Для дитячого одягу в техніці аплікації можна виготовити деталі у вигляді квітки; звірятка чи іграшки. Варіюючи різні тканини за кольором, можна створювати цікаві вирішення рисунка.
Працюючи над аплікацією, важливо пам'ятати, що кожна тканина має характерну для неї усадку, причому бавовняні тканини збігаються менше, шерстяні - більше. Тому, пера ніж розпочати вирізувати деталі аплікації тканину потрібно випрати або принаймі добре намочити. Вона збіжиться, а також з неї змиється зайва фарба, тобто тканина більше не линятиме. Все це дасть можливість виконати виріб на вищому технічному рівні, поліпшить його естетичні якості.
Призначені для аплікації нетовсті тканини / шерстяні, лляні, бавовняні/ попередньо треба обробити рідкими клейкими сполуками. Так, тонкий шовк, сатин, ситець, крепдешин, тонку шерстяну тканину, мереживо досить накрохмалити. Цупкіші тканини /сукно, тканини для меблів, плюші, штучне хутро/ оброблюють желатином. Для цього ЗО г желатину розводять в 1 л води, просочують ним виворітний бік цупкої тканини і дають висохнути.
Після висушування сукно й тканину для меблів необхідно злегка пропрасувати, а штучне хутро та плюші у вологому вигляді закріпити кнопками на дошці без прасування, щоб не порушити структуру ворсу, і тільки після висихання вирізати потрібні площини.
Різати тканини можна звичайними ножицями /зріз буде гладенький/ і спеціальними зубчастими /зріз у вигляді невеликих зубчиків/. Такими ножицями вирізують деталі аплікації при клейовому методі, а простими в разі обробки аплікації декоративними швами. В аплікації застосовують різні види швів: простий-машинний /виконують на швейній машині/ і декоративні - рішельє /виконують вручну і на швейній машині/, "шашечка" /виконують вручну/, “зиг-заг” /виконують на машині/ та декоративний з накидом /виконують вручну/.
Аплікація буває плоскою, випуклою, одноколірною і багатокольоровою /або просто кольоровою/.
Техніка виконання аплікації не дуже складна. Тканину, з якої вона буде виконуватися, перевіряють на міцність фарбування, підкрохмалюють і прасують. На столі розкладають випрасовану основну тканину /фон/, переносять на неї потрібний малюнок, після чого всі окремі деталі малюнка переводять на щільний папір і вирізають їх ножицями. Потім вирізані викройки /лекала/ накладають на кусочки тканини потрібного кольору, обводять по контуру олівцем і вирізують їх. Залежно від узору і призначення виробу кусочки тканини можуть бути одного або різних кольорів. Для аплікації краще застосовувати щільні несипучі тканини- обрізки сукна, оксамиту, крипмлену, щільного шовку. Треба стежити за тим, щоб напрямок нитки тканини вирізуваних деталей і основного фону був однаковим.
Якщо виріб буде пратися, також дуже важливо враховувати, щоб тканина накладних деталей при цьому не линяла і не збігалася.
Після того як усі деталі вирізано, їх накладають на основний фон тканини за малюнком і прикріплюють швом уперед голкою або дрібними стібками через край /у готовому виробі цього шва не буде видно/, а потім деталі обшивають петельним або стебловим двом. Це так звана плоска аплікація.
Часто в аплікації доводиться накладати одну деталь на другу. В таких випадках спочатку вирізають нижню деталь, а потім на неї накладають верхню. Якщо деталі із несипучого щільного сукна, то їх по контуру можна обшити стебловим швом. Після того як усі деталі пришито, виріб з виворітного боку прасують.
Аплікацією оздоблюють килими, диванні подушки, фартухи, занавіски, сукні та інші речі.
Інколи при виконанні аплікації потрібно розробити об”ємні предмети (випукла аплікація). В таких випадках необхідно при вирізанні деталей враховувати, що в тому чи іншому місці буде допоміжний рельєф. Деталі таких малюнків не повністю приметують до фону, а потім в тих місцях, де повинен бути рельєф, підкладають небагато вати, а вже тоді обшивають одним із оздоблювальних швів.
Для оздоблювання аплікації можна застосовувати стеклярус, бісер. При цьому слід враховувати характер узору, композицію і не загромаджувати малюнок зайвими оздобленнями.
Аплікація - це і вид машинного оздоблення, в процесі якого на основну тканину нашивають клаптики іншого матеріалу.
Лицьова аплікація найбільш поширена. У цій аплікації клаптики накладного матеріалу з нанесеним малюнком нашиваються на основну тканину з лицьового боку.
Виворітна аплікація - це досить простий вид машинної аплікації, Виконують її на тонких прозорих тканинах бавовняними або шовковими нитками. Цю аплікацію застосовують в оздобленні виробів носильного асортименту.
