Застосування пневмотранспорту дозволяє уникнути забруднення навколишнього середовища, поліпшити умови праці обслуговуючого персоналу. Втрати добрив при цьому наближаються до норм природного збитку. Найбільш розповсюджені засоби доставка наступні: автомобиль-розкидач АРУП-8, автоцементовози ТЦ-6, ТЦ-10, ТЦ-11 і інші, а також тракторний розкидач РУП-8.
Устаткування складів повинне забезпечувати навантаження пилоподібних добрив в автотранспорт або автомобільні і тракторні розкидачі. Необхідно, щоб пилоподібні добрива задовольняли ДСТ і ТУ. Припустима вологість їх 1,5 %.
При пневматичній подачі добрив повинно бути виключене підсмоктування атмосферного повітря.
Продуктивність транспортної машини при вивантаженні 30-60 т/год. Керування устаткуванням дистанційне. Втрати добрив при перевантаженні в автоцементовози або при транспортуванні не допускаються. Під час завантаження автоцементовозів, машин АРУП-8, РУП-8 на заводі-виготовлювачі добрив температура пилоподібних добрив не повинна перевищувати 373 К (100 °С). Робота машини в зимовий час допускається при температурі стінок цистерни не нижче 243 К (-30 °С).
Залишок пилоподібних добрив у транспортній машині після розвантаження не повинний перевищувати 1 % її місткості. При транспортуванні добрив середню технічну швидкість руху підтримують максимальною.
Внесення пилоподібних добрив необхідно проводити в кращі агротехнічні терміни. Дози добрив розраховують за результатами агрохімічних аналізів ґрунтів для кожного полючи з обліком окультуреності ґрунтів, біологічних особливостей культур сівозміни, величини запланованого врожаю. Нерівномірність розподілу добрив по ширині захоплення при поверхневому внесенні не повинна перевищувати 30 %.
Розриви між суміжними проходами агрегатів не допускаються. Перекриття в стикових проходах не повинне перевищувати ±5 % робочої ширини захоплення. На поворотних смугах добрива вносять у тій же дозі, що і на основне поле [41].
Вологість добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроїв. Абсолютне перевищення вологості пилоподібних добрив під час внесення - не більш 0,5 % стандартної. Забороняється внесення пилоподібних добрив при швидкості вітру більш 5 м/с
Поверхневе внесення пилоподібних добрив у ґрунт виконують машинами АРУП-8 і РУП-8 по двох технологічних схемах: прямоточної і перевантажувальної. При виборі технологічних схем внесення враховують: відстань заводу-постачальника добрив від зони внесення; забезпеченість складськими емкостями, залізничними під'їзними коліями; стан автомобільних доріг і поля; оснащеність машинами для транспортування і внесення добрив.
При роботі з прямоточної технології машини АРУП-8 і РУП-8 завантажують добривами на складі, транспортують і вносять -иа полючи. Прямоточна схема більш вигідна при розташуванні місць завантаження добрив від зон внесення для АРУП-8 до 70 км, для РУП-8- до 6 км.
При роботі з перевантажувальної схеми добрива завантажують на складі в АРУП-8, транспортують до поля і перевантажують у тракторний розкидач РУП-8, що вносить добрива. Перевантажувальну схему застосовують при відстані між місцем завантаження добрив і зоною внесення більш 6 км, при поганому стані під'їзних колій і відсутності можливості пересування по полю машини АРУП-8.
При перевантажувальній технології визначають число мащин АРУП-8, що забезпечує безперебійну роботу. Для цього необхідно, щоб час робочого циклу розкидача (розсів, повороти і переїзди, перевантаження) збігалося зчасом робочого циклу машини (завантаження, пробіг з вантажем, перевантаження, неодружений пробіг). Час робочого циклу визначають за даними хронометражу або розрахунковим шляхом.
Якщо час робочого циклу транспортної машини менше або збігається згодом циклу розкидача при рівній вантажопідйомності, то на один розкидач досить однієї транспортної машини. Якщо час циклу транспортної машини вдвічі більше часу циклу розкидача, необхідно мати дві машини.
Транспортування і внесення рідкого аміаку. Для транспортування і внесення в ґрунт рідкого аміаку використовують спеціальний комплекс машин: заправник аміаку МЖА-6 вантажопідйомністю 6 т, що представляє собою напівпричіп-цистерну до сідельного тягача ЗИЛ-130В1; заправник ЗБА-3,2-817 вантажопідйомністю 3,2 т на базі автомобільного прицілу ГКБ-817, агрегатований із трактором класу 14 кН у складі автопоїзда; тракторний заправник ЗТА-3,0 вантажопідйомністю 3 т, агрегатируемый із трактором класу 14 кН, а також агрегати для внесення аміаку АБА-0,5; АБА-0.5М; АША-2; АБА-1.
Заправники рідкого аміаку великої вантажопідйомності (5,2-6 т) використовують для транспортування аміаку від базових (заводських і прирейкових) до глибинних складів, польових станцій роздачі і польових емкостей. Заправники меншої вантажопідйомності (2,6-3,2 т) застосовують для доставки рідкого аміаку від складів, польових станцій роздачі і польових емкостей у поле і для заправлення аміаком резервуарів агрегатів. Ємності їх також можуть бути використані як польові проміжні заправники [29].
