Основні культури, які вирощуються в господарстві – пшениця, кукурудза, ячмінь, горох, цукровий буряк, овес, жито, багаторічні та однорічні трави. Для сівби культур використовують спеціальні зернові і бурячні сіялки, для обробки – борони, волокуші, для збирання врожаю – зернозбиральні та інші комбайни. В господарстві для охорони ґрунтових і рослинних ресурсів існує протиерозійний план, для реалізації якого необхідний час. Для підвищення родючості землі вносять органічні добрива, в основному гній. Для підвищення продуктивності наявних природних пасовищ проводять корінне і поверхневе покращення. В даному господарстві ефективно використовують культурні пасовища. Наявні лісосмуги – листяні дерева. Для озеленення території кожної весни проводиться посадка молодих дерев, створюються загони та квітники. В даній місцевості присутні такі водні джерела як ставки, озера. У господарстві використовують централізовану систему водопостачання. Для забезпечення водою худоби основним джерелом є глибока бурова свердловина. Такий колодязь забезпечує великі запаси води доброї якості.
Аналізуючи дане господарство, слід зазначити, що розміщення ферми відносно населеного пункту та розриви між тваринницькими приміщеннями на території ферми відповідають санітарним нормам проектування промислових підприємств. Гноєсховища знаходяться за територією ферми на відстані 200 м і 2000 м від житлового масиву населеного пункту. Дані гноєсховища відкритого типу, заглиблені, розміщені на місцевості з водонепроникним грунтом, обсаджені лісосмугами. Гній із стійл на деяких комплексах згрібають вручну у гнойові канали, де змонтований скребковий транспортер ТСН – 160. Із корівників його вивантажують у тракторні причепи і транспортують за територію ферми. Там зберігається гній і в міру потреби використовується як добриво.
Стан звалищ та скотомогильників задовільний, вони побудовані по типу закритих об‘єктів і зовні огороджені.
Джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт, сільськогосподарська техніка, молочно – товарна ферма, які викидають у повітря гази (сірководень, аміак, окис вуглецю), сажу, пил та інші шкідливі речовини. Проїжджі дороги проходять через село, і тому стан навколишнього середовища під час збирання зернових незадовільний.
В зимовий період один раз на місяць на фермі проводять санітарний день. У цей час у всіх приміщеннях ретельно очищають підлогу, стіни, вікна, двері, стелю, годівниці, автонапувалки та інше обладнання. В літній період в приміщеннях проводиться загальний ремонт.
Таким чином, вся господарська діяльність ТОВ АФ “Бистрицька“ повинна орієнтуватись на незаподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
Взагалі по господарству, для покращення екологічної ситуації, бажаним є проведення наступних заходів: велику увагу приділити технічному стану машино – тракторного парку (слідкувати за правильністю експлуатації та справністю системи живлення та запалювання машин і механізмів, дотримуватися вимог зберігання палива), для запобігання забруднення повітря та атмосфери в цілому вихлопними газами, шкідливими речовинами та їх парами; обов’язкове очищення стічних вод з тваринницьких комплексів, які характеризуються значним забрудненням, а також важливим є подальше проведення озеленення території господарства.
Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлівеликої рогатої худоби
Основою підвищення продуктивності тварин є повноцінна годівля. Недолік будь-якого виду речовин у раціоні негативно впливає на розвиток тварин і призводить до зниження їх продуктивності. Крім того, неповноцінна годівля викликає перевитрату кормів. Тому кормовий раціон повинен бути повністю збалансованим за всіма поживними речовинами, необхідними для всих видів тварин.
Із одних і тих самих кормів в кожному господарстві можна скласти велику кількість варіантів збалансованих кормових раціонів. При цьому із всих варіантів необхідно вибрати оптимальний
Таким чином, постановку задачі можна сформулювати так: скласти для кожного виду худоби такий раціон годівлі, який повністю задовольняв би біологічні потреби тварини за усіма поживними речовинами і мав найменшу собівартість.
Для складання економіко-математичної моделі по вибору оптимальних кормових раціонів необхідні такі данні, як наявність кормів по видам, вміст поживних речовин у одиниці корму, потрібна кількість поживних речовин у раціоні, максимально і мінімально можливі норми згодовування окремих видів кормів; собівартість кормів і ціни на добавки, котрі можуть бути придбані на стороні.
За основні перемінні у задачах оптимізації кормових раціонів приймаються види кормів і різноманітні види добавок; за допоміжні перемінні- сумарний вміст у раціоні кормових одиниць, перетравного протеїна і окремих видів поживних речовин.
Усі умови даної задачі формуються в три групи обмежень: основні, додаткові, допоміжні. Основні обмеження виражають умову по балансу поживних речовин. Техніко-економічними коефіцієнтами перемінних в цих обмеженнях є показники вмісту поживних речовин в одиниці кожного виду корму. У правій частині моделі записується потрібна кількість кожного виду поживних речовин для тварин,необхідна для отримання певної продуктивності.
