Смекни!
smekni.com

Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту (стр. 3 из 6)

Для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно забезпечити їх життєву потребу у воді, тому одним з головних завдань є створення такого водного режиму грунту, який би найбільш повно відповідав більшим запитам культурних рослин.

Ярий ріпак має дрібне насіння, яке заробляється на невелику глибину (до 5 см), тому для проростання потребує наявності вологи у верхньому шарі грунту. Особливо чутливий до нестачі вологи у перший період росту.

Як склалися умови водного забезпечення рослин залежно від глибини плоскорізного обробітку в різні періоди вегетації в нашому досліді видно з аналізу таблиці 3.

Таблиця 3

Вміст доступної вологи в метровому шарі грунту під посівами ярого ріпаку на фоні плоскорізного розпушування, мм

Глибина обробітку, см Роки
2004 2005 Середнє
На початок вегетації
10-12 170,5 190,0 180,3
15-17 170,9 191,1 181,0
20-22 172,0 193,8 182,9
25-27 172,9 194,6 183,8
В середині вегетації
10-12 77,1 112,2 94,7
15-17 79,0 114,3 96,7
20-22 79,9 118,8 99,4
25-27 80,9 120,2 100,6
На кінець вегетації
10-12 100,2 77,4 88,8
15-17 99,9 74,5 87,2
20-22 99,6 72,1 85,9
25-27 98,2 70,6 84,4

Так, на час сівби ріпаку запаси доступної вологи в метровому шарі грунту в 2004 році складали 170,5-172,9 мм, а в 2005 році коливалися від 190,0 до 194,6 мм. В обидва роки досліджень спостерігається тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини обробітку.

На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році – 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим – 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.

До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. – 8,0 мм.

До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.

4.2. Щільність грунту

Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.

Таблиця 4

Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3

Глибини обробітку Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30 0-30
2004 рік
10-12 1,11 1,28 1,30 1,23
15-17 1,09 1,26 1,28 1,21
20-22 1,07 1,24 1,26 1,19
25-27 1,06 1,22 1,27 1,18
2005 рік
10-12 1,22 1,29 1,31 1,27
15-17 1,20 1,27 1,29 1,25
20-22 1,19 1,26 1,28 1,24
25-27 1,19 1,24 1,27 1,23
Середнє за два роки
10-12 1,17 1,29 1,31 1,25
15-17 1,15 1,27 1,29 1,23
20-22 1,13 1,25 1,27 1,22
25-27 1,13 1,23 1,27 1,21

В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см3.

В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см3. В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см3. дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.

На середину вегетації 2004 році (табл. 5) щільність у всіх шарах грунту в цілому по досліду порівняно із вихідними показниками дещо збільшилась а в 2005 році це стосувалось тільки шарів 20-30 см і в окремих варіантів в шарі 10-20 см.

Таблиця 5

Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3

Глибини обробітку Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30 0-30
2004 рік
10-12 1,23 1,28 1,32 1,28
15-17 1,24 1,30 1,34 1,29
20-22 1,25 1,31 1,36 1,31
25-27 1,27 1,33 1,35 1,32
2005 рік
10-12 1,15 1,27 1,33 1,25
15-17 1,20 1,28 1,33 1,27
20-22 1,22 1,31 1,35 1,29
25-27 1,24 1,33 1,35 1,31
Середнє за два роки
10-12 1,19 1,28 1,33 1,27
15-17 1,22 1,29 1,34 1,28
20-22 1,24 1,31 1,36 1,30
25-27 1,26 1,33 1,35 1,32

В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.

Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.

4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого

Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.

Таблиця 6

Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку

Глибина обробітку, см Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30
млн. шт./га % млн. шт./га % млн. шт./га %
2004 рік
10-12 301,5 41 290,3 39,5 143,3 19,5
15-17 342,5 46,6 253,3 34,5 138,5 18,9
20-22 357,5 48,3 242 32,7 140 18,9
25-27 391,3 52,7 221,5 29,8 129,5 17,4
2005 рік
10-12 247,9 44,6 218,4 39,3 106,2 19,1
15-17 268,2 48,5 195,2 35,3 100,6 18,2
20-22 286,7 51,4 174 31,2 97 17,4
25-27 302,6 54,1 166,1 29,7 90,6 16,2
Середнє
10-12 274,7 42,8 254,4 39,4 124,8 19,3
15-17 305,4 47,6 224,3 34,9 119,6 18,6
20-22 322,1 49,9 208 32 118,5 18,2
25-27 347,6 53,4 193,8 29,8 110,1 16,8

Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.

Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.

В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).