Транспортні машини на заводських, прирейкових і глибинних складах, роздавальних станціях заправляють рідким аміаком як перекачувальними пристроями сховищ, так і автономними перекачувальними пристроями машин. Цистерни транспортних машин заправляють рідким аміаком, зливають його тільки паро-поворотним способом. Втрат аміаку при заправленні, транспортуванні і зливі не допускають.
Експлуатація заправників можлива при температурі навколишнього середовища від -40 до +40 "С. Припустимий тиск ємності заправника 2 МПа. Технологічну арматуру і контрольно-вимірювальні прилади транспортних машин закривають загальним кожухом і замикають.
Вносять рідкий аміак при температурі повітря не нижче 30С и вологості ґрунту 20-40 % стрічками після передпосівної й основної обробки ґрунту, одночасно з оранкою, при підживленні овочевих культур. Внесення рідкого аміаку можна проводити на всіх типах ґрунтів з рівним рельєфом і на схилах.
Рідкий аміак вносять культиваторами, пристосованими для внесення в ґрунт рідких мінеральних добрив, і плугами, обладнаними спеціальними робітниками органами для внесення і закладення аміаку в ґрунт. Втрати аміаку в процесі внесення його культиватором у підготовлену для посіву ґрунт (при глибині закладення 14 см) і плугом (при глибині закладення 20 см) не повинні перевищувати 0,8 % дози, а з ґрунту протягом 2 ч після внесення - 0,2 %. Втрат аміаку при заправленні машини не допускають.
Дозуюча будова машини повинна мати шкалу настроювання і забезпечувати задану дозу внесення аміаку незалежно від зміни швидкості руху і величини тиску в резервуарі. Регулюють машину на дозу внесення безупинно при максимальному робочому захопленні 50-250 кг/га. Припустиме відхилення фактичної дози від установленої не повинно перевищувати 10 %.
Агрегат для внесення заправляють від транспортних або заправних емкостей або на складі рідкого аміаку за допомогою перекачувальних засобів.
Транспортування рідкого аміаку від складу до поля і внесення його в ґрунт виконують по прямоточних, перевантажувальних або перевалочної технологічних схемах. Вибір схеми залежить від забезпеченості заправниками й агрегатами, відстані від складу до поля, дози внесення аміаку, стану доріг і швидкості руху транспортних коштів.
При роботі з прямоточної схеми рідкий аміак доставляють від складу або станції роздачі до поля і вносять у ґрунт однієї і тією же машиною. Схема виключає використання транспортних засобів і проміжних заправників. Застосування прямоточної технології економічно доцільно при малих відстанях від складу до поля (при використанні агрегатів АБА-0,5 і АБА-0.5М - не більш 2-3 км, широкозахватних агрегатів АБА-1 і АША-2 - до 4-5 км).
Перевантажувальна технологія передбачає доставку рідкого аміаку від складу або станції роздачі автомобільними або тракторними заправниками. Роботи з перевантажувальної технології можна проводити з використанням проміжних заправників і без них. В обох випадках застосовується групова робота агрегатів з комплектуванням груп, що складаються з одного або 2-3 заправників аміаку, або декількох агрегатів (у залежності від співвідношення вантажопідйомності транспортних засобів і агрегатів) [22].
При відстані доставки аміаку до 10-15 км як транспортний засіб доцільно застосовувати тракторні заправники ЗБА-3,2-817 і ЗТА-3,0. При збільшенні відстаней доставки до 30-40 км і більш використовують заправники МЖА-6 і ЗБА-2,6-130, автопоїзд ЗБА-2,6-817; до 60-80 км - заправник МЖА-6.
При роботі з перевантажувальної технології без проміжних заправників транспортні засоби доставляють рідкий аміак у поле і заправляють їм агрегати для внесення в ґрунт. При великій відстані доставки аміаку більш ефективна робота з перевантажувальної технології з проміжними заправниками. Доставлений транспортними машинами рідкий аміак перекачують у проміжні заправні ємності, а з них у процесі роботи заправляють агрегати для внесення.
Робота з перевалочної технології полягає в доставці аміаку з прирейкового або глибинного складу за допомогою великовантажних цистерн, перекачуванні його в польові пересувні цистерни великої місткості (15-30 т), з яких перед внесенням у ґрунт добрива заправляються безпосередньо в агрегати для внесення або з використанням проміжних заправних емкостей.
Внесення підстилкового гною і компостів. Підстилковий гній і органічні компости вносять прицепами-гнойорозкидачами РТО-4, ПРТ-10А, ПРТ-16А, РПН-4 і валкователями-розкидачами РУН-15Б.
У залежності від місця й обсягу нагромадження органічних добрив, відстані вивезення, наявних машин для навантаження, транспортування і розкидання застосовують дві схеми внесення добрив: ферма - поле, ферма - бурт - поле.
Перша схема - передбачає застосування прямоточної або перевантажувальної технології вивезення добрив. Добрива накопичують у прифермському гнойосховищі. Перевезення їх від гнойосховища до поля і розкидання проводять без буртування в поле. При використанні кузовних прицепів-гнойорозкидачів доставка добрив від місця збереження до місця внесення і розкидання виконує та сама машина. Прицепи-гнойорозкидачі з низькоопускаючимся кузовом працюють безпосередньо в полі, а добрива до них доставляють автомобілями-самоскидами ЗІЛ-ММЗ-554М, ГАЗ-САЗ-53Б. Продуктивність низькорамного гнойорозкидача 60 т/год забезпечується при безперебійному підвезенні добриві.