Стосовно українських персонажів, то в своїх портретах Рєпін зобразив як визначних діячів української культури, таких як Т.Г.Шевченко, Д.Багалій, Я.І.Мурашко, так і простих селян, які стали прототипами наприклад в портретах «Мужик лихий на очі» та «Мужичок з боязких». Ці портрети з¢явилися, коли Рєпін перебував у своєму рідному Чугуєві. Також він любив зображувати козаків, тому що шанував цей народ за волелюбність, патріотизм та веселість. Рєпін знав всіх, і всі знали Рєпіна. Він завжди залишався художником-громадянином. Починаючи з кінця сімдесятих років, не було ні однієї виставки, на якій би глядача не зачаровували й не вражали портретні роботи Рєпіна.
«Суть мистецтва полягає в його чарівності. Всі недоліки, все можна пробачити художнику, якщо його творіння зачаровує». Ці слова Іллі Рєпіна повною мірою стосуються і його самого. Хоча, за великим рахунком, Рєпіну і пробачати не було чого. Він намагався бути щирим у житті й творчості. Просто ці намагання трактувалися по-різному. Західні критики називали його геніальним живописцем, зараховували до когорти обраних. Тоді як їхні колеги з радянської Росії — ідеологом соціалістичого реалізму, гостросоціальним художником. Коли Ілля Юхимович писав картину «Бурлаки на Волзі», то переймався, швидше, творчими, технічними проблемами. На Заході цю роботу назвали «найсонячнішою картиною» Віденської всесвітньої виставки. В Росії ж її тривалий час цінували за показово-соціальний сюжет...
Українські мотиви пронизують художню творчість І.Ю. Рєпіна . Це i самовіддана любов до рідної Слобожанщини, доукраїнського народу, його ментальність. Яскравим взірцем живописного відтворення ментальності українського народу є картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану», в якій він геніально виразив могутній дух, безмежну любов до рідної земліi багатобарвну палітру сміху українських козаків над ворогами.
Рєпін прожив довге життя — 86 років. І встиг справді багато, як у кількісному, так і в якісному сенсі. Сьогодні його полотна прикрашають найвідоміші музеї світу. І разом з іншими геніями він по праву царює на олімпі образотворчого мистецтва світу. Творчість Рєпіна називають панорамою російської історії другої половини ХІХ століття. Але вона містить також і тематику української культури, історії, народного життя та побуту. Адже Ілля Рєпін народився на Слобожанщині і дуже любив свій край, захоплювався його жителями, історією, історичними та культурними діячами, козацькою тематикою. Все це займає велику частину у творчому доробку митця.
У творчому активі Рєпіна — портрети українських істориків, письменників, простого люду, його земляків і сучасників.
Найвідоміші його картини в інших жанрах — це «Іван Грозний та син його Іван 16 листопада 1581 року», в народі це полотно відоме як «Іван Грозний убиває свого сина». У впізнаваності з цим полотном можуть сміливо суперничати картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Не чекали» та багато інших.
Старіючи, художник продовжував дивувати. І це — ще один доказ його потужного, нестримного, справжнього таланту, який не дозволяв розслаблятися, зручно вмостившись на лаврах. Задуми все нових і нових картин не залишали його, життєва енергія не висихала. Досить сказати, що на схилі днів своїх, в 1908 році, він написав з великим темпераментом картину «Чорноморська вольниця», ще раз, оспівавши в ній молодецтво й вільнолюбство запорожців, якими захоплювався усе своє життя.
Українські мотиви пронизують життя i творчють І.Ю. Peпіна. 3 дитинства він увібрав в себе український дух, яскраву палітру фарб української природи, i як патріот своєї малої батьківщини з честю проніс через усе життя велику любов доУкраїни. І.Ю. Рєпін будучи громадянином, художником, педагогом, активно i емоційно реагував на болючі питания сучасного художнього життя України.
Багато живописних i графічних творів художника присвячені Україні. Це портрети видатних украшських діячів —широко відомий портрет великого Кобзаря — Т.Г. Шевченка; проект пам'ятника Т.Г.Шевченку (туш); "Прометей" за одноіменною поемою Т.Г.Шевченка (акварель); етюд картини "Українська селянка" (олівець); "Запорожець за Дунаем" (офорт); "Чорноморська вольниця".
