Позбувшисьопозиційноїдуми, Столипінтепермігпровестиполітикуавторитарнуіконсервативну, заснованунатвердійрішучостіоновитикраїнуіукріпитивладу. Дляцьогогрунтбувпідготовленийновимвиборчимзаконом.
Думськийдовідник 1916 рокупоказуєтакукартину: дворяни, щоскладають, поперепису 1897 року, меншеза 1 % неселення, отрималив III думі 43 % відзагальногочисла, тобто 66 місць, приблизно 15 % місцьотрималипоміщики. Обличчяліберальнихпрофесій 84 (біля 20%), торговці 36 (7,5%), священикиімісіонериотримали 44 місця (біля 10%) відзагальногочисла. Робітникиіремісникиотрималивсього 11 місць.
Новийвиборчийзакон, обнародуванийтакож 3 червня 1907 року, робиввідвертуставкунапоміщиківівеликубуржуазію. Зцієюметоюзаконрізкозбільшуваввідкуріїземлевласників, щоотримали 50 % місць. Дужеспритнийхідбувзробленийурядомпротикадетівнакористьоктябристів: міськакуріябуларозділенанадварозрядинаосновімайновогоцензу.
УтретійДержавнійДуміскупчилосядвібільшості. Приголосуваннізаявноконсервативніпроектифракціяоктябристів (154 депутати) голосуваларазомзфракціямиправихінаціоналістів (147 депутатів), априголосуваннізапроектиреформбуржуазногохарактерутіжоктябристиоб'єднувалисязкадетамиіфракціями, щопримикалидоних. ІснуваннядвохблоківвДумідозволялоСтолипінупровестиполітикулавіруванняміжпоміщикамиівеликоюбуржуазією.
Створеннятретьочервневоїсистеми, якувтілювалатретяДума, нарівнізаграрноюреформоюбулодругимкрокомперетворенняРосіївбуржуазнумонархію (першимкрокомбулареформа 1861 року).
Соціально-політичнезначеннязводитьсядотого, щоДума "селянська" перетвориласявДуму "панську".
16 листопада 1907 року, черездватижніпісляпочаткуроботитретьоїДуми, Столипінвиступивпереднеюзурядовоюдекларацією. Першоюіосновноюзадачеюурядуєне "реформи", аборотьбазреволюцією.
ДругоюцентральноюзадачеюурядуСтолипіноголосивпроведенняаграрногозакону 9 листопада 1906 року, щоє "корінноюдумкоютеперішньогоуряду...".
Царськийуряд, якийпрагнувзберегтизапоміщикамиземлііпанівнурольудержаві, втойжечасзмушенийбувсприятибуржуазномурозвитковікраїни. Щобвідвернутиселянвідборотьбизапоміщицькіземлі, зміцнитивнихвідчуттяприватноївласностіісприятирозвитковікапіталізмуруськимшляхом, атакожстворитисобісоціальнубазунаселівособікуркульства, оскількиселянськамасавціломуйогоопороюбутинемогла, царськийурядвирішивздійснитиновуаграрнуреформу, головнимпровідникомякоїставСтолипін.
9 листопада 1906 рокуцарпідписавпідготовленийСтолипінимуказ, заякимкожендомохазяїн, щоволодівземлеюнаобщинномуправі, мігвбудьякийчасзажадатизакріпленнязасобоювособистувласністьналежноїйомучастиниземлі. Домохазяїн, щозакріпивуприватнувласністьземлю, мавправовимагативідсільськоїгромадизвестиїїводнуділянку–“відруб”, аякщоселянинпереносивнанеїхатуйпереселявсятуди, тотакаділянканазивалася“хутором”.
