Профілактика та заходи боротьби. У кролівницьких господарствах необхідно додержувати правильного режиму годівлі і згодовувати кролям тільки доброякісні корми. Не можна також різко змінювати кормові раціони.
Хворих кролів видаляють із стада, клітки та інвентар дезинфікують. Провадять загальні протиепізоотичні заходи.
Тушки забитих хворих і загиблих кролів знищують, шкурки використовують без обмежень.
Діарея (пронос) — порушення роботи кишкового тракту, що супроводжується виділенням з незначними проміжками ненормально рідких випорожнень. Вона може виникати у кролів будь-якого віку.
Причина. Діарея у свійських кролів часто виникає внаслідок інфекційних, паразитарних та інших захворювань. Вона може також виникати і від ненормальної годівлі, наприклад від раптової зміни раціону.
Клінічна картина. У захворілих кролів настає слабість, з'являються рідкі водянисті випорожнення, останні часто мають неприємний запах. Хворі швидко худнуть, настає сильне виснаження. Шерсть тварини буває забруднена випорожненнями. Сильний пронос часто закінчується смертю протягом 24 год.
Лікування. Хворим кролям потрібно давати кип'ячене молоко і призначати сухий кормовий раціон, до складу якого повинні обов'язково вводити люцернове сіно і суху зернову суміш. У разі гострої діареї рекомендують застосовувати азотнокислий окис вісмуту з слизовим відваром у дозі 0,1—0,25 г на один прийом.
Профілактика та заходи боротьби. Кролів потрібно годувати тільки свіжою зеленою травою. Корм давати щодня невеликими порціями. Не можна годувати кролів зіпсованим і запліснявілим кормом.
Гострий шлунково-кишковий катар підсисних кроленят. Захворювання спостерігають дуже часто у підсисних кроленят. Основними причинами хвороби є зміна молока матері внаслідок її неправильної годівлі або при захворюванні вим'я, а також порушення правил відлучення.
Клінічна картина. Відсутність апетиту, кроленята сидять згорбившись і нерухомо. Захворювання майже завжди супроводжується проносом. Хвороба триває від кількох днів до тижня, у тяжких випадках 2—3 дні і закінчується смертю при явищах судорог.
Лікування. При захворюванні призначають відповідну дієту. Якщо це не допомагає, дають проносне. Кроленятам рекомендують 0,7-процентну кухонну сіль з 3-процентним виноградним цукром.
Профілактика. Слід систематично оглядати вим'я кролиць, які годують, і в разі виявлення захворювання, лікувати їх.
Відлучення молодняка необхідно проводити поступово протягом 3—5 днів, причому у перші дні кроленят слід відлучати від матері на ніч, а потім підсаджувати вдень 2 рази (вранці та увечері) на 2—3 год, а потім 1 раз на день і, нарешті, зовсім відлучати.
Виразково-геморагічний ентерит. Хвороба характеризується утворенням виразок на слизовій оболонці шлунка та кишечника.
Етіологія. Причина захворювання точно не встановлена. Вважають, що хвороба пов'язана з якістю кормів.
С. В. Леонтюк спостерігав цю хворобу у кролів при згодовуванні їм різних кормів і вважає, що вона пов'язана з тим, що в організм тварини потрапляють разом із кормом подразнюючі та отруйні речовини (крупна сіль, протруєне зерно, добрива, отруйні трави тощо), які при зіткненні із слизовою оболонкою спричиняють пошкодження та загибель її клітин, виникнення геморагій та виразок.
Хворі тварини звичайно швидко гинуть.
Клінічна картина. Ознаки хвороби нехарактерні: спостерігають діарею, запор, тимпанію, метеоризм.
Діагноз за життя тварини встановити дуже важко. Звичайно хворобу виявляють при розтині.
При розтині відзначають досить характерні патологоанатомічні зміни; крізь стінку шлунка (рідше кишечника) видно чорні плями (геморагії, виразки) завбільшки від просини до горошини. Слизова оболонка шлунка та кишечника місцями гіперемійована і відшаровується. В окремих місцях вона вкрита виразками (чорні плями). Виразки можуть бути поверховими і більш глибокими, такими, що перфорують м'язовий шар. У шлунку (рідше в кишечнику) часто спостерігають скупчення великої кількості газів.
Лікування. Застосувати систематичне лікування неможливо, оскільки хворобу виявляють посмертно.
Профілактика та заходи боротьби. Провадять загальні для всіх шлунково-кишкових захворювань заходи, основну увагу приділяють якості кормів, їх підготовці до згодовування, а також раціону. Запобігають їх забрудненню домішками та отруйними травами.
2 ПОЇДАННЯ ПЛОДІВ
У практиці часто спостерігають випадки, коли самка поїдає своїх новонароджених кроленят.
