Управління ризиками (стр. 4 из 7)

Із точки зору причин виникнення, ризики обумовлені:

- можливістю відхилень у процесі реалізації рішень від цілей, передбачених проектом, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу;

- очікуванням безпеки, невдачі;

- обмеженістю ресурсів;

- недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю до суб'єктивізму;

- протидією партнерів;

- обов'язковістю вибору при прийнятті рішень;

- форс-мажорними обставинами (природними, політичними, економічними, технологічними, ринковими і т. п.);

- договірною дисципліною (затримкою постачань, розривом контрактів);

- дисципліною зобов'язань (несвоєчасною сплатою відсотків, податків та інших платежів);

- низькою якістю продукції, робіт, послуг тощо.

По відношенню до кадрів, то в характеристиці ПП „Ареал” вказано, що більшість працівників мають достатньо великий досвід роботи, проте не завадило їм і перекваліфікуватись бо технології виробництва розвиваються (на прикладі „Агросоюзу” в Дніпропетровській області), особливо бухгалтерам та економістам. Це потрібно, наприклад, для автоматизації документообігу.

Позитивними зрушеннями є накладення мораторію на продаж-купівлю земельних ділянок.

Звісно, що по значущості для сільгоспвиробників перше місце посідають форс-мажорні обставини. Це доречно, бо взимку через низьку температуру можуть загинути посіви озимих, опади впливають на врожаї влітку.

Втрати, пов'язані з ризиком, можуть бути: матеріальними (додаткові витрати сировини, матеріалів, палива, обладнання та іншого майна), фінансовими (штрафи, пені, неустойки, неповернення дебіторської заборгованості, зменшення реалізації внаслідок зменшення цін та ін.), трудовими (непередбачені простої, виплати за простої та ін.), втратами часу.

В залежності від причин виникнення ризики класифікують на такі групи: зовнішні ризики, внутрішні та інші ризики. Зовнішні ризики поділяються, в свою чергу, на:

1. Непередбачувані зовнішні ризики:

>- заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціноутворення, землекористування, фінансово-кредитній сфері, охорони навколишнього середовища, вплив органів експертизи та ін.;

>- природні катастрофи (землетруси, повінь та інші природні катаклізми);

>- кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет та ін.);

>- зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність та ін.), економічні (зрив постачання, банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії), соціальні (страйки) і т. п..

2. Передбачувані зовнішні ризики:

- ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог споживачів, кон'юнктури, конкуренція, інфляція та ін.);

- операційний ризик (відмова від цілей діяльності, порушення правил експлуатації та техніки безпеки, неможливість підтримки робочого стану обладнання) [10].

1.2. Характеристика внутрішніх факторів, що впливають на рівень підприємницького ризику в галузі

Внутрішні ризики поділяються на:

1. Внутрішні організаційні ризики, а саме:

> зриви робіт через нестачі робочої сили, матеріалів, затримки постачань, помилок у плануванні та проектуванні, незадовільного оперативного управління, зміна раніше узгоджених вимог та поява додаткових вимог з боку замовників та партнерів та ін.;

> перевитрати, що виникли внаслідок: зриву планів робіт, низької кваліфікації розробників, помилок у складанні кошторисів та бюджетів, неефективної стратегії постачання та збуту, виявлення претензій з боку партнерів, постачальників та споживачів.

2. Внутрішні технічні ризики:

- зміна технології виконання робіт, помилкові технологічні рішення, помилки в проектній документації, невідповідність проектним стандартам, поломки техніки тощо.

До інших ризиків відносять транспортні, митні інциденти, ризики, пов'язані зі здоров'ям людей, пошкодженням майна, та правові, які виникають при придбанні ліцензій, патентів, авторських прав та ін..

Із перерахованих ризиків слід виділяти ризики, які можуть бути застраховані. До таких ризиків можна віднести:

> прямі майнові збитки, пов'язані з перевезенням, поставкою матеріалів, та непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, неодержанням орендної плати, повторним встановленням обладнання;

> ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів, від нещасних випадків на виробництві, від захворювань).

