Діяльність першого професійного театру Полтави (стр. 10 из 11)
“ 28 -го.
Вчера мы были у Губернатора; все играли в бостон, а я пела. Перед ужином мы танцевали только две кадрили; первую я танцевала с Губернатором, а 2-ю с одним красивым молодым казаком из ополчения. Кажется его зовут Позняков. Сегодня мы приглашены в дом графини Ламберт.
17 -го февраля.
Вчера мы играли “Честное слово” - и очень хорошо. Все были вне себя от восхищения. Молодой князь говорил мне после каждого действия: “Как вы славно играете сегодня, вы на репетициях так играли, что казалось, нельзя лучше, а сегодня так просто удивления достойно!“ Когда я танцевала Русскую, то я делалась глухой ко всему, но никто кроме молодого князя этого не заметил. Котляревский сказал: “Что, племянница, если графу вздумается тебя заставить по-русски поплясать, попляши-ка, я хочу посмотреть !” Я ответила :”Да с кем же?”
“Да я найду тебе мальчика”сказал Котляревский и закричал: "Афонька, Афонька, поди-ка сюда!" Прибежал маленький мальчик ямщичек. Молодой князь сам стоял на хорах и говорил музыкантам когда начинать, и когда я оборачивалась, то каждый раз меня оглушали любезностями и аплодисментами. Чего они только со мной не выделывали, я не могу и описать: все громко кричали: “ Возможно ли лучше сыграть!” *
Як бачимо, актриса вона - таки була здібна і з розмаїтим обдаруванням. Вроджена музикальність, виразність голосу, граціозність
* Врангель Н. История одного дома. // Старые годы.- С.Петербург.- 1913 г.
і, що дуже важливо, сімпатія до культури українців (у щоденнику вона згадує про “невимовну приємність” від баченого народного танцю) - це все те, що високо оцінив у ній І.П.Котляревський, запросивши до виконання ролі Наталки у своїй п`єсі.
Насамкінець постає найскладніше питання - про мову. Наскільки добре володіла Катерина Нальотова українською? Нажаль, абсолютно точної відповіді ніхто не дасть. Треба думати, що проживаючи в Полтаві не один рік, ця артистка, як і взагалі всі музично обдаровані люди, досить добре вивчила мову, бо записує по-українськи у щоденнику розмови генерала Білухи - Кохановського. І, до речі, цілком вірно. Інакше, мабуть, не свідчив би кореспондент журналу “Отечественые записки”: “. . .тут Наталка, чутлива, розумна і гарненька, співала народні пісні і опера йшла, йде і йтиме, доки залишиться в Україні хоч один звук рідного нарічча на зло тим панам, які приїздять в Україну вчено-сентиментальними мандрівниками і за гостинний прийом лають малоросійский театр, пилюку, клімат, товариство і твори Основ`яненка.” *
Отже, успіх “Наталки-Полтавки” був повним і незаперечним. Стара, як світ, історія любові простої української дівчини, її смуток, сльози, сумніви, жаль до матері, весь розклад дійових осіб навколо Наталки при високому ступені авторської художньої типізації та узагальнення образів дали унікальний зразок вічно юної п`єси.**
* Отечественные записки.- Полтава.- 1839 г.- № 3 - с.154
** Стороха Є. Перша Наталка у Полтаві.-Полтава.- 1995 - с.140
ІV. З А К Л Ю Ч Е Н Н Я
Після проведеною мною роботи хочу зазначити, що звертання уваги до театральної творчості починає завойовувати значне місце в наш час. В ході дослідження бачила справжню зацікавленність, навіть фанатизм деяких людей. Їх шанування нашої культури, великі духовні сили, спрямовані на боротьбу з брудом і грубістю наших складних часів дійсно надихають на плідну працю.
