Крім ізольованого зонального утримання різних вікових груп курей для забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя виконуються також інші умови запобігання заносу інфекцій. Сурово дотримується принцип експлуатації приміщень «все зайнято – все пусто». Посадка та видалення птиці здійснюється одноразово, тобто ніколи замість вибракованої та видаленої птиці не підсаджують іншу і ніколи не видалють птицю з приміщення партіями, а тільки всю разом.
Перед розміщенням чергової партії птиці витримуються міжциклові санітарно-профілактичні перерви в пташниках; для молодняку – 2 тижня і один раз за рік 30 днів, для дорослої птиці – 30 днів. За час санітарної перерви проводять очищення і дезинфекцію приміщень, а також ремонт приміщень.
Направлена на забій птиця підлягає ветеринарному огляду перед забоєм. Після потрошіння м'ясо тушок курей та субпродукти підлягають ветсанекспертизі, яку здійснює лікар-ветсанексперт. Перед відправленням на продаж м'ясо тушок курей та субпродукти зберігаються у морозильній камері. Після кожної робочої зміни проводять очищення та дезинфекцію забійного цеху.
Дезинфекційні та лікувальні засоби зберігаються в аптеці птахофабрики. Ядохімікати зберігаються окремо від медикаментів, біопрепаратів в окремому приміщенні, ключ від якого є тільки у ветфельдшера, який завідує аптекою. Надходження хімічних реактивів, лікувально-профілактичних, дезинфекційних засобів, а також їх видавання реєструється у спеціальних журналах.
Щорічно Краснопільська птахофабрика приймає участь в обласній виставці «Агроперспектива» кращих господарств області. У минулому році птахофабрика зайняла одне з перших місць в області за кількість вироблених товарних яєць та їх якістю. В останні роки здійснюється нарощування виробничої потужності та темпів виробництва. Це свідчить про ефективну виробничу організацію системи праці, про покращення кормової бази. На сьогодні підприємство має можливість забезпечення комбікормами та кормовими концентратами не тільки себе, але і інших птахівничих господарств. Досягнення стійкого епізоотичного благополуччя дає можливість виробляти інкубаційні яйця за рахунок батьківського стада також не тільки для себе, а й для продажу іншим птахо підприємствам.
Значну роль у контролюванні епізоотичної ситуації в господарствах агрофірми відіграє зооветеринарна виробнича лабораторія птахофабрики в Краснопіллі завдяки здійсненню бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних, токсикологічних досліджень з використанням сучасних методів. Для діагностики інфекційних захворювань та контролювання ефективності вакцинацій в господарствах ПВФ «Агроцентр» в лабораторії використовують імуноферментний аналіз з комп'ютерним забезпеченням та об'єктивною інтерпретацією отриманих результатів. ІФА - найбільш чутливий метод на сьогодні. Лабораторія має можливість визначення материнських, поствакцинальних антитіл до 9 захворювань: хвороби Ньюкасла (НХ), інфекціонного бронхіту курей (ІБК), інфекціонного ларинготрахеїту (ІЛТ), хвороби Гамборо, реовірусу, мікоплазмозу, пастерельозу, синдрому зниження несучості (СЗН), інфекційного енцефаломіеліту.
На жаль на сьогоднішній день птахофабрика «Агроцентр» скоротила поголів’я птиці в зв’язку з економічною кризою в країні.
4. Результати власних досліджень
4.1 Породний, класний, віковий склад стада та продуктивні характеристики
Курам яєчного кросу шевер притаманні такі породні ознаки: голова у півнів не дуже велика, гребінь - листоподібний, прямостоячий, середньої величини. У курей гребінь звисає набік, але не затуляє очей. Сережки середньої довжини, заокруглені. Вушні мочки білого кольору, іноді з легким жовтуватим відтінком; райдужна оболонка очей має червоне або помаранчеве забарвлення; дзьоб міцний, жовтий; шия середньої довжини, з рясним довгим оперенням. Тулуб продовгуватий, поставлений горизонтально; живіт повний та м’який. Ноги – середньої довжини, з чітко відокремленою гомілкою. Плесна тонкі, жовтозабарвлені. Шкіра має жовтуватий відтінок; оперення біле, прилягає щільно. Хвіст широкий біля основи та дуже рясний.
Жива маса курей у віці 52 тижнів становить 1,7-2,2 кг, півнів – 2,2-2,8 кг. Несучість курей за 72 тижні життя становить 240-260 яєць, середня маса 1 яйця – 56-58 г. Статевої зрілості кури досягають у віці 140-150 діб. Птиця цього кросу має високі відтворні здатності. Заплідненість яєць становить 92-97%, вивід курчат – якнайменше 80%. Показники продуктивності наведені в таблиці 3.
