В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.
4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку
Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування
| Глибина обробітку, см | Кількість бур’янів, шт./м2 | |||||
| всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | |
| на початку вегетації | в середині вегетації | в кінці вегетації | ||||
| 2004 рік | ||||||
| 10-12 | 59,2 | 1,6 | 109,2 | 2,8 | 97,2 | 3,2 |
| 15-17 | 60,4 | 1,3 | 98,4 | 2,4 | 82,4 | 2,9 |
| 20-22 | 65,6 | 0,9 | 94,8 | 1,9 | 88,8 | 2,3 |
| 25-27 | 67,6 | 0,7 | 87,6 | 1,2 | 71,6 | 2,0 |
| 2005 рік | ||||||
| 10-12 | 76,1 | 1,1 | 114,8 | 1,7 | 75,9 | 2,0 |
| 15-17 | 80,9 | 0,7 | 104,4 | 1,2 | 57,9 | 1,3 |
| 20-22 | 86,8 | 0,5 | 103,2 | 0,7 | 55,5 | 0,9 |
| 25-27 | 94,8 | 0,5 | 98,8 | 0,6 | 51,0 | 0,8 |
| Середнє | ||||||
| 10-12 | 67,7 | 1,4 | 112 | 2,3 | 86,6 | 2,6 |
| 15-17 | 70,7 | 1,0 | 101,4 | 1,8 | 70,2 | 2,1 |
| 20-22 | 76,2 | 0,7 | 99 | 1,3 | 72,2 | 1,6 |
| 25-27 | 81,2 | 0,6 | 93,2 | 0,9 | 61,3 | 1,4 |
Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.
В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.
На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур’яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.
Кількість багаторічних бур’янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.
Можна відмітити тенденцію до зменшення забур’яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.
На кінець вегетації великої різниці в забур’яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур’янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.
Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур’яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.
4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку
Зміна в деякій мірі агрофізичного стану грунту та водного режиму, а також рівня забур’яненості посівів, яка відбувалася під впливом різних глибин основного обробітку могла вплинути також і на ріст рослин та формування врожаю ріпаком ярим.
Як видно з таблиці 8, впродовж обох років досліджень чітко відмічається тенденція до зменшення всіх показників, які характеризують наростання вегетативної маси на час цвітіння, із зменшенням глибини обробітку.
Таблиця 8
Вплив різних глибин плоскорізного розпушування на формування вегетативної маси рослин ярого ріпаку
| Глибина обробітку, см | Густота рослин, шт./м2 | Висота рослин, см | Площа листя, см2 |
| 2004 рік | |||
| 10-12 | 231 | 78,6 | 326 |
| 15-17 | 235 | 82,4 | 327 |
| 20-22 | 242 | 84,8 | 350 |
| 25-27 | 244 | 88,8 | 363 |
| 2005 рік | |||
| 10-12 | 224 | 85,8 | 189 |
| 15-17 | 228 | 87,7 | 197 |
| 20-22 | 234 | 90,3 | 202 |
| 25-27 | 237 | 95,6 | 209 |
| Середнє | |||
| 10-12 | 228 | 82,2 | 257 |
| 15-17 | 232 | 85,1 | 262 |
| 20-22 | 238 | 87,6 | 276 |
| 25-27 | 241 | 92,2 | 286 |
Так, густота рослин впродовж 2004, 2005 і в середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см зменшувалась відповідно на 2,9; 2,6 і 2,5 %, а коли глибина такого обробітку зменшувалась з 20-22 до 10-12 см, то це зменшення збільшувалось відповідно до 4,5, 4,3 і 4,2 %.
При збільшенні з контрольної глибини плоскорізного розпушування до 25-27 см, густота рослин в 2004 році зростала тільки на 0,8 %, в 2005 році – на 1,3 %, а в середньому за два роки – на 1,25.
