Великі можливості при створенні м'яких меблів закладені у використанні структури шкіри і хутрового покриття тварин. Таке покриття могло б стати більш гігієнічним за рахунок провітрювання крізь мікропори, а ворс штучного хутра, побудований на зразок натурального, виконував би роль терморегулятора і підвищував би комфортність. У дизайні меблів існує ще один напрям – використання природних форм для підсилення художньо-естетичного впливу виробу. Тут можливі різні вирішення.
В меблях такий підхід виправданий, якщо використовується в унікальних об'єктах, і в ці завдання входить не тільки виконання прямої функції, але й створення особливого настрою, образу приміщення. Наприклад, кріслам для сидіння, розміщеним у великому зимовому саду або в залі квіткових виставок, можна надати форми квіток лотоса.
Тенденції надання меблям натуральної форми, за аналогією з природними організмами, з'явилися вже давно. Наприклад, відомі трони у вигляді левів така проектувальника. Відповідно до конкретної мети роботи, особливості творчого спрямування проектувальника, його досвід дають змогу здійснити переробку накопиченого і цілеспрямовано використаного інформаційного матеріалу, що приводить до постановки творчого завдання, формування творчої установки.
Інформативна природа дизайну передбачає наявність:
системи мовних знаків – формалізованої мови проектування й комунікацій;
предметної матерії і чуттєво-образного значення мовних змістових одиниць;
знакових відношень у системі джерело-знакове повідомлення-кодована система-дешифратор;
десигнативного (інформуючого) і апрейзорного (оцінюючого) значень дизайн-знаків;
комунікативної й виразової функцій дизайн-мови (пізнавальна функція – супровідна).
Без аналізу процесу сприйняття, специфіки прийому й переробки корисної інформації, тобто даних, необхідних у певній конкретній ситуації чи надалі для вироблення команди управління поведінкою, не можна розраховувати на ефективне вирішення завдання оптимізації системи людина-меблі-середовище.
Другий напрям використання інформаційних підходів до проектування меблів проаналізовано вище без урахування кількісних мір інформаційної насиченості рішень, які приймаються. Цей напрям тісно пов'язаний з першим. Справді, найбільш раціональний шлях створення меблів – це рух за кубом стану проектування з верхніх ієрархічних рівнів до нижчих, що, у свою чергу, вимагає декомпозиції сумарної мети роботи шляхом її конкретизації для меблів та їх елементів. Крім того, при переході до нижчих рівнів спільності опису проектних рішень утворюється необхідна первинна інформація.