Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України, зарубіжних країн та особи без громадянства.
Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами, що встановлюються власником бібліотеки.
Типові правила користування бібліотеками затверджуються Міністерством культури України.
Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошова застава за особливо цінні книги та об'єкти користування.
Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право: визначати зміст, напрями і конкретні форми своєї діяльності; визначати структуру бібліотеки, штати, форму оплати праці бібліотечних працівників; здійснювати співробітництво з бібліотеками та іншими установами зарубіжних країн, розпоряджатися коштами, отриманими від надання платних послуг, благодійних внесків тощо; залучати додаткові кошти для розвитку статутної діяльності та стимулювання працівників бібліотек.
Бібліотеки зобов'язані: надавати користувачам доступ до бібліотечного фонду та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно із встановленими правилами; виконувати інші вимоги щодо обслуговування користувачів, встановлені правилами користування бібліотеками.
В свою чергу, користувачі мають право одержувати у користування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондів відповідно до правил користування бібліотекою; користуватися послугами довідково-інформаційного, бібліографічного характеру та отримувати інші послуги (в тому числі платні).
Користувачі бібліотек зобов'язані дотримувати правил користування бібліотекою.
Обмеження у наданні бібліотечних послуг, що стосуються доступу до бібліотечних фондів, допускаються у випадках, передбачених законодавством України.
Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів.
До диференціації СІ існує багато підходів, та найчастіше розрізнення при формуванні системи ДІС відбувається в залежності від сфери професійної діяльності СІ та інших соціально-демографічних особливостей конкретних груп споживачів, а саме: посадовий статус, демографічний, індивідуальний та ін.
За цими критеріями стратифікуються наступні великі групи СІ:
1. Керівники всіх рівнів.
2. Спеціалісти різних сфер народного господарства, науки, культури, спеціалісти технічного та гуманітарного профілю.
За характером праці: науковці, виробники-практики (інженери, винахідники, раціоналізатори), педагоги та ін.
3. Робітники та працівники сфери народного господарства (колгоспники, фермери, агрономи).
4. Викладачі, лектори, пропагандисти знань.
В результаті аналізу інформаційного забезпечення даних груп споживачів інформації постає той факт, що ДІС різних професійних груп є неоднозначним та вимагає індивідуальних прийомів роботи. Крім того, при ДІС постає першочергове завдання: вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відображення та надання об’єктивної інформації під проблему, високих професійних вмінь та навичок інформаційного працівника та узагальненні знання ним тої галузі, яку він інформує.
Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності.
Основою організації системи диференційованого обслуговування читачів - cпеціалістів є закріплення підприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органами НТІ у відповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостей координації їх діяльності.
При розподілі підприємств використовуються «Єдині міжвідомчі плани бібліотечного обслуговування населення регіону». Порядок розподілу закріплений у «Положенні про єдину систему бібліотечного й інформаційного обслуговування працівників народного господарства міста (регіону)». У додатку до нього подається список підприємств, закріплених за бібліотеками й іншими учасниками кооперативного об'єднання. Цей список щорічно уточнюється та доповнюється членами координаційної ради.
Координуючі функції регламентуються всім бібліотекам і органам НТІ регіону. Тому кожна бібліотека, виконуючи запити своїх читачів, має можливість використовувати систему бібліотечних і інформаційних фондів всього об'єднання. Крім того, відповідно до «Положення про єдину систему бібліотечного й інформаційного обслуговування працівників народного господарства міста (регіону)» виділяється певна група бібліотек (масових державних і профспілкових, науково-технічних, навчальних і ін.) та органів НТІ, яким:
¨ По-перше, доручається обслуговування працівників підприємств, що не мають своїх бібліотек і органів НТІ;
¨ По-друге, дається право залучати інших учасників об'єднання до виконання запитів цих читачів.
Найбільш великі бібліотеки й органи НТІ, а також бібліотеки зі спеціалізованими фондами призначаються головними для бібліотек і органів НТІ своїх систем і відомств, а також по цілому об'єднанні, де вони адмініструють обслуговування переважаючих груп читачів-спеціалістів бібліотеками інших систем і відомств. Наприклад, науково-технічна бібліотека може бути головною у регіональній системі бібліотечного обслуговування раціоналізаторів і винахідників, масові бібліотеки регіону, задовольняючи професійні запити цієї групи читачів, повинні координувати і кооперувати свою роботу з головною бібліотекою.
Беручи участь у єдиній системі обслуговування, кожна бібліотека регіону, крім обслуговування свого підприємства, мікрорайону задовольняє запити інших категорій працівників народного господарства, незалежно від галузевої і відомчої приналежності підприємств, організацій і установ.
З метою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійному рівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування — організацію регіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філій науково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурних підрозділів — оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплекти книг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базі широко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди, дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних та інформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.
Бібліотеки, працюючи в рамках координаційного об’єднання, забезпечили вільний доступ для фахівців до фондів технічних бібліотек міста. У міськвиконкомі на нараді керівників підприємств, що мають технічні бібліотеки, приймаються угоди про запис у ці бібліотеки фахівців-читачів масових бібліотек. В результаті близько 40 % читачів державних масових бібліотек користуються тепер фондами технічних бібліотек.
Державні обласні масові бібліотеки впроваджують іншу форму обслуговування працівників галузі виробництва та спеціалістів — по попередньому замовленню читачі-фахівці мають можливість одержувати книги з фондів технічних бібліотек у вихідні дні.
Розподілити обов’язки по обслуговуванню різних груп читачів-фахівців доцільно в такий спосіб:
- державні масові бібліотеки забезпечують диференційоване обслуговування робітників і фахівців на місці проживання, а також працівників підприємств, організацій і установ, які не мають своїх бібліотек та органів НТІ розташованих у мікрорайоні обслуговування бібліотек;
- профспілкові бібліотеки (централізовані профспілкові бібліотечні системи) обслуговують робітників і фахівців, профспілковий актив своїх підприємств, а також робітників і фахівців міста за місцем проживання;
- науково-технічні бібліотеки обслуговують фахівців своїх підприємств, організацій, а також раціоналізаторів, винахідників, висококваліфікованих робочих своїх підприємств і регіону;
- спеціальні бібліотеки організовують диференційоване обслуговування фахівців і працівників своїх організацій та установ, груп працівників народного господарства відповідного профілю.
Удосконалення системи диференційованого обслуговування працівників народного господарства вимагає постійного вивчення їхніх професійних запитів та постійнодіючих інформаційних потреб.
Робота бібліотек і органів НТІ в рамках об’єднань дозволяє найбільш ефективно вивчати запити читачів за допомогою уніфікованих форм і методик.
Результати вивчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких груп узагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляються рекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів, ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.
Сучасна соціально-економічна ситуація в Росії формує нові інформаційні потреби фахівців у бібліотечному середовищі. Результати досліджень по інформуванню ринкових відносин у бібліотечній справі, "Бібліотекар як читач", підбили прихильність фахівців бібліотечної справи в практичній роботі до різних форм інформаційного обслуговування: аналітичним оглядам, рефератам, важливим фактографічним повідомленням, інформації вирішального характеру про стан проблеми в цілому, про результати ІАД і т.д.