Таблиця 10
Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного розпушування (середнє за 2004-2005 рр.)
| Показники | Контроль (20-22 см) | Варіанти | ||
| 10-12 см | 15-17 см | 25-27 см | ||
| Урожайність з 1 га, ц | 18,4 | 26,6 | 17,7 | |
| Прибавка врожаю, ц | -1,8 | -0,7 | 0,3 | |
| Матеріально-грошові витрати на 1 га, грн. | 1105 | 1074 | 1087 | 1132 |
| В т.ч. додаткової продукції, грн. | -116 | -4,3 | 18 | |
| Собівартість 1 ц, грн. | 60,1 | 64,7 | 61,4 | 60,5 |
| Ціна реалізації 1 ц, грн. | 120 | 120 | 120 | 120 |
| Вартість валової продукції, грн. | 2208 | 1992 | 2124 | 2244 |
| В т.ч. додаткової продукції, грн. | -216 | -84 | 36 | |
| Умовно чистий прибуток, грн. | 1103 | 918 | 1037 | 1112 |
| В т.ч. додаткової продукції, грн. | -100 | -41 | 18 | |
| Рівень рентабельності, % | 99,8 | 85,5 | 95,4 | 98,2 |
А собівартість 1 ц продукції знижувалась при збільшенні глибини обробітку. Але собівартість валової продукції порівняно з контрольним варіантом у варіанті на глибину 10-12 см була меншою на 216 грн./га, та на 84 грн./га при плоскорізному розпушуванні на 15-17 см. А при збільшенні глибини обробітку вартість валової продукції збільшувалась на 36 грн./га. Умовно чистий прибуток в досліджуваних варіантах був меншим при мілкому обробітку, порівняно з контрольним, при збільшенні глибини у варіанті на 25-27 см збільшується на 9 грн./га порівняно з контролем.
Рівень рентабельності у варіанті з мілким обробітком нижче контрольного. При розпушуванні на 15-17 см рівень рентабельності був на 4,4 % нижчим за контрольний варіант. При збільшенні глибини до 25-27 см порівняно з контрольним рентабельність зменшувалась тільки на 1,6 %.
Порівнюючи контрольний варіант та найглибший обробіток, треба відмітити зростання усіх показників крім рентабельності (вона зменшувалась).
Найбільший рівень рентабельності нам дав контрольний варіант. Варіант з мілким обробітком знижував рівень рентабельності, збільшував собівартість продукції, що не дає підстави рекомендувати його виробництву.
Хоча показники економічної ефективності при обробітку на 15-17 см були дещо гіршими за контрольний варіант, але за умови, що ціни на енергоносії будуть зростати, перевага залишається за мільчим обробітком. До переваг мільчого обробітку також можна зарахувати зменшення затрат часу роботи агрегату на виконання основного обробітку грунту, кількості паливно-мастильних матеріалів та праці людини на одиницю площі завдяки збільшенню норм виробітку на агрегат. Тому рекомендувати обробіток грунту на 15-17 см або 20-22 см виходячи лише з економічної ефективності вирощування не можна. Для цього треба враховувати дані попередніх розділів.
Розділ 6
Організація умов і заходів охорони праці при виконанні робіт та посіві і збиранні ярого ріпаку
З метою збереження здоров’я механізатора та допоміжного персоналу необхідно звести до мінімуму дію шкідливих факторів. Для цього проводиться цілий ряд організаційних заходів. Так, перед початком робіт проводять первинний та повторний інструктаж, відповідно з вимогами „Типового положення про навчання зпитань охорони праці”, ДНАОП 000-4.12.99. Перед посівом та збиранням в господарствах створюється комісія, яка перевіряє справність систем керування, пускових засобів, наявність аптечки, засобів гасіння пожежі та їх відповідність вимогам ГОСТ 12.2-019-86 ССБТ. До її складу входять головний агроном, головний інженер, інженер з техніки безпеки, механізатор. На основі рішень комісії дається допуск сільськогосподарським агрегатам до роботи. Для організації і відпочинку в полі обладнується спеціальне місце відпочинку, або пересувний вагончик з умивальником, милом, рушником, питною водою та медичною аптечкою.
При посіві ярого ріпаку агрегатами у складі ЮМЗ-6 і сівалки СЗТ-3,6 шкідливими факторами для людини є виділення від пестицидів і мінеральних добрив, а також пилові часточки у вітряну погоду. Сівалка повинна бути обладнана захисними кожухами для унеможливлювання намотування робочого одягу на рухому частини сівалки. Також перевіряють чи добре закріплена підніжка, наявність крищок та ручок на кришках ящиків.