В своїй роботі спочатку розповідаю про перші кроки розвитку театрального мистецтва Полтави. Далі висвітлюю ті фактори, які мали вплив на це мистецтво, сприяли його розквіту чи, навпаки, перешкоджали йому. Найголовніші з цих факторів такі: ставлення до кожного експерименту; матеріальна підтримка акторів і режисерів, зовнішнє оточення; вплив сусідніх культур і мистецькі здібності народу. Але не всі ці чинники з однаковою силою впливають по всій території України. Найбільше відмінностей зустрічається в прикордонних районах, де вплив сусідніх районів є найбільший. Центральні ж райони України (тобто і Полтавська область) хоч на самому початку і мали деякі риси інших традицій у відповідній сфері, але найповніше зберегли національні прикмети, що спостерігаймо й зараз.
Також вважаю, що для того, щоб пізнати і осмислити складну проблему становлення українського народу, його традиційно-побутові культури, треба вивчати все, що ним накопичене століттями з покоління в покоління. Тому і обрала для дослідження ще не вивчену широко галузь. Намагалась суто об'єктивно підходити до думок авторів, з якими я не згодна, серйозно обмірковуючи, в чому причина наших разнобіжностей.
І після проведеної мною роботи я зрозуміла, що слід вивчати культурну спадщину свого народу, що перші українські п'єси теж були неодмінною часткою розвитку мистецтва країни. Про це свідчить вже те, що навіть під чуженецьким пануванням люди зберегли старе мистецтво, як символ, пронесений через всі віковічні страждання і утиски, яких довелося зазнати.
В майбутньому хочу доповнити її додатком, співбесідами, розмовами, новими враженнями і думками; а взагалі спробую зробити роботу більш насиченою і наочною.
Досліджуючи розвиток театральної творчості в Полтаві, я отримала велике задоволення від своєї праці. Сподіваюсь, що робота відкриє для її читачів багато нового щодо історіє театру в Полтаві, цікавий світ мистецтва гри, зігріє іх душі, зробить їх хочь трохи добрішими і кращими.
С П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И
І. АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА:
1. ДАПО, - ф.8811, - оп.14, - спр.4
2. ДАПО, - ф.83, - оп.1, - спр.35, - арк.2-3
3. ДАПО, - ф.8811, - оп.1, - спр.58
4. ДАПО, - ф.8811, - оп.1, - спр.59
5. ДАПО, - ф.8811, - оп.1, - спр.60, - арк.1
6. ДАПО, - ф.1286, - оп.1, - спр.154, - арк. (копія)
7. ДАПО, - ор.3, - оп.18, - спр.179
8. ДАПО, - Бучневич В. Є. Записки о Полтаве и ея памятниках. - Полтава. - 1902р. - 292 с.
9. ДАПО, - Лист малоросійського генерал - губернатора М. Г. Рєпніна про викуп з кріпацтва великого російського актора М.С. Щепкіна. - Труд Полтавской Ученой Комисии. - Вип.1 - Полтава. 1905р. - 89с.
10. ДАПО, - Памятная книжка Полтавской губернии на 1916 год. – Ізданіє Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета под редакцией Н.А.Снесскаго. - Полтава. - 1916р.
11. ДАПО, - Полтавскія Губернскія Ведомости. - №23. - 1852р. - 249с.
12. Архів літературно - меморіального музею І. П. Котляревського. - Спр.1. - №571р.
ІНШІ ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
1. Аксаков О. - Критичні статті. - Київ. - 1968р. - 22с.
2. Аматорські вистави. - Український Драматичний Театр. - Т.1. - Київ. - 1967р. 177с.
3. Безгін І. Д. Театральне мистецтво і радянська дійсність. - Київ. - 1978р. 24с.
4. Белінський В. Думки про мистецтво. - Київ. - 1976р.
5. Бузинний О. Т. До історії театру в Полтаві. Викуп з неволі М. С. Щепкіна (за архівними матеріалами). - Записки Полтавського Інституту народної освіти.- Т. ІV. - Полтава. - 1927р. - 43 - 56с.
