Невідємною ланкою у загальному комплексі ветеринарно-санітарних заходів є дезінфекція, дезінсекція та дератизація. Дезінфекцію проводять ветсанітар і фельдшер під контролем ветеринарного лікаря господарства. При роботі працівниками з зараженими тваринами, вони повинні чітко виконувати розпорядження лікаря ветеринарної медицини, слідкуючи за нормами особистої гігієни.
7. Охорона праці
7.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві
Згідно закону «Про охорону праці», який прийнятий Верховною Радою України 21.11.2002 р. загальне управління і відповідальність за організацію по охороні праці в ПВФ «Агроцентр», покладається на директора. Усі посадові особи, відповідальні за забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах своєї компетенції ведуть роботу з розробки заходів щодо поліпшення умов праці, проведенню інструктажів усіх робітників, забезпечуючи їх необхідною літературою, інструкціями.
Працівники господарства реалізують право на працю в господарстві шляхом укладення трудового договору. У кабінеті по охороні праці зосереджена вся організаційно-методична робота з охорони праці. На виробничих ділянках є куточки по охороні праці, де працівників інструктують безпосередньо на робочому місці.
У господарстві в обов'язковому порядку проводять інструктажі з охорони праці – вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Недоліком є те, що на робочих місцях не вивішені інструкції з правил безпеки і виробничої санітарії при обслуговуванні кожного виду діяльності.
Санітарне законодавство передбачає обов'язковий періодичний контроль усіх працівників, що роблять і стикаються з харчовими продуктами. Медичний огляд проводять з метою виявлення заразних хворих. Для працівників передбачений ветсанперепускник, де є кімната відпочинку, роздягальня. Територія птахофабрики утримується в чистоті, у нічний час висвітлюється. Проїзди і проходи вирівняні і мають тверде покриття.
7.2 Аналіз виробничого травматизму в господарстві
Основними причинами виникнення нещасних випадків на виробництві є:
- порушення режиму робочого часу;
- відсутність систематичного контролю зі сторони керівників ділянок за –дотримання безпеки праці;
- використання несправних транспортних об’єктів.
Незважаючи на те, що в господарстві проводяться різні заходи щодо охорони праці, усе-таки мають місце випадки виробничого травматизму (таблиця 12.). Розрахунки проводили статистичним методом. Визначаємо наступні показники: коефіцієнт частоти травматизму: Кч=Т/Р х 1000, де Т – кількість нещасних випадків; Р – середньосписочна кількість працівників; коефіцієнт важкості травматизму: Кв=Д/Т, де Д – кількість днів непрацездатності; коефіцієнт втрат робочого часу: Кврч=Д/Р х 1000. Дані розрахунків заносимо в таблицю 15.
15. Аналіз виробничого травматизму
| Показники травматизму | Роки | ||
| 2006 | 2007 | 2008 | |
| Середньорічна кількість працюючих | 141 | 117 | 118 |
| у т.ч. у птахівництві | 81 | 65 | 86 |
| Кількість нещасних випадків, усього | 2 | 2 | 3 |
| у т.ч. у птахівництві | 1 | 1 | 2 |
| Кількість днів непрацездатності | 22 | 38 | 39 |
| у т.ч. у птахівництві | 7 | 5 | 16 |
| Коефіцієнт частоти травматизму | 14,2 | 17,1 | 25,4 |
| у т.ч. у птахівництві | 12,4 | 15,4 | 23,2 |
| Коефіцієнт важкості травматизму | 11 | 19 | 13 |
| у т.ч. у птахівництві | 7 | 5 | 8 |
| Коефіцієнт утрат робочого часу | 156,0 | 325,0 | 330,5 |
| у т.ч. у птахівництві | 86,5 | 77,0 | 186,0 |
Аналіз таблиці 15 показує, що в господарстві за останній рік збільшилося число нещасних випадків, при цьому більшість з них відбулися у тваринництві. При цьому збільшився коефіцієнт ваги травматизму і втрат робочого часу. Це свідчить про те, що в господарстві не виділяється достатньої уваги для проведення заходів щодо охорони праці.
7.3 Вимоги безпеки при роботах в інкубаторіях
7.3.1 Загальні вимоги безпеки
До самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт допускаються особи, які не мають медичних протипоказань для виконання даної роботи, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці. Для виконання робіт, які потребують спеціальної теоретичної та практичної підготовки, працівники повинні мати відповідні посвідчення. Особи, які не досягли 18-річного віку, до газації яєць і тари не допускаються.
Під час виконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
-фізичні небезпечні і шкідливі фактори (машини і механізми, що рухаються; підвищений рівень шуму на робочому місці; недостатня освітленість робочої зони та ін.);
-біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (патогенні мікроорганізми та макроорганізми);
-психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (фізичні перевантаження).
