Зміст
Вступ
Розділ 1. Характеристика природних, економічних умов ведення господарства, лісового фонду
1.1 Місце розташування господарства
1.2 Кліматичні умови
1.3 Ґрунти та рельєф
1.4 Гідрологічні умови
1.5 Стан земель лісового фонду
1.6 Лісо-рослинні умови
Розділ 2. Характеристика кабана
2.1 Характеристика кабана та систематичне положення
2.2 Ареал та фактори, що впливають на поширення ареалу
2.3 Загальні особливості живлення кабана
2.4 Гон
2.5 Родильні гнізда, строки народження поросят
2.6 Ріст та розвиток кабана
2.7 Причини загибелі, вороги, хвороби
2.8 Роль кабана в біоценозах і його значення для сільського господарства
2.9 Можливості прогнозування чисельності кабана
2.10 Динаміка чисельності кабана в ДП “Лубенське лісове господарство”
Розділ 3. Проект біотехнічних заходів, спрямованих на підвищення чисельності кабана
3.1 Аналіз результатів проведення біотехнічних заходів для основних видів мисливських тварин
3.2 Облік чисельності кабана
3.3 Бонітування угідь для кабана
3.4 Зимова підгодівля та харчування
3.5 Заготівля кормів та створення захисних реміз
Розділ 4. Мисливсько-господарське значення та розвиток галузі
4.1 Пропускна спроможність ДП “Лубенське лісове господарство”
4.2 Оптимальна ємність мисливських угідь
4.3 Охорона диких тварин та мисливських угідь
4.4 Аналіз проведення заходів по збільшенню чисельності кабана у ДП “Лубенське лісове господарство”
4.5 Полювання на дикого кабана
Висновки та рекомендації
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Мисливство як галузь народного господарства до цього часу не набуло відповідного статусу, хоч з давніх-давен було тою чи іншою мірою заняттям багатьох людей. І сьогодні значна частина громадян України захоплюється полюванням, яке для цих людей є спілкуванням з природою, активним відпочинком, естетичною насолодою.
Ліс та існуючі в ньому тварини є комплексом біоценозу та впливають в значній мірі на існування людини. Велике значення відіграють біотехнічні заходи, спрямовані на підвищення продуктивності угідь. Людина своєю діяльністю може впливати на життєдіяльність тваринного світу та місце його проживання. Вводячи наукові дослідження, досвід в практику ведення мисливського господарства можна досягти гарних результатів по підвищенню продуктивності угідь, доводячи щільності тварин в угіддях до максимального.
Проводячи біотехнічні заходи людина може значно збільшити поголів’я тварин та підвищити продуктивність угідь.
Найбільшу увагу слід приділити недостатній кількості кормів в зимовий період, створення небезпечних місць для їхнього існування, розмноженню тварин, хворобам та боротьбі з ними.
Така тварина як кабан може приносити як користь так і шкоду лісовому та сільському господарствам. Але ми можемо цілеспрямовано направити діяльність тварин на користь господарства, проводячи розумну політику.
Правильне проведення біотехнічних заходів з налаштованою охороною сприяє збільшенню чисельності вже існуючого кабана в господарстві, але також є способом притягування їх сюди із сусідніх господарств.
Завдяки екологічній пластичності, багатоплідності і всеїдності кабан – дуже цінний і перспективний мисливський вид. При правильній орієнтації на кабана мисливське господарство може дуже швидко стати рентабельним. Полювання дозволяється за ліцензіями, що видають користувачі мисливських угідь.
Раціональне природоохоронне мисливське господарство на сучасному етапі немислиме без проведення біотехнічних заходів. Розміщення мисливських тварин по території перебуває у прямій залежності від кількості і якості кормів на ній в усі пори року. Тому при створенні мисливських господарств потрібно перш за все враховувати кормовий баланс угідь.
При необхідності його слід нарощувати. Якщо у весняно-літньо-осінній період для більшості видів мисливських тварин вистачає природних кормів, то в зимовий період, особливо багатосніжний, для багатьох видів тварин характерна їх нестача. Наростити кормову базу можна шляхом висіву чи насадження рослин, створенням реміз, заготівлею і викладкою кормів, створенням штучних місць підгодівлі, лісогосподарськими заходами, спрямованими на поліпшення кормової бази тощо. Участь у створенні та поповненні кормової бази мисливських угідь обов’язкова.
Метою роботи є оцінка статусу популяції та вдосконалення біотехнічних заходів, спрямоване на підвищення чисельності кабана в угіддях ДП “Лубенське лісове господарство”.
Завданнями роботи є:
1. Здійснити аналіз динаміки чисельності, поширення, статевого та вікового складу популяції кабана дикого.
2. Провести оцінку угідь та біотехнічної діяльності господарства, спрямовану на підвищення чисельності кабана дикого.
3. Скласти рекомендації щодо покращення мисливсько-господарських заходів для оптимізації чисельності виду.
