Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади вивчення документального потоку
1.1 Поняття документальний потік
1.2 Галузеві інформаційні потреби і документальний потік як чинники створення системи забезпечення певної галузі
1.3 Методи оцінки галузевого документального інформаційного потоку
Розділ 2. Моделювання галузевих документальних потоків культури і мистецтва
2.1 Характеристика галузі культури і мистецтва
2.2 Інформаційне забезпечення галузей культури та мистецтва за допомогою документального потоку
2.3 Моніторинг документального потоку з культури і мистецтва
Висновки
Список використаної літератури та неопублікованих документів
Додатки
Вступ
Актуальність теми.
Вивчення документального інформаційного потоку є важливим для наукового дослідження будь-якої проблеми. У всьому світі дослідження ДІП є самим важливим предметом, без знання якого неможливо визначити ситуацію з любої проблеми. Тому вивчення галузевих документальних інформаційних потоків, як провідної частини наукового потенціалу та наукових ресурсів, дає можливість визначити перспективу пріоритетних напрямів наукових досліджень. А вирішення питання забезпечення науковою інформацією фахівців дає можливість пов'язати наукові дослідження з практикою, втілити інноваційні процеси та на основі аналізу світового документального потоку з окремо взятої наукової проблеми дозволить не тільки підняти вітчизняні розробки на сучасний рівень, а й допоможе впровадити світові досягнення та передовий досвід в повсякденну роботу фахівців кожної галузі.
Стан наукової розробленості теми
Останнім часом важливим напрямком бібліометричних досліджень став аналіз галузевих документних потоків, що складають репертуар вітчизняної книги. Однак репертуар книги з проблем культури та мистецтва ще не був об'єктом поліаспектного вивчення і тому викладач РДГУ М.С. Костенко досліджує репертуар вітчизняної книги з культури та мистецтва.
Відчувається певний дефіцит у наукових статтях з питань висвітлення галузевого документального потоку. Загалом досліджень і публікацій із зазначеної теми не так й багато. Методи оцінки галузевого документального потоку висвітлює у своїх публікаціях Л. Ладушевська.
Бабенко Ж.В. досліджує документальні потоки 90-х рр. ХХ ст.
Моніторинг «Краща книга» опубліковує Т. Нікітінська, а В. Ступак проводить «Моніторинг української преси». С. Буряк проводить аналіз за 2007 рік українського книговидання.
Документальний потік юридичних наук вивчають такі науковці як О. Васюк. Документальний потік з політики досліджують Л. Кочубей, А. Кривогуз, А.Ф. Федорчук. Серед фахівців, які в останні роки безпосередньо займалися вивченням документальних потоків історичної тематики, варто назвати І. Мілясевич, Л. Кочубей, О. Михайлова та ін. Ще у 1997 р. І. Мілясевич оприлюднила результати вивчення документального потоку з історії Волині, яке проводилося з метою виявлення процесів, що відбувалися у наукових дослідженнях вказаної території в період 1991—1996 рр.
Серйозні спроби відслідкувати основні тенденції в документальних потоках з історичних наук належать Л. Кочубей. У своєму дослідженні "Потік видань з історичних наук як база формування реферативних журналів" вона подала розгорнуту картину надходження документального потоку з історії до Книжкової палати України за певний хронологічний період — 1998—2001рр. Вивченням сучасних документальних потоків з історії займається О. Політова, вона вивчає значно ширший, ніж аналізований раніше, обсяг наукових фахових видань, які є важливим підґрунтям для історико-дослідницької діяльності. Мета дипломної роботи полягає у висвітленні особливостей моделювання галузевих документальних потоків як засобу спостереження за розвитком галузі (на прикладі культури і мистецтва).
Завдання дипломної роботи обумовлені її метою:
- висвітлити теоретичні засади документального потоку;
- розкрити поняття документальний потік;
- проаналізувати галузеві інформаційні потреби і документальний потік як чинники створення системи забезпечення певної галузі;
- охарактеризувати методи оцінки галузевого документального інформаційного потоку;
- дослідити методику моделювання галузевих документальних потоків культури і мистецтва;
- дати характеристику галузі культури і мистецтва в Україні;
- проаналізувати як здійснюється інформаційне забезпечення галузей культури та мистецтва за допомогою документального потоку;
- провести моніторинг документального потоку з культури і мистецтва.
Об’єкт дослідження: Галузевий документальний потік.
Предмет дослідження: Моделювання галузевих документальних потоків як засіб спостереження за розвитком галузі (на прикладі культури і мистецтва).
