Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми (стр. 4 из 9)
Безпосередньо роздій проходить в перші 100 днів лактації. На цей період приходиться 40 – 50 % молочної продуктивності за лактацію.
В період роздою раціони повинні бути не тільки висококалорійними, але і містити відносно невелику кількість клітковини (18 – 20 %). Висока перетравність поживних речовин раціонів в період роздою – важлива умова в одержанні максимальних надоїв.
Приблизні раціони для дійних корів на зимовий і літній періоди наведені в таблицях 9та 10.
Приблизний раціон годівлі для дійних корів масою 500-550кг. на зимовий період
Приблизний раціон годівлі для дійних корів масою 500-550кг.на літній період
3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Характеристика росту та розвитку молодняку
Індивідуальний розвиток тварини має велике значення, перш за все тому, що у процесі росту тварина набуває не тільки породних особливостей, але і особливості екстер’єру, конституції, продуктивності тощо. Становлення важливих господарсько – корисних ознак таких як молочність відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища. Тому для одержання високопродуктивних тварин, треба вміти їх вирощувати з урахуванням майбутньої бажаної продуктивності.
В таблиці 11 наведено показники росту та розвиту тварин.
Показники росту і розвитку тварин в різні вікові періоди
| Вік, міс. | n | Жива маса,кг |
| При народженні | 60 | 30,6 ± 0,60 |
| В 6 місяців | 60 | 158,3 ± 0,73 |
| В 12 місяців | 60 | 255,5 ± 0,97 |
| У 18 місяців | 60 | 356,6 ± 1,17 |
Аналіз одержаних даних показує, що ріст тварин господарства був досить динамічним і в середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності.
Динаміка росту за середньодобовими приростами підтверджує наші висновки. Напруженість та інтенсивність росту телиць в різні вікові періоди наявно демонструють показники відносних приростів.(табл. 12) Таким чином з вищевикладеного випливає, що ріст ремонтних тварин у даному господарстві є задовільний. Маса тварин підвищувалась гармонійно.
Середньодобові та відносні прирости телиць бурої породи
| Вікові періоди, міс | n | Середньодобовий приріст, г | Відносний приріст, % |
| 0 –6 | 60 | 709 | 135,1 |
| 6 –12 | 60 | 540 | 46,9 |
| 12 – 18 | 60 | 562 | 33,0 |
| 0 -18 | 60 | 603 | 16,8 |
| Лактація | n | Надій за 305 днів, кг | Вміст жиру , % | Кількість молочного жиру, кг |
| І | 60 | 2946 | 3,80 | 111,9 |
| ІІ | 60 | 2988 | 3,77 | 112,6 |
| ІІІ | 60 | 3322 | 3,74 | 124,2 |
| Найвища | 60 | 3840 | 3,82 | 146,7 |
З таблиці видно, що з віком у тварин в господарстві надій збільшується. При цьому показник надою найвищої лактації також має перевагу перед I, II та III лактацією. З віком також відмічено деяке зниження жиру в молоці.
Іншим важливим фактором, який впливає на показники продуктивності, а також пов`язаний з показниками відтворювальної здатності – це сервіс – період. Доведено, що підвищення сервіс – періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Але це суттєво знижує відтворні властивості корів і, в першу чергу, вихід телят на 100 корів з усіма наслідками. Тому оптимальним сервіс – періодом вважається 60 – 80 днів.
В таблиці 14 наведені показники продуктивності тварин з різною тривалістю сервіс – періоду.
Вплив тривалості сервіс – періоду на молочну продуктивність у корів первісток.
| Тривалість сервіс – періоду, днів | n | Надій за 305 днів, кг | Вміст жиру, % | Кількість молочного жиру, кг | Жива маса, кг |
| 40 і менше | 60 | 2419 | 3,64 | 88,1 | 403,5 |
| 41 - 80 | 60 | 2791 | 3,80 | 106,1 | 450,1 |
| 81 і більше | 60 | 2980 | 3,81 | 113,5 | 471,9 |
Аналіз даної таблиці підтверджує те, що первістки даного господарства з тривалістю менше 40 днів мали найнижчу продуктивність і найгірший вміст жиру в молоці, що також може бути пов`язано з тривалістю лактації, бо найвищій жир спостерігається в кінці лактації.Також відмічено вплив сервіс – періоду на живу масу тварин. З підвищенням його тривалості жива маса збільшувалась на 41,4 кг.
З точки зору найбільш ефективного використання маточного поголів`я вважається, що перше осіменіння повинно бути проведено у віці 16 – 18 місяців при досягненні живої маси не менше 70 % від маси дорослої тварини. У даному господарстві осіменіння відбувається в середньому у віці 21 місяць, що можна вважати досить непоганим показником, хоча дещо він поступається оптимальному.