1. Белічко Н. Козаки в українському живописі:(Також про картини І.Рєпіна)//Дивослово.— 2002. —№6. — С.64-67;
2.Ващенко Г. Психічні властивості українцівi причини наших невдач //Рідна школа. — 1992. — №2. — С. 31-33;
3. Велічко Ю. Україна в творчості І.Рєпіна. — К., 1963;
4. Влюбленный в родимый край: (О Репине И.Е.)// Новости Чугуева. — 2002. — 20июля;
5. Грабарь И. Репин. Монография: В 2-х т. — М.: Изогиз, 1963;6. Егоров А. «Чугуевская горка» под Петербургом: Об И.Е.Репине)//Веч.Харьков. — 2002. — 1 авг.;
7. Енциклопедія українознавства: В 10 томах / Головний pедактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989;
8. Журавлева Е. Великий портретист//Красная звезда. — 1999. — 27февр;
9.Запорожцы пишут письмо турецкому султану. Картины И.Е. Репина. — Л.: изд-во АХ CCCP, 1960. — 25c.;
10. Зинченко А. Колыбель таланта: ( О семье И.Е.Репина)// Новости Чугуева. — 2002. — 8июня.— С.11;
11. Из воспоминаний близких, друзей и знакомых о И.Е.Репине//Дем. Чугуївщина. — 2001. — 4серп.
12. Литвинова С. Не только кистью но и пером // Красная звезда. — 1999. — 12 июня;
13. Лясковская О.А. Илья Ефимович Репин. — М.: Искусство,1962;14. Минченков Я. Д. Воспоминания о передвижниках. — Л.: Художник РСФСР, 1965;
15. Моргунова – Рудницкая Н. Илья Репин: Жизнь и творчество. — М.,1965;
16. Москвинов В. Репин на Харковщине. — X., 1959;
17. Новое о Репине: Статьи и письма художника. Воспоминания учеников и друзей. — Л.,1991;
18. Павлов Д. Це були сміливі голови (Всесвітньо відома картина): (Картина І.Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”)// Молодь України. — 2002. — 29 жовт.;
19. Паровай Ю. Ілля Рєпін //Рад патріот. — 2000. — 30 верес.;
20. Пистунова А. Богатырь русского искуства. — М., 1991;
21. Помормяко Н..І.Рєпін малював Тараса//Молодь України. — 2002. — 28 лют.;
22. Попко А. Семья художника (И.Е. Репина) //Красная звезда. — 1998. — 4авг.;
23. Прытков В.А. Любимые русские художники. — М.: изд-во АХ СССР, 1963. — 209 с.;
24. Репин Илья Ефимович: (Биогр. Справка) // Большая советская энциклопедия. — М., 1975. — Т.22. — С. 37-38;
25. Репин И.Е. Далекое близкое. — М., Изд-во Академии Художеств СССР, 1964;26. Рєпін І.Ю. (Біогр. довідка)// Українська радянська єнциклопедія. — К., 1963. —Т.12. — С.227;
27. Репин и Украина. Письма деятелей украинской культуры и искусства кРепину (1896-1937). — К.: изд-во АН Укр.ССР, 1962.— 211 с.;
28. Федоров-Давыдов А.А. Илья Ефимович Репин. — М.: Искусство, 1961;29. Шаповал І. Рєпін і Яворницький //Слобід. Край. —1999. —5 серп.;
30. Шлемкевич М. Загублена українська душа //Менталітет та протиріччя. Ч-2. — К., 1992. — С. 12-13;
31. Энциклопедия для детей. Искусство.— Т. 7. — Часть 2.— Архитектура,изобразительное и декоративно-прикладное искусство XVII-XX веков. — М.: Аванта, 2002. — 656 с.;
32. Юркевич П.Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека поучению слова Божия //Философские произведения. — М.1990. —С. 69-73;33. Яворницкий Д. И. Как создавалась картина "Запорожцы"//Художественное наследство. И Е.Репин. — М.; Л., 1949.—Т. 2.— С. 74.