Міністерство аграрної політики України
Уманський державний аграрний університет
Факультет агрономії
Кафедра загального землеробства
ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ
Зав. кафедрою, професор,
доктор с.-г. наук Єщенко В.О.
________________________
„____” травня 2007 р.
Дипломна робота
Науковий керівник – професор Єщенко В.О.
Консультант з питань охорони праці __________доцент Березовський А.П.
Умань – 2007
Зміст
| Вступ | 3 |
| Розділ 1. Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку грунту (огляд літератури) | 4 |
| Розділ 2. Об’єкт досліджень | 12 |
| 2.1. Ботанічна характеристика ріпаку ярого | 12 |
| 2.2. Характеристика сорту „Клітинний 1” | 12 |
| Розділ 3. Умови і методика проведення досліджень | 14 |
| 3.1. Ґрунтові умови | 14 |
| 3.2. Кліматичні особливості регіону досліджень | 15 |
| 3.3. Погодні умови в роки проведення досліджень | 17 |
| 3.4. Схема досліду і методика проведення досліджень | 19 |
| Розділ 4. Результати досліджень | 21 |
| 4.1. Водний режим грунту | 21 |
| 4.2. Щільність грунту | 22 |
| 4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого | 25 |
| 4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку | 26 |
| 4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку | 28 |
| Розділ 5. Економічна ефективність вирощування ярого ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку | 32 |
| Розділ 6. Організація умов і заходів охорони праці при виконані робіт на посіві і збиранні ярого ріпаку | 35 |
| Розділ 7. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні плоскорізного обробітку грунту | 37 |
| Висновки і пропозиції виробництву | |
| Список використаних джерел | 40 |
| Додатки | 45 |
Вступ
Збільшення виробництва олійних культур в Україні на сьогодні стає гострою проблемою, яка може бути вирішена за рахунок ширшого використання можливості ріпаку.
Зростання популярності ріпаку зумовлено низкою причин. Так, його насіння містить 50% олії, 16-24% білку. Олія використовується, як для харчових, так і для технічних потреб. Ріпак є чудовим попередником для багатьох культур, в тому числі і для озимої пшениці.
В нинішніх економічних умовах з погляду на підвищення цін на енергоносії, добрива і засоби захисту виникають потреби у здешевленні виробленої рослинницької продукції через удосконалення існуючих елементів агротехніки.
Питання при глибину основного обробітку грунту під ярий ріпак розкрите недостатньо, а наявні літературні дані були одержані 20-60 років тому, або стосуються інших грунтово-кліматичних умов. Тому вивченню цього питання і була присвячена дана дипломна робота.
Метою наших досліджень було виявити, як зменшення або збільшення глибини основного обробітку впливає на ріст і розвиток ріпаку ярого.
Розділ 1
Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку грунту
(огляд літератури)
За даними досліджень Л.М. Кононенко та В.О. Єщенка [1] при заміні полицевої оранки плоскорізним розпушуванням відмічається лише деяке погіршення фітосанітарного стану посівів ярого ріпаку за рахунок незначного підвищення їх забур’яненості, яке практично не відбивалось на урожайності. Зменшення глибини оранки чи плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см, як і збільшення до 25-27 см, не зумовлювало істотних змін в урожайності насіння ріпаку ярого, а найнижчим показником врожайності характеризувалися варіанти, в яких обидва способи основного обробітку грунту виконували на глибину 10-12 см.
В.А. Гулідова [2] вважає, що плоскорізне розпушування в системі основного зяблевого обробітку хоча й сприяє економії пального, підвищенню продуктивності праці і зниженню коефіцієнта енергоємності при вирощуванні гороху, але це зниження енерговитрат є невиправданим, тому що корисна енергія економиться за рахунок зниження валової енергії в урожаї і не забезпечує необхідного рівня виробництва насіння.
За даними досліджень А.А. Боронін [3] щільність грунту при зміні глибини обробітку не виходила за межі оптимальної для культур і залежала більше від інших елементів агротехніки.
Способи обробітку грунту неістотно вплинули на зволоженість метрового шару грунту в дослідженнях. Однак, при безполицевому обробітку вологість грунту в орному шарі була дещо вищою, щоб пояснюється меншими втратами вологи за рахунок випаровування з поверхні грунту [3], ніж це було за полицевого обробітку.
За дослідженнями А.В. Кислова на чорноземних і темно-каштанових грунтах найкращі умови водного і повітряного режиму були при оранці на 28-30 см порівняно з плоскорізним обробітком на таку ж глибину, хоч при менших глибинах способи обробітку були практично однакові, тому й рекомендувалось замінити оранку плоскорізним обробітком на 12-14 см [4].
Щербаков В.І., Зуза А.Г., Истоніна Р.Ф. вказували, що запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту в середньому за 7 років по плоскорізному обробітку на час сівби були на 8-21 мм вищими, ніж по оранці [5].
В дослідженнях В.В. Яровенка з співавторами при проведенні оранки і плоскорізного розпушування на 20-22 см вологість грунту істотно не змінювалась по варіантах [6].
За даними Н.А. Старовойтова застосування протягом 10 років різних способів обробітку грунту практично не впливало на складення верхнього 10-сантиметрового шару грунту і накопичення в ньому вологи. Швидкість засвоєння води при довготривалій відсутності оранки не знижувалась, а спостерігалась чітка тенденція до її підвищення порівняно із щорічною оранкою [7].
Дослідження Л.Д. Фоменка, І.М. Науменка [8] показали, що більші запаси вологи були сформовані по безполицевих обробітках порівняно з оранкою, а зменшення глибини полицевого обробітку з 20-22 до 10-12 см не вплинуло негативно на ці показники.
За даними В.М. Крутя [9], зяблевий безполицевий обробіток з одного боку забезпечує високий ґрунтозахисний ефект, сприяє деякому поліпшенню водного режиму, а з іншого – створює несприятливу диференціацію за родючістю оброблюваного шару, ущільнює, підкислює грунт, погіршує його фізичні властивості і загальний фітосанітарний стан грунту і посівів. Але найсуттєвішим недоліком безполицевого обробітку є збільшення забур’яненості.
Н.Х. Грабак [10] відмічає, що безполицевий спосіб обробітку підвищує водопроникність грунту. Застосування безполицевого мілкого та поверхневих обробітків грунту зменшує також непродуктивні витрати вологи на випаровування з поверхні грунту.
Групою дослідників [11] встановлено, що на варіантах з мілким плоскорізним обробітком запаси вологи протягом усього року були вищі порівняно з глибинним обробітком через найповніше її використання.
За В.І. Турусовим [12] збільшення глибини плоскорізного розпушування призвело до зниження запасів вологи в грунті.
В.Т. Кандакієв [13] на дослідному полі Кабардино-Башкирського НДІ с.-г. На чорноземах карбонатних важкосуглинкових встановив, що різні глибини обробітку сприяли доброму збереженню структури грунту, хоч при цьому за всі роки спостереження у варіантах з мілким плоскорізним обробітком. Посіви всіх культур сівозмін були забур’янені більше.
Ю.М. Мохинко [14] в степовій зоні при паровому обробітку надає перевагу неглибокому безполицевому обробітку. В дослідженнях, проведених на Білоцерківській ДСС, встановлено, що запаси вологи в грунті навесні при плоскорізному обробітку на 20-22 та 10-12 см були практично такими ж як і при оранці на 20-22 см.
За результатами досліджень, проведених в північному Степу України встановлено, що дещо більше продуктивної вологи за осінньо-зимовий період нагромаджувалось як під окремими культурами, так і в сівозміні в цілому, при мілкому безполицевому обробітку [15].
В середньому за три роки в шарі 0-10 см перед сівбою порівняно більша кількість продуктивної вологи містилась у варіантах з поверхневим обробітком (13,7-14,7 мм), менша – на фоні глибокого плоскорізного розпушування без попереднього дискування (11,6-11,9 мм). Така ж тенденція спостерігалась і в метровому шарі грунту [16].
Запаси вологи в грунті і забезпечення нею рослин протягом вегетації залежала в основному від погодних умов і менше від глибини основного обробітку. Вологозберігаюча роль неглибокого плоскорізного розпушування проявилась лише в умовах посушливого клімату, що зумовлено збереженням мульчі на полі [17]. Разом з цим за даними І.З. Зінченко і З.І. Зінченко [18], осінній обробіток на глибину 25-27 см сприяв підвищенню весняних запасів продуктивної вологи в метровому шарі грунту порівняно з іншим плоскорізним обробітком у роки з великою кількістю опадів в осінній період. Коли ж в цей період опадів було мало, то глибина безполицевого розпушування не мала ніякого впливу на формування весняних запасів вологи в метровому шарі грунту.
Іншими дослідниками [19] встановлено, що різноглибинний безполицевий обробіток сприяє однаковому накопиченню вологи в осінньо-зимовий і раціональному її використанню у весняно-літній період. Вивчення особливостей водного режиму грунту вказало на те, що в середні за зволоженістю роки вбирання вологи опадів грунтом при глибокому і мілкому безполицевому обробітку складало відповідно 70 і 72 %.
За глибиною промочування грунту за осінньо-зимовий період і накопиченням продуктивної вологи мілке плоскорізне розпушування переважає всі інші обробітки [20], хоч в дослідах Т.М. Брика та інших [21] на запаси продуктивної вологи в паровому полі позитивно впливали й інші способи обробітку грунту. По оранці на 25-27 см в метровому шарі грунту містилось 79,8 мм вологи, по плоскорізному та іншим безполицевим обробіткам цей показник зростав на 10,1-17,5 мм. Більше накопичення вологи відмічено по глибокому обробітку.