Отже, не зводячи культуру народу лише до фольклорно-етнографічного рівня, підкреслимо, що кожен народ — це своєрідний, створений тільки йому притаманними фарбами образ, і лише зберігаючи національну неповторність, можна зробити гідний внесок у загальну скарбницю народів.
У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.
У художньому відношенні писанки міцно пов'язані з іншими видами народного мистецтва певної місцевості, у них прослідковуються давні традиції та древні форми українського народного орнаменту.
Колорит та орнаментику писанкового розпису широко використовують для створення й оздоблення сучасних тканин, килимів, гобеленів, гардин тощо.
Вдало використовують орнаментальні мотиви писанок у декорі сучасних художніх виробів і особливо у виготовленні сувенірів. Цікаві також листівки з малюнками оленів, птахів, квітів, що виконані за мотивами писанкових орнаментів. Історія засвідчує вдумливе ставлення до художньої спадщини нашого народу протягом багатьох століть.
Традиції писанкарства сьогодні продовжують молоді майстри-учні та студенти, які вивчають історію писанки, що налічує багато століть, техніку її виготовлення, присвячують цьому мистецтву реферати, курсові й дипломні роботи, вчаться використовувати набуті знання та вміння у власній творчості, оздоблюючи предмети побуту, інтер'єр приміщень, екстер'єр будівель. Серед них — студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Юлія Стрель-ник, Ніна Терник, Людмила Пєтухова та багато інших.
Писанки — це витвір вашої руки і вашої душі. Винагородою за вашу творчу працю, за вашу терпеливість та наполегливість буде прекрасна, барвиста, чарівна українська писанка.
1) Адруг А. Писанки Чернігівщини //Літературний Чернігів.-1995. - № 6. - С.95-99;
2) Адруг А. Писанки Чернігівщини //Народна творчість та етнографія. - 1990.-№4.-С.64-68;
3) Адруг А. Писанки Чернігівщини: історія та сучасність. – Чернігів, 2005
4) Білоус О; Сташук 3. Школа писанкарства: Учбово - методичний посібник.-К.,1999
5) Боплан Гійом Левассер де. Опис України. - Львів:Каменяр, І990.-С.78-79.
6) Воропай О. Звичаї нашого народу . -Т.1. -К.: Оберіг, І99І. - С.355-378.
7) Державний музей українського народного декоративного мистецтва УРСР: Альбом. -К.: Мистецтво,1983
8) Квітка-Основ'яненко Г.Ф. От тобі і скарб // Квітка-Основ'яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7 томах. - Т.З.-К.: Наукова думка, 1981.-С.194-195.
9) Кириченко М. Український народний декоративний розпис. – К., 2006
10) Культура і побут населення України. – К., 1993
11) Литвинова П.Я. Южнорусский народный орнамент. -Вып.1.Черниговская губерния, Глуховский уезд.Узоры вышиванья, тканья и рисования.-К.,1978.- С.7
12) Лубенский музей Е.Н.Скаржинской. Этногр. отдел. Описание коллекции народных писанок.-Вып.1./Сост. С.К.Кулжинский. -М.,1899. -С.109-І32.
13) Макарова Т.И. О производстве писанок на Руси // Культура Древней Руси.-М.:Наука 1966.-С. 141-143.
14) Моця А.П. Некоторне сведения о распространении христианства на юге Руси по данным погребального обряда //Обряды и верования древнего населения Украины. -К.: Наукова думка, І990. -С.129.
15) Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян/Сост. Н.А.Маркевич. -К.: Час, 1991. - С.5-6
16)Онищук О. Писанки Чернігівщини // Писанка. - 1994.-№ 4-5.
17) Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. - М.: Изд - во Академии наукСССРД948-С.362.
18) Селівачов М.Р. Домінантні мотиви української народної орнаментики (кінець XIX - XX ст.) //Народна творчість та етнографія.-І990. -№2. - С.73.
19) Семенцов А. Писанки нашого краю//Деснянська правда.1992.-25 квітня.
20) Синопсис //Українська література XVII ст. -К.: Наукова думка, 1987. -С. 174-175.