3. Продуктивні показники несучок яєчного кросу «Шевер-579»
| Показники | Вік несучості, тижнів | ||||
| 72 | 74 | 76 | 78 | 80 | |
| Несучість, шт. | 309 | 319 | 329 | 338 | 347 |
| Середня маса 1 яйця, г | 62,0 | 62,5 | 63,0 | 63,5 | 63,7 |
| Вихід яєчної маси, кг | 19,2 | 19,9 | 20,7 | 21,5 | 22,1 |
| Конверсія корму, кг на 1 кг яєчної маси | 2,08 | 2,13 | 2,17 | 2,22 | 2,28 |
| Збереженість несучок, % | 95,5 | 95,2 | 95,0 | 94,8 | 94,5 |
Необхідно зазначити, що завдяки селекційній роботі, спрямованій на зменшення витрат корму на виробництво 1 кг яєчної маси, гібридні несучки мають меншу живу масу (1,5-1,7 кг у віці 52 тижні), ніж кури класичної породи Леггорн білий. Більш висока яєчна продуктивність несучок фінального гібриду (305-316 яєць за 72 тижні життя), ніж у курей класичної породи Леггорн білий, досягається переважно завдяки двом основним чинникам: вища інтенсивність несучості гібридів та їх більш рання статева зрілість (майже на місяць раніше починається яйцекладка).
4.2 Відтворювальні характеристики стада
Фірма «Агроцентр» закуповує добовий молодняк в селекційному центрі, який розташований в с. Софіївка. Там же є цех інкубації селекційних яєць. При селекції курей для створення кросу «Шевер-579» ведуть оцінку та підбір за комплексом ознак: за яйценосністю, масі яєць, якості шкаралупи, щоб сполучати бажані властивості при схрещуванні ліній.
Ефект селекції може бути визначено шляхом зрівняння птиці, що селекціонується з контрольною популяцією, яка представляє ту ж саму вихідну лінію, але в якій, не ведеться селекційна робота. Найкращих виробників та родини залишають для подальшої роботи. Підбір птиці ведуть з обліком спеціалізації ліній за окремими ознаками.
4. Схема схрещування для отримання кросу «Шевер-579»
| Лінія | Схрещування | Лінія | Схрещування | ||||||
| А | В | В | Г | А | В | В | Г | ||
| А | АА | АБ | АВ | АГ | В | ВА | ВБ | ВВ | ВГ |
| Б | БА | ББ | БВ | БГ | Г | ГА | ГБ | ВГ | ГГ |
В процесі закладання лінії виявляють їх загальне поєднання з використанням діалельних та поліалельних схрещувань не менш чим за 75 курами в кожній групі.
За результатами схрещувальних ліній визначають, які лінії та родини доцільно використовувати у подальшій племінній роботі в якості батьківських та материнських форм.
4.3 Технологія годівлі яєчних курей
Для годівлі курей у господарстві використовують повноцінні комбікорми, збалансовані згідно діючих норм і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 «Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці».
Молодняк і дорослу птицю годують із врахування норм обмінної енергії, сирого протеїну, мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молодняку диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощування практикують трикратну зміну раціонів.
Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу.
У господарстві був вивчений вплив різних кормів на продуктивність птиці і її потреба в поживних речовинах. Фізіологічною основою організації годівлі є збалансування раціону за комплексом поживних, біологічно активних, мінеральних речовин і мікроелементів, виходячи із синергічності їх дії в процесах обміну в організмі з найбільш ефективним перетворенням кормів у продукцію птиці (зокрема в яйця).
Взаємодія елементів живлення різнорідно всеохоплююче. При повному або надлишковому забезпеченні курей-несучок висококалорійними кормами, але при недоліку протеїну знижується яйценосність, а зайва енергія витрачається на жировідкладення.
Система нормованої годівлі передбачає насамперед забезпечення потреби птиці в обмінній енергії й сирому протеїні. Нормування по обмінній енергії й комплексу поживних речовин відповідає фізіологічним вимогам високопродуктивної птиці й збереженню її здоров'я. Обмінну енергію визначають по різниці між валовою енергією, споживаною птицею з кормом і енергією, виділеною з екскрементами. Потреба в обмінній енергії й вміст її в кормах виражають у кілоджоулях на 100 г сухого корму. Нормування білкової годівлі ведеться по сирому протеїну, потреба в сирому протеїні й вміст його в кормах визначають у відсотках на 100 г сухого корму.
Оцінку й нормування кормів ведуть також і по амінокислотах, у першу чергу по метіоніну, триптофану, лізину. Вміст цих амінокислот у кормах обмежено, а потреба птиці в них висока. На потребу птиці в амінокислотах впливає енергетичне забезпечення раціону, вміст у ньому протеїну, вітамінів, жирів і інших складових раціону.
Мінеральні речовини й вітаміни мають дуже велике й різноманітне значення в життєдіяльності птиці. Мінеральні речовини складають 3-4% живої маси птиці й 10% маси яйця зі шкаралупою, а вітаміни беруть участь у різних обмінних реакціях і впливають на багато фізіологічних процесів. Недолік одного або декількох мінеральних речовин знижує продуктивність і плідність птиці, а іноді можуть призвести до захворювань і загибелі. У раціонах для птиці нормують кальцій, фосфор, натрій, хлор (у вигляді звичайної солі), йод, кобальт, цинк, марганець, залізо й ін. Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах встановлюють у міліграмах і відсотках до маси сухих кормів, а вітаміни також в інтернаціональних одиницях на 100 г сухого корму.