Таким чином, облік бур’янів (табл. 4.3) показує, що в посівах кукурудзи після ячменю ярого, гороху і цукрових буряків кількість бур’янів менша за економічний поріг шкодочинності, чого не можна сказати про повторні посіви кукурудзи.
В процесі механічного догляду за посівами забур’яненість кукурудзи на час її збирання помітно зменшилась (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
Забур’яненість посівів кукурудзи на час збирання в 2004 р.
| Варіант | Попередник | Кількість бур’янів, шт./м2 | |
| всього | в т.ч. осоту рожевого | ||
| 1 | Ячмінь ярий (контроль) | 6,8 | 1,2 |
| 2 | Горох | 12,1 | 0,7 |
| 3 | Цукрові буряки | 11,0 | 0,4 |
| 4 | Кукурудза | 21,4 | 0,9 |
| 5 | Кукурудза повторно | 20,8 | 1,8 |
Але не зважаючи на це, можна знову констатувати той факт, що вищою забур’яненістю відзначались посіви кукурудзи після кукурудзи в перший і другий рік вирощування на одному і тому ж полі.
Найменшою загальна кількість бур’янів була на контролі, після цукрових буряків і гороху.
Розширення посівних площ та насичення сівозмін кукурудзою приводить до підвищення зборів фуражного зерна, але одночасно погіршує фітосанітарний стан посівів через повторні посіви цієї культури, які сприяють ушкодженості рослин кукурудзяним метеликом і ураженості пухирчастою сажкою.
4.3. Ушкодженість рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом
Курудзяний (стебловий) метелик (Pyraustanubilalis) пошкоджує кукурудзу, а із бур’янів надає перевагу щириці, осоту, курячому просу. Гусениці прогризають ходи в стеблах, ніжках і стержнях качанів. До часу збирання кукурудзи личинки знаходяться переважно в нижній частині стебла, тому переважна їх частка після збирання знаходиться на полі в стерні [37].
Облік ушкоджених кукурудзяним метеликом рослин кукурудзи показав (табл. 4.5), що найменше їх було у варіантах, де ця культура розміщувалась після попередників мало споріднених з кукурудзою, тобто після цукрових буряків, гороху та ярого ячменю.
Таблиця 4.5
Вплив попередників на ушкодженість рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом в 2005 році
| Варіант | Попередник | Уражених росли, % |
| 1 | Ячмінь ярий (контроль) | 7,8 |
| 2 | Горох | 6,8 |
| 3 | Цукрові буряки | 6,3 |
| 4 | Кукурудза | 10,1 |
| 5 | Кукурудза повторна | 13,7 |
По мірі накопичення післяжнивних решток кукурудзи на полі за рахунок її повторних посівів кількість ушкоджених рослин зростала до 10,1-13,7%, проти 6,3-7,8% після інших попередників. Таким чином, найбільшого розповсюдження цей шкідник набуває при наявності в сівозміні повторних посівів кукурудзи.
4.4. Вплив попередників на ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою
Збудник пухирчастої сажки кукурудзи – гриб Ustilagomaydis. З’являється у вигляді пухлин. Найбільшої шкоди завдає при ураженні качанів, внаслідок чого вони стають недорозвиненими. Джерелом інфекції є гали, що залишаються на полі і післяжнивні рештки, в яких зимують хламідоспори гриба. Спори добре зберігаються в галах у грунті на глибині 20-24 см [38].
Ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою спостерігалась у всі роки та у всіх варіантах досліду, але вона була різною (табл. 4.6) і залежала від розміщення культури в сівозміні, тобто від попередника.
Також розвитку хвороби сприяла часта зміна посушливої і дощової погоди.
Так, в більш вологому 2004 році розвиток хвороби був помітно вищим, а в сухішому 2005 році – нижчим.
Таблиця 4.6
Ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою залежно від попередника, %
| Варіант | Попередник | Роки | Середнє | |
| 2004 | 2005 | |||
| 1 | Ячмінь ярий (контроль) | 3,1 | 2,4 | 2,8 |
| 2 | Горох | 2,2 | 1,8 | 2,0 |
| 3 | Цукрові буряки | 5,8 | 4,4 | 5,1 |
| 4 | Кукурудза | 9,4 | 7,2 | 8,3 |
| 5 | Кукурудза повторна | 18,1 | 11,8 | 15,0 |
Але це загальна тенденція. Якщо аналізувати ураженість рослин пухирчастою сажкою по варіантах досліду, то чітко видно, що найменшою вона в обидва роки досліджень була при розміщенні кукурудзи після гороху і складала 1,8-2,2%. На контрольному варіанті і після цукрових буряків ураженість сажкою складала в середньому відповідно 2,8 і 5,1% і коливалась по роках від 2,4 до 3,1% і від 4,4 до 5,8%. І знову ж погіршення фітосанітарного стану посівів кукурудзи за рахунок пухирчастої сажки різко наростало в повторних посівах. Так, якщо в контрольному посіві ураженість хворобою в середньому за 2 роки складала 8,3%, то на третій рік вирощування кукурудзи на одному місці цей показник зростав до 15%.
4.5. Урожайність кукурудзи після різних попередників
Маючи достатньо високий потенціал при належній агротехніці кукурудза може забезпечити високий урожай не лише після кращих попередників, а і в умовах повторного посіву. Але не дивлячись на це, в наших дослідних варіантах ця культура помітно реагує на розміщення її після культур інших видів.
