Сорти, які значно перевищили стандарт за врожайністю, а також за однією або кількома іншими важливими ознаками, передають у державне сортовипробування.
Міжстанційне(екологічне, зональне) сортовипробування проводять паралельно з конкурсним сортовипробуванням. Його мета – вивчити пластичність сорту, його поведінку за інших екологічних умов та виявити можливий ареал подальшого розповсюдження.
Виробничесортовипробування. Кращі сорти одночасно з конкурсним випробуванням вивчають у виробничих умовах. Випробування кожного сорту пороводять у кількох господарствах одночасно.
Розмноженняновихсортів. Для проведення виробничого сортовипробування і розсилання насіння на державні сортодослідні станції потрібно мати достатню кількість насіння. Тому організовують попереднє розмноження кращих сортів. До розмноження залучають кращі номери з контрольного розсадника. Проте, як правило, розмноження починають з найперспективніших сортів попереднього і конкурсного сортовипробування [3].
6.4. Оцінювання і добір у гібридних популяціях
У селекції капусти білоголової крім умовних стандартів в залежності від селекційного завдання можуть використовуватись у якості контрольних варіантів сорти: Дитмаршер фрюерта, Іюньська — ранньостиглі; Слава 130 — середньостиглий; Столична — середньопізній, придатний для засолювання; Лангедейкер децема— пізньостиглий, придатний для тривалого зберігання і Амагер 611 — для засолювання.
Обов'язкове оцінювання виконують за такими ознаками:
- врожай (ц/га) і його відхилення від відповідного за часом
достигання умовного стандарту;
- врожай ранньої продукції (ц/га);
- середня маса головки (кг);
- дегустаційна оцінка свіжої продукції (балів);
- дегустаційна оцінка квашеної капусти (балів);
- щільність головки (балів);
- кількість діб від сходів до настання технічної стиглості;
- придатність до механізованого збирання (балів);
- лежкість (балів);
- розтріскування головок (%);
- стійкість проти ураження слизистим і судинним бактеріозом,
чорною ніжкою, білою гниллю (балів).
У відповідності з конкретними умовами і запитами виробника і споживача можуть виникати різні специфічні завдання, в тім числі етнічного і регіонального характеру, при розв'язанні яких селекціонерові доводиться змінювати склад обов'язкових для оцінювання показників.
Фенологічні спостереження виконують з метою оцінювання тривалості вегетаційного періоду та окремих його фаз. Початок фази відмічають за умови вступу до неї 10-15% рослин на ділянці, а повну з коли не менше 75% рослин набувають рис характерних для цієї фази. Дані фенологічних спостережень заносять у спеціальний журнал.
Посухостійкість визначається наступним чином: з середньої частини рослини зрізають добре розвинені листки і негайно зважують їх. Після зважування листя підсушують в затінку і тричі повторюють зважування через 4, 8, та 12 годин. Щоразу втрату вологи підраховують у відсотках до первинного зважування.
Стійкість проти хвороб і шкідників. При рівномірному поширенні хвороби чи шкідників оцінювання здійснюють візуально на всій ділянці, при нерівномірному – для обліку виділяють групи з 10 рослин у п’яти місцях ділянок з несуміжних повторень. Ступінь ураження чи пошкодження визначають у відсотках або балах. Висновок щодо стійкості роблять за останнім обліком і за 9-ти бальною шкалою. Один бал отримують сортозразки, які уразились більше,ніж на 60% ; 3 бали - нестійкі , ураження до 60%; 5- середньо стійкі, ураження до 30%; 7- стійкі, ураження до 10%; 9- імунні, ураження відсутнє.
Крім цього, при селекції капусти вивчаються такі показники хімічного складу, як вміст сухої речовини, загального цукру, сахарози, вітаміну С та загального азоту [ 2 ].
6.5. Порядок включення сортів до Державного Реєстру сортів рослин України
До державного сортовипробування заносять селекційні сорти вітчизняної і закордонної, а також народної селекції, які переважають, за даними трирічного конкурсного сортовипробування установи-оригінатора, за врожайністю кращі сорти (національні стандарти) і гібриди при вищих або близьких показниках якості продукції, стійкості до хвороб і шкідників, пристосування до умов вирощування тощо. Сорт, який передається на державне сортовипробування, має бути новим, константним, достатньо однорідним.
Крім того, в лабораторії Держекспертсорту здійснюють якісне оцінювання сортів.
Установи, господарства, особи, які пропонують сорти і гібриди до державного сортовипробування, мають подати до Держсортослужби України матеріали згідно з існуючими вимогами.
