У науковій діяльності пріоритетним стає науковий напрям “Остеопороз", у розробці якого бере участь половина кафедр академії.
З метою вдосконалення і розширення обсягу лікувально-профілактичної роботи при академії створено консультативно-лікувальний центр.
Чимало нового з’явилося у виховній, національно-патріотичній роботі, духовному житті. Чітко відрегульовано систему наставників курсів і груп, створено студентське самоврядування. Працює духовний оркестр і хор, танцювальний ансамбль народних інструментів, спортивні секції. Відновлена команда КВК академії, працює студентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академії є своя картинна галерея. Нова генерація поетів виростає і серед викладачів, і серед студентів. Побачили світ поетичні збірки викладачів Лесі Романчук, Валерія Дідуха, Романа Ладики.
Кардинальні зміни відбуваються щодо матеріально-технічної бази: реконструйовано і по-сучасному обладнано майже всі корпуси. А навчальна база академії велика: 8 корпусів і 16 лікувальних закладів. Зроблено ремонт в гуртожитках, створено мережу студентських кафе і їдалень. У 1998 р. заново відремонтовано, обладнано і реорганізовано у спортивно-оздоровчу базу для відпочинку студентів і викладачів колишній спортивно-оздоровчий табір “Берізка".
У січні 1999 р. в академії у рамках візиту на Тернопільщину побував Президент України Л.Д. Кучма. Гість поспілкувався зі студентами і співробітниками академії, ознайомився з кафедрами, аудиторіями, розробками науковців ТДМА, побував у видавництві “Укрмедкнига”. Президент був щиро вражений і захоплений досягненнями академії та результатами діяльності її колективу [60].
За розпорядженням № 831-р Кабінету Міністрів України Тернопільську державну медичну академію імені Івана Горбачевського 18 листопада 2004 року реорганізовано в університет. див. додаток №2
Колектив медакадемії до статусу університету пройшов нелегкий, але плідний шлях. Університет - це багатопрофільний навчальний заклад, на відміну від інституту чи академії.
Для того, щоб отримати статус університету, повинні були відкрити нові факультети. П’ять років тому вперше сіли за студентські лави фармацевти. Нині вони здобувають три спеціальності. Напередодні першого вересня 2004 року відкрили стоматологічний факультет. Саме з цією подією в академії з’явилися зримі обриси створення університету - закладу європейського типу [62].
Історія цієї бібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснування стояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачем бібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].
Робота бібліотеки Тернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченні учбового процесу в інституті.
На 1.06.1958 року книжковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З них суспільно-політичної - 2950 прим., медичної і з суміжних наук - 22273 прим., художньої - 985 і іншої - 356 прим. [76].
Із загальної кількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229 примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичного каталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівників фізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала і приступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхідно також врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників з обслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.
Комплектування бібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із інших медичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек, Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичної бібліотек (6940 прим).
Добре підібрана література одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського, Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек - Хмельницької, Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала з деяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської, Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною до використання.
Основну увагу при комплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділених для цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазини міст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.
У 1957 році бібліотека по підписці через "Союздрук" отримувала 11 назв газет і 96 назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назв вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекцій Всесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних і наукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку для бібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.
На протязі 1958 року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників - 61, студентів (1-3 курсів) - 636, інших читачів - 47. За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 6778 чит., читальний зал - 22198. Здійснено книговидачу - 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 2599 прим., медичної і з суміжних наук - 46855 прим., художньої - 756 і іншої - 1660 прим. [76].
Бібліотека інституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу по окремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на наукову вітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземної літератури. .
Для задоволення запитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить в практику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) із Республіканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки, Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури та інших.
За період 1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по яких було одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки Харківська Державна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медична бібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі організовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація для викладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.
В період обслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася і рекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах для підготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також по запитах викладачів з конкретних тем.
До знаменних і пам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувала книжкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогу студентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії) ”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.
В адміністративному корпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі 100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової, політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів, і в другій - книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний зал бібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним в ньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].
На початку учбового року для керівництва роботою бібліотеки була створена бібліотечна Рада з 9 чол. За 1957-1958 рр. відбулося 4 засідання, на яких розглядалися плани роботи бібліотеки, обговорювалися заходи організаційної роботи і роботи в період екзаменаційних сесій.
Працівники бібліотеки Тернопільського медичного інституту систематично працювали над підвищенням свого професійного рівня шляхом відвідування теоретичних семінарів, а також проводили самостійну роботу над вивченням медичної термінології, приймали активну участь в суспільному житті інституту.
В 1958-1959 учбових роках колектив бібліотеки всю свою роботу направляв в бік якісного покращення обслуговування літературою і довідково-інформаційною роботою студентів і професорсько-викладацький склад усіма доступними формами бібліотечної роботи, сприяв забезпеченню учбового і наукового процесів в інституті.
Як і в попередні роки, особливу увагу в роботі бібліотеки приділялося комплектуванню книжкового фонду учбовою і науковою літературою, із врахуванням потреб і запитів читачів і наукової роботи кафедр.
На 1.06.1959 р. книжковий фонд бібліотеки нараховує 33251 прим., з них: суспільно-політичної - 4248, медичної і з суміжних наук - 25943, художньої - 1384 і іншої - 646 [76].
Із загальної кількості літератури за цей період було оброблено і заінвертаризовано 9178 прим. книг, з написанням 13000 каталожних карточок для алфавітного і систематичного каталогів.
Комплектування бібліотечних фондів відбувається за рахунок, виділених на придбання літератури, коштів. Бібліотека комплектується через Тернопільський облбібколектор і магазини облкниготоргу, книжкові магазини Київського книготоргу і по окремих замовленнях одержує літературу через магазини “книга-поштою" із інших міст. Частину книг одержано в обмін від медичних інститутів і науково-дослідних закладів. Також було одержано 350 прим. учбової літератури від Київського, Дніпропетровського і Чернівецького медінститутів. Однак бібліотека ще відчуває гостру потребу в необхідних виданнях учбової літератури, особливо тих, які не видавалися в останні роки (по фізиці, біохімії, гістології, організації охорони здоров’я, урології, латинській і французькій мовах та ін), а також в атласах по анатомії і багатьох видань наукової літератури.