РЕФЕРАТ
з сільського господарства на тему:
„Технологія вирощування кролів”
Загальні положення
Кролі – найбільш скороспілі сільськогосподарські тварини, від яких одержують цінне дієтичне м’ясо і хутрову сировину при незначних затратах праці й кормів на одиницю продукції.
Є різні породи їх: сірий велетень, білий велетень, радянська шиншила, сріблястий метелик виведена в Англії, радянський мардер, короткошерстні кролі виведені в Франції, біла пухова – наша, новозеландська порода виведена в Каліфорнії. Каліфорнійська виведена в США.
Утримання кролів
Повсюдно кролів утримують в клітках. Їх, як правило, розміщують на відкритому повітрі. Використовують одноярусні, односхилі, дерев’яні клітки з стаціонарним маточником для утримання маточного поголів’я, та без нього для утримання самців. Ремонтного та відгодовуваного молодняка. Відгодовуваний молодняк вирощують також у вольєрах.
Клітки можуть бути двох, три і чотириярусні. Проте незважаючи на раціональне викорстання земельної площі, вони не дуже зрічні для обслуговування (особливо багатоярусні). В таких клітках важко створити належні санітарно-гігієнічні умови через недостатню освітленість нижніх ярусів та можливість потрапляння екскрементів у клітки, розміщені нижче.
Вибираючи місце для кліток, потрібно подбати про те, щоб воно було закрите від панівних вітрів і протягів, а клітки знаходилися на висоті не менше 0,5 м від поверхні грунту, передньою стороною бажано на південь. Влітку їх затіняють від сонця і копають під ними дренажну канаву, що значно поліпшує умови догляду за кролями. Клітки краще виготовляти із дерева, тільки дно та двері кормового відсіку, а також вихід до годівниць для згодовування грубих і зелених кормів можна зробити із сітки (18*18), (20*44 мм). Взимку дно кліток закривають соломою.
При проведенні зимових окролів клітку самки додатково утеплюють, закриваючи сітчасті двері та кормовий вихід, а також утеплюючи дах. Гніздовий відсік при цьому заповнюють безостою соломою.
Годівниці – для концентрованих кормів та мішанок повинні легко зніматися для систематичного їх очищення від залишків корму, сторонніх домішок та періодичної дезінфекції. Обов’язково у клітці повинна бути напувалка, в якій у теплу пору року постійно має бути свіжа вода (взимку необхідно давати її кімнатної температури два рази на добу). Напувалка повинна бути легкодоступною для очищення і дезінфекції. Клітки та обладнання необхідно систематично дезінфікувати розчином негашеного вапна, яким треба білити не менше двох разів на рік клітку всередині. Для дезінфекції можна використовувати і інші дезінфікуючі засоби.
Годівля кролів
Для одержання максимальної кількості високоякісної продукції кролів годують відповідно до науково обгрунтованих раціонів, розроблених з урахуванням потреби в основних поживних речовинах, вітамінах, мікро та макроелементах.
Зелені корми - мають важливе значення в годівлі кролів. У сухій речовині молодої трави міститься до 25 % протеїну, 10-15 % клітковини, 4-5 % жиру, 30-50 – безазотистих екстрактивних і 9-11 % мінераотних речовин, значна кількість вітамінів і мікроелементів. У зв’язку з цим годівля зеленими кормами сприяє опірності організму проти захворювань. Кращому розвмтку молодняка, позитивно позначається на відтворній здатності самок і самців. Кращими із зелених кормів є люцерна і конюшина, які згодовують кролям у період бутонізації і цвітіння. Тварини охоче поїдають жито, скошене до виходу його в трубку, вико-вівсяну сумішку ( до початкі цвітіння вики), зелену кукурудзу (до викидання волотей), судпнську траву та інші сіяні бобові і злакові культури.
Восени кролям можна згодовувати: кормову капусту, листя моркви, буряків та інші відходи городніх культур. Вони охоче поїдають дикоростучі трави: кульбабу, молочай, лопух, полин, деревій, ромашку, подорожник, кропиву, лободу, суріпицю, осот тощо.
Під час заготівлі зеленого корму з дикоростучих трав слід запобігати потраплянню в нього отруйних речовин: чемериці, блекоти, дурману, курячої сліпоти, сон-трави, віхи отруйної, жовтецю, хвоща, звіробою та інших, які можуть викликати захворювання і смерть тварин. При висушуванні та силосуванні у більшості цих рослин отруйні речовини не втрачаються.
Годівля зеленими кормами потребує обов’язкового дотримання таких правил, а саме:
· Весною, зелені корми до складу раціону необхідно вводити поступово; у перші дні максимальна добова даванка з розрахунку на 1 тварину не повинна перевищувати 50-60 г;
· При значній кількості зелених кормів кролям слід давати також свіже сіно;
· Не допускати годівлі протягом тривалого часу одним видом корму, тому, що це погіршує його поїдання;
· Ні в якому разі не можна згодовувати мокрий ( у росі або після дощу), а також зігрітий (у купах) зелений корм.
Грубі корми – для годівлі кролів використовують сіно сіяних бобових трав: люцерни, еспарцету, конюшини. Тварини охоче поїдають змішане сіно – злаково-бобове і злакове при своєчасній його заготівлі.
Взимку кролям дають як вітамінний так і специфічний для гризунів крм – гілки сосни, ялини, ялівцю, осичини, берези, клена, ясена, акації, горобини, верби та інших дерев.
При появі проносу тваринам згодовують гілки дуба і вільхи, які місять в’яжуючі речовини. Проте треба уникати великих даванок хвої, оскільки це може спричинити запалення ШКТ і сечових шляхів.
Соковиті корми - З цієї групи кормів у годівлі кролів широко використовують цукрові і кормові буряки, картоплю, баштанні, капусту, силос, і сінаж (якщо вони є) . У них міститься велика кількість легкотравних вуглеводів і вітамінів, поживні речовини цих кормів легко засвоюютьсяорганізмом, сприяють підвищенню молочності самок. Проте не можна забувати, що в цих кормах мало протеїну, жиру і мінеральних речовин. І тому для забезпечення високої продуктивності тварин їх потрібно згодовувати у комплексі з концентрованими і грубими кормами.
Концентровані корми - Їх використовують для балансування раціону за окремими поживними речовинами і за загальною поживністю вони не перевищують 20-30%. Із злакових культур кролям дають кукурудзу, ячмінь, жито та овес. Ці корми краще згодовувати подрібненими, особливо молодняку, який неподрібнене зерно погано перетравлює. Подрібнене зерно згодовують зволоженим. Даванку вівса приурочують до початку парувальної компанії, оскільки він посилює статеву активність самців. Кукурудзу використовують при відгодівлі тварин. З білкових концентрованих кормів кролям згодовують зернобобові, відходи олійно-жирової промисловості, корми тваринного походження. Зернобобових – горох, вику, сочевицю – дають подрібненими і змоченими. Згодовувати цей корм слід обережно. Значні даванки зернобобових можуть призвести до тимпанії (вздуття шлунка) і падежу кролів, тому їх згодовують до 50 г на одну дорослу тварину за добу.
Для годівлі тварин (кролів) можна використовувати і кормосуміші виготовлені як безпосередньо для них, так і для інших видів с-г тварин. Але кролям не можна давати кормосуміші призначені для годівлі птиці, а також ті, до складу яких входить бавовникова макуха або шрот, і суміші з різним специфічним запахом. Щоб забезпечити потребу кролів у кухонній солі та кальції, в клітки кладуть грудочки солі-лизунця і крейди. Корми, як правило, згодовують два рази на добу – вранці і ввечері. Оскільки кролі – нічні тварини, основну кількість корму їм дають на ніч.
При організації годівлі треба пам’ятати, що не тільки недогодовування, але й перегодовування тварин негативно позначається на деяких важливих господарсько-корисних ознаках. Так, ожирілі самки і самці погано парюються, від них часто не одержують приплоду. Тому, так необхідно дотримуватись науково-обгрунтованих раціонів для годівлі кролів, це сприятиме значному підвищеню продуктивності присадибного кролівництва.
Розмноження кролів
Кролі відзначаються високою інтенсивністю розмноження, що залежить від їхніх біологічних властивостей: багатоплідності, поліестричності, ранньої статевої зрілості тощо.
Огляд поголів’я з метою визначення його придатності для дальшого відтворення стада починають з самців і проводять особливо ретельно, тому, що якість самців відіграє значно більшу роль у поліпшенні стада, ніж самок.
До відтворення не допускають хворих самців, з травмованими статевими органами й тих, що втратили статеву потенцію через статрість або з інших причин, самців, які проявляють слабку статеву активність, дають низький вихід кроленят.
Самок для парування відбирають, враховуючи їхній вік, дані про материнські якості, молочність, плодючість тощо. З ознаками хвороби, незадовільним станом молочних залоз і тих, що погано паруються, поїдають кроленят, розкидають їх по клітці при окролі, і не готують гнізда, з низькою молочністю, а також злих, подразливих до дальшого парування не допускають.
До парування допускають лише добре розвинених і здорових самців у 6-7 місячному віці, коли в основному закінчується ріст кролів ( повністю він завершується у рік-півтора). З племінною метою самців використовують протягом 3 років. Молодих самок у присадибному кролівництві вперше спаровують у 6-міс. віці живою масою не менше 4 кг. Використовують їх, як правило, не більше року. За день самець може покрити 2-4 самки. При цьому кожний наступний день він повинен відпочивати. У самки в цей період дозрівання яйцеклітини проявляються ознаки охоти: червоніють і набрякають зовнішні статеві органи, змінюється поведінка – вона неспокійна, збирає солому іноді вириває з себе пух, погано їсть. У цей період у її родових шляхах створюються найсприятливіші умови для запліднення яйцеклітини та розвитку зародків.
Для парування самку переносять у клітку самця ( а не навпаки). По закінченню парування її повертають у свою клітку. Якщо є сумнів в ефективності проведеного покриття, через 3-5 хв парування повторюють. Залишати самку в клітці самця надовго недоцільно, тому, що це виснажує його. Щоб парування було ефктивнішим, у присадибному кролівництві практикують дуплетні садки, тобто повторні садки одного і того ж самця на самку.