| № | Операції | Розподіл витрат основного часу (в процентах до всього) | Суміжний час (в процентах до основного часу) |
| 1. | Вказівки про кадр, розведення мізансцен, репетиції. | 78,3 | 16,5 |
| 2. | Між дублеві вказівки та репетиції. | 17,7 | 6,9 |
| 3. | Репетиції тексту. | 4,0 | 23,5 |
| 4. | Всього | 100,0 | 15,1 |
Наявність міждублевих репетицій, на які витрачається майже 1/5 розглядуваного часу, являється результатом головним чином творчого не доопрацювання матеріалу, який знімається. Безсумнівно, щоб під виглядом дублів тут ховаються відступи від режисерського сценарію, тобто варіанти. А тому, міждублеві репетиції в великих об’ємах не можна признавати закономірними і цей час, за виключенням невеликої його частини повинно бути віднесено до резервів. Тим більше неприпустимо признавати розучування акторами тексту на зйомочній площадці.
Негативним моментом в режисерській розробці являється також низький процент (відсоток) суміжних робіт (15%). А між тим вибір мізансцени та репетиції, могли б в значно більшій мірі суміщатися з операціями по установці світла на акторів та з установкою загальнозаповнюючого світла. Значить, більш продуктивне використання часу режисерською групою вимагає підвищення питомої ваги суміжних робіт, скорочення міждублевих репетицій та винос за рамки зйомочного дня розучування тексту ролей акторами.
Загальне підвищення якості підготовки до зйомок режисерів і акторів забезпечує скорочення витрат часу на кожний кадр, що дозволить знімати їх більше за зміну, а значить підвищити виробку зйомочної групи.
Загальні підготовчі роботи по кадру.
Кожна зміна точки зйомки викликає необхідність підготовки до зйомочного кадру.
Загальні підготовчі роботи включають слідуючи операції: обставлення декорації меблями та реквізитом, відмикання чи перестановку стін та деталей декорації, пересування декорацій, підготовка підлоги (підметання, миття підлоги, натирання мастикою і таке інше). Сюди слід віднести витрати часу на поправку гриму, костюмів, підготовку та опробування спецефектів і інші роботи по підготовці кадру до зйомок.
На всі ці операції за даними фотохронометражу витрачалось 45 хвилин основного робочого часу зміни та 37 хвилин за рахунок сумісництва з іншими операціями (розстановкою і підготовкою освітлювальних приладів, установкою заповнюючого світла та інше).
Слід відзначити, що на різних студіях витрати цього часу різні. Та тенденція витрат однакова.
Чіткий розподіл завдань між допоміжним складом зйомочних груп та перевірка виконання являють собою головний метод найбільш ефективної організації роботи по підготовці кадру, що дозволяє скорочувати час на ці операції.
Кінозйомка та виробка в зйомочну зміну.
В нашому випадку (а він є типовим) безпосередньо зйомка фільму, тобто робота кінокамери, продовжувалась всього 9 хвилин, або 1,9% часу зміни. Процес зйомки фіксується з моменту початку роботи камери за сигналом режисера „Мотор” до закінчення роботи кінокамери за сигналом також режисера „Стоп”.
За цей час, враховуючи стандартну швидкість руху плівки в зйомочній камері, повинно було витрачено біля 245 метрів плівки. На що витрачається цей час та плівка видно з таблиці:
| №п/п | Категорія витраченого часу. | Витрати часу (в хвилинах) | Витрати плівки (в метрах) | Витрати плівки на 1 сценарний метр фільму (в метрах) |
| 1. | Зйомка дублів. | 3,3 | 92 | 3,2 |
| 2. | В тому числі сценарний метраж (який ввійшов в фільм). | 1,1 | 29 | 1,0 |
| 3. | Зйомки зайвого метражу (проти сценарних). | 3,8 | 103 | 3,6 |
| 4. | Технологічно невраховані збитки („холостий” прогін плівки через зйомочну камеру). | 1,9 | 50 | 1,7 |
| 5. | Всього | 9,0 | 245 | 8,5 |
На зйомку дублів, тобто повторних зйомок кадру, витрачалось більш ніж 1/3 зйомочного часу.Та ще більше витрачалось часу та плівки на зйомку зайвого проти сценарного метражу, що свідчить про заниження метра жування кадрів в режисерських сценаріях. Це показує, що наміри режисера формально „вкласти” сценарій в встановлений планом метраж при написанні режисерського сценарію; при зйомках приводить до тяжких для виробництва наслідків: занижується виробка зйомочної групи (їм зараховують сценарний, а не фактичний метраж) і з’являється відзнятий проти сценарного метражу матеріал, значна частина якого не використовується.
Поряд з цим в режисерських сценаріях простежується тенденція до надмірного роздрібнення кадрів.
На 1 сценарний кадр знімається 3,2 дубля, а на фактичний кадр – 4,9.
Середній фактичний показник виробки в зміну складав 45 метрів. Але за цією середньою цифрою ховаються значні відхилення на окремих студіях та змінах.