3.3 Морфофункціональні властивості вим’я
У молочному скотарстві однією з основних технологічних ознак є пристосованість корів до машинного доїння, яка визначається в основному трьома показниками: одночасність видоювання чвертей вим’я, формою і величиною дійок, швидкістю молоковіддачі. Одночасність видоювання чвертей вим’я тісно пов’язана з рівномірністю розвитком його передніх і задніх часток. Ідеальним вважається вим’я кожна чверть якого дає 25 % загального надою, при цьому в передніх та задніх частках утворюється рівна кількість молока
Спостерігається значна різниця корів за формою вим’я. Встановлено, що корови з ванноподібною формою вим’я мають кращі якості молоковіддачі і характеризуються більш високою молочною продуктивністю.
В таблиці 15 представлені данні які характеризують функціональні властивості вим’я в залежності від форми.
Характеристика функціональних властивостей вим’я корів
| Форма вим’я | n | Швидкість молоковіддачі,кг/хв | Добовий надій, кг |
| Чашоподібна | 20 | 1,35 ± 0,04 | 14,5 ±0,51 |
| Округла | 30 | 1,17 ± 0,03 | 12,7 ± 0,26 |
| Козяча | 10 | 0,85 ± 0,07 | 8,5 ± 0,44 |
Так серед корів бурої молочної породи господарства спостерігаються тварини з небажаною формою вим’я - козячою.
Відомо, що морфологічні ознаки успадковуються краще, ніж функціональні. Закономірний зв’язок основних властивостей молоковіддачі з такою морфологічною ознакою як форма вим’я, полегшує і підвищує ефективність селекції корів на пристосованість до машинного доїння. Форма і функція вим’я корів, а отже, пристосованість до машинного доїння успадковуються як з боку батька, так і з боку матері. Тому цілеспрямованим добором і підбором корів можна закріпити властивості пристосованості до машинного доїння в родинах, лініях, породних типах та порід. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із молочністю, так із технологічністю. В технологічному значенні досить важливою ознакою є відстань на якій розташовано вим’я відносно землі. Відвисле вим’я завдає багато незручностей при машинному доїнні, воно сприятливіше до інфекційних захворювань і часто травмується. За результатами промірів середня відстань від дна вимені до землі (59,7 см) забезпечує самі високі технологічні вимоги.
Проміри морфологічних ознак вимені корів – первісток бурої молочної породи (см)
| Назва ознаки | n | М ± m |
| Обхват вимені | 60 | 121,6 ± 0,89 |
| Глибина передньої частини вимені | 60 | 20,7 ± 0,23 |
| Довжина вимені | 60 | 33,8 ± 0,30 |
| Ширина вимені | 60 | 29,5 ± 0,29 |
| Відстань від дна вимені до землі | 60 | 59,7 ± 0,35 |
| Довжина дійок: передніх | 60 | 5,9 ± 0,07 |
| задніх | 60 | 5,5 ± 0,06 |
| Товщина дійок: передніх | 60 | 2,4 ± 0,03 |
| задніх | 60 | 2,7 ± 0,03 |
| Відстань між: передніми дійками | 60 | 14,8 ± 0,27 |
| задніми дійками | 60 | 8,0 ± 0,19 |
Довжина передніх дійок, як важлива технологічна ознака, в середньому знаходиться на рівні бажаного розвитку – 5 см. Задні дійки як правило дещо коротші. У переважної більшості тварин форма дійок циліндрична, а в решти – конічна. Вважається, що для машинного доїння найбільш бажані дійки товщиною 2,5 – 3,0 см. За даними промірів товщина передніх і задніх дійок становить в діаметрі відповідно 2,4 - 2,7 см.
Не менш важливе значення для машинного доїння має їх розташування. Вважається бажаною відстань між передніми дійками корів у віці першої лактації на рівні 15 –20 см. За показниками промірів середня вираженість цієї ознаки 14,8 см.
Розподіл вимені на ліву і праву половини здійснюється сполучнотканинною перетинкою (центральною зв’язкою), яка виконує опорну функцію не дозволяючи вимені опускатись. Внаслідок розслаблення або поганого її розвитку вим’я корови звисає. Оскільки ця ознака вимені досить важлива в селекційному значенні, вимірювати глибину борозни центральної зв’язки пропонують у місці між половинами нижньої задньої частини вимені. Середня глибина цієї ознаки за результатами промірів становить 3,3 см
Наступна ознака, яка не дозволяє вимені з віком звиснути, це висота прикріплення задньої частини, яка оцінюється вимірюванням відстані від нижнього краю вульви до верхньої лінії залозистої тканини. За показниками промірів середня висота прикріплення становить 23 см .
Швидкість молоковіддачі складає 1,35 кг/хв., а індекс вимені – 43,8 %.
Таким чином, корови – первістки бурої молочної породи племядра характеризуються добрим розвитком морфологічних ознак вимені, які характеризують його величину, форму та технологічні якості – відстань до землі, довжину, товщину, форму і розміщення дійок.