Таблиця 4.7
Урожайність кукурудзи після різних попередників в короткоротаційних сівозмінах, ц/га
| Варіант | Попередник | Роки | Середня | |
| 2004 | 2005 | |||
| 1 | Ячмінь ярий (контроль) | 55,0 | 52,0 | 53,5 |
| 2 | Горох | 70,2 | 61,8 | 66,0 |
| 3 | Цукрові буряки | 52,4 | 53,4 | 52,9 |
| 4 | Кукурудза | 52,7 | 51,2 | 52,0 |
| 5 | Кукурудза повторна | 55,7 | 50,7 | 53,2 |
| НІР05 | 2,2 | 4,1 | ||
Із представлених в таблиці 4.7 результатів обліку урожаю видно, що продуктивність кукурудзи була вищою практично у всіх варіантах досліду в 2004 році і нижчою – в 2005 році. Урожайність кукурудзи різнилась і залежно від попередників. Так, в 2004 році стеблестій кукурудзи був вирівняний за сприятливих умов погоди. Урожайність культтури в контрольному варіанті (після ячменю ярого) досягнула 55,0 ц/га. Розміщення кукурудзи після зернобобового попередника у варіанті 2 дозволило підняти урожайність фуражного зерна до 70,2 ц/га, або на 14,8 ц/га вище проти контролю. Статистичний аналіз даних урожайності (додатки А і Б) свідчать, що ця прибавка є істотною, тому що в багато разів перевищує НІР05 =2,2 ц/га. Розміщення кукурудзи після цукрових буряків і в повторному посіві привело до істотного зниження урожайності відповідно на 2,6 і 2,3 ц/га. Слід відмітити, що в цьому році посіви кукурудзи на третій рік (варіант 5) на тому самому полі дали можливість сформувати істотно вищу урожайність, ніж після цукрових буряків і кукурудзи і навіть тенденційно були вищі за врожайність кукурудзи одержаної на контрольному варіанті.
Найкращим в 2005 році був теж варіант, в якому кукурудза розміщувалась після гороху і де врожайність її склала 66,0 ц/га, що істотго вище проти урожайності, яка одержана в інших варіантах. При НІР05 = 4,1 ц урожайність кукурудзи, розміщені в сівозміні після ячменю ярого (контроль), цукрових буряків і в повторних посівах, була практично однаковою.
Таким чином, кукурудзу в п’ятипільних сівозмінах без зниження її урожайності можна розміщувати після ярого ячменю, цукрових буряків та повторно. Значно підвищується урожайність кукурудзи і залишається стабільно високою по роках при розміщенні її після гороху.
Розділ 5
Економічна ефективність вирощування кукурудзи в п’ятипільних сівозміна
Економічну ефективність вирощування продуктів рослинництва розраховують за допомогою таких показників: урожайність, матеріально-грошові витрати на виробництво, собівартість одиниці продукції, ціна реалізації, умовно-чистий прибуток та рівень рентабельності.
Одержані дані зведені в таблиці 5.1 свідчать, що при понесених практично однакових матеріально-грошових затратах одержана різна урожайність кукурудзи, що і позначилось на собівартості одного центнера її зерна.
Таблиця 5.1
Економічна ефективність вирощування кукурудзи після різних попередників (середнє за 2 роки)
| Показники | Попередники | ||||
| Ячмінь ярий | Горох | Цукрові буряки | Кукурудза | Кукурудза | |
| Урожайність, ц/га | 53,5 | 66,0 | 52,9 | 52,0 | 53,2 |
| Матеріально-грошові витрати на 1 га, грн. | 1160 | 1178 | 1159 | 1159 | 1160 |
| Собівартість 1 ц зерна, грн. | 21,68 | 17,85 | 21,91 | 22,29 | 21,80 |
| Ціна реалізації 1 ц зерна, грн. | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 32,0 | 32,0 |
| Вартість зерна за реалізаційними цінами, грн. | 1712 | 2112 | 1693 | 1664 | 1702 |
| Умовно-чистий прибуток, грн. | 552 | 934 | 534 | 505 | 542 |
| Рівень рентабельності, % | 47,6 | 79,3 | 46,1 | 43,6 | 46,7 |
Якщо при розміщенні кукурудзи після ячменю ярого, цукрових буряків і в повторних посівах собівартість одного центнера фуражного зерна складала 21,68–22,29 грн., то при розміщенні кукурудзи після гороху цей показник знизився до 17,85 грн. за більш високої урожайності цієї фуражної культури. В зв’язку з цим умовно чистий прибуток у варіанті 2 зріс до 934 грн., що більше порівняно з контрольним варіантом на 382 грн. або на 69,2%. Після цукрових буряків і в повторних посівах умовно чистий прибуток був нижчим порівняно з контрольним варіантом відповідно лише на 3,7, 8,6 і 1,85, що ще раз свідчить про рівноцінність перелічених варіантів 1, 3, 4 і 5. Ці варіанти мало відрізнялись і за рівнем рентабельності (43,6-47,6%), тоді як рентабельність виробництва зерна при розміщенні кукурудзи після гороху досягла 79,3%, що на 31,7 пункта вище проти контрольного варіанту, в якому кукурудза вирощувалась після ячменю ярого.