Таке значне розшарування середніх показників результатів роботи зйомочних груп на окремих студіях засвідчує про те, що окрім загальних для всіх студій має ще й свої резерви, пов’язані зі специфічними особливостями даної студії, що склалась з багаторічної практики організації виробництва.
| №п/п | Показники результатів роботи | В середньому по 4-х студіях | Показники по кіностудіях | |||
| „Мосфільм” | Студія ім. М.Горького | „Лен фільм” | Кіностудія ім. О.Довженка | |||
| 1. | Середня виробка в м. | 46,5 | 40 | 42 | 56 | 48 |
| 2. | Кількість відзнятих кадрів фактично. | 5,47 | 4,9 | 5,0 | 6,2 | 5,8 |
| 3. | Кількість кадрів сценарних. | 6,2 | 5,7 | 5,9 | 7,0 | 6,2 |
В середньому простої та перерви в роботі складають 1 год. 0,7 хв. за зміну, тобто 15% всього часу зміни. Розглянемо таблицю
| №п/п | Причини простоїв та перерв | Розподіл часу простоївТа перерви (в % до всього |
| 1 | Відсутність учасників зйомок | 29,9 |
| 2 | По сторонні розмови на зйомочній площадці | 12,8 |
| 3 | Неготовність акторів | 5,5 |
| 4 | Неготовність декорацій, реквізиту, меблів, спец ефектів | 11,4 |
| 5 | Неготовність освітлювальної , зйомочної, та звукозаписуючої апаратури | 4,3 |
| 6 | Неполадки з апаратурою та пристосуваннями | 5,4 |
| 7 | Перебої з подачі електроенергії | 4,3 |
| 8 | Перегрів освітлювальної апаратури | 4,2 |
| 9 | По сторонні шуми, звуки | 2,8 |
| 10 | Інші причини | 19,4 |
| Всього | 100 |
Як бачимо в таблиці, сама розповсюджена причина внутрішньозмінних простоїв –це відсутність на знімальній площадці тих чи інших учасників зйомок, що потрібно віднести за рахунок їх недисциплінованості. До тієї ж причини слід віднести марнування робочого часу на розмови з тим, що не мають ніякого відношення до виробництва ( до зйомок даного об’єкту). На ці дві причини приходиться 43% загального часу простоїв та перерв ( в обстежу вальних листах заносилися лише ті випадки порушення дисципліни, які приводили за собою простої, втрати часу, та не реєструвались ті втрати, що не приводили до прямих збитків часу, проте відволікали працівників зйомочної групи від зйомочного процесу, що не могло відбитися на якості та продуктивності праці.
Дезорганізація, викликана відсутністю в потрібний момент того, чи іншого робітника чи учасника знімального процесу, відразу відзначається на результатах виробництва ( як на якості відзнятого матеріалу так і на його кількості. Тема нашої роботи обмежує розгляд цього впливу в рамках тільки кількісної сторони, тобто вплив негативних факторів на продуктивність зйомок ).
Слід звернути увагу на високу питому вагу простоїв з причин „інших”. Більшу частину цих „інших” причин складають простої знімальної групи пов’язані з п’ятихвилинними перекурами для освітлювачів. На практиці ці „п’ятихвилинні перекури” перетворюються на перерви для всієї знімальної групи.
Розповсюджені також порушення нормальної (8-годинної) подовженості знімальної зміни.
Так з 252 зйомочних змін, що були охоплені хронометражем, 139 змін були скороченими, а 68 – подовженими.
В результаті скорочення змін було витрачено 8,3% робочого часу, в компенсовано за рахунок подовження змін – всього 2,6%. Як бачимо, загублено робочого часу в результаті таких маніпуляцій з подовженістю робочих змін – 5,7%.
Підбиваючи підсумки ефективності використання знімальною групою зйомочного часу можна сказати наступне: що за час знімальної зміни (8 годин робочого часу) знімається в середньому 0,8 зйомочних об’єктів, 11,1 кадрів та 67 корисних метрів фільму (зйомки в павільйоні). При цьому робочий час знімальної зміни можна розкласти на три основні частини, що дасть можливість проаналізувати ефективність витрат часу, на зйомочній площадці (дані по кіностудії ім. О.Довженка за 1998-2000 роки).
| №п/п | Показники | Відсотки до загального |
| 1. | Основні виробничі операції. | 54,0 |
| 2. | Допоміжні роботи. | 26,0 |
| 3. | Абсолютні втрати часу (робочого). | 20,0 |
| Всього | 100,0 |
З даної таблиці ми бачимо, та можемо зробити висновки, що ми маємо значні резерви робочого часу, та можливості використати їх шляхом винесення за рамки знімальної зміни допоміжних робіт та максимального скорочення втрат робочого часу за рахунок чіткого дотримання подовженості робочого дня. Джерелом економії робочого часу зйомочної зміни також являється раціональне сумісництво робочих операцій (наприклад, корекція світла та поправка костюмів, гриму: або, репетиції з акторами та „відпочинок” освітлювальних приладів, примірка фокусних точок та інше). Якби підняти середній рівень сумісних робіт з 25% до 35% (що приблизно відповідає практиці роботи деяких знімальних груп) та економія часу робочої зміни підвищиться на 15% (з 30% до 45%).