Музейний фонд України - це сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення , незалежно від їх виду, місця створення і форм власності, та зберігаються на території України, а також нерухомих пам'яток, що знаходяться в музеях України і обліковані в порядку, визначеному Законом України "Про музеї і музейну справу" Музейний фонд України складається з державної і недержавної частин. Музейний фонд України є національним багатством України, невід'ємною складовою частиною культурної спадщини України, яка охороняється законом. Положення про Музейний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, для подальшого якісного розвитку музейної справи в Україні треба затвердити програму розвитку музейної справи. Її мета – зміцнення матеріально-технічної бази музеїв та забезпечення збереження історико-культурної спадщини. Серед основних завдань даної програми - забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності музеїв, історичних пам'яток та інших цінних культурних об'єктів; підтримка і розвиток мережі музеїв; забезпечення підготовки та підтвердження кваліфікації музейних кадрів, їх правовий та соціальний захист; сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи; впровадження у діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій; створення новітньої реставраційної бази, оснащення музеїв сучасними науково-дослідними та реставраційними матеріалами тощо. Треба передбачити проведення ремонту та реставраційних робіт у всіх музеях. Від реалізації вищенаведених пропозицій очікується насамперед покращення стану музеїв та пам’ятників України, створення умов для зміцнення та розвитку матеріально-технічної бази цих культурних закладів. Щодо соціального ефекту, то тут сподіваються на покращення умов зберігання пам'яток музейного фонду України, на збільшення відвідувачів, і тим самим залучення їх до національних та світових культурних надбань. Крім того, з її виконанням також підвищиться роль музеїв в освітянській сфері, вихованні молоді тощо. Також вона сприятиме пожвавленню міждержавного співробітництва, входженню музеїв та пам’ятників України до міжнародних організацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=75
2 http://www.kobzar.info/memories/museums/kobzar/
3 Черкаський художній музей на www.museum-ukraine.org.ua (Журнал "Музеї України")
4 http://cherkasy.osp-ua.info/ch-7_fl-histor_pamyatky.html
5 Грушевський М. Історія української козаччини// Вітчизна. - 1996. - № 1. –С.200-201.
6 ЦДІА УРСР. – Ф.КМФI5, оп.1, спр.44, арк.544 спр.10, арк. 79.
7 Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990. – С.122.
8 ЦДІА УРСР. – Ф.1230, оп. 1, спр.217, арк.2; оп. І, спр.l0, арк.93.
9 Гійом Левассер де Боплан. Опис України. – Львів, 1990. – С.3З.
10 Они отстояли мир. Историко-статистический очерк. – М., 2001.
11 Буклет "Черкассы". – 1988.
12 Памятники истории и культури Украинской ССР. Каталог-справочник. – К., 1987. – С.563-583.
13 Гончаренко М. Історичне ядро Черкас// Пам'ятки України. – 1999. – № 2. – С.20-21.
14 Кілессо с.К. Черкаси. Історико-архітектурний нарис. – К., 1996. – С.74, 23-26.
15 Митці України. Енциклопедичний словник. – К., 2000. – С.179.
16 Лесь Гомін//Письменники Радянської України. 1917-1918. бібліографічний довідник. – К., 2003. – С.148.
17 Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. – М.: Воениздат, 2001. – Т.1-2.