1.3. Інтегрований аналіз та оцінювання ризику діяльності підрозділів галузі. Оцінка підприємницького ризику на основі фінансового стану підрозділів галузі

Організація робіт по аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:

1. Підбір досвідченої команди експертів.

2. Підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами.

3. Вибір техніки аналізу ризику.

4. Встановлення факторів ризику та їх значимості.

5. Створення моделі механізму дії ризиків.

6. Встановлення взаємозв'язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії.

7. Розподіл ризиків між учасниками проекту.

8. Розгляд результатів аналізу ризиків, частіше всього у вигляді звіту.

Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують метод аналогії, метод експертних оцінок, розрахунково-аналітичний метод та статистичний метод.

Метод аналогій передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно публікують дані про найбільш важливі зони ризику та понесені витрати.

Експертний метод, відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень, так і ймовірність.

Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявленнях. Хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику.

Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРІ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту, процентних пунктів вище та нижче очікуваної величини, не зачіпаючи інших факторів. Таким чином, визначаємо вплив кожного фактора (обсяг продажу, змінні фактори і вартість капіталу) на значення ЧТВ. Набір значень ЧТВ зображується на графіку разом із змінною величиною, яка була змінена. Схема буде показувати графіки чутливості проекту для трьох ключових вхідних змінних величин (чим крутіший нахил, тим чутливіша ЧТВ до змін у змінних величинах. Якщо ми розглядаємо два проекти, то той, який із крутішими лініями чутливості, буде ризикованішим).

Методика аналізу сценарію ризику розглядає чутливість реагування ЧТВ до змін у ключових змінних величинах та можливий інтервал значень цих змінних. При цьому економіст відбирає "поганий" набір обставин (низька ціна продажу, низький обсяг продажу, високі змінні витрати на одиницю тощо), базовий та "добрий". Потім розраховуються ЧТВ при поганих і сприятливих обставинах і порівнюються з очікуваною ЧТВ або ЧТВ у базовому випадку.

Таблиця 2

Аналіз ризику методом аналізу сценарію

Сценарій	Ймовірність виходу (Рі)	Обсяг продажу,од.	Ціна продажу,тис.грн.	ЧТВ(NPV),тис. грн.
Найгірший випадок	0,20	825,0	46,9	-539,5
Базовий випадок	0,60	3900,0	71,0	+302,2
Найкращий випадок	0,20	5000,0	95,1	+1660,4

Витрати у всіх 3 випадках на одиницю продукції (1 ц. молока) становлять 63,9грн., ставка дисконту 22%( визначаємо на основі ставки інфляції). Коефіцієнт варіації по „середньому проекту” дорівнює 1,5.Подальші розрахунки зроблені на основі додатку1.

Виручка Витрати Чистий грошовий потік

Так як визначаємо ступень ризиковості на 1 рік, то коефіцієнт дисконтування однаковим для всіх 3-ох випадків і складатиме: 0,82 (1/1,22).

Продисконтуємо чистий грошовий потік і отримаємо чисту теперішню вартість (NPV):

-539,5+302,2+1660,4=1423,1(тис.грн.)

Розраховуємо очікувану чисту теперішню вартість (NPVо):

-107,9+181,3+332,1=405,5(тис.грн.)

Визначаємо відхилення по NPV:

NTVв=

NTVв=

(тис.грн.)

Звідси коефіцієнт варіації:

Kв=

(Так як 1,81>1, то проект не приймаємо, тому що існує велика ступінь ризиковості).

Останнім часом найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод "Монте-Карло"). До переваг цього методу належить можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту.

Розглядаючи питання методики визначення ризику, слід звернути увагу на те, що початковим пунктом в аналізі ризику проекту є встановлення невизначеності, притаманної грошовим потокам проекту. Цей аналіз можна проводити декількома шляхами, від неформального судження до комплексних економічних та статистичних аналізів, що включають самостійні підрахунки до великомасштабних комп'ютерних моделей.