Як протилежнісіь вище сказаному, мовлення може виявитися малоінформативним, неактуальним за своїм змістом: це марномовство, що зневажалося в усі часи.
Другий критерій - морально-оціночний, те, що давні митці назвали етосом: мовлення повинно бути правдивим, відповідати істині, повинно дбати про благородну мету, служити добру, збагачувати учасників діалогу - слухачів, читачів, а також самою автора.
Відомі і інші погляди: мова дана людині для того, щоб приховувати свої думки; мова не підпорядковується моральним оцінкам і т.д. Дійсно мова, її засоби не можуть оцінюватись з позицій моралі; не можна казати: російська мова — правдива, а будь-яка інша — брехлива. Але мовлення тим і відрізняється від мови, що воно може бути правдивим чи брехливим, гарним чи поганим, дотепним чи нудним. Можна сказати: він каже неправду.
Часто культуру мовлення тлумачать як «володіння нормами» усної і писемної літературної мови (правилами вимови, використання слів, граматикою і т.д.). Але риторична традиція ніколи не відокремлювала мовленнєву форму від її важливої функції — передачі змісту.
Третій критерій — логічність мовлення. Логічний критерій потребує дотримування законів тотожності, протиріч, виключеного третього і достатніх підвалин. Цей критерій пов'язаний з першими двома, так як логічність мовлення забезпечує її зв'язок із дійсністю, її інформативність. Послідовність сприяє переконливості, підвищує пізнавальну активність, допомагає зрозуміти задум автора. Логічні помилки несумісні з поняттям «культура мовлення» або «гарне мовлення».
Четвертий критерій пов'язаний з дією механізмів мовлення: мовленнєвою активністю особистості, швидкістю мовленнєвих реакцій у діалозі, швидкістю відбору слів, з механізмами будови речень і тексту, з навичками інтонацій, артикуляцією звуків мовлення і звукосполучень, з умінням говорити тихо — голосно, швидко — повільно. Більша частина цих навичок відноситься до усного мовлення, але їх сукупність обслуговує всі його види: і писемне, і навіть уявне мовлення. Складність застосування цього критерію в тому, що всі ці навички впробляюіься протягом довгого часу — роками — в процесі мовленнєвої діяльності людини і не можуть, по суті, опиратися на певну систему правил, вказівок.
П'ятий критерій передбачає мовну правильність, тобто обов'язкове володіння нормами літературної мови в наступних сферах:
а) вимовній: перевіряєіься фонетичними законами, орфографічними словниками і словниками наголосів;
б) використання слів: перевіряється за тлумачними, словниками синонімів та за іншими, де відображаються значення слів;
в) граматичній: перевіряється правилами морфології (утворення форм слів) і синтаксису (сполучення слів, побудова речень), а також граматичними словниками, словниками сполучуваності слів;
г) орфографії і пунктуації: перевіряється правилами орфографії і пунктуації, а також за орфографічними словниками.
Шостий критерій — єдиний, що має юридичну силу: особи, що зробили у творі чи диктанті кількість помилок, що перевищує встановлений максимум, не можуть вступити до вищого навчального закладу, до коледжу, не отримують атестат чи диплом. Порушення мовленнєвої норми також засуджується громадською думкою, і вельми суворо, набагато суворіше, ніж за іншими критеріями культури мовлення.
Сьомий критерій — ясність мовлення, точність вибору мовних засобів в межах норми. Культура мовлення вимірюється вмінням мовця чи того, хто пише вибирати такі слова, таку синтаксичну конструкцію, так побудувати свій текст, щоб передати саме ті риси, що властиві даному предмету, адекватно передати задум. Точність мовлення потребує різноманітності і рухливості мовних засобів»[1, 34; 35]
«Вибір, пов'язаний з поняттям комунікативної доцільності: вибирається те слово, той зворот мовлення, що може забезпечити найкраще розуміння висловлювання, найкращій контакт співрозмовників, учасників діалогу. Мова багата на паралельні, синонімічні засоби і в лексиці, і в граматиці, і в фонетичній системі. Людина обирає їх в залежності від обставин, від ситуації: від рівня культури і освіченості учасників спілкування (екстремальні — спокійні), від соціальної субординації (начальник — підлеглий), від вікових характеристик (дорослі — діти), з міркувань етикету (коректне — приятельське), від стилю (від художнього до наукового) та інше.
Вимоги культури мовлення і комунікативної доцільності будуть порушені, якщо професор вищого навчального закладу буде розмовляти зі студентами, так ніби перед ним учні IV класу; якщо дипломат під час підписання міжнародного документа забуде про етикет і заговорить так, ніби дає вказівки своїм підлеглим… Обрані мовні форми повинні бути доречними. Нарешті, вища вимога культури мовлення — це його виразність. В усному варіанті мовлення — це найбагатійші, дійсно невичерпні можливості інтонацій, наголосів, пауз, тону, тембру, темпу.
Суттєву роль відіграє індивідуальний стиль автора (письменника, оратора), що дозволяє говориш про поешку О.С. Пушкіна, М.О. Некрасова та інших. Нескладно помітити, що вищих оцінок за шкалою виразності досягають лише справжні майстри слова; звичайним його споживачам, навіть професіоналам, доводиться задовольнятися середніми ступенями. І тому важливо, щоб кожний мав почуття міри, доречності, допустимості введення в своє мовлення образів, метафор, алегорій і т.д.»[2, 74].
Промова
Промова адміністратора санаторія – профілакторія
«Сосновий»
до працівників Дебальцівської дирекції залізничних перевезень.
Шановні товариші !
Персонал санаторія – профілакторія «Сосновий» тепло вітає Вас і радий приділити вам свою увагу.
У нас ви можете не тільки добре відпочити, але й поправити своє здоров’є. Наш санаторій – профілакторій знаходиться в затишному сосновому бору, де ви будете кожної миті вдихати на повні груди чисте лісове повітря, слухаючи спів птахів.
Добра лікувальна база дозволить вам на ваш вибір насолоджуватись 16-ма процедурами. А саме: кожного дня пити цілющі напої з трав, мінеральну воду; приймати підводний душ – масаж, йодо – бромні вани, різновидні інгаляції. А чого варті басейни? Де ви зможете отримати таке задоволення, купаючись одноразово в трьох басейнах з гарячою, холодною, та рапною водою? Ніде! Тільки тут… Умілі лікарі – терапевти оглянуть вас, а сучасна медицинська апаратура виконає різні необхідні вам дослідження. І все це входить в рахунок путівки.
Також до ваших послуг кожен день працює спортивний зал, де ви можете зможете займатись не тільки ранковою фіззарядкою, але «розім’яти» свої м’язи на спортивних тренажерах під наглядом тренера – реабілітолога. А в бюветі мінеральної води ви зможете не тільки попити мінеральну воду, але й спокійно посидіти та послухати класичну музику, а після процедур посидіти в «зимовому саду» подивитись телевізор, в бібліотеці збираються не тільки любителі читачі, а й шахматисти. Після вечері, бажаючі потанцювати, находять завжди відкритими двері дискотеки.
Ми вважаємо, що кращого відпочинку в нашій окрузі не знайти, тому люб’язно запрошуємо Вас до нашого санаторію – профілакторію «Сосновий».
Список літератури
1. Н.Г. Чибісова, О.Г. Тарасова Риторика: Навчальний посібник.-Київ: Центр Навчальної літератури, 2003-228 с.;
2. Вандишев В.М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2003. – 264 с.
3. П.С. Дудик Стилістика української мови. Навчальний посібник – Київ: Видавництво «Академія» 2005 р. 425 с.