ВИСНОВКИ
У роботі було проведено дослідження архітектурних забудов, планування античних міст Північного Причорномор’я. Отже, міста мали правильне планування, вулиці перетинались під прямим кутом, жилі будинки (спочатку це були землянки та напівземлянки) були об’єднані у квартали, серед них виділялися храми на культових ділянках або двірцеві ансамблі акрополів.
Антична архітектурна традиція існувала в Північному Причорномор’ї практично ціле тисячоліття і знаходила свій вияв у ранньосередньовічних містах Криму. Поряд з цим з lV ст. до н.е. виникала греко-варварська традиція, що набула поширення серед місцевих осілих племен.
У Північне Причорномор’я надходило чимало витворів мистецтва з різних центрів Середземномор’я, найзначнішими з яких у грецький період були Мілет, (VI ст. до н.е.), Афіни (V – IV ст. до н.е.), Олександрія Єгипетська і Пергам (III – II ст. до н.е.). У перші століття нової ери, коли на міжнародну арену вийшов Рим з його ідеологічними настановами, культурні зв’язки підтримувалися переважно з країнами Малої Азії. Образотворче мистецтво, зокрема живопис і скульптура, досягли у Північному Причорномор’ї порівняно високої досконалості. Якщо за художнім рівнем виконання воно і поступалося мистецтву великих культурних центрів Еллади, то в ідейному – продовжувало ті ж самі традиції – звеличення людини.
У роботі звертається увага на основні стилі живопису (квітковий, інкрустаційний) та види скульптури (сакральна, надгробкові, портретна, декоративна). Деякий примітивізм місцевої скульптури пояснюється не лише відсутністю талановитих митців, а й провінційністю, віддаленістю від основних центрів грецької, а пізніше римської культури.
Перелік використаних джерел
1. Антична культура Північного Причорномор’я. – К.: Наукова думка, 1984. – 216с.
2. Антична Тіра і середньовічний Білгород Дністровський. – К.: Наукова думка, 1979. – 146с.
3. Античні пам’ятки Північного Причорномор’я. – М.: Наука, 1976. – с.120.
4. Античні пам’ятники Криму. – К.: Мистецтво, 2004. – 288с.
5. Античне мистецтво. Альбом. – К.: Мистецтво, 1977. – 179с.
6. Блаватський В.Д. Античні цивілізації. – М.: Наука, 1973. – 248с.
7. Вязьмітіна М.І. Золота Балка. – К.: Наукова думка, 1962. – с.31 – 106
8. Гайдукевич В.Ф. Розкопки Тірітаки в 1935 – 1940р.р. – МИА. - №25, 1952. – с.67 – 80
9. Історія культури давнього населення України. Ен. В 5-ти томах. – 1 том. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – 458с.
10. Крижицький С.Д., Русява А.С. Найдавніші житла Ольвії. – Археологія №28, 1978
11. Крижицький С.Д. Жилі будинки античних міст Північного Причорномор’я (V ст. до н.е. – IV ст. н.е.). – К.: Наукова думка, 1982.
12. Крижицький С.Д. Архітектура античних держав Північного Причорномор’я. – К.: Наукова думка, 1993. – 248с.
13. Мистецтво України. Ен. в 6-ти томах. – 1 том. – К.: Українська енциклопедія, 1995. – 400с.
14. Пічікян І.Р. Мала Азія і Північне Причорномор’я. – М.: Наука, 1984. – 294с.
15. Ростовцев М.И. Декоративний живопис. – К.: Наукова думка, 1913. – с.199 – 266.
Додатки
Додаток 1. Боспорське царство
Додаток 2. Фанагорія
Додаток 3. Херсонес
Додаток 4. Ольвія
Додаток 5. Пантікапей
Додаток 6. Квартал небагатих житлових будинків на околиці Ольвії (реконструкція С.Д. Крижицького)
Додаток 7. Палац на горі Мітрідат у Пантікапеї (реконструкція В.П. Толстікова)
Додаток 8. Комплекс центрального теменосу і агори в Ольвії (реконструкція С.Д.Крижицького)
Додаток 9. Базиліка 1935р. в Херсонесі VI – Χ ст.
Додаток 10. Голова Деметри. Фрагмент розпису склепу Де метри в Керчі I ст.
Додаток 11. Зображення майстерні художника. Фрагмент розпису кам’яного саркофага з Керчі I ст.
Додаток 12. Фрагмент мозаїчної підлоги з херсонеської базиліки V ст..
Додаток 13. Мозаїчна підлога лазні житлового будинку в Херсонесі III – II ст. до н.е.
Додаток 14. Теракотова статуетка жінки I ст. н.е., Ольвія
Додаток 15. Мармурова статуя жінки I ст. н.е., Пантікапей
Додаток 16. Теракотова статуетка Деметри IV ст. до н.е., Ольвія
Додаток 17. Статуя Аполлона IV ст. до н.е., Ольвія
Додаток 18. Мармурова голова Ерота IV ст. до н.е., Ольвія
Додаток 19. Голова юнака III ст. до н.е., Ольвія