Причини поїдання плодів бувають найрізноманітніші. Самка після окролу відчуває велику спрагу і при відсутності води в клітці може загризати і навіть з'їдати свій плід. Недостатність у раціоні вітамінів та мінеральних речовин також може стати причиною поїдання плодів. Іноді самки не годують кроленят, заминають і навіть загризають їх з інших причин: важкі пологи, хворобливе загрубіння сосків, тріщини на сосках, наявність у клітці мертвого кроленяти.
Після окролу у деяких кролиць настає тічка, і вони, перебуваючи у стані сильного збудження, також можуть з'їдати свій приплід. Якщо таку кролицю вчасно покрити, вона заспокоїться і добре вигодує молодняк.
Під час окролу самки звичайно поїдають послід, облизуючи своїх кроленят, і при цьому можуть їх з'їсти, оскільки на тілі кроленят є слиз і кров.
Поїдання плодів можна розглядати як успадкований інстинкт. Так, усі дикі тварини при родах поїдають послід і навколоплідні води, а також мертві плоди, щоб врятувати потомство від хижаків.
Проте не завжди зникнення приплоду з гнізда варто розглядати як поїдання його кролицями. Трапляються випадки, коли новонароджених кроленят з'їдають криси.
Профілактика. Забезпечення повноцінного і збалансованого щодо вітамінів та мінеральних речовин раціону, постійна наявність, особливо до і після окролу, води в клітках.
Під час окролу необхідно стежити за тим, щоб кролиці не розкидали кроленят і щоб ті не виповзали з гнізда, інакше в холодку пору року (при утриманні надворі) вони можуть замерзнути.
Якщо самка окролилася на підлозі, то окріл треба перекласти в маточник (гніздо). Роблять це звичайно після того, як кролиця оближе і погодує кроленят. Перекладати їх у гніздо відразу після окролу не слід, оскільки кролиця може розкидати кроленят або відмовитися їх годувати.
Перед оглядом гнізда ретельно миють руки простим милом. Мити руки туалетним милом не можна, оскільки кролиця, відчувши сторонній запах, може відмовитися годувати кроленят. В такому разі самка викидає малих з гнізда і заминає їх.
Треба дотримуватися обережності і при підкладанні частини окролу до іншої самки. При цьому кроленят очищають від пуху та решток підстилки попереднього гнізда. Видаляють з клітки кролицю і кладуть кроленят до її маточника. Через 15—20 хв, протягом яких кроленята набувають запаху нового гнізда, кролицю повертають у клітку і спостерігають за її поведінкою. В більшості випадків все минає благополучно. Якщо ж кролиця розкидає чужих кроленят, їх потрібно забрати і підсадити до іншої кролиці. Іноді можуть загинути як підкладені, так і її власні кроленята.
Якщо поїдання плодів спостерігають при нормальних умовах утримання і годівлі, таких кролиць необхідно вибраковувати.
Захворювання зубів та їх аномалія. Кролі із захворюванням зубів та їх аномалією погано або зовсім не їдять корму, що звичайно призводить до поступового схуднення та загибелі тварин.
Як правило, загальні симптоми захворювання у кролів (втрата апетиту, виснаження тощо) у практиці не пов'язують із хворобливим станом зубів, особливо кутніх, тому захворювання зубів діагностують рідко і з запізненням. Цьому також сприяють анатомічні особливості ротової порожнини кроля, які не дозволяють провести ретельного огляду.
Особливістю кролів є інтенсивний ріст різців, які звичайно при поїданні твердого корму стираються. Якщо ж ці зуби мають недостатнє навантаження, вони поступово видовжуються, і кріль не може їсти.
Видовження одного з різців може спостерігатися у тих випадках, коли з якихось причин ламається протилежно розташований зуб. Ненормальний ріст верхніх та нижніх різців може бути наслідком неправильного розвитку щелеп.
Лікування недоцільне; таких кролів вибраковують.
3 ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
У кролів часто спостерігають запалення слизової оболонки носової порожнини (серозний, або простудний стану нежить) і запалення легенів.
Серозний, або простудний, нежить. Це захворювання часто простудного характеру. Воно з'являється навесні або восени при різких змінах температури повітря, особливо при протягах. Крім того, це захворювання спостерігають при утриманні кролів у тісних і душних приміщеннях, де повітря, насичене аміачним запахом, подразнює слизові оболонки очей (спричиняючи кон'юнктивіти) і носової порожнини (риніт).
Клінічна картина. При легкому перебігу захворювання поведінка кроля майже не змінюється. На початку захворювання виникає почервоніння слизової оболонки, деяке підвищення вологості в носі, потім значне серозне витікання, що переходить у слизове. Різких змій щодо апетиту і загального стану не спостерігають.
При тяжких формах хвороби тварини дуже пригнічені. Вони втрачають апетит. Температура їх тіла підвищується на 1 —1,5°. Серозне витікання з носа переходить у серозно-гнійне; навколо ніздрів виникають засохлі кірки гною. Дихання утруднюється і часто стає сопучим. Кролі швидко худнуть.
При різкому ослабленні організму спостерігають ускладнення на трахею, бронхи, легені, плевру. У цих випадках загальний стан хворих кролів сильно погіршується і вони гинуть.