Для реалізації поставлених мети та завдань було використано такі методи наукового дослідження: аналіз, синтез, моделювання, абстрагування, узагальнення.
Теоретична цінність полягає в систематизації інформації про галузевий документальний потік як засіб спостереження за розвитком певної галузі.
Практична цінність полягає в тому, що обґрунтована концептуальна модель створює надійне теоретико-методологічне підґрунтя для практичної реалізації стратегічного завдання проведення дослідження з висвітлення галузевого документального потоку, зокрема з проблем культури і мистецтва.
Структура дипломної роботи зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу її результатів. Робота складається з переліку скорочених слів, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі, визначено об’єкт, предмет, методи і базу дослідження. Розкрито розробленість теми, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретичні засади документального потоку» обґрунтовано поняття документальний потік, висвітлено галузеві інформаційні потреби і документальний потік як чинники створення системи забезпечення певної галузі, а також наведено наукометричні методи оцінки галузевого документального інформаційного потоку.
Другий розділ «Моделювання галузевих документальних потоків культури і мистецтва» присвячений характеристиці галузі культури і мистецтва, аналізу інформаційного забезпечення культури і мистецтва за допомогою документального потоку, а також проведено моніторинг документального потоку з культури і мистецтва.
Висновки узагальнюють дане дослідження.
Розділ 1. Теоретичні засади документального потоку
1.1 Поняття "документальний потік"
Поняття "документальний потік" (ДП) було введене у бібліографічну практику в 60-ті роки, а впродовж 70-80-х років сформульовано його сучасне визначення як тематично зв'язаної множини документів, що функціонує у суспільстві в певний короткий проміжок часу[28,с.25]. ДП тотожно відображає в кожний момент свого існування накопичені знання - гіпотези, теорії, факти про стан, структуру та зв'язки соціальних явищ.
Тематична структура ДП - це відносна поширеність документів певної тематики у загальному потоці та смислові зв'язки між ними[28,с.25].
Розвиток ДП закономірно зумовлений процесами соціального пізнання світу, тому даний потік можна визначити як вибіркове відображення в документальній формі результатів суспільної діяльності. ДП відображає в кожний конкретний момент свого існування накопичені людством знання з різних галузей. Таким чином, аналіз ДП дозволяє виявити стан розвитку певної галузі (сфери життя суспільства). Зокрема, у даному дослідженні моніторинг документального потоку з культури і мистецтва дає можливість виявити тенденції розвитку літератури з цієї галузі.
Суттєвою рисою ДП є наявність тісних взаємозв'язків між первинними документами. Це дозволяє характеризувати його як цілісне функціонально значиме явище у суспільстві.
З поняттям „документальний потік" співвідноситься поняття ,документальний масив", що визначається як множина документів, нагромаджених у суспільстві протягом тривалого проміжку часу [3,с.77]. ДП постійно оновлюється, змінюється за своєю тематикою, типовидовою структурою тощо. А ДМ відзначається стабільністю внутрішньої структури.
Документальний потік формується з книг і статей в періодичних і неперіодичних виданнях і інших документах. В залежності від характеру обробки даних, які містяться в них документи прийнято розділяти на первинні і вторинні.
Документальний потік – це сукупність функціонуючих в суспільстві документів.
В первинних документах містяться безпосередні результати наукових досліджень і розробок, нова наукова інформація, факти, ідеї і т.п. Первинні документи – це книги, брошури, монографії, збірники статей і художніх творів, періодичні і подовжувальні видання, рекламні видання.
У вторинних документах містяться результати аналітико-синтетичної обробки одного чи декількох первинних документів або дані про них. До вторинних документів відносяться різні види збірників і енциклопедичних видань, каталогів, бібліографічні видання, огляди, дайджести. Вторинні документи виконують дві основні функції:
Огляд – документ, створений в результаті аналізу і синтезу інформації з первинних документів. З його допомогою можливе швидке отримання інформації по буд-якій проблемі.
Дайджест – фрагменти текстів багатьох документів і різних авторів, підібраних по одній темі.
Вони, так як і первинні, можуть бути періодичними, неперіодичними, подовжувальними виданнями.
Подовжувальні видання – видання,які виходять через певні проміжки часу по мірі накопичення матеріалу.
Видовий склад документів різний і формується на основі різних ознак, головною з яких є – цільове призначення. Нижче дається класифікація документів по цій ознаці.
Офіційні документи створюються для регламентації і регулювання всіх сфер життєдіяльності людини і суспільства.