Погоджуйте з безпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої робочої зони.
Виконуйте тільки ту роботу, яка доручена, по якій пройшли інструктаж і на виконання якої отримали завдання.
Не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.
Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, в хворобливому або стомленому стані.
Не працюйте: на несправних машинах або обладнанні; зі знятими захисними пристроями; при несправній контрольно-вимірювальній апаратурі і сигналізації, а також при відсутності або несправності заземлення і засобів індивідуального захисту.
7.3.2 Вимоги безпеки праці при роботі у птахівництві
Робітник повинен:
Перед початком роботи отримати від керівника робіт завдання.
Перед роботою надіти спецодяг. Забороняється переодягайтися поблизу рухомих деталей і механізмів машин і обладнання.
Ознайомитись із записами про стан безпеки праці у черговому журналі та вжити заходів до усунення зазначених недоліків.
Включити освітлення і переконатися, що робоче місце достатньо освітлене.
Оглянути робоче місце. Переконатися, що підлога чиста, суха, не слизька, без вибоїн та інших дефектів.
Перевірити наявність та справність інструменту, інвентарю, пристосувань, ручних візків, тари тощо.
Переконатися в наявності та справності усіх огороджень, захисних пристроїв, електропроводки, заземлюючих (занулюючих) проводів. Впевнитися, що заземлюючі пристрої технологічного устаткування знаходяться в справному стані.
Переконатися, що столи для сортування інкубаційних яєць, підніжні дерев’яні настили не мають пошкоджень, цвяхів, що стримлять, та інших гострих предметів, які можуть призвести до травми.
Заздалегідь погоджувати з напарником прийоми виконання роботи.
Перевіряти справність газового улаштування та блокування вхідних дверей камери газації яєць і тари із системою вентиляції камери, а також наявність плаката: “Не заходити! Камера газується” (справність світлового табло).
Переконатися в справності розетки та електричного кабелю ручного приладу – овоскопа, а також скляного покриття міражного універсального столу для визначення придатності яєць для інкубації.
Впевнитися в справності пересувних візків і правильному штабелюванні ящиків з яйцями.
Отримати мийні та дезінфекційні засоби в кількості, необхідній на одну робочу зміну, та камеру для газації яєць у відповідності з експлуатаційною документацією.
Перевірити наявність та безпечність зберігання мийних та дезінфекційних речовин.
Перед початком роботи перевирити наявність води, мила, рушника біля рукомийника. Впевніться в наявності і комплектності аптечки першої допомоги.
7.3.3 Роботи в інкубаторіях
Під час роботи робітник повинен:
Бути уважним під час руху транспорту до місця розвантаження інкубаційних яєць. Не знаходитись на вантажно-розвантажувальному майданчику під час руху транспорту.
Не працювати в легкому взутті. Взуття повинно бути зручним, з неслизькою підошвою, на низькому, широкому каблуці з пряжками або шнурками.
Тару з яйцями піднімаие, переносити та складати у штабелі на ручні візки удвох, погоджуючи між собою безпечні прийоми роботи.
Не допускати утворення слизьких та брудних місць на підлозі при випадковому падінні яєць тощо.
Під час очищення, миття, дезинфекції приміщення, інкубаторів, камери газації яєць, тари тощо застосовувати засоби індивідуального захисту: прогумований комбінезон (фартух), рукавички, чоботи гумові, респіратор, захисні окуляри, а також спеціальний інструмент, пристосування і драбини. При використанні респіратора робити 5-хвилинні перерви через кожні 30 хв. праці. Після закінчення роботи зробити запис у черговому журналі операторів.
Механік-оператор інкубаторію повинен:
Під час обслуговування камери газації яєць і тари постійно слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів, роботою системи вентиляції та блокування, за правильністю показань знаків безпеки та своєчасно допускати робочих до завантаження і розвантаження камери; під час обслуговування інкубаторів слідкувати за справністю інкубаційних камер, роботою електродвигунів, а також за додержанням температури і вологості повітря в камерах інкубаторів.
Завантаження та розвантаження камери газації яєць і тари проводити тільки з дозволу механіка-оператора інкубаторію.
Перед тим, як увійти до камери газації, органолептично переконатися у повному її провітрюванні.
Постійно слідкувати за справністю електричного кабелю, рукоятки ручного овоскопа та скляного покриття міражного столу.
Завантаження інкубаторів лотками з яйцями птиці проводити за вказівкою керівника робіт. Перед завантаженням інкубатора переконатися в його достатній освітленості, справному стані пристроїв для установки лотків з інкубаційними яйцями.