Розділ 1. Характеристика природних, економічних умов ведення господарства, лісового фонду
1.1 Місце розташування господарства
Лубенський держлісгосп розташований в північно-західній частині полтавської області на території Лубенського, Оржицького, Семенівського, Хорольського, частини Чорнухівського адміністративних районів і міста обласного підпорядкування Лубни. Поштова адреса: Полтавська область, місто Лубни, вул. Інститутська, 6, 37500.
Лубенський держлісгосп був організований в 1960 році згідно наказу головного управління лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР від 14 травня 1960 року. В свою чергу, цей лісгосп був створений згідно наказу Мінлісгоспу колишнього СРСР від 19 лютого 1952 р. з частини організованого в 1929 році з 7 лісництв на території 17 адміністративних районів площею 38,0 тис. га Лубенського лісгоспу, від якого у 1952 році на виконання того ж наказу був відокремлений Миргородський лісгосп.
1.1. Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
| Найменування лісництв, місцезнаходження контор | Адміністративний район | Загальна площа |
| 1. Калайденцівське;с.Калайденці, Лубенського району | Лубенський | 3162 |
| Чорнухівський | 657 | |
| Разом | 3819 | |
| 2. Приміське; вул. Круглицька, 124:квартал 30, виділ 24 | Лубенський | 2595 |
| місто Лубни | 384 | |
| Разом | 2979 | |
| 3. Оржицьке;смт Оржиця, вулиця Леніна, 85 | Лубенський | 766 |
| Оржицький | 1366 | |
| Разом | 2132 | |
| 4. Хорольське;м. Хорол, вулиця Кременчуцька, 31 | Хорольський | 2863 |
| 5. Семенівське;смт Семенівна, вулиця Горького, 55 | Семенівський | 1932 |
| 6. Лазірківський лісорозсадник;смт Лазірки Оржицького району, квартал 1 | Оржицький | 71 |
| Всього по держлісгоспу | – | 13796 |
За фізико-географічним районуванням територія держлісгоспу розташована у лівобережно-Дніпровській лісостеповій провінції і розподіляється між двома областями: Північно-Полтавською підвищеною (більша частина) і Північнодніпровською терасовою низовиною (Оржицький, Хорольський і частина Семенівського районів). Згідно лісорослинного районування територія держлісгоспу відноситься до 6-го лісорослинного району 2-ої зони лівобережного лісостепу України.
Клімат району розташування помірно континентальний з переважаючими вологими західними та північно-західними вітрами.
Таблиця 1.2 подає коротку характеристику кліматичних умов, які мають значення для лісового господарства.
1.2. Кліматичні показники
| Найменування показників | Одиниці вимірювання | Значення | Дата |
| 1. Температура повітря:- середньорічна- абсолютна максимальна- абсолютна мінімальна2. Кількість опадів на рік3. Тривалість вегетаційного періоду4. Останні заморозки весною5. Перші заморозки восени6. Середня дата замерзання рік7. Середня дата початку паводку8. Сніговий покрив:- потужність- час появи- час сходження у лісі9. Глибина промерзання ґрунту10. Напрям переважаючих вітрів по сезонах:- зима- весна- літо- осінь11. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах: - зима- весна- літо- осінь12. Відносна вологість повітря | °С–”––“–ммднівсмсмрумб–”––”––”–м/с–”––”––”–% | + 7,0+ 36– 35502200----20--47З; ПдЗПд; ПдСхПдСх; СхЗх; ПдЗ4,543,7479 | -20.0610.01-13.04 – 28.1012.0517.0920.1217.03-20.1227.03---------максимальна – січень, мінімальна – травень |
1.3 Ґрунти та рельєф
Типи і види ґрунтів при перевазі в зоні діяльності чорноземних суглинистих свіжих на території держлісгоспу розподіляються таким чином:
- сірі і темно-сірі лісові суглинисті – 21,6%;
- чорноземні суглинисті і супіщані різного ступеня змитості – 38,6%;
- дерново-підзолисті глинисто-піщані – 14,9%
- сірі лісові супіщані – 3,8%;
- лучно-болотні суглинисті – 3,8%;
- торф’янисто-болотні – 3,2%;
- дерново-слабопідзолисті піщані – 3,1%;
- лучно-болотні піщані – 2,7%;
- заплавно-лучні суглинисті – 2,1%;
- лучні слабоопідзолені суглинисті і супіщані – 1,9%;
- чорноземовиді глеюваті супіщані – 1,3%;
- заплавно-лучні – 1,2%;
- інші типи і види ґрунтів – 1,8%.
Грунтово-лісотипологічне обстеження земель держлісгоспу не проводилося.
Ерозійні процеси різних ступенів інтенсивності в зв’язку з кліматичними та ґрунтовими умовами мають місце на всій території. Найбільш характерними являються площинна і лінійна водна ерозія, пов’язана з наявністю ярів та балок. На території безпосередньо держлісгоспу водна ерозія розповсюджена у Калайденцівському лісництві та на прийнятих від інших користувачів ділянках.
1.4 Гідрологічні умови
Територія держлісгоспу розташована в басейнах рік Сули з Удаєм та Хорола, які в свою чергу, відносяться до басейну Дніпра.