У зв’язку з фізіологічними особливостями тварин у добовому раціоні різні групи кормів повинні бути в певному співвідношенні. Причому кожен вид корму може згодовуватись в якихось межах. Тому при розрахунку оптимальних раціонів годівлі для кожного виду і половікових груп худоби у відповідності із зоотехнічними умовами встановлюються нижні та верхні границі вмісту окремих видів кормів у раціоні. Вміст кожного виду корму може змінюватись в межах різниці між нижньою та верхньою межами. Всі ці умови задачі описуються допоміжними обмеженнями. Коефіцієнти в них записуються: по основним перемінним-вміст поживних речовин у кормах, по допоміжним-питома вага групи кормів у раціоні по нижній та верхній границям. Додаткові обмеження мають важливе значення у формуванні раціонів. Щоб вони не призводили до несумісності систем рівнянь, сума відсотків по нижній границі вмісту окремих видів кормів в них повинна бути менше 100%, а по верхній-більше 100%.
Допоміжні обмеження характеризують сумарну кількість кормових одиниць, перетравного протеїну і інших поживних речовин. Коефіцієнтами в них записуються: по основним перемінним-вміст кормових одиниць, перетравного протеїну в одиниці корму, а по допоміжним перемінним-одиниці з мінусом.
Коефіцієнтами лінійної функції є собівартість кормів або ціна придбання добавок.
Багато чисельні умови задачі по визначенню оптимального кормового раціону можна об’єднати в групи і записати їх в структурній моделі.
Знайти мінімум функції
Zmin=åCjXj
при умовах:
поживних речовин в раціоні міститься не менше необхідної кількості:
åaijXj³bi;
окремі групи кормів в раціон включаються у зоотехнічно об основаних границях:
a h j X j <å a h j X j<b h j X j;
у раціоні дотримуються співвідношення окремих видів кормів і добавок:
åWijXj - åW’ijXj< 0;
допоміжні обмеження
åaijXj = Xj;
невід’ємності перемінних
Xj> 0 ; Xj> 0
Де
Сj-оцінки цільової функції;
Хj –іскома кількість j-го виду корму у складі добового раціона;
Хj–допоміжні перемінні, що характеризують сумарну кількість поживних речовин у раціоні;
aij-вміст j-го вида поживних речовин у одиниці j-го вида корму;
bi- мінімально допустима кількість поживних речовин j-го виду у раціоні;
ahI-нижня границя включення у раціон h-й групи кормів;
bhj-верхня границя включення у раціон h-й групи кормів;
Wij ,W’ij-коефіцієнти пропорційності.
Економіко-математичну модель визначення оптимального раціону годівлі проілюструємо на прикладі конкретного господарства.
Задача полягає у складанні добового раціону годівлі в стійловий період для корів з середньою живою вагою 450 кілограмів і щоденним надоєм молока 16 літрів. Раціон повинно скласти так, щоб він мав мінімальну вартість.
За перемінні прийняті корма, що є в господарстві, а також загальний вміст кормових одиниць у раціоні.
Рішення:
1) Виходячи з переліку кормів які наявні у господарстві складаємо раціон, виписуючи хімічний склад кожного виду корму, а також вказуємо вартість кожного виду корму. Так вартість силосу кукурудзяного становить - 0,06 грн.; сіна багаторічних трав - 0,04 грн.; сіна однорічних трав – 0,02 грн.; соломи – 0,05 грн.; картоплі – 0,05 грн.; кормових буряків – 0,3 грн.; зерна пшениці – 0,26 грн.
2) Корми які входять у раціон позначаємо символами: Х1 – силос кукурудзяний, Х2 – сіно багаторічних трав, Х3 – сіно однорічних трав, Х4 – солома, Х5 – картопля, Х6 – кормовий буряк, Х7 – зерно пшениці.
3) На ці сім змінних накладаємо 24 обмеження які можна поділити на дві групи:
I група:
0,21Х1 + 0,58Х 2+0,46Х3 +0,37Х4 +1,25Х5 +0,14Х6+1,17Х7³ 14,7
2,27Х1 +7,28Х2 +6,36Х3+6,1Х4 +11,34Х5 +1,6Х6 +11,27Х7³ 148
0,24Х1 +0,835Х2+0,84Х3 +0,878Х4 +0,9Х5 +0,149Х 6+0,859Х7 ³ 15,8
13Х1 + 78Х2 + 48Х3 + 12Х4 + 52Х 5+ 9Х6 + 85Х7³ 1380
77Х1 + 220Х 2+ 251Х3 +346Х 4+26Х 5+13Х6 +41Х7 ³ 4110