ПісляобговоренняйсхваленнязаконопроектуДержавноюРадою, вінбувзатвердженийцареміставзакономвід 14 червня 1910 року. Якщоуказ 9 листопада 1906 рокудававселянамтількиможливістьвиходитизобщинізакріплятиземлюуприватнувласність, тозакон 14 червня 1910 рокузробивцейвихідіперетвореннявсіхселан-общинниківнаприватнихвласниківобов`язковимутихсільськихобщинах, денебулопереділівзчасунаділенняземлеюіпереходунавикуп. Новааграрнаполітикапередбачалаздісненнятроьхгрупзаконів:
Зруйнюванняобщинйзакріпленнязаселянамиземлюуприватнувласність.
Насадженнянаселіхуторськогоівідрубногогосподарства.
Переселенняселян.
Столипінськареформа.
Завданьуреформибулодекілька: соціально-політична - створитивселіміцнуопорудлясамодержавствазміцнихвласників, відколовшиїхвідосновноїмасиселянстваіпротиставившиїхїй; міцнігосподарстваповиннібулистатиперешкодоюнашляхунаростанняреволюціївселі; соціально-економічна - зруйнуватиобщину, насадитиприватнегосподарствоувиглядііхуторів, анадлишокробочоїсилинаправитивмісто, деїїпоглинезростаючапромисловість; економічна - забезпечитипідйомсільськогогосподарстваіподальшуіндустріалізаціюкраїнизтим, щобліквідувативідставаннявідпередовихдержав. Реформа 1861 року - першийетаппереходудоіндивідуалізаціїземлеволодінняіземлекористування. Алескасуваннякріпацтванепривелодопрогресуприватноївласності. У 80-90-тірокиурядпрагнувдонасадженнягромадськихструктурвселі, щосуперечиловмайбутньомувільнійселянськійвласності. Подолатиданітруднощімоглиреформи, початіП.А.Столипіним. Йогоконцепція "пропонувалашляхрозвиткузмішаної, багатоукладноїекономіки, дедержавніформигосподарстваповиннібуликонкуруватизколективнимиіприватними". Складовіелементийогопрограм - перехіддохуторів, використаннякооперації, розвитокмеліорації, введеннятриступінчатогосільськогосподарськогоутворення, організаціїдешевогокредитудляселян, утворенняземлеробськоїпартії, котріреальнопредставлялаінтересидрібногоземлеволодіння.
Столипінвисуваєліберальнудоктринууправліннясільськоюобщиною, усуненнячерезполосиці, розвиткуприватноївласностінаселіідосягненнянаційосновіекономічногозростання. Поміріпрогресуселянськогогосподарствафермерськоготипу, зорієнтованогонаринок, входірозвиткувідносинкупівлі-продажуземліповинностатисяприроднескороченняпоміщицькогофондуземлі. МайбутнійаграрнийладРосіїпредставлявсяпрем'єруувиглядісистемидрібнихісередніхфермерськихгосподарств, об'єднанихмісцевимсамоврядуваннямінечисленнимипорозмірахдворянськимисадибами. Наданійосновіповиннабуластатисяінтеграціядвохкультур - дворянськоїіселянської.
Столипінробитьставкуна "міцнихісильних" селян. Однаквінневимагаєповсюдноїодноманітності, уніфікаціїформземлеволодінняіземлекористування. Там, девнаслідокмісцевихумовобщинаекономічножиттєздатна, "необхідносамомуселяниновіобратитойспосібкористуванняземлею, якийнайбільшйоговлаштовує".
Аграрнареформаскладаласязкомплексупослідовнихіпов'язанихміжсобоюзаходів, щопроводяться.
Розглянемоосновнінапрямкиреформ.
Руйнуванняобщиниірозвитокприватноївласності.
Дляпереходудоновихгосподарськихвідносинбуларозробленаціласистемапо-господарському - правовихзаходівзрегулюванняаграрноїекономіки. Указвід 9 листопада 1906 рокувводивдужеважливізмінивземлеволодінніселян. Всіселянидіставалиправовиходузобщини, якавцьомувипадкувиділялаземлю, щовідходить, увласневолодіння. Прицьомууказпередбачавпривілеїдлязаможнихселянзметоюспонукатиїхдовиходузобщини. Зокрема, ті, щовийшлизобщиниотримували "увласністьокремихдомашніхгосподарств" всіземлі, що "перебуваютьвйогопостійномукористуванні". Цеозначало, щовихідцізобщиниотримувалиінадлишкипонаднорму. Прицьому, якщовданійобщиніпротягомостанніх 24 роківнеробилисяпереділи, тонадлишкидомогосподарствотримувалисьбезкоштовно, якщожпереділибули, товінплативобщинізанадлишкиповикупнихцінах 1861 року. Оскількиза 40 роківцінивиросливдекількаразів, тоіцебуловигіднозаможнимвихідцям.
