Специфіка жанрово-стильової багатогранності естрадного музичного мистецтва полягає у могутньому емоційно-естетичному впливові на сприйняття особистості, завдяки винятковому ритмічному багатству, інтонаційній своєрідності, мистецтву імпровізації, окремим специфічним прийомам інструментування, що характерні для більшості видатних естрадних музичних творів.
Так, унікальність стилів рок-музики як художнього феномену привертає увагу не тільки музикантів та мистецтвознавців, а й соціологів, психологів і, що важливо, педагогів. Б. Брилін розглядає рок-музику як надзвичайно ефективний засіб естетичного виховання. На думку вченого, її високохудожні зразки свідчать про те, що в рок-мистецтві, як і в будь-якому іншому (класичному чи народному), існує емоційно-естетична мотивація творчого вибору, що запобігає витісненню власне творчості й перетворенню її на суто раціональний акт, порушенню сутності художнього процесу даного жанру. Завдяки року межі творчих пошуків виконавців-професіоналів значно розширилися, зумовивши виникнення нових оригінальних форм.
Еволюція засобів музичної виразності й укорінення найбільш стійких прийомів творчої імпровізації зумовили популяризацію окремих видів і стилів рок-музики, що виникли внаслідок поєднання елементів року з іншими видами музики (джаз-рок, арт-рок, рок-барокко тощо).
Кожний з естрадних стилів та жанрів має специфічні художні особливості й засоби виразності, характеризується безпосереднім контактом із публікою, “відкритістю” майстерності, здатністю до миттєвого перевтілення.
Величезний творчий потенціал має джаз. Поглиблення змістовності музики, її художньо-образної сфери впливає на виконавський стиль музикантів: вражають сонорні ефекти джазових ансамблів, масштабність біг-бендових партитур. Джаз викладають у багатьох музичних училищах і, факультативно, в деяких консерваторіях. Кращі джазові обробки й естрадні аранжування класичних, народних мелодій збагачують і розширюють виховний потенціал музичного мистецтва, сприяючи залученню до нього широких мас слухачів.
В естрадно-джазовій музиці ритм є носієм стильових особливостей та образної характерності музичного твору, одним із найважливіших засобів виразності, який стимулює творчу уяву музиканта-виