Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що той, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, беззаконно жив з Іродіядою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіяди Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівчині він заприсягнувся дати все, що вона попросить, навіть половину свого царства. Мерзенна танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіяди попросила дати їй негайно ж на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іванові й віддати Соломії.
За переказом, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися й промовили: “Іроде, не гоже тобі мати дружину Филипа, брата твого”. Соломія взяла таріль із головою святого Івана й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіяда попроколювала язик пророка голкою й закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі (знайдення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбувся злочин. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіядою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами на землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла доти, поки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові та Іродіяді, як колись принесено було їм голову святого Івана Предтечі.
Аравійський цар Арефа в знак помсти за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод був підданий гніву римського імператора Кая Каліґули ( 37-41) і був разом з Іродіядою засланий в ув’язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там їх поглинула розверзнута земля.
На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлені свято і строгий пост як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.
14 вересня Збройні Сили України відзначають День мобілізаційного працівника
Як повідомили в прес-службі Міністерства оборони України, 12 вересня 1992 року було створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України, а 14 вересня 1993 року воно було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління (ГОМУ).
Враховуючи вагомість мобілізаційних органів всіх рівнів, важливість мобілізаційної, організаційно-штатної, обліково-призивної роботи і комплектування військ особовим складом, а також планування матеріально-технічного забезпечення мобілізаційних заходів, міністр оборони України 22 серпня 2000 року видав наказ «Про установу Дня мобілізаційного працівника».
За роки незалежності мобілізаційні органи Української армії безпосередньо брали участь в підготовці більше 80 законів і великої кількості інших нормативно-правових актів.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використання нафти і газу.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості наголошується в Україні щорічно в другу неділю вересня, згідно Указу Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використовування нафти і природного газу.
Промислове добування нафти в Україні почалася в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прікарпатті добувалося 2 млн. тон нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава - Стрій в 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості пов'язаний з відкриттям в післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-донецької впадини, в Прікарпатті і в Причорноморсько-кримській газоносній області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу – вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власної здобичі на 23-25%, в нафті – на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу і 25,7 тисяч сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах.
Чисельність працюючих в галузі складає близько 1% працездатного населення країни.
16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару
Наголошується з 1995 р., як нагадування про необхідність збереження озонового шару
В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем захисту озонового шару (Резолюція 49/114).
Цей день наголошується з 1995 року, як нагадування про необхідність збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і знижує дію ультрафіолетового проміння на поверхню Землі, охороняючи життя на планеті.
Україна - держава член ООН – присвячує цей особливий день пропаганді на національному рівні конкретної діяльності відповідно до цілей і завдань, висловлених в Монреальському протоколі.
17 вересня День працівників цивільного захисту України
В підписаному 27.08.04 Президентом України Указі № 1010/2004 «Про день працівників цивільного захисту», відзначений значний внесок пожежників і аварійно-рятівних формувань і служб в справу захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Завдання, які стоять перед національними службами цивільної оборони більшості країн світу, зв'язані сьогодні в основному з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.
Відбулася об'єктивна переорієнтація більшості національних і міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу у разі їх виникнення.
Українські рятівники відзначають своє професійне свято 17 вересня – в день святкування православною церквою Образа Божої Матері «неопалима Купіна», яка є покровителькою пожежників і рятівників і надає допомогу всім, хто потрапив в біду.
20 вересня День фармацевтичного працівника України
350 тисяч представників цієї галузі святкують своє свято.
День фармацевтичного працівника встановлений Указом Президента України № 1128/99 від 07.09.1999.
В третю суботу вересня в Україні понад 350 тисяч представників цієї галузі святкують своє професійне свято.
На фармацевтичному ринку України здійснюють діяльність більше 5 тисяч суб'єктів господарювання, серед яких 9456 аптек, 5470 аптечних пунктів, 6310 аптечних кіосків, 927 аптечних складів і майже 7000 лікувально-профілактичних закладів.
Населення України забезпечено широким асортиментом лікарських засобів Українського і іноземного виробництва. Українські ліки експортуються в 25 країн світу.
20 вересня День винахідника і раціоналізатора України
Винахідники і раціоналізатори - вічні двигуни прогресу.
Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року.
Діяльність винахідництва і раціоналізаторського регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент. На сьогодні Укрпатентом було зареєстроване близько 100000 патентів на винаходи, а також близько 10000 патентів на корисні моделі.
Україна має безперечні інноваційні досягнення світового рівня – літаки з сімейства «Анов», ядерні технології Адаменко, технологія стимулювання зростання рослин в сільському господарстві Пономаренко, медичні винаходи – спосіб боротьби з раком і лікування судин людини неоперабельним методом Бурого.
День винахідника і раціоналізатора об'єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов'язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу.
Свято Різдва Богородиці
За часом своєї появи свято Різдва Богородиці – одне з останніх серед двонадесятих. Перша згадка про нього на Сході зустрічається у V ст. у Прокла, патріарха Константинопольського, а на Заході – в Сакраментарії (Требнику) папи Геласія (кін. V ст.). Однак ці свідчення не є достатньо достовірними. Свято виникло, напевно, спочатку в Грецькій Церкві, скоро було прийняте в Римі, а далі і в дочірніх церквах. Різдво Богородиці святкується Іаковітською й Несторіанською Церквами, що може свідчити про те, що це свято з'явилося в Східній Церкві до V ст., коли ці церкви відділились. Для Андрія Крітського, який склав на Різдво Богородиці два слова і канон, це вже велике урочисте свято. В Єрусалимському канонарі VII ст. (згідно з грузинською версією) Різдво Богородиці – пам'ять з явними святковими відмінностями від інших днів. На Заході регулярні згадки про Різдво Богородиці зустрічаються починаючи з VII ст., але ще в VII-IX століттях це свято не мало загального поширення. Літургісти XVII ст. стверджували, що на Заході його вперше ввів єпископ Шартрський Фульберт (пом. 1028), який сприяв широкому поширенню свята в Північній Франції.