Після зняття оперення тушку обпалюють для знищення нитковидного пера, що залишилося. Застосовують газові камери, де тушка опалюється протягом 1-2 с.
Наступна операція – туалет тушки. У спеціальній машині тушка обмивається водою від прилиплого пір’я.
Далі тушки направляються в цех патрання. Основною продукцією птахопереробних підприємств на сьогодні є патрані тушки. При виробництві напівпатраних тушок виникають складності з проведенням ветеринарно-санітарної експертизи тушок, оскільки не має можливості провести якісний огляд внутрішніх органів. Крім того, термін реалізації і зберігання напівпатраних тушок значно менший ніж патраних.
Процес патрання починають із відокремлення голови, яке виконується при русі тушок на конвеєрі. Далі тушки потрапляють на ділянку відокремлення ніг, які ножем відділяються на рівні заплесневого суглоба, після чого падають на стрічку транспортера, який подає їх на підвісний конвеєр у цех патрання.
У цеху патрання після розрізу черевної порожнини вилучають внутрішні органи і залишають їх висіти з боку тушки для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, після огляду тушок їх відділяють і направляють на подальшу обробку.
Серце видаляють, промивають і звільняють від навколосерцевої сумки. Печінку видаляють, попередньо обережно відокремлюють жовчний міхур не пошкоджуючи його. Печінку промивають, при цьому видаляються залишки крові. М’язові шлунки птиці завантажують у спеціальну машину, де проводять їх розрізання, звільнення від вмісту і промивання.
Усі субпродукти охолоджують водою при температурі 0…+2ºC протягом 10 хв., після чого їх у спеціальних ящиках по стрічковому транспортеру направляють в цех пакування.
Тушки також охолоджують холодною водою. При охолодженні у воді тушки птиці мають хороший товарний вигляд і не втрачають масу. При охолодженні тушки спочатку надходять у ванну попереднього охолодження з проточною водою на 10-15 хв., а потім – у ванну для охолодження при температурі води 0…+2ºC на 25-35 хв. охолоджені тушки знімають з конвеєра і направляють на сортування, маркування і пакування.
Також на території птахофабрики «Агроцентр» є цех з переробки яєць, де виробляють яєчні продукти: рідки (меланж, білок, жовток) та сухі (яєчний порошок, сухий білок та жовток). Саме виробництво яєчних продуктів дозволяє значно збільшити строки зберігання, полегшує транспортування та зменшує витрати від бою яєць. Яєчні продукти широко використовують в харчовій, кондитерській, фармацевтичній та косметичній промисловості.
Для промислової переробки використовують яйця курячі харчові, що не відповідають вимогам стандарту зі строком зберігання у звичайних умовах не більше 25 діб; дрібні яйця масою від 35 до 45 г, що відповідають за всіма показниками вимогам стандарту; яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак витікання.
Технологічний процес виробництва яєчних продуктів включає такі операції: приймання і сортування яєць, санітарна обробка (використовують розчини каустичної та кальцинованої соди), розбивання яєць, вилучення вмісту, розподіл на жовток та білок. Далі сировина поступає на ділянку перемішування та фільтрації; при цьому проводиться очищення яєчної маси від частинок шкаралупи, плівок і ретельне перемішування, що покращує якість яєчних продуктів.
Наступна операція – пастеризація. Пастеризація проводиться за температури 58-62ºC протягом 2,5-3 хвилин. Далі готовий продукт за допомогою дозаторів фасують у металеві банки місткістю 10, 8, 4,5, 2,8 кг, які потім направляють на охолодження. Яєчні продукти охолоджують до температури не вище 6ºC. Рідкі охолодженні яєчні продукти зберігають в чистому вентильованому приміщенню при температурі не вище 5ºC не більше 6 годин.
5. Експериментальна частина
При згодовуванні птиці кормосумішей зі доступністю й засвоюваністю поживних речовин і енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивний ефект, який виражається в підвищенні продуктивності.
В теперішній час при годівлі птиці віддають перевагу біологічно активним речовинам, які не накопичуються в організмі, позитивно впливають на продуктивність та не забруднюють навколишнє середовище. До таких речовин відносять препарат МЕК (мультиензимна композиція).
5.1 Результати досліджень
Для проведення науково-господарського досліду було створено дві групи курей-несучок. Схема досліду представлена в таблиці 10.
10. Схема науково-господарського досліду
| Група | Харктер годівлі |
| Контрольна, n=50 | Основна кормосуміш (ОК) |
| Дослідна, n=50 | Основна кормосуміш (ОК)+0,5 кг/т МЕК |
В цілому продуктивність дослідної групи у зрівнянні з контрольною становила: 1 група – 4576, 2 група – 5268 шт. яєць., несучість курей другої групи по відношенню до першої збільшилась на 15,1%. Завдяки введенню в раціон МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, таблиця 11.
