МБА – це один з видів обслуговування, який дозволяє в доступній та ефективній формі забезпечувати СІ якісною та оперативною інформацією. Мета МБА – забезпечити користувачів літературою та інформацією, що є у фондах бібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно – технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформацію про необхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинному вигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.
Проблеми функціонування міського МБА, особливістю якого у системі взаємовідносин НБУВ з іншими бібліотеками Києва є обслуговування колективних абонентів розглянула зав сектором НБУВ Н.І. Московська ( доповідь – “Міський МБА в системі забезпечення інформаційних запитів читачів-науковців”). Ця система є досить стабільною, хоча спостерігається тенденція до збільшення замовлень колективними абонентами, в основному, на наукову літературу.
Згідно з вибірковим опитуванням читачів абонемента, виявлено, що перспективним було б створення зворотнього зв’язку з бібліотеками – абонентами.
З метою його реалізації слід здійснити такі заходи:
1. Організувати у відділі абонемента титульну інформаційну базу, що містила б інформацію про всі бібліотеки, які складають комплексний фонд наукової, науково – технічної та навчальної літератури міста Києва.
2. Створити комп’ютерний сайт з інформацією про нові надходження до фондів бібліотек міста.
Відповідно до вищезазначеного, доцільно популяризувати інформацію про можливість і умови доступу, отримання необхідних документів та обслуговування потенційних користувачів у системі МБА.
Інформаційні ресурси – це документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах та ін.).
Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація.
Реферативні інформаційні ресурси — інтеграційна основа наукової інфосфери. У всьому світі визнано, що саме реферативні бази даних і реферативні журнали здійснюють оперативне інформування різних категорій споживачів інформації про літературу, яка видається, надають найсуттєвіший фактографічний матеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшують негативний вплив пов'язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, інформують про досягнення в суміжних галузях наук, інтеграцію наукових напрямів і дисциплін тощо. Слід відзначити також, що реферативні бази даних і журнали крім подання інформації про книжкові видання, розкривають зміст статей з періодичних та продовжуваних видань, збірників наукових праць, матеріалів конференцій тощо. А цей масив документів складає майже дві третини наукової інформації, не відображеної в каталогах бібліотек.
Відсутність в Україні цілісної системи реферування наукових джерел призводить до втрат інформації, перешкоджає якісному обслуговуванню споживачів, а також участі нашої країни в міждержавному обміні НТІ. Значна кількість реферативних видань зарубіжних країн та Росії, що надходить до України, знайомить вітчизняних учених з новими напрямами світової науки і утворює більш-менш повну систему інформаційного забезпечення наукових досліджень. Але у ній майже не представлений вітчизняний потік наукової літератури.
Реферативні бази даних (БД) і реферативні журнали (РЖ) оперативно інформують споживачів про літературу, яка видається, надають істотний фактографічний матеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшують негативний вплив пов'язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, інформують про досягнення у суміжних галузях знань, забезпечують інтеграцію наукових напрямів і дисциплін тощо. Крім того, реферативні БД та РЖ розкривають зміст статей, опублікованих у періодичних і продовжуваних виданнях, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій тощо. А цей масив документів становить майже дві третини наукової інформації.
Внаслідок всього вищенаведеного можна зробити висновок, що реалії сучасного суспільства висувають необхідність розробки теоретичних основ і механізмів формування професійної етики і майстерності.
Протиріччя між завданнями, які стоять перед суспільством і кожною людиною, з одного боку, і рівнем готовності (чи неготовності) фахівців до їхнього рішення — з іншого, дозволяють зробити висновок про своєрідний дефіцит компетентності, що виявляється в різних формах. У фахівців з великим стажем і досвідом роботи — це часто відсутність готовності й уміння працювати в нових умовах, що виражається в такому феномені, як “бар'єр до інновацій”. У молодих працівників — це низький рівень компетентності, професійних умінь і навичок, відсутність сформованих позитивних умінь для праці. Названі протиріччя по-різному виявляються у вже сформовану і давню традиційну проблему, яку мають всі без виключення організації: брак необхідної інформації для професійної діяльності. Вирішити дану проблему здатні вирішити такі види інформаційного обслуговування як ДІС, МБА, РЖ.
