Складання логічної схеми дозволяє за рахунок розробки правил техніки безпеки значною мірою скоротити кількість випадків виробничого травматизму.
Перед тим як приступити до роботи з коровами, необхідно вивчити правила, яких слід дотримуватися з метою безпеки працюючих, не прводити прибирання станків в присутності тварин, не виконувати допоміжних робіт під час роботи механізмів, дотримуватись правил роботи з дезинфікуючими засобами.
До роботи за доглядом та розведенням корів допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, які пройшли виробниче навчання, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі по охороні праці.
Робочі на протязі не менше двох змін виконують роботу під контролем керівника робіт, після чого оформляється допуск до самостійної роботи, також особи обслуговуючі електрифіковані споруди, повинні пройти додаткове навчання та інструктаж по електробезпеці з присвоєнням першої групи допуску.
Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов інструктаж.
При виконанні роботи декількома особами одночасно призначається старший.
При догляді та розведенні корів необхідно: знати конструкцію і принцип дії машин і механізмів, вміти запускати та зупиняти обслуговуючі машини і механізми.
Забороняється при догляді та розведенні тварин: використовувати в роботі непридатні технічні засоби та інвентар; знаходитися на шляху пересування машин і тварин; торкатися електропроводів; включати та зупиняти машини і механізми, робота на яких не доручена адміністрацією.
Забороняється при відв’язуванні і прив’язуванні корів, що утримуються на індивідуальних прив’язях, і при ручній роздачі підкорми нахилятися до голови корови.
Працівник повинен при виявленні електричного струму на деяких металевих частинах машин, відразу зупинити роботу і повідомити черговому електрику.
При виникненні пожару потрібно негайно доповісти в пожарну частину та керівнику підприємства, і розпочати роботу по гасінню пожару.
Дезинфекцію обладнання та тваринницьких приміщень прводити у відповідності правил безпеки з роботою з хімічними речовинами. Насамперед це наявність спецодягу, респіраторів та інших захисних засобів.
Особи, які порушили ці вимоги несуть відповідальність в порядку, встановленим законом.[ 8 ]
Підводячи підсумки з досліджуваної теми на підставі аналізу слід зауважити, що взагалі стан охорони праці в господарстві можна вважати задовільним незважаючи на деякі недоліки.Інколи слід проводити заходи з безпеки праці:
- періодичну перевірку наявності та стану засобів індивідуального захисту та інвентарю;
- контроль за справністю технологічного обладнання;
- вчасне проведення інструктажів;
- застосування належних заходів адміністративних стягнень до осіб, що порушують правила техніки безпеки.
- для того, щоб попередити нещасні випадкі пов'язані з незтачею спецодягу, проведемо деякі розрахунки. При розрахунку в потребі спец одягу слід враховувати: річну забезпечнеість кількості працюючих та запас спецодягу для видачі новим працівникам та вразі замін. Річну потребу у спецодязі визначаємо за формулою:
N = 12*P / T +m, де
Р- середньооблікова кількість працюючих
Т-строки носки спецодягу
m- запас одягу ( 20% від обмінного фонду )
Тоді N = 12 * 11 /12 +2.4 = 13.4 = 14 шт. того спецодягу строки носки якого розрахованіна 12 місяців.
Та N = 12 * 11 /24 +4.8 = 10 шт. того одягу строки носки якого розрахованіна 24 місяці.
Втілення та дотримання вище зазначених заходів, дозволить попередити виробничий травматизм в господарстві.
Екологічна експертиза
В законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” законодавчо закріплена обов’язковість екологічної експертизи. Екологічна експертиза – оцінка впливу на навколишнє середовище, на природні ресурси, здоров’я людей , на комплекс господарських нововведень, в масштабах даного регіону.
Завданням екологічної експертизи є визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або у майбутньому, прямо або опосередковано негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка відповідальності передпроектних, передпланових та проектних рішень, що приймаються в процесі господарської та іншої діяльності, вимоги природоохоронного законодавства та визначення повноти та обгрунтованості передбачуваних у них заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
Людство зустріло ХХІ століття в обстановці наближення глобальної екологічної кризи. Вона викликана не тільки використанням сучасних технологій у промисловості і сільському господарстві, але в першу чергу загальним характером взаємозв'язків людини і природного середовища
Високий рівень концентрації промисловості і сільського господарства призвели до того, що Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країна Загальний земельний фонд України становить 60,4 млн. га. Розораність території складає 56%,чого більше немає в жодній країні світу. Не є виключенням і Сумська область.
