Смекни!
smekni.com

Цукрові буряки (стр. 4 из 7)

4.1. Вплив різних органічних добрив на динаміку нітратного азоту в

ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю
1* 2** 1* 2**
Контроль(бездобрив) 10,1 9,7 3,9 3,4
Гній 20 т/га 12,5 10,9 4,6 4,1
Солома 5 т/га 9,8 9,6 3,7 3,4
Солома 5 т/га + N60 11,9 10,5 4,2 3,9

НІР05 0,7-0,8 0,6-0,7 0,5 0,4

Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.

Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантів з органічним удобренням.

Внесення соломи з компенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вміст мінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий від контролю і наближався до варіантів з внесенням гною.

4.2. Вплив різних органічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю
1* 2** 1* 2**
Контроль (без добрив) 13,6 12,4 16,9 15,7
Гній 20 т/га 14,5 13,2 17,8 17,0
Солома 5 т/га 13,4 12,5 17,2 15,6
Солома 5 т/га + N60 14,3 13,0 17,1 16,8

НІР05 0,7 0,7-0,8 0,8-0,9 0,9-1,0

Примітка 1*- шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.

4.3. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4) в грунті перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.

Варіант досліду Вміст, мг/кг Запаси, кг/га
1* 2** 1 2
Контроль(без добрив) 23,7 22,1 71,1 66,3
Гній 20 т/га 27,0 24,1 81,0 72,3
Солома 5 т/га 23,2 22,0 69,6 66,0
Солома 5 т/га + N60 26,2 23,5 78,6 70,5

Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.

Протягом вегетації цукрових буряків відмічено зменшення вмісту нітратного азоту як для орного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азоту зафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесів нітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.

Застосування різних органічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів і сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарах грунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіх строків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізації органічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту в період змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальним поєднанням умов температури і вологості на цей період.

Отже, внесення під цукрові буряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, при цьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.

Внесення в грунт органічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступних фосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомих фосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4 , на 1,1- в період змикання листя в міжряддях і на мг/100г грунту - перед збиранням урожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шар грунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.

Зменшення різниці вмісту рухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збирання можна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення на формування біомаси цукрових буряків.

4.4. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю
1* 2** 1* 2**
Контроль (без добрив) 14,5 12,6 14,7 12,5
Гній 20 т/га 16,2 12,7 15,9 12,5
Солома 5 т/га 15,7 12,4 15,3 12,2
Солома 5 т/га + N60 15,9 12,7 15,8 12,8
НІР05 0,9 0,8-0,9 0,6-0,7 0,7-0,8

Примітка. 1* - шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50 см

В досліді встановлена позитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію в ґрунті (табл. 4.5).

4.5. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту

Варіант досліду Перед сівбою Змикання листяв міжряддях
1* 2** 1* 2**
Контроль (без добрив) 13,6 12,2 14,6 12,2
Гній 20 т/га 15,6 12,6 16,1 12,8
Солома 5 т/га 14,9 12,4 15,7 12,3
Солома 5 т/га + N60 15,2 12,1 15,9 12,5
НІР05 0,7 0,5-0,6 0,7-0,8 0,7-0,8

Примітка. 1*-шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.

Підвищення вмісту рухомого калію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя в міжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольні ділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і 1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесенням різних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого калію зменшувалась подібно до азоту та фосфору.

4.2. Вміст вологи в грунті і її використання рослинами цукрових буряків

Позитивні зміни агрофізичних показників під впливом органічних добрив сприяли додатковому нагромадженню в ґрунті доступної вологи (табл. 4.6). Як видно з таблиці її запаси в 0-160 см шарі грунту перед сівбою цукрових буряків вказують на високу засвоювальну здатність вологи опадів. І хоч різна кількість опадів за роками обумовила відмінності в запасах вологи перед сівбою цукрових буряків, але при цьому всі варіанти з вивченням впливу органічних добрив за нагромадженням вологи в грунті мали перевагу над контролем. В період збирання цукрових буряків запаси доступної вологи, що залежала як від кількості опадів, так і від їх використання на формування врожаю на варіантах досліду вирівнювалась між собою.

4.6. Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в шарі ґрунту 0-160 см при використанні різних органічних добрив, мм

Варіант досліду Перед сівбою Перед збиранням урожаю
2005р. 2006р. Середнє 2005р. 2006р. Середнє
Контроль (без добрив) 283 265 274 100 96 98
Гній 20 т/га 296 282 289 116 119 118
Солома 5 т/га 284 275 279 103 110 107
Солома 5 т/га + N60 294 279 287 113 114 113

НІР0,5 1413 6 5

Відомо, що під впливом внесення добрив підвищується вміст поживних речовин у ґрунтовому розчині, що веде до оптимізації засвоєння рослинами вологи, використання якої на одиницю врожаю при цьому знижуються на 10— 20%, а іноді і більше.

За даними наших досліджень, внесення під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив сприяло більш раціональному використанню рослинами вологи (табл. 4.7). Коефіцієнт водоспоживання при цьому в середньому за два роки коливався від 122 до 139м³ на одну тонну врожаю коренеплодів, проти на контролі. Найбільший позитивний вплив на цей показник мали варіанти з внесенням повної дози гною та сумісного використання соломи, які переважали контроль на 24 і 22% відповідно.


4.7. Ефективність використання цукровими буряками вологи шару грунту 0-160 см при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.

Варіант досліду Урожай­ність корене­плодів, т/га Збір цукру,т/га Коефіцієнт використання вологи, м3/т
коренеплодів цукру
Контроль (без добрив) 27,4 4,27 196 964
Гній 20 т/га 30,8 4,68 169 934
Солома 5 т/га 28,5 4,47 183 959
Солома 5 т/га + N60 30,2 4,67 173 930

Спостерігалась також позитивна дія внесення органічних добрив на використання вологи для формування основного якісного і кількісного показника врожаю цукрових буряків - збору цукру. В середньому за два роки коефіцієнт водоспоживання, в розрахунку на одну тонну цукру, коливався в межах 815-820м³. При цьому найбільше значення за цим показником відмічено на контрольному- варіанті.

4.3. Ріст рослин і формування врожаю цукрових буряків за різного органічного удобрення

Нашими дослідженнями встановлено особливості наростання маси окремих частин рослини (рис. 4.1, табл. 4.8) в залежності від застосування під цукрові буряки різних видів і доз добрив.

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N60

Червня Липня Серпня

Третя декада місяця

Вересня

Рис. 4.1. Динаміка наростання маси листя цукрових буряків

при застосуванні різних видів та доз органічних добрив,середнє за 2005-2006 рр., г/рослину

Листя інтенсивніше наростало в першій половині вегетації, а коренеплоди - в середині та другій її половині. Маса окремих частин цукрових буряків змінювалася з віком рослин і залежала від дози та виду внесення добрив.