Штучне молоко. Це відвар із борошна зернових і зернобобових культур, змішаний з молочними відвійками, що містить невелику кількість риб'ячого жиру, макро- і мікроелементів, антибіотиків. Використовують його як додатковий підкорм поросятам у віці від 10—20-денного до 6—7-місячного віку. Штучне молоко, позитивно впливаючи на організм поросят, запобігає появі проносів, поліпшує використання основних кормів, підвищує середньодобовий приріст. Готують його за таким рецептом (з розрахунку на 500 л): 30 кг горохового і 20 кг ячмінного, просяного, вівсяного або пшеничного борошна, 2,5 кг крейди і 2 кг кухонної солі добре перемішують і протягом години запарюють у 240 л води. У відвар додають 210 л свіжих пастеризованих молочних відвійок, 1,2 кг риб'ячого жиру (при температурі близько 50°С), 60 г біоміцину, 10г сірчанокислого заліза, 5 г сірчанокислої міді, 10 г йодистого калію, 12 г марганцевокислого калію і 9,5 г кобальту. Старанно перемішаний і охолоджений відвар згодовують протягом доби з розрахунку 400 г на порося у віці до 2 міс, від 2- до 4-місячного віку — 800—900 г на підсвинка, старше 4 міс — до 1,5 кг.
При відсутності в господарстві спеціальних комбікормів поросят підгодовують кашею. Для цього пшеничну дерть або просіяну вівсянку варять на молочних відвійках і починаючи з 5—6-го дня життя дають поросятам. З 9—10-денного віку їх починають привчати до поїдання сухих концкормів. Найкраще давати суміш концкормів, до складу якої входять вівсянка, ячмінна і пшенична дерть, подрібнене зерно бобових культур, пшеничні висівки (до 10— 15 % за масою), лляна макуха (до 5—10 %), м'ясне і рибне борошно. До суміші додають кухонну сіль. При відсутності такої суміші кращим кормом для поросят-сисунів є просіяна вівсяна та ячмінна дерть, до якої обов'язково додають м'ясне або рибне борошно (до 15—20 % за масою), або молочні відвійки.
В 1 корм. од. підкорму повинно бути 120—140 г перетравного протеїну. При нестачі протеїну розвиток поросят сповільнюється. До 30-денного віку поросята повинні споживати за добу 300—400~г суміші концкормів, у 2-місячному віці — до 800 г.
У суміш концкормів рекомендується додавати якісне бобове сіно або трав'яне борошно штучного сушіння. В перші дні поросята трав'яне борошно тільки пробують, а до -60-денного віку споживають за добу 150—200 г цього корму.
З 10—12-денного віку поросят привчають до поїдання соковитих кормів: червоної моркви, кормових та напівцукрових буряків, а також комбінованого силосу доброї якості. При ранній підгодівлі стежать за тим, щоб молодняк не споживав багато кормів. Це може призвести до шлункових захворювань. До відлучення від матерів поросята повинні споживати за добу 0,8—1 кг суміші концкормів, до 1 кг соковитих кормів, 0,3- кг вітамінного трав'яного борошна та 1 кг молочних відвійок або рівноцінну кількість таких кормів тваринного походження, а також 100—200 г білково-вітамінно-мінерального підкорму (БМВД) заводського виробництва загальною поживністю близько 1,5 корм. од. Всього за перший місяць життя, крім материнського молока, кожне порося повинно додатково одержати 25—30 корм. од. підкорму, з другого по третій місяць — 55—60 корм, од., а з третього по четвертий місяць — 60—65 корм. од. У 1 кг підкорму повинно бути 120—140 г перетравного протеїну [6, 8].
Залежно від прийнятої в господарстві системи вирощування молодняка поросят відлучають від матерів у 26-, 35-, 45-, 60-ден-ному віці. При відлученні в будь-якому віці бажано, щоб поросята ще деякий час залишалися в тих же станках, де вони знаходилися із свиноматками. Найбільший ефект одержують від так званої «сімейно-гніздової» системи вирощування поросят у тих же станках, де їх утримували з матерями до 2—2,5-місячному віку, або подальше їх утримання в невеликих станках по 15—18 голів, до переведення на заключну відгодівлю або в групу ремонтного молодняка.
У племінних і деяких промислових господарствах для кращого розвитку поросят їх із 3—5-денного віку разом із свиноматками випускають на спеціальну ділянку біля маточника, засіяну бобовими травами. Зимою для прогулянки поросят біля маточників рекомендується обладнати захищений від вітру майданчик з дерев'яним настилом, що регулярно розчищається від снігу. Перший раз зимою поросят випускають на прогулянку в 5—10-денному віці на 5—3 хв. У 2—3-тижневому віці тривалість прогулянки становить 20—30 хв, а у 5—6-тижневому—1—1,5- год залежно від погоди. При температурі нижче —20 °С молодняк на прогулянку не випускають. Кнурців, не придатних для племінного використання, каструють на 10—20-й день життя. Знаходячись під свиноматкою та одержуючи достатню кількість молока, кнурці легко переносять операцію. Вона майже не впливає на їх розвиток [1, 4, 10].
