Смекни!
smekni.com

Осінні календарні та християнські свята (стр. 3 из 7)

В сучасну службу свята в Православній Церкві увійшли пісноспіви Андрія Крітського, Іоанна Дамаскіна, Германа, патріарха Константинопольського (пом. 740), Іосифа Піснеспівця та інших. Свято Різдва Богородиці має один день передсвята 7 (20) вересня і чотири дні післясвята. Віддання – 12 (25) вересня.

21 вересня День миру

Підтверджує відданість країни ідеалам миру

День миру в Україні встановлений Указом Президента від 05.02.2002 № 100/2002 і наголошується щорічно 21 вересня - в Міжнародний день миру.

Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

21 вересня День працівника лісу

Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.

День працівника лісу - професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості – відповідно до Указу Президента України № 356/93 від 28.08.1993 наголошується щорічно в третю неділю вересня.

Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.

Загальна площа земель лісової фундації складає 10,8 млн. гектарів, з яких 9,5 млн. покрито лісовою рослинністю. Характерним для України є нерівномірне розташовання лісів, переважно екологічне їх значення і високий відсоток заповідників (13,7%).

Кожний другий гектар лісу в Україні створений штучно. В даний час на підприємствах лісового господарства функціонує 649 постійних розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 377 млн. шт. стандартного посадочного матеріалу, 16,3 тис. гектарів постійних лесосеменных ділянок.

22 вересня День партизанської слави України

22 вересня 2001 року, в день 60-тих роковин з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше наголошувався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави наголошується як дань всенародної пошани до тих, хто в суворий військовий час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не жаліючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, наносили відчутні втрати Гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

27 вересня День туризму

Україна туристична.

В Україні День туризму наголошується з 1998 року згідно Указу Президента № 1047/98. Туризм грає значну роль в житті країни.

Завдяки розвитку туризму Україна стає все більш відомою в світі як держава з багатою історією і культурою.

Це свято кожного, хто хоч раз відчув себе мандрівником, вибравшись з щоденної буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле або в інші місця, якими так багата наша земля!

Воздвиження Хреста Господнього

Християнське свято, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Святкується 14 (27) вересня. У Православній Церкві – Господське двонадесяте свято. Це єдине свято, що одержало початок одночасно із самою подією, якій воно присвячене. Перше Воздвиження відсвятковане в Єрусалимській Церкві на початку IV ст. при самому знаходженні хреста. Джерела називають різні дати цієї події – 313, 326. Найбільш достовірним є свідчення Олександрійської хроніки VI ст., що відносить його до 14 вересня 320 р.. За переказом, цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, у 325 р. відправилася в Єрусалим з метою відшукати хрест, на якому був розп'ятий Господь, і місце поховання Христа. У результаті розкопок на місці храму Венери було знайдено три хрести. Для того, щоб довідатися, на якому з них був розп'ятий Господь, хрести по черзі покладали на померлу людину; коли поклали третій хрест, померлий ожив. Від скупчення великої кількості людей не всі могли бачити і цілувати Хрест Господній; тоді Патріарх Єрусалимський Макарій піднявся на відвищення і воздвиг Хрест так, щоб народ міг його бачити. Ця подія і була покладена в основу богослужбового чина Воздвиження Хреста. Частинки древа Животворящого Хреста були розіслані по всій імперії.

Зі святом Воздвиження Хреста в 335 було з'єднане відновлення храму Воскресіння, побудованого Костянтином Великим на місці знаходження Хреста. Єрусалимська церква здійснювала ці свята щорічно з великою урочистістю. За свідченням західної прочанки в Єрусалим кінця IV ст. Сильвії Аквітанки і церковного історика Созомена (V ст.), святкування в Єрусалимі продовжувалося вісім днів, і щодня служба відбувалася в різних місцях при скупченні безлічі прочан. Церкви прикрашалися так само, як на Великдень і Богоявлення.

Особливо широке поширення й урочистість свято Воздвиження одержало після знаходження Хреста Господнього в результаті укладання миру в 628 між Візантією і Персією. Свято стало називатися Всесвітнім Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста, тобто загальним для всіх церков Всесвітньої церкви. 3 травня – день урочистого внесення святого древа Імператором Іраклієм у Єрусалим – став святкуватися в Західній церкві з VII ст. як «день знаходження Хреста».

Воздвиження має день передсвята (13 вересня) і сім днів післясвяткування. Віддання – 21 вересня. Оскільки у свято Воздвиження відбувається служба хрестові, то в цей день належить дотримуватись строгого посту. Після Вечірні хрест Господній виноситься і покладається на престол; на Утрені, після великого славослів'я, хрест виноситься з вівтаря, покладається на середині храму для поклоніння; у соборних храмах і монастирях відбувається особливий чин Воздвиження хреста.


28 вересня День машинобудівника України

«Візок одноосний самозвальний» Снежнянського машинобудівного заводу.

Щорічно в четверту неділю вересня в Україні за традицією наголошується День машинобудівника. Дата професійного свята працівників машинобудування і приладобудування закріплена Указом Президента України № 361/93 від 08.09.1993.

В структурі машинобудівної галузі України в даний час налічується понад 2800 промислових підприємств і 230 організацій, які виконують наукові і науково-технічні роботи. Загальна кількість працюючих – понад 1 млн. людей.

Основними складовими ринку машинобудівної промисловості в Україні є продукція таких галузей, як транспортне і енергетичне машинобудування, автомобілебудування, а також машинобудування для нафтохімічної і хімічної, металургійної і гірничодобувної промисловості, верстатобудування.

Святі Софія, Віра, Надія й Любов

(Грец. Σοφία, Pistis, Elpis, Agape, іт. Sapienza, Fede, Speranza, Carità † 137, Рим, Італія) — ранньо-християнські святі, мати Софія та її доньки мучениці Віра, Надія і Любов.

За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, що називалися Віра, Надія і Любов. Побожна мати назвала своїх дочок іменами трьох богословських чеснот. Вона дбайливо виховувала своїх доньок, даючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі.

Під час переслідування християн 137 року матір з доньками ув'язнили та відправили на суд до імператора. Після безуспішного намагання схилити дівчат до відступництва від святої віри розлючений імператор наказав замучити невинних дівчат, а матір відпустити на волю. Софія поховала тіла своїх доньок, а сама провела у молитві три дні біля їхнього гробу. Третього дня Бог забрав її святу душу до Себе. Пам'ять — 30 вересня.

30 вересня Всеукраїнський День бібліотек

Послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів.

Всеукраїнський День бібліотек наголошується 30 вересня згідно Указу Президента України від 14 1998 травня №471/98.

Перші бібліотеки в Київській Русі стали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована в 1037 році Ярославом Мудрим. В цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ в. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час Монголо-татарського нашестія книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Самі відомі: Рейнське євангеліє (яке дочка Ярослава Мудрого Ганна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву Французькі королі, а в даний час дають клятву президенти Франції, Остромірове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 і 1076 рр., Мстіславове євангеліє XII в.

В Західній Україні активний бібліотечний рух починається із створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ в.). При дворі князя Володимира Васильковіча - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV в. відбуваються великі зміни у всьому Європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в XVI в., великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі і в Львові. В XVII в. організована бібліотека Київської академії. В XVIII в. значні бібліотеки мали заможні благородні родини, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

В другій половині ХІХ – на початку ХХ в. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 рік мало по всьому краю 78 філіалів, 2944 читальні. В 1914-му власні читальні діяли в 75% Українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережою філіалів і читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.