Тварини на східних іконах зображуються рідше, ніж на західних образах, на яких особливо зображують тварин, якщо образ стосується Різдва Ісуса Христа, або Біблійних сюжетів, пов’язаних з тваринами, або, наприклад, Святого Францизка Ассизького, якого вважають покровителем тварин… На східних іконах тварини зображуються як символи, іноді зображуються неіснуючі тварини. Наприклад, юнак верхи на фантастичній рибині, зображений втікаючим від Ісуса Христа ( ікона „Святе Богоявлення”) символізує море, яке втікає перед Ісусом…
Воду на російських іконах зображували напівсимволічно, пластами. Але російські іконописці застосовували для її зображення таку ж техніку, як і для зображення волосся. Візантійські митці ж зображували її більш реалістично, виокремлювали її як окрему стихію, тоді як російські ізографи поєднували її з стихією землі…
Під впливом західноєвропейського пейзажу і російського світогляду, що похитнув, в іконописі з другої половини XVI століття з'являються відносно натуралістичні хмари, які з XVII сторіччя стають абсолютно натуралістичними. Їх сталі застосовувати як межу між видимим і невидимим світами (по краю мандорли15). З часом „потужність шару хмар, що клубочаться, збільшується, вони перестають служити знаком умовної межі двох просторів, а здаються найнатуральнішими купчастими хмарами”, хоча до XVI століття зображалися умовно. І не в мандорлі. Їх ми бачимо під ногами Богородиці на іконі „Покрив”; у вигляді специфічних „човнів”, на яких Ангели несуть апостолів до одру Матері Божої, на фресці перше „Пречисте”.
Гори і горбки на іконах – символ Святого Духа. В Біблії гора – смвол зустрічі з Богом. Іноді гори виражені на іконі як метафора реакції природи на явлення Бога в світі.
ВИСНОВКИ
Отже, коротко розглянувши історичний розвиток зображення природи в образотворчому мистецтві християн, можемо сказати, що протягом свого існування християнство дещо по-різному ставилось до навколишнього середовища, що відобразилось на зображенні елементів природи в іконописі та інших видах образотворчого та навіть й інших видів мистецтва. В одні періоди християни вважали світ скороминущим через гріхопадіння людини, тому зображували лише деякі елементи навколишнього середовища та й то в плані не реальному, а символічному або одухотвореному, тобто природні елементи повинні були нагадувати про світ вічний, про спасіння, найчастіше зображення було в зворотній перспективі. Ще частіше природу взагалі не зображували на іконах. Також були періоди, коли християни починали відноситись до природи як до Божого Творіння, яке хоча й є в гріху, але все-таки не втратило повністю того, що Бог вклав в Створене Ним і тому заслуговує на повагу. В таких випадках на зображеннях природу змальовували більш натурально, реально або навіть натхненно, намагаючись надати їй найбільш живого, гармонійного вигляду. Інколи, як було показано вище, природа займала центральне місце на образі, тоді як зображення святого ніби губиться серед рослинності і неживої природи…
Але все-таки на кононічних іконах ще й до тепер збереглась та, на погляд Церкви, найвища техніка зображення природних елементів, яка намагається піднести людину і природу до найвищого, одухотвореного стану, тому і не може зображуватись натуральна природа, а ізографи намагаються подати її ідеальною, мудро оформлюючи в символічних зображеннях.
ЛІТЕРАТУРА
1. Іконографія космосу в європейському християнському мистецтві (від античності до бароко): Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.05 / К.Р. Ціхонь / Львів. акад. мистец. — Л., 2000. – 20 с. – укp.
2. Юліан Катрій. Наша християнська традиція. – 3-тє видання. –Львів: Місіонер, 2007. – 396 с.
3. Ольга попова. Византийские иконы VІ-XV веков:
4. Безансон А. Запретный образ. М.: Изд-во "МИК", 1999.
5. Эль Греко. Ред. Е. Галкина. Текст Т. П. Каптерева. М.: Белый город, 2005. – 48 с., ил.
6. Кутковой В. Природа и архитектура в православной иконописи и западноевропейской живописи (XV-XVII вв.) // Духовній собеседник. – 2002. – №2 (30).
7. Лелеков Л. А. Искусство Древней Руси в его связях с Востоком: К постановке вопроса // Сб.: Древнерусское искусство. Зарубежные связи. М.: Наука, 1975.
8. http://www.pravoslavie.ru/jurnal/culture/nature.htm
9. http://art.liim.ru/hz/hz09_05.html