Разомзтим, здійснювалисьзаходипозабезпеченнюміцностіістабільностітрудовихселянськихгосподарств. Так, щобуникнутиспекуляціїземлеюіконцентраціївласності, взаконодавчомупорядкуобмежувавсяграничнийрозміріндивідуальногоземлекористування, бувдозволенийпродажземлінеселянам.
Закон 5 червня 1912 р. дозволиввидачупозикипідзаставубудь-якоїнаділеноїземлі, щопридбаласьселянами. Розвитокрізнихформкредиту - іпотечного, меліоративного, агрокультурного, землевпорядного - сприялоінтенсифікаціїринковихвідносинвселі.
Одночаснозвиданнямновихаграрнихзаконівурядвживаєзаходівдонасильницькогоруйнуванняобщини, несподіваючисьповністюнадіюекономічнихчинників. Відразупісля 9 листопада 1906 рокувесьдержавнийапаратприводитьсявдіюшляхомвиданнясамихкатегоричнихциркулярівінаказів, атаксамошляхомрепресійпротитих, хтонедужеенергійнопроводитьїхвжиття.
Практикареформипоказала, щоселянствовсвоїймасібулонастроєнепротивиходузобщини - принаймнівбільшостімісцевостей. ОбстеженнянастроївселянВільно-економічнимсуспільствомпоказало, щовцентральнихгуберніяхселянинегативновідносилисядовиходузобщини (89 негативнихпоказниківванкетахпроти 7 позитивних).
Вобстановці, щосклаласядляурядуєдинимшляхомпроведенняреформибувшляхнасильстванадосновноюселянськоюмасою. Конкретніспособинасильствабулисамірізноманітні - відзалякуваннясільськогосходудоскладанняфіктивнихвироків, відскасуваннярішеньсходуземськимначальством, довинесенняпостановповітовимиземлерозпоряднимикомісіямипровиділеннядомогосподарств, відзастосуванняполіцейськоїсилидляотримання "згоди" сходудовисилкипротивниківрозділу.
Урезультаті, до 1916 рокузобщинбуловиділено 2478 тис. домогосподарств, або 26% общинників, заявижбулиподанівід 3374 тис., абовід 35% общинників. Такимчином, урядуневдалосьдосягнутисвоєїметиівиділитизобщинихочбибільшістьдомогосподарств. Самецеівизначилокрахстолипінськоїреформи.
Селянськийбанк.
У 1906 - 1907 рокувказівкамицарячастинадержавнихіпитомихземельбулапереданаселянськомубанкудляпродажуселянамзметоюослабленняземельногодефіциту. Крімтого, зрозмахомпроводиласяБанкомкупівляземельзподальшимперепродажемїхселянамнапільговихумовах, посередницькіопераціїпозбільшеннюселянськогоземлеволодіння. Вінзбільшивкредитселянамізначноздешевивйого, причомубанкплативбільшийпроцентзасвоїмизобов'язаннями, чимплатилийомуселяни. Різницявплатежіпокриваласязарахуноксубсидійзбюджету, склавшизаперіодз 1906 по 1917 рік 1457,5 млрд. карбованців.
Банкактивновпливавнаформиземлеволодіння: дляселян, щокупувализемлюводноосібнувласність, платежізнижувалися. Урезультаті, якщодо 1906 рокуосновнумасупокупцівземліскладалиселянськіколективи, тодо 1913 року 79,7% покупцівбулиодноосібнимиселянами.