Списки сортів, які приймають до державного сортовипробування, затверджує президія Держсортослужби, і їх включають до Державного реєстру сортів рослин України, заявлених на випробування.
Для занесення сорту до Реєстру заявник подає заявку встановленого зразка.
Одержані матеріали сортовипробування аналізують фахівці Українського інституту експертизи сортів рослин та Державної інспекції з охорони прав на сорти рослин. У процесі аналізу випробовувані сорти поділяють на:
♦ сорти, що пройшли достатні випробування та виявили перевагитнад національними стандартами за продуктивністю або такими самими за цим показником, але мають переваги за іншими цінними господарськими ознаками (зимостійкість, якість урожаю, ранньостиглість, технологічність, толерантність до ураження
хворобами тощо);
♦ сорти, що пройшли випробування, але не виявили переваг над
умовними стандартами або поступилися їм за основними
цінними господарськими ознаками;
♦ сорти, випробування яких іще не завершено.
На підставі такого аналізу готують пропозиції, де вказують: сорти, що пропонуються до Реєстру;
♦ сорти, випробування яких закінчено і які не виявили переваг
над умовними стандартами, а тому пропонуються до зняття з ви
пробувань;
¨ сорти, випробування яких не закінчено, залишаються в науко
во-дослідній програмі державних випробувань на наступний рік;
♦ сорти, що пропонуються до вилучення з Реєстру;
¨ пропозиції щодо змін та доповнень до методики державних сортовипробувань.
Занесення сортів до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі — Реєстр сортів), ведення Реєстру сортів, видача свідоцтв про державну реєстрацію сортів рослин, вилучення сорту із зазначеного Реєстру здійснюють відповідно до Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. До Реєстру сортів відомості про сорт заносять після прийняття Держсортслужбою рішення про його державну реєстрацію.
Підставою для ухвалення рішення про державну реєстрацію сорту, що підлягає державному випробуванню, є позитивні результати кваліфікаційної експертизи щодо рівня його урожайності, визначеного впродовж періоду проведення державного випробування, якщо вона:
¨ більша за усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, на верхнє значення дворічного інтервалу, що обчислюється за відповідною методикою;
¨ менша за усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, але сорт має високі показники якості та інші цінні господарські ознаки;
¨ перебуває на рівні усередненої врожайності сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, але сорт має підвищену стійкість до хвороб, шкідників, посухи, а також холодостійкість.
Рішення про визнання сорту перспективним та занесення його до переліку сортів рослин, перспективних для поширення в Україні, який є складовою каталогу сортів, приймають на підставі позитивного висновку Українського інституту експертизи сортів рослин про результати кваліфікаційної експертизи щодо рівня його врожайності або інших цінних господарських ознак, визначених упродовж одного року проведення державного випробування. Такий сорт допускається для комерційного поширення в Україні, починаючи з року занесення до переліку сортів рослин, перспективних для поширення в Україні, з одночасним продовженням його державного випробування.
Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин видає Дєржсортослужба в місячний термін від дати державної реєстрації сорту особі, яка має право на його одержання, або надсилається за адресою, що зазначена у заявці.
Державний реєстр прав власників сортів рослин (Реєстр патентів) є документом, який призначений для державної реєстрації прав на сорт рослин в Україні та містить відомості щодо майнового права власності на сорт та прав, пов'язаних з цим правом. Державна реєстрація прав на сорт здійснюється, якщо він відповідає критеріям охороноздатності, йому присвоєно назву та якщо він отримав позитивний висновок за результатами проведення формальної і кваліфікаційної експертизи заявки рослин на підставі рішення Держсортослужби про державну реєстрацію прав на сорт, занесенням відомостей про цей сорт до Реєстру патентів та сплати державного мита згідно 3 Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито».
Згідно з Законом України «Про насіння» заборонено вирощування, розмноження та продаж насіння сортів, не занесених до Реєстру чи переліку перспективних [ 3 ].
ВИСНОВКИ
Одним з важливих заходів підвищення врожайності капусти та значного поліпшення її якості є впровадження у виробництво кращих сортів та прогресивних технологій вирощування. Правильний добір сортів різної скоростиглості, а також сортів з високою лежкістю головок дає змогу позбутися сезонності у постачанні населенню свіжої капусти.
Капуста – найважливіше джерело мінеральних солей, в мг на 100 г сирої речовини : натрію – 18, калію – 185-230, магнію – 16, фосфору -31,заліза – 1.0-1.2, сірки – 75, та інших макро-, мікро-, ультрамікроелементів. В ній містяться вітаміни С, каротин В1, В2, В3, В6, В9, PP, K, P, E, U, холін, інозит.