'ясо подають у приміщення для миття, де з його поверхні ножем зрізують ветеринарне клеймо, зачищають забруднені місця, кров'яні згустки, потім обмивають, щоб видалити з поверхні забруднення, мікроорганізми і їх спори. М'ясо миють у підвішеному стані теплою водою, температура якої від 20 до 38°С, спеціальними щітками-душами, трав'яними або капроновими щітками при безперервному подаванні води. .М'ясо слід мити швидко під струменем проточної води, причому миється весь шматок, який використовується для обробки. Не можна мити м'ясо після того, як воно вже нарізано, так як при цьому забруднення переноситься з поверхні всередину м'яса, спочатку руками, а потім зі струменем води. Якщо м'ясо миється дрібними шматками, особливо після видалення кісток, це викликає втрату соків, а тим самим зниження харчової цінності м'яса.
По тій же причині м'ясо не слід вимочували, так як при цьому розчинні у воді білки, мінеральні речовини та вітаміни групи В переходять у воду. Обмитe м'ясо ополіскують холодною водою температурою 12—15°С для У того, щоб охолодити м'ясо. Це затримує розвиток мікроорганізмів на поверхні м'яса при подальшій обробці.
Промите м'ясо слід обсушити. Обсушування м'яса здійснюють з метою запобігання розмноженню мікробів, а також тому, щоб м'ясо при розбиранні не ковзало на дошці в руках працівника. Для цього в приміщенні для обсушування м'яса має бути тепле повітря. Процес обсушування триває 1,5—2 год. Щоб прискорити цей процес, м'ясо можна обсушувати чистою бавовняною тканиноюОбсушене м'ясо обробляють в кілька етапів. На початку тушу разрубают на четвертини. Потім, кожну четвертину ділять на частини. Передня четвертина яловичої туші ділиться на лопатку (плечова і заплечева частина), шию, спину-грудну частину.
Задню четвертину туші, відокремивши вирізку (клубовий м'яз), ділять на заднетазову та поперекову частини. Свинячі, телячі і баранячі туші, попередньо відокремивши вирізку, разрубают поперек на дві половини - передню та задню. Передню половину ділять: лопатку, шию, корейку, грудинку; задню - на два стегенця.
Запечене м'ясо, завдяки високим смаковим і живильним властивостями відноситься до найбільш цінних м'ясних страв. Для запікання використовують м'ясо вищих сортів, соковите, м'яке, без сухожиль, плівок і кісток.
Перш за все потрібно навчитися розрізняти м'ясо. Наприклад, телятина відрізняється блідо-рожевим кольором м'яса і біло-рожевим жиром, м'ясо яловичини має червоне забарвлення, а жир - кремовий, іноді з відтінком жовтизни, свиняче м'ясо темнее за теляче з великою кількістю білого жиру, баранина зовні нагадує яловичину.
Запікання застосовують при виробництві штучних виробів і емульгованих м'ясопродуктів формованого типу, тобто нашприцьованих (або закладених) у металеві ємності (з кришкою або без неї).
У деяких випадках передбачено шприцювання м'ясних емульсій в штучну оболонку, після чого її укладають в спеціальну ємність і, здійснюючи нагрів, додають готовому продукту оригінальну форму і неординарний зовнішній вигляд.
Головна задача кухаря - зробити м'ясо ніжним і соковитим. Ідеальним було б максимально зберегти соки і максимально перетворити колаген в желатин. На жаль, це неможливо - перший процес вимагає температур не вище 55-600С, а другий - вище 700С. Ідеального методу, придатного для всіх типів м'яса, не існує. Для різних страв використовуються різні методики приготування та різні типи м'яса.
Швидке приготування м'яса - смаження на сковороді або грилі - підходить для вирізки, яка містить зазвичай мало сполучної тканини. Головне в цьому випадку - не допустити занадто великої різниці температур між зовнішньою поверхнею м'яса і його серединою. Для цього краще готувати м'ясо в два етапи. Швидка обжарка, утворює скоринку, а потім повільне «запікання» при більш низькій температурі зменшують різницю температур.
2.3 Недоліки існуючих технологій на виробництвах
На виробництвах, як займаються виготовленням страв з мяса можуть не дотримуватися технології виробництва, що приводить до зниження вкусових якостей страви. Так, при розмороженнi та вiдтаюваннi мяса треба пам’ятати, що мясо повинно вiдтавати цiлим куском, нарiзання на шматки ще мороженого м’яса недопустиме. Не допустимо застосовувати нагрiвальнi засоби для скорiшого вiдтаювання м’яса, вiд чого портиться структура м’язового волокна та змiнюється хiмічний склад.
Дуже небезпечно використовувати для приготування страв з м’яса продуктiв тваринництва без наявності ветеринарних свідоцтв, з простроковим строком придатності або не відповідачим вимогам нормативних документів. Продукти тваринництва та продукція з них повинні зберігатися у холодильниках з дотриманням чинних санітарних норм, порушення цих правил веде по псування м’ясних виробів.
При недотриманні необхідних умов зберігання м'ясо в результаті дії мікроорганізмів псується (процес гниття). Висока температура, вологе повітря, відсутність вентиляції, скупчення великої маси свіжих і теплих частин м'яса ведуть до швидкого розмноження мікробів. Тому, перед використанням необхідно проведення ветеринарно-санитарної експертизи.
Щодня в ресторанi здійснюється контроль за якістю продукції, що випускається. Якщо в ході контролю виявлена продукція, яка не відповідає вимогам безпеки споживачів, то вона не допускається до реалізації. При реалізації готової продукції витримується температурний режим подачі страв. Не допускається до реалізації готова продукція, яка зосталася від поперднього дня.
Весь персонал ресторану при виробництві та реалізації продукції дотримує правила особистої гігієни та у відповідності з діючими правилами та своєчасно проходять медогляд.