ВИСНОВОК
В історії світової культури XVIII століття займає особливе місце. У цей час в усіх сферах життя суспільства формуються нові соціально-економічні відносини і дуже швидко, протягом життя двох-трьох поколінь, істотним чином змінюється світогляд людини, зростає її творчий потенціал. Ця епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "Просвітництво" використовують Вольтер, І.Гердер. Остаточно закріпила його в науці стаття І.Канта "Що таке Просвітництво?" (1784). Найважливішими прикметами цієї епохи були: секуляризація суспільної свідомості, поширення ідеалів протестантизму, зростання інтересу до науковогоі філософського знання, безмежна віра в перетворюючі можливості освіти.Культура епохи Просвітництва, відбиваючи надзвичайно складну атмосферу часу, відзначається особливо багатим розмаїттям художніх стилів.
Мистецтво все більше зосереджується на людській індивідуальності з усіма її суперечностями, проблемами. Одночасно для культури періоду був характерний раціоналізм і це якнайкраще відповідало вимогам нових суспільних відносин.
Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, містило в собі моральне і громадянське виховання, а також утвердження "істинних" ідей про світ, суспільство і людину - на противагу "хибним" ідеям Старого світу. Ідеї Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте саме вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією 1789-1794 рр.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Бойко О. Д.,«Історія України. Посібник.», Київ «Академвидав», 2003
2.Борисенко В.,«Курс української історії.», К.,1997.
3. «Енциклопедія Українознавства. Загальна частина.», К., 1995., С. 752.
4. Рибалка І.,«Історія України.», Ч.1-2.-Харків, 1995,1997