Будь-які форми ведення сільського господарства вносили та вносять небажани зміни в природне середовище. Але в період інтенсифікації відходність сільського господарства та його виснажувальний вплив на природне середовище багаторазово зростали. Інтенсифікація сільського господарства викликала цілу низку небажаних наслідків. Головні з них такі:
- деградація грунтів
- забруднення природного середовища залишковою кілбкістю мінеральних добрив та пестецидів
- несприятливі зміни гідрологічного режиму і пов'зані з ними процеси запустелювання та заболочення.
Супроводжує деградаційну дію інтенсивного сільського господарства погіршення якості сільськогосподарської продукції, що викликає велике занепокоєння широких мас населення більше, ніж погіршення середовища життя. Це низька культура землеробства, застосування неефективних технологій, незахищеність грунтів від промислових забруднень. Є й соціальна прчина – споживацьке ставлення до грунту.
Інтенсифікація різко посилила відходність сільського господарства. Природне середовище забруднюють три основні види відходів:
1) залишкова кількість добрив;
2) залишкова кількість пестицидів;
3) гній та рідкі стоки тваринництва.
Серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини. При їх утриманні утворюється велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють грунт і водойми,а аміак і сірководень надходять в атмосферу. Кожна тисяча голів худоби дає на рік до 60 м3 екскрементів і рідких стоків. Окрім цього, тваринницькі комплекси призводять до забруднення атмосфери пилом, що утворюється, головним чином при підготовці й транспортуванні кормів, аміаком, сірководнем, та іншими газами. Це робить тваринництво одним із найбільш екологічно небезпечних виробництв.
У гною нерідко розвивається патогенна мікрофлора: патогенна кишкова паличка, сальмонели. У цілому, у добових водах тваринницьких комплексів знаходиться до 100 видів збудників різноманітних інфекційних хвороб. Надходження до природного середовища не перероблених тваринницьких відходів не тільки забруднює грунт і водойми, але й створює небезпеку виникнення інфекційних хвороб і зараження гельмінтами тварин і людини.
У цілому, сільське господарство має терміново переглянути й змінити самі принципи своїх технологій. Але поки що ні спеціалісти сільського господарства, ні громадськість не усвідомили, що екологія – це частина процесу виробництва сільськогосподарської продукції.[ 9 ]
Одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища в Сумській області є підприємства по виробництву продукції тваринництва. Із гнійних і послідних стоків, що утворюються на тваринницьких та птахівничих підприємствах, як добрива використовуються лише на 70%, інші переповнюють накопичувачі, викидаються на землі
Проводячи екологічний аналіз технології виробництва продукції тваринництва в ТОВ АФ “Бистрицька” видно, що в господарстві розроблена дезинфекційна техніка, але все ж виявлені такі основні джерела забруднення навколишнього природного середовища: при заготівлі грубого корму (сіна) спостерігається значний викид сінного пилу, при роботі тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки і транспортних засобів виділяються шкідливі гази, при митті обладнання – стічні води, при реконструкції деяких тваринницьких приміщень недотримані зоогігієнічні та ветеринарно - санітарні нормативи, які несуть небажані наслідки щодо охорони навколишнього природного середовища.
Домінуючий ґрунт на території господарства – чорнозем із добрими фізико – хімічними властивостями. Ґрунт у даній місцевості легко пропускає гази і повітря, не забруднений, з ґрунтовими водами, що лежать глибоко. Для захисту грунту в господарстві запровадженні і засвоюються три польових і одна кормова сівозміна. Істотне значення в оздоровленні ґрунту мають такі процеси: осушення боліт, знищення чагарників і перетворення цього ґрунту на культурні поля та пасовища. Загальна земельна площа господарства становить 1572.39 га з яких на сільськогосподарські угіддя припадає 1512.4 га, у тому числі рілля –957.3 га, сінокоси –299.3 га, пасовища –223.7 га.