До виворітного боку тканини приметують накладний матеріал з нанесеним малюнком. Зметані тканини зап"ялюють у п"яльця виворітним боком наверх, і деталі малюнка двічі обстрочують дрібною машинною строчкою. Після обстрочки п"яльця витягують з-під голки і з виворітного боку обрізають зайві частини накладної тканини, відступивши від строчки на 0,1 см, а з лицьового боку всередині контурів вирізають основну тканину. Усі деталі по контуру з лицьового боку обробляють валиком або гладдєвим настилом, наносять рельєфи настилом гладі.
Кольорова аплікація. Виконання кольорової аплікації полягав в тому, що на основній тканині прикріплюють кусочки іншої тканини, різної за кольором і якістю. Кольорову аплікацію застосовують для оздоблення подушок, портьєр, килимків, а також жіночих і дитячих платтів. Для аплікації можна використовувати маленькі кусочки різноманітної тканини: крепдешину, креп-сатину, полотна, сукна, шкіри. Треба, щоб аплікація була добре підібрана за якістю і кольором.
Для цього оздоблення узори найкраще складати із стилізованих квіток, що можуть бути червоними, жовтими, оранжевими, а листя - зелене. Малюнок переносять на обидва боки основної тканини. Добирають клаптики тканини потрібного кольору й величини, краще з блиском /атлас, шовк/, приметують їх на лицьовий бік основної тканини /фон/. Після цього тканину запялюють лицьовим боком вниз і з виворітнього боку контури двічі обстрочують. Роботу знімають з п"ялець і обрізають зайву накладну тканину. Якщо я в малюнку деталі не перекривають одна одну, то обробку розпочинають з будь-якої із них швом валик, а потім нитками іншого відтінку на кожній пелюстці виконать жилки.
По шерсті добре виконувати аплікації з оксамиту, креп-сатину на блискучу сторону. Добре прикрашають аплікацію стібки з кольорового шовку. Ці стібки можна також виконувати золотом і сріблом, накладаючи парчеву нитку і прикріплюючи її строчкою шовком кольору золота і срібла.
Якщо аплікації з щільної тканини виконують на машині, рисунок, нанесений на папір, приметують до тканини і натягнувши п"яльці, обстрочують строчкою. Потім строчку обшивають вузьким валиком. Якщо клаптик тканини,з якої виготовляють аплікацію, невеликий, його треба обшити кругом іншою тканиною, щоб була можливість натягнути його в п"яльці. Колір ниток треба підбирати в тон аплікації. Якщо аплікації прикрашаються золотими або срібними нитками, вишиту гладдю роботу знімають з п"ялець і натягують знову в п"яльці лицьовою стороною до стібкової пластинки. На шпульку намотують парчеву нитку, вкладають в човник і роблять натяг нитки в човнику вільним. Потім з вивороту прострочують ті місця, які бажано оздобити парчевою ниткою, наприклад у листочках добре підкреслити блискучою ниткою жилочки, а також відтінити одну сторону листочків. Після цього аплікацію вирізують і приметують до виробу, а потім з вивороту пришивають косими стібками, прикріплюючи аплікацію за вузький валик. Цю роботу треба виконувати вручну тонкою голкою і нитками в тон виробу.
При виконанні аплікації з тонких тканин рисунок наносять на тканину, з якої будуть робити аплікацію, потім приметують по прямій нитці до тканини, на якій виконують аплікацію. Обережно натягують у п"яльці, щоб тканина не розтягнулась, настилають строчкою і обшивають вузьким гладдьовим валиком і рельєфною гладдю. Коли робота закінчена, гострими ножицями вирізають в п"яльцях тканину поза рисунком.
Зєднувальна аплікація застосовується для оздоблення декоративних виробів (зокрема, порт"єр, штор), блузок, костюмів, суконь, а також для комбінування речей, коли треба з "єднати куски різних тканин.
3єднувальні тканини повинні бути однакової щільності, але різного кольору й фактури, їхні краї повинні заходити один на другий на ширину 2 см з кожної сторони. Накладну тканину з нанесеним узором приметують на основну тканину, зап’ялюють їх у п"яльця і двічі обстрочують контури узору. Після цього обрізають зайві частини накладної тканини, залишаючи біля шва 0,1 см. Обробляють контури узору валиком з ниткою-прокладкою або гладдю з настилом.
Якщо накладна тканина не прозора, то зайву основну тканину з виворітного боку не зрізають. Якщо ж вона прозора, то по контуру узору виконують два гладдєвих валики на відстані 0,1...0,2 см один від одного і обрізають зайву тканину.
Знімну_аплікаіцію використовують для оздоблення дитячого одягу /емблеми, нашивки і т.д./. Для емблем візьміть щільну тканину, переведіть рисунок, вишийте його, обстрочіть по контуру вишивки гладдєвим валиком, відступивши від краю на 2 мм. Після цього вишиту емблему обріжте по контуру і вручну пришийте до виробу /по внутрішньому контуру/.
Аплікацію на трикотажі виконують наступним чином: рисунок переводять на тканину, потім приметують тканину на трикотаж, а з виворітної сторони підкладають будь-яку тонку тканину /капрон, тонку бязь і т.п./, щоб виріб при вишиванні не деформувався. Виконують аплікацію звичайним способом і обрізають залишки тканини з обох сторін виробу.