B процесі роботи стало зрозуміло, що під час обслуговування (інформування) ефективно можна використовувати мережеві технології та принципи електронних бібліотек (на прикладі РАН та інформування науковців). Усвідомлення необхідності прискорення розвитку незалежної України та її визнання світовим загалом як повноправного суб'єкта міжнародного співробітництва, запорукою якого мають стати високі досягнення певного рівня у виробничих і новітніх технологіях, спонукає до залучення в нашу державну систему інформаційного обслуговування, інформаційних та авангардних продуктів інтелектуальної власності. Це відкриє доступ вітчизняним ученим, інженерам, раціоналізаторам та винахідникам до новітніх науково-технічних і технологічних досягнень світової інтелектуальної еліти, а також надасть можливість узагальнити й найефективніше використати інтелектуальні ресурси держави.
Ефективне обслуговування надасть споживачам можливість використовувати ресурси науково-технічної, економічної і патентної інформації, а це, в свою чергу — одна з обов'язкових умов виходу з економічної кризи за рахунок науково-технічного потенціалу нашої держави. Активне використання інформаційних ресурсів вищезгаданих мереж та БД органів НТІ та фондів бібліотек, володіння повною й достовірною інформацією дасть змогу українським виробникам, насамперед вітчизняної наукомісткої продукції, опанувати світовий ринок і сприятиме становленню в Україні ринку інтелектуальної власності, дозволить перевести процес міжнародного обміну інформацією в галузі промислової власності, новітніх технологій та рості професійного рівня вітчизняних фахівців на більш якісний рівень.
У цілому, бібліотека інформаційного суспільства буде не лише важливим, а й визначальним структурним елементом цього суспільства, від розвитку якого значною мірою залежатиме прогрес цивілізації.
Видання нормативного характеру
1. Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. №2117-ХІІ // Відомості Верховної Ради України .-1992.-№21.-С. 294.
2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Відомості Верховної Ради України .-1996.-№ 7.-С. 121-131.
3. Про внесення змін до Закону України “ Про бібліотеки і бібліотечну справу” : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2000.- № 23.-С. 403-413.
4. Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Темат. добірка: У 2 ч. / Кн. палата України; [Уклад. Т.Ю.Жигун]. - К., .... 2002. 2. Ч. 2: Правове регулювання у сфері видавничої та бібліотечної діяльності, 2002. - 220 с.
1. Автоматизация информационного сопровождения целевых комплексных научно-технических программ / А.Н.Курбатов. - М., 1985. – 55с.
2. Амлинский Л.З. Взаимодействие органов НТИ и специальных библиотек в информационном обеспечении целевых комплексных прохрапи. - Киев: О-во "Знание" УССР, 1984. – 127 c.
3. Борисова Р.А.. Грабченко А.М. Организация информационного обеспечения целевых комплексных научно-технических программ на базе единого республиканского Съезда // НТИ. Сер. I, Орг. и.методика информ. работы. - 1983. – 87 с.
4. Васильєв О. Нові форми інформаційного обслуговування — бібліотекам. Вісник книжкової палати України. — № 9, 1999. — С.20 – 21.
5. Галуга М.В. Особенности информирования учителей. // Библиография. — №5, 1996. — С. 12 – 16.
6. Воронова Л. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності банківської системи України. // Вісник НБУ. — №12, 1998. — С. 45 – 49.
7. Добко Т. Інновації в системі бібліотечного сервісу / Т. Добко, Н. Каліберда, Т. Коваль // Бібл. Вісник -2003. - № 6 -С. 13-17.
8. Захаров А., Козлова Е. Проблемы информационного обслуживания ученых в централизованной библиотечной системе РАН. // Бібліотечний вісник. — №5, 2001. — С.2 – 5.
9. Мельник Л. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми. // Вісник книжкової палати України. — № 9, 1999. — С.4 – 6.
10. Мельник Л. Диференційоване інформування споживачів в органах НТІ. // НТБ. — № 6, 1997. — С. 17 – 21.
11. Хайцева Л. Информационная служба готова выполнить любой запрос. // Библиотека. — № 5, 1997. — С. 5 – 8.