6. Возняк М. Початки української комедії. - Львів. - 1920р. - 221с.
7. Врангель Н. Н. История одного дома //Старые годы. - 1913год. - Гос.архив библиотеки им. Саттыкова - Щедрина.
8. Галенко М. Лохвицький театр //Зоря Полтавщини. - 1996р. - 27 березня.
9. Гріц Т. С. Михайло Семенович Щепкін. - мМ. - 1966р. - 43с.
10. Дашкевич М. - Отзыв о сочинении Петрова “Очерки истории украинской литературы Х!Х столетия.” - “Отчет о двадцать девятом присуждении наград графа Уварова .“ - Спб. - 1888р. - 83с.
11. Дурілін С., Щепкін М., Котляревський І. Російсько - українське гурне єднання. - Київ. - 1953р. - 80с.
12. Іванов А. Трічі ювілейний //Зоря Полтавщини. - 1969р. - 6 липня.
13. Жерус В. Минуле театру на селі //Cельський театр. - 1927р. - №8.
14. Жук В. Н. Які були кріпосні театри і оркестри на Полтавщині //Наш рідний край. - Вип.4. - Полтава. - 1990р. - 35с.
15. Залесский А. Из быта крепостного времени //Киевская старина. - 1888год. - Июль - 78 - 79с.
16. Казимиров О. Український аматорський театр. - Київ. - 1965р. - 32с.
17. Киевская старина. - Книга 9. - Київ. - 1904р. - 22с.
18. Из прошедшей жизни малороссийского дворянства //Киевская старина.- 1888год. - Октябрь. - 149 - 161с.
19. Кирилюк Євген. Живі традиції. Іван Котляревський та українська література. - Київ. - 1969р.
20. Коваль М.В., Кульчицьких С.В., Курносов Ю.О. Історія України. - Київ. - 1992р. - 288с.
21. Лазаревський о. Очерки и заметки по истории Малоросии. - Кн.ІУ. - 60 - 61с.
22. Лазорський М. Світлотіні. - Мельборн. - 1973р. - 301 - 308с.
23. Момонт А. В награду таланта актера Щепкина для основания его участи //Комсомолець Полтавщини. - 1990р. - 11 грудня.
24. Наливайко І. Кропивницький на сільській сцені // Комсомолець Полтавщини. - 1991р. - 17 серпня.
25. Наливайко І. Народний театр в Диканці - погляд в історію //Комсомолець Полтавщини. - 1990р. - 26 березня.
26. Неофициальная часть Полтавских Губернских Ведомостей. - Полтава. - 1852р. - №1.
27. Неофициальная часть Полтавских Губернских Ведомостей. - Полтава. - 1898р. - 5 січня. - №1.
28. Отечественные записки.- Полтава.- 1839 г.- N 3.- 154 c.
29. Павловский И.Ф. Заботы кн.Н.Г.Репнина о Полтавском театре и о выкупе артиста Щепкина. Оттиск из журнала “Киевская старина”. - Киев. - 1905р.
30. Павловский И. Ф. Полтава (1802 - 1856). Исторический очерк ее, как губернскаго города. - Полтава. - 1910р.
31. Павловский И.Ф. Полтавцы: иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. - Полтава. - 1914р.
32. Павловский И.Ф, Из переписки малороссийского генерал – губернатора князя А. Б. Куракина. - Труд полтавской ученой комиссии. - Выпуск Х!!!. - Полтава. - 1915р. - 21с. - ДАПО.
33. Падалка Л. В. Что сказало население Полтавской губернии о своем старом быте. - Полтава. - 1905р. - 44с.
34. Пилипчук Р. У дощепкінський період //Український театр. - 1986р. - №6. - 27 - 29 с.
35. Ротач А.О. І.П.Котляревський і Полтавський театр. Наукові записки. - Полтава. - 1958р. - 63с.