Особливий успіх, починаючи із середини XX століття, прийшовся на книги в м'яких обкладинках - пейпербеки. На їхню частку доводилося більше 30 відсотків обороту на ринку промислово розвинених країн. Довгий час вони вважалися найбільш перспективним видом видань. Успіх пояснювали тим, що масовий споживач волів купувати пейпербеки тому, що вони в середньому в півтора разу дешевше книг у плетіннях, а також тому, що їх видавали серіями або випусками звичного стандарту.
Значну роль на Заході грали усілякі адаптовані видання, пристосовані до способу життя ділової людини. Завоювали успіх на ринку видання, розраховані на споживання не шляхом читання, а шляхом перегляду. Це, наприклад, так звані дайджести - книги-скорочення. Так, "Анна Каренина" могла бути скорочена до восьми сторінок тексту.
Нарешті, покетбуки, де все настільки підлягло принципу стандартності, що навіть обсяг добутку класика може бути "підігнаний" під серію.
Тут не позбавлено значення та обставина, що сучасному книговидавцеві доводиться витримувати жорстоку конкуренцію з новітніми засобами мультимедіа, де все підлягло стандарту форми (дискети, касети). Книжкова продукція змушена випливати цим же шляхом.
Бестселер у перекладі означає "що найбільш продається", тобто лідируючий по кількості продажів. Бестселери існували завжди. В історії книги, безсумнівно, бестселером є Біблія, або, скажемо, безсмертний роман Сервантеса "Дон Кихот". Але щире століття бестселера наступило в епоху багатомільйонних тиражів, коли за успіх книги став боротися сам видавець. До такої книги пред'являється основна ринкова вимога: вона повинна вразити читача.
Першим бестселером нашого часу називають відомий роман Э.М.Ремарка "На західному фронті без змін", що вийшов в 1929 р. Роман потряс читачів правдою про війну. Він витримав підряд 180 видань і перекладів.
Висновок
Дослідження еволюційного шляху розвитку книги дозволяє зробити наступні висновки:
· перші книги виготовлялися з III тисячоліття до н.е. у Древньому Єгипті, Древній Греції, Древньому Римі з папірусу; у Китаї з початку I тисячоріччя до н.е. для письма використовувалися бамбукові планки, рідше - дерев'яні, в III столітті до н.е. поряд з бамбуком почали застосовувати для книг новий матеріал – шовк, індійська форма книги, що носить назву "потхи", виготовлялася зі спеціально оброблених пальмових листів - просушених, виварених, відполірованих;
· в середині XV століття в Німеччині Іоганном Гутенбергом було винайдено друкарство. Перше, що сприяло виникненню друкарства, був папір, винайдений в Китаї й потрапивший у Європу;
· книги, видані до 1500 р., прийнято називати інкунабули, по-латинському - "у колисці", тобто в колисці друкарства. Європейські книги, надруковані з 1500 по 1550 р. включно, звичайно йменуються палеотипи, тобто стародавні видання;
· у середині XVI в. в епоху царювання Івана Грозного друкарство проникло в Московську державу;
· в 60-70 роках ХХ сторіччя в капіталістичних країнах відбулася модернізація поліграфічного виробництва, що забезпечила великий ріст виробничих можливостей. До друку активно почала впроваджуватися електронна, лазерна техніка, фізико-технічна технологія, що дозволило істотно раціоналізувати редакційно-видавничий процес, поліпшити потік книжкової продукції, канали книгорозповсюдження.
Отже, для різних епох і різних стилів той або інший вид літератури був визначальної. Книга відбивала настрої епохи. Мистецтво книги розвивалося у взаємозв'язку з економічною, політичною, соціальною структурою суспільства. Всі ці фактори, однак, не будучи самі по собі художніми входять у мистецтво книги як задані умови, що підлягають художньому осмисленню й вираженню.
Історія книжкового мистецтва містить у собі сферу виробництва з усіма можливостями й особливостями кожного етапу її історичного розвитку - від високого ремесла неквапливого середньовічного переписувача до останніх чудес сучасної поліграфії. Такий аналіз також повинен урахувати й певні умови суспільного буття й призначення книги. Адже залежно від того, чи включалася вона в ряд предметів богослужбових або ділових, призначалася для цілей морально повчальних або ж наукових занять, претендувала на порушення високих естетичних переживань або тільки на розвагу, самим рішучим образом змінювалися її вигляд і структура, ритм і просторовий лад.
Література
1. Баренбаум И.Е. Історія книги. - М.: Книга, 1984. - 246 с.
2. Баренбаум И.Е. Книгознавство й електронна книга // Книга: Дослідження й матеріали: Сб. 76. - М.: ТЕРРА, 1999.
3. Борхес Х.Л. Про культуру // Борхес Х.Л. проза різного років: Збірник. - М.: Веселка, 1989.
4. Герчук Ю.Я. Історія графіки й мистецтва книги - М., 2000.
5. Гончарів А.Д. Художник і книга - М., 1964.
6. Ялинників М.П. Книгознавство як наука: від шістдесятих до двохтисячного // Книга: дослідження й матеріали: Сб. 80. - М.: Наука, 2002.
7. Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Качани українського друкарства. - Л.: Центр Європи, 2000.
8. Історія книги /Під ред. Гаварова А.А., Куприянова Т.Г.
9. Книга: Енциклопедія / Ред.кіл.: Барендаум И.Е., Беловицкая А.А., Говорів А.А. і ін.; Гл.ред. Жарков В. - М.: Більша Російська енциклопедія, 1999.
10. Куфаев М.Н. Проблеми філософії книги: Вибране. - М.,1981.
11. Люблинский В.С. Подвиг Гутенберга // Книга: дослідження й матеріали: Сб. 80. - М.: Наука, 2002.
12. Палеха Ю.І., Леміш Н.О. Загальне документознавство. Навчальний посібник. - Київ.: Ліра-К, 2008.
13. Сидоров А.А. Мистецтво книги - М. 1979.
14. Швецова-горілка Г.М. Функціональна сутність і властивості книги // Книга: Дослідження й матеріали. - М., 1995.
15. Тимошик М. Переосмислити історію виникнення українського друкованого слова спонукає книга Я.Запаска, О.Мацюка та В.Стасенка "Качани українського друкарства" // Вісник кн. Палати. - № 7. - 2002.
16. Ткаченко О.А. Перші журнальні видання в Європі // Бібліотечний вісник. - № 5. - 1999.
17. Швецова-Водка Г.М. Книга й документ: співвідношення понять // Книга: Дослідження й матеріали. - М., 1994.
18. Немировский Е.Л. Іван Федоров і виникнення друкарства в Москві й на Україні.- М.: АСТ- Пресс книга, 1975.
19. Прибытков В. Іван Федоров: Життя Чудових Людей.- М.: Молода Гвардія, 1964.- 304 с.
20. http:// ru.wikipedia.org Вільна енциклопедія Іван Федоров [електронний ресурс]