На відтворну функцію корів впливає і зміна раціону. При цьому змінюється мікрофлора рубця, що відбивається на енергетичному балансі.
Телята, що народилися у жовтні і листопаді, найбільш життєздатні, оскільки остання третина вагітності в їх матерів доводиться на літо, коли досить трави, а це — найповноцінніший корм для худоби.
У березні 2009р. відібрали 30 тільних корів голштинської породи масою 547,5 кг, в яких отелення очікувалося у травні.
Наступну групу з 30 тварин тієї ж породи масою 545,3 кг відібрали у вересні. У всіх у них це була друга вагітність. Корови були штучно осімененені.
Проаналізували раціони всіх піддослідних корів, а в серпні 2009р. і січні 2010. досліджували їх кров на вміст у ній каротину.
Після отелень оглянули і зважили приплід.
Годівля корів у зимово-стійловий і літній періоди дещо розрізняється за якістю, хоча види кормів протягом року залишаються одними й тими ж (таблиця 16). Улітку тварин не пасуть, але з вересня раціон оновлюється тільки що заготовленим сіном і сінажем, які по поживності набагато перевершують старі запаси, де до кінця зимово-стійлового періоду, як показали наші дослідження, каротину майже не залишається. Неминучими були і втрати цукру.
Таблиця 16 – Раціон сухостійних корів у різні сезони
| Корми та поживні речовини, кг | Період годівлі | ||
| вересень-лютий | березень-серпень | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| Сіно різнотравне | 6 | 6 | |
| Силос конюшинний | 20 | 20 | |
| Шрот соняшниковий | 0,7 | 0,7 | |
| Ячмінь | 0,9 | 0,9 | |
| Пшениця | 0,9 | 0,9 | |
| Овес | 0,3 | 0,3 | |
| Горох | 0.3 | 0,3 | |
| Висівки пшеничні | 0,6 | 0,6 | |
| Премівіт | 0,04 | 0,04 | |
| Обмінна енергія | 123,8 | 115,1 | |
| Суха речовина | 12,27 | 11,4 | |
| Перетравний протеїн | 1325 | 1232 | |
| Сира клітковина | 3473 | 3230 | |
| Цукор | 554 | 515 | |
| Кальцій | 105,8 | 98,4 | |
| Фосфор | 76 | 70,7 | |
| Каротин | 475 | 133 | |
Аналіз раціону в зимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії, сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберігання кормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергії зменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з 89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%. Цукрово-протеїнове співвідношення було 0,42.
Як видно з таблиці 16, після заготовки кормів у раціоні значно підвищився вміст цукру і каротину.
Біохімічні дослідження показали, що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воно коливалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%.
У СТОВ «Агросвіт» отелення протягом року розподіляються вельми нерівномірно (таблиця 17).
Таблиця 17 – Розподіл отелень з травня по жовтень
| Місяць отелення | Одержано телят |
| Травень | 84 |
| Червень | 53 |
| Липень | 45 |
| Серпень | 14 |
| Вересень | 36 |
| Жовтень | 16 |
| Разом | 248 |
Основна маса отелень доводиться на початок літа. З травня по липень розтелилося 73,4% корів, запліднених з вересня по листопад, коли кормів було до достатньо, причому хорошої якості.
Годівля сухостійних тварин відбилася на живій масі приплоду. Для аналізу ми порівняли корів що розтелилися в листопаді і травні. Раціон першої групи із знов заготовлених кормів за змістом живильних речовин і енергії був значно краще, ніж другий.
Телята, що народилися в листопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися в травні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було случав затримання посліду, а при травневих отеленнях їх було чотири.
Таким чином, якість годівлі корів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також на отелення ріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійних корів — влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний і здоровий приплід можна отримати восени і на початку зими.
Досліджуване стадо (120 голів) володіє хорошою молочною продуктивністю, у середньому надої корів різного віку перевищують порідний стандарт на 62–95% і досягають 4966 кг. Середній вміст жиру у молоці перевершує стандартне на 0,04–0,05% і складає 4,24–4,27%.
Висока продуктивність цих тварин пояснюється правильною селекцією, хорошими умовами годівлі та утримання.
Ми досліджували залежність молочної продуктивності первісток від віку осіменіння. Результати представлені у таблиці 18.
При осіменінні у віці 20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів. Подальше відкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочної продуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Слід зазначити, що вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності.