21) Скорик М.М. З джерел писанкового орнаменту //Народна творчість та етнографія.-1988.- №4. - С.76
22) Соколова В.К. Календарные праздники и обряды//Этнография восточных славян: Очерки традиционнойкультуры. -М.: Наука, 1987. -С. 11,59,387.
23) Сумцов Н. Писанки //Киевская старина.-1991.- май. - С. 199-200.
24) Українське народне мистецтво: Живопис /Автор тексту Б.С. Бутник- Сіверський. - К.:Мистецтво,І967.
25) Українські писанки /Вст. стаття, акварелі та упорядкування Е.Біняшевського.-К.:Мистецтво,1968 .-С.26-27.
26) Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. -К.: Наукова думка,1983. -С.51.
27) Черниговские писанки //Труды Черниговского предварительного комитета по устройству Х1У-гоАрхеологического сьезда в Чернигове // Киевская старина. - 1987. - С.176-178.
28) Шафонский А. Черниговского наместничества топографическоеописание. - К.,1851.- С.30.
Як виготовити писанку
Для виготовлення писанок слід краще відбирати маленькі сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре помити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця на кілька хвилин кладуть у легкий розчин оцту у воді. Коли яйця підсохнуть, можна приступати до розписування.
Найчастіше це роблять за допомогою воску. Для цього спочатку треба зробити писачку. Для її виготовлення беруть невелику дерев'яну паличку (завтовшки приблизно з олівець), випалюють розпеченим цвяхом чи шилом невелику дірочку, щоб у неї вставити на половину своєї висоти, металевий наконечник із шнурка чи трубочку, згорнуту з фольги. Цей наконечник треба закріпити ще й ниткою.
Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику керамічну посудину (чарочку) чи в черепок (частину роз- битого горщика). Посудину з воском ставлять до вогню в печі чи на розсіювач на газовій плиті на невеликий вогонь. Віск повинен бути гарячим, але доводити його до кипіння не варто.
Починати готувати писанки можна з крапанок.
Крапанки
Зачерпнувши писачкою віск, закрапати спочатку ним ті місця, які повинні залишитися білими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу (наприклад, жовту) фарбу. Коли яйце висохне, його жовту поверхню вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими.
Якщо треба залишити зелені цятки, то умочивши сірничок у зеленку, намалювати зелені цятки, які покрити воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. Справа в тому, що змішувати червону і зелену фарби не можна, бо в результаті виходить брудний колір. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, наприклад, чорною чи темно вишневою.
Після цього яйце кладуть на цвяшки, вбиті у дерев'яну дошку, і ставлять в не дуже гарячу духовку чи піч. Коли віск розм'якне, обережно стерти його м'якою тканиною. Щоб писанка блищала, її треба натерти шматочком сала. Складніше виготовити власне писанку.
Писанки
Починати треба з простого орнаменту. Спочатку малюються лінії, які розподіляють яйце на площини, їх наносять гостро підструганим простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачку (як ручку). Мізинець правої руки підтримує знизу рівновагу яйця. Писачкою набрати гарячого воску, притулити її отвором до яйця і записати лінії, позначені олівцем. Писачка тримається на місці, а ліва рука обережно обертає яйце.
Від цих ліній малюються маленькі рисочки, які нагадують голки сосни. Після цього яйце занурюється у вишневу фарбу. Після обсихання яйце кладеться у духовку, витирається віск і писанка готова
Дряпанки (скробанки)
Якщо треба виготовити писанку, але немає писачки чи всіх фарб, тоді можна зробити дряпанку. Для цього краще вибрати яйце темного кольору і зафарбувати якимсь темним барвником. Олівцем нанести орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпати намальований орнамент. Дряпанка готова. Раніше застосовувались фарби здебільшого рослинного походження. Зараз користуються аніліновими барвниками, які призначені для фарбування шерстяних виробів. Вони отруйні, тому поводитись з ними треба вельми обережно. Після роботи необхідно ретельно мити руки.
Щоб писанки краще і довше зберігалися, з них видувають білок і жовток. Ліпше це робити шприцом з грубою голкою, зробивши спочатку маленькі отвори з обох боків яйця.