Аналогічна закономірність відмічалась і стосовно висоти рослин, яка із зменшенням глибини обробітку з 25-27 см до 10-12 см знижувалась в 2004 році на 11,5 %, в 2005 році – на 10,3 % і в середньому за два роки – на 10,8 %. Незначно знижувалась висота рослин за умови, коли глибина плоскорізного розпушування зменшувалась з 20-22 до 15-17 см. При цьому в середньому за два роки висота рослин зменшилась тільки на 2,5 см або на 2,8 %.
Те ж стосувалось і площі листя на рослині, яка зі зменшенням глибини плоскорізного розпушування з 25-27 до 10-12 см зменшувалась в середньому за 2004-2005 роки на 10 см або 10,8 %, а коли глибину обробітку зменшували з 20-22 до 15-17 см, то цей показник зменшувався лише на 2,5 см або на 2,8 %.
Гірше наростання вегетативної маси ріпаку на фоні мільчих обробітків грунту з осені не могло відбитись на формуванні врожаю насіння. Доказом цього є дані про урожайність ріпаку впродовж обох років досліджень (табл. 9), згідно яких можна зробити висновок – вона знаходилась в прямій залежності з кожним показником таблиці 8. Отже, можна було б зробити висновок, що з поглибленням плоскорізного обробітку грунту урожайність насіння ріпаку зростала і навпаки.
Таблиця 9
Урожайність насіння ярого ріпаку на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування, ц/га
| Глибина обробітку, см | Роки | ||
| 2004 | 2005 | Середнє | |
| 10-12 | 15,9 | 17,4 | 16,6 |
| 15-17 | 17,0 | 18,3 | 17,7 |
| 20-22 | 17,7 | 19,0 | 18,4 |
| 25-27 | 18,2 | 19,3 | 18,7 |
| НІР0,95 | 1,80 | 2,86 | |
При аналізі урожайності ріпаку по роках з виведенням істотності різниці між варіантами слід відмітити, що в 2004 році істотною вона була тільки між крайніми варіантами, тобто між глибинами плоскорізного обробітку на 25-27 см і 10-12 см на користь першого варіанту. Коли ж в виводили різницю між контрольним і дослідними варіантами, то виходить, що з поглибленням обробітку урожайність ріпаку неістотно підвищувалась, а при зменшенні глибини плоскорізного розпушування вона неістотно знижувалась.
Те ж саме стосувалось і 2005 року за тією різницею, що в цей рік дослідження неістотно залишалась і різниця між урожайністю ріпаку у варіантах з найглибшим і наймільчим основним обробітком грунту.
В середньому за два роки досліджень від збільшення глибини контрольного обробітку на 5 см урожайність насіння підвищувалась лише на 0,3 ц/га, а від його зменшення на 5 і 10 см цей показник знижувався відповідно на 0,7 і 1,8 ц/га. Все це добре корелювало зі станом надземної маси рослин на даних варіантах досліду.
Розділ 5
Економічна ефективність вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку грунту
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Вітчизняні технології більшості сільськогосподарських культур, як правило, досить енергоємні. Одним із шляхів зменшення затрат на виробництво сільськогосподарської продукції є міінімалізація обробітку грунту, яка ґрунтується на зменшенні глибини основного обробітку та впровадженні плоскорізного обробітку грунту.
В.А. Гулідова вважає [2], що плоскорізне розпушування в системі основного обробітку хоча й сприяє економії пального, підвищенню продуктивності праці і зниженню коефіцієнта енергоємності при вирощуванні гороху, але зменшення енерговитрат є невиправданим, тому що зменшення витрат корисної енергії відбувалось за рахунок зниження валової енергії в урожаї і не забезпечувала необхідного рівня виробництва насіння.
Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування в нашому досліді представлені в таблиці 10.
Розрахунки економічної ефективності вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку в нашому досліді представлені в таблиці 10. Їх аналіз показує, що при зменшенні глибини обробітку на 5 і 10 см відносно контрольного варіанту матеріально-грошові витрати зменшуються на 31 грн./га та 18 грн./га, а при збільшенні глибини до 25-27 см – витрати зросли на 27 грн./га.