11. Якість яєць при використанні у комбікормі МЕК
| Показник | 1 група | 2 група |
| Маса яєць, г | 60,6±0,94 | 63,2±1,37 |
| Маса білка, г | 17,1±0,56 | 18,6±0,46 |
| Маса жовтка, г | 35,9±0,65 | 36,3±1,4 |
| Маса шкаралупи, г | 7,62±0,18 | 8,2±0,18 |
| Індекс білка | 0,1±0,07 | 0,1±0,002 |
| Індекс жовтка | 0,47±0,01 | 0,46±0,01 |
| Одиниці Хау | 86,5±0,76 | 87,0±1,02 |
Збереженість птиці як в контрольній групі, так і дослідній однаковою (100%), жива маса птиці на кінець досліду склала у контрольній групі 1,64 кг; у 2 групі - 1,79 кг. Ці дані свідчать про те, що введення у комбікорми ферментного препарату МЕК викликало підвищення яйценосності птиці без зменшення живої маси курей-несучок.
Використання у складі ферментного препарату МЕК позитивно впливає як на продуктивність, так і на якісні показники яєць. Встановлено збільшення перетравлення протеїну в організмі птиці дослідної групи на 5,5%, клітковини – на 1,5%, жиру – 1,1% по відношенню до контрольної групи, що видно з таблиці 12.
12. Перетравлення основних поживних речовин
| Показник | 1 група | 2 група |
| Протеїн, % | 62,1 | 74,4 |
| Жир, % | 74,6 | 75,7 |
| Клітковина, % | 11,6 | 14,6 |
| Кальцій, % | 65,6 | 74,5 |
| Фосфор, % | 85,6 | 93,6 |
Засвоєння мінеральних речовин у другій групи також було вищим, ніж у контрольній: кальцію на 5,4%, фосфору на 8,0%.
Включення ферментного препарату у комбікорми птиці позитивно вплинуло і на морфологічний склад тушок птиці, таблиця 13.
13. Морфологічні показники тушок курей-несучок
| Показник | 1 група | 2 група |
| 1 | 2 | 3 |
| Жива маса курей | 1646±0,07 | 1795±0,03 |
| Маса непатраної тушки | 1503±0,06 | 1685±0,02 |
| Маса полупатраної тушки | 1375±0,05 | 1566±0,02 |
| Маса патраної тушки | 1073±0,05 | 1192±0,03 |
| Маса їстівних частин | 784,4±59,7 | 900,3±17,8 |
| Маса неїстівних частин | 288,9±13,2 | 291,4±9,6 |
| Маса їстівних частин до напівпатраної тушки | 57,0±2,61 | 57,5±1,16 |
| Маса неїстівних частин до напівпатраної тушки | 21,1±2,34 | 18,6±1,09 |
Аналізуючи таблицю 13 можна відмітити тенденцію до збільшення майже усіх морфологічних показників тушок. Зокрема у другій групі проти контролю збільшилась маса їстівних частин на 115,9±41,9.
5.2 Економічне обґрунтування досліджень
Використання в комбікормі ферментного препарату МЕК у дозі 0,5 кг на 1 т корму дозволило скоротити витрати комбікорму на виробництво 10 яєць до 1,53 у порівнянні з контрольною групою. Це приведено в таблиці 14.
14. Економічна ефективність використання ферментного препарату МЕК в комбікормах птиці
| Показник | Групи | |
| 1 | 2 | |
| Отримано яєць всього, шт. | 4576 | 5268 |
| На початку на несучку, шт. | 91,5 | 105,4 |
| На середню несучку, шт. | 91,5 | 105,4 |
| Всього яйцемаси, кг | 277,3 | 332,9 |
| Витрати корму, всього, кг | 810 | 810 |
| Конверсія корму на 10 яєць, кг | 1,77 | 1,53 |
| Вартість корму, грн. | 1093,5 | 1107,6 |
| Виручка від реалізації, грн. | 228 | 2634 |
| Чистий прибуток, грн. | 1235 | 1581 |
| Рентабельність, % | 17,3 | 28,0 |
Аналізуючи таблицю 14 можна зробити висновок, що при використанні мультиензимної композиції МЕК було отримано більше як яєць на 692 шт., так і на 105,6 кг збільшилась загальна яйцемаса. Хоча вартість корму у 2008 році збільшилась на 14,1 грн., чистий прибуток склав 346 грн. також зросла маже на 10%.
6. Екологічні заходи
Ділянку під будівництво ферм вибирають на сухій підвищеній території з порівняно рівною поверхнею або невеликим нахилом на південь і низьким стоянням грунтових вод (не ближче 2 м від поверхні).
Відстань між свинофермами та іншими сільськогосподарськими підприємствами складає: 150 м від ферм великої рогатої худоби, вівчарських та конярських ферм; 1500 м від звірівницьких; 200-1000 м від птахофабрик.
Свинарські підприємства відносять до підприємств закритого типу, куди забороняється вільний вхід стороннім особам.
Виробнича санітарія на території господарства відповідає вимогам; по периметру всієї території виробничого сектору свинокомплекс має огорожу бетонними плитами і сіткою, також є зелені насадження.
Для робітників господарства планово проводиться раз на рік медичний огляд, результати якого заносять в медичну картку працівника; працівники, робота яких пов'язана з ядохімікатами, медичний огляд проходять через 4-5 місяців. Майже в усіх приміщеннях параметри мікроклімату відповідають гігієнічним нормам. Після закінчення роботи спеціалісти та робітники миють і дезінфікують руки та приймають душ.