Таблиця 18 – Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць
| Кількість голів | Вік осіменіння, міс. | Жива маса, кг | Продуктивність за першу лактацію | ||
| Надій, кг | Вміст жиру у молоці | ||||
| % | кг | ||||
| 6 | 14-16 | 528 | 4800 | 4,17 | 200 |
| 6 | 16,1-18 | 497 | 4450 | 4,17 | 185 |
| 11 | 18,1-20 | 557 | 4382 | 4,16 | 185,5 |
| 7 | 20,1-22 | 561 | 5100 | 4,14 | 212,9 |
| 4 | 22,1-24 | 523 | 5124 | 4.18 | 212,5 |
| 6 | 24,1-29 | 533 | 5167 | 4,17 | 215 |
Останніми роками вітчизняні селекціонери стали приділяти більше уваги повноцінному вирощуванню молодняка, аби отримувати здібних до відтворення тварин, використання яких забезпечує швидкий генетичний прогрес поголів'я, збільшує термін експлуатації корів і істотно скорочує витрати на «перетримку» у господарствах ремонтних телиць.
Сьогодні для багатьох порід худоби розроблені стандарти інтенсивного вирощування телиць, призначених для ремонту стада. Так, корів айрширської породи при середньодобовому прирості 600–650 г осіменяють у віці 15–16 місяців, коли вони досягають живої маси 350-370 кг [1].
Для вивчення відтворних якостей піддослідних первісток ми оцінили їх за наступними показниками: вік першої охоти і першого отелення, тривалість тільності, багатопліддя, сервіс-період, жива маса після отелення (таблиця 19).
Різниця у віці першої охоти, першого запліднення і отелення між групами варіює у межах 3–5%, але відмінності недостовірні. Що стосується досягнення віку першої ефективної злучки і продуктивних якостей тварин, то їх залежність не лише значима, але й, на наш погляд, визначальна. Раннє отелення говорить про хороші відтворні здібності і вигідний термін господарського використання телиці. По такому важливому показнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено, ймовірно, з-за їх нечисленності.
Таблиця 19 – Відтворна здатність первісток
| Показник | Група | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Кількість голів | 6 | 6 | 11 | 7 | 4 | 6 |
| Жива маса, кг | 439 | 440 | 446 | 452 | 456 | 466 |
| Вік, міс.: | 13-14 | 13-14 | 15,1-16 | 14-16 | 15.5 | 15,1 |
| першої охоти | 14-16 | 16,1-18 | 18,1-20 | 20,1-22 | 22,1-24 | 24,1-29 |
| першого отелення | 24,3 | 25,1 | 27 | 29-30,6 | 31-33.7 | 34-38 |
| Період тільності, дні | 287 | 286 | 286 | 284 | 285 | 285 |
| Народилося живих телят | 5 | 6 | 10 | 7 | 43 | 6 |
| Сервіс-період, дні | 173 | 171 | 196 | 190 | 196 | 193 |
Для дорослих корів нормальним вважається сервіс-період в 90 днів, що дозволяє щорік отримувати від кожної з них і молоко, і потомство. Проте для первісток, які ще ростуть, таке велике навантаження, що супроводиться різкими змінами у технології годівлі, призводить до збільшення сервіс-періоду. Тому у досліджуваних тварин він склав 171–196 днів, що в два рази перевищує допустиму межу.
Чіткіші відмінності між групами відмічені у показниках живої маси. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що скороспілість і інтенсивність формування відтворних здібностей зв'язані зі швидкістю зростання.
Ми вивчали дві форми організації штучного осіменіння корів: загальноприйняту (контроль), засновану на осіменінні корів у пунктах, і запропоновану (дослід), засновану на осіменінні корів і телиць у місцях їхнього утримання.
Після доставки дослідних тварин на пункт штучного осіменіння і їх фіксації в станку у всіх корів було відмічено загальне напруження і судорожні скорочення мускулатури задніх кінцівок. При доторкуванні рукою до хвоста і обробці зовнішніх статевих органів, тварини приймали напружену позу з сильно вигнутою спиною. Загальна напруга мускулатури підсилювалась і відмічалось значне скорочення гладкої мускулатури статевих органів, що ускладнювало введення руки і інструмента в статеві шляхи.
Після введення в цервікальний канал піпетки з контрольною рідиною проводили інтенсивний масаж шийки матки, при якому спостерігали пульсуючі нейтральні коливання рідини у піпетці. Через 35-45 секунд інтенсивного масажу всмоктуючі антиперистальтичні скорочення матки вдалось викликати тільки у 3-х корів (13%), через 45-90 секунд - у 5-ти корів (31%), через 90-120 у 3- х корів , через 120-150 секунд у 7-ми корів (30%), у останніх 5-ти корів (21%) не вдалось викликати антиперистальтичних скорочень навіть після інтенсивного і більш довготривалого масажу шийки матки і клітора. Результати цих досліджень, наведені у таблиці 20, говорять про те, що примусова доставка тварин у стані еструсу на пункти штучного осіменіння порушує моторну функцію статевого апарату самиці, яке супроводжується значним напруженням гладкої мускулатури і призводить до порушень процесу запліднення самиць.