Під час посіву в сухий грунт працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря, підвищеного рівня шуму, який може досягти 110 дБ при нормі 85 дБ. Завантаження сівалки насінням та добривами повинно проводитися за допомогою засобів механізації. На кожному агрегаті повинні бути лопатка для розрівняння протруєного зерна, засоби для очищення робочих органів і металеві дротини для очищення висівних апаратів.
Всі працівники забезпечуються спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту. Працюючим на сівалках видаються халати, окуляри ПО-1 або ПО-2, а для захисту органів дихання – респіратор РПГ-67 з патроном „А”. Рух агрегату можна починати після подачі сигналу трактористам і одержання сигналу у відповідь від старшого на посівному агрегаті.
Для збирання ріпаку використовують такі сільськогосподарські машини для скошування у валки СК-5 та обмолот валків. Відвіз насіння на тік – Газ-53А.
Перед початком збиральних робіт керівниками підприємств мають бути проведені такі організаційні заходи:
–проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки;
–закінчена підготовка збирально-транспортних засобів;
–організовані ланки технічного обслуговування;
підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач.
При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі агрегати і перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори або обладнуються пересувні вагончки на відстані 100 м від проведення робіт, які обладнуються умивальником, милом, рушником, питною водою та медичною аптечкою. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів та іншої техніки. Така організація роботи сприяє високопродуктивній праці і збереженню здоров’я механізаторів.
Також, слід відмітити деякі недоліки, які допускаються в підприємстві при організації роботи з охорони праці. Так, існують конструктивні недоліки машин, знарядь, механізмів, в тому числі відсутність запобіжних пристроїв, в роботі допускається експлуатація машин, механізмів, не дообладнаних захисними пристроями і в несправному стані.
Для усунення недоліків по охороні праці в підприємстві потрібно:
–поширити контроль за дотриманням техніки безпеки під час роботи;
–перевіряти знання механізаторів і інших працівників правил техніки безпеки;
–стежити за технічним станом і укомплектуванням техніки;
–краще дотримуватись вимог правил техніки безпеки при виконанні всіх робіт, а особливо при збиранні врожаю, так як саме в цей період було зафіксовано найбільше порушень вимог охорони праці;
–забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту, які ще не вичерпали свій ресурс придатності та стежити за їх використанням працівників під час виконання небезпечних робіт.
Розділ 7
Охорона навколишнього середовища при застосуванні плоскорізного обробітку грунту
Охорона навколишнього середовища згідно з Законом України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 27 грудня 1997 р. Повинна в першу чергу забезпечити виробництво екологічно безпечних продуктів харчування з розумним використанням грунтів, які можна вважати родючою плівкою планети Земля. Грунти, писав свого часу геніальний російський вчений М.В. Ломоносов у трактаті „О слоях земных”, утворилися „... от согнития животных и растительных тел... довготою времени”.
В.В. Докучаєв у роботах про грунти вперше розглядав їх як динаміку, а не систему. Він довів, що грунти – це живий організм.
До складу грунтів входять чотири важливих структурних компоненти: мінеральна основа (50-60% загального складу грунту), органічна речовина (до 10%), повітря (15-20%) і вода (25-35%).
Вважається, що ґрунтовий покрив – це найцінніший і незайманий природній ресурс, нагромадження сонячної енергії, основа життя рослин, тварин і людини. Тому людина повинна дбати про грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва.
Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур є однією з ланок ґрунтозахисної системи землеробства. Ріст і розвиток рослин, а значить і рівень урожайності культур залежить від поєднання факторів родючості – поживного, водного, теплового та повітряного режимів, які створюються системами обробітку грунту, удобрення й захисту рослин. Комплексне поєднання цих трьох систем є технологією вирощування сільськогосподарських культур.
Найбільш важливою ланкою ґрунтозахисних технологій є система ґрунтозахисного безплужного обробітку грунту, яка включає такі прийоми, як плоскорізний обробіток і чизельне розпушування.
Для кожної зони, підзони, області з іншими грунтово-кліматичними умовами, рельєфом, структурою, посівних площ потрібен свій набір машин і знарядь для безплужного обробітку грунту. Плоскорізні знаряддя краще працюють на легких і середніх за механічним складом грунтах. На важких грунтах вони працюють гірше, можуть перекошуватися, вглиблюватися, утворювати брили. Для ефективної роботи плоскорізів потрібен не перезволожений грунт. Ці дві обставини і зумовлюють застосування плоскорізів у посушливій зоні, в районах недостатнього і нестійкого зволоження, на супіщаних і суглинкових грунтах, а також у підзоні достатнього зволоження на піщаних і супіщаних грунтах західного Полісся з його надмірним зволоженням і поверхневим оглеєнням грунтів порівняно непогано працюють плоскорізи.