1.6. Особливості годівлі підсисних поросят| на промислових комплексах
У крупних|великих| державних комплексах для підгодівлі поросят використовують сухі, збалансовані по всіх елементах харчування комбікорму. У 1 кг такого комбікорму міститься|утримується| 1,04— 1,05 кормової одиниці. Як підгодівля поросятам з 8-го дня життя починають|розпочинають,зачинають| давати спеціальну суміш — престартер|, на 100 кг якого вводять|запроваджують| 5 кг біовіту|, 10 кг сухого молока, 1,5 кг риб'ячого жиру. Суміш ретельно перемішують до отримання|здобуття| однорідної маси, яку розподіляють по годівницях, встановлених|установлених|у відділеннях|відокремленнях| для підгодівлі поросят. Незадовго до відбирання поросят у вказану суміш додають|добавляють| антистресовий препарат [2, 3].
Висновки
Для нормального фізіологічного стану, росту й розвитку поросят важливе значення мають мінеральні речовини. З розрахунку на 1 корм. од. поросятам потрібно 7—8 г кальцію, 5—6 — фосфору, 3 г кухонної солі, 100 мг заліза, 10 — міді, 40 — марганцю, 50 — цинку, 0,2 мг йоду.
За добу порося повинно одержати 7—10 мг заліза. З молоком матері воно одержує менше 1 мг, і вже до п'ятого-шостого дня поросята відчувають нестачу солей заліза, що може призвести до захворювання на аліментарну анемію, при якій порушуються обмінні функції в організмі поросят, які спричинюють відставання в рості, зниження резистентності до різних захворювань, а інколи і загибель. Для поповнення нестачі солі заліза поросятам у 2—3-денному, а потім повторно у 12—15-децному віці вводять фероглюкін (або феродекс) чи згодовують гліцерофосфат заліза, солі сірчанокислого заліза.
Всі поросята перші 3 дні повинні одержувати|отримувати| молозиво. Молозиво у|в,біля| свиноматки з'являється|появляється|, як правило, за декілька годин до опоросу. Тому вперше|уперше| поросят необхідно підпускати під свиноматку не пізніше ніж через 1—2 годин після|потім| народження. Перші 3—4 доби виділяється молозиво, яке в порівнянні з молоком володіє вищою біологічною цінністю. Споживання|вжиток| молозива сприяє виробленню у|в,біля| поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонароджених поросят ще відсутні антитіла. Через 3 години після|потім| смоктання молозива склад крові поросят значно міняється.
Споживання|вжиток| молозива сприяє виробленню у|в,біля| поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонароджених поросят ще відсутні антитіла. Через 3 години після|потім| смоктання молозива склад крові поросят значно міняється.
Поросята народжуються із|із| зниженою функцією шлункового травлення, тому основні процеси у|в,біля| них відбуваються|походять| в тонкому кишечнику, де перетравлюються живильні|живлячі,поживні| речовини, що поступили|вчинили| з|із| материнським молоком. З|із| віком шлунок анатомічно і функціонально стає розвиненішим, і поросята починають|розпочинають,зачинають| поступово використовувати поживні речовини інших кормів, що приблизно відбувається|походить| на 20—25-й день їх життя. Дослідженнями встановлено|установлено|, що при ранньому згодовуванні поросятам рослинних кормів у|в,біля| них значно скорочується період неповноцінності шлунку. Підгодівля рослинними кормами стимулює зростання|зріст| і розвиток травних органів і їх функцій, особливо шлунку, що благотворно впливає на зростання|зріст| і розвиток поросят.
У перші 3 дні життя всі потреби поросяти в поживних речовинах задовольняються за рахунок материнського молока, але|та| вже з 4—5-го дня навіть поросятам від рясно молочних маток не вистачає води, мінеральних речовин, а потім і інших елементів живлення|харчування|.
У 5—6-денному віці у поросят прорізуються зуби, з'являється потреба жувати та виробляється інстинкт до споживання корму. В цей період їх необхідно підгодовувати підсмаженим зерном ячменю.
Визначаючим успіх фактором при вирощуванні молодняку є забезпечення раціону поросят легкозасвоюваним протеїном, у тому, числі білком тваринного походження, З цією метою поросят привчають до незбираного молока з 8—9-денного, а поросят маломолочних свиноматок — і 6—7-денного віку. Кращі результати одержують від використання ацидофільного молока, яке запобігає появі, шлунково-кишкових захворювань та стимулює розвиток травного каналу.
У практиці свинарства поросят від свиноматок відлучають у період від 20-денного до 60-денного віку.
2 Розрахункова частина
Вихідні дані
Потужність господарства, тис. гол 6
Період поросності, днів 115
Підсисний період, днів 30
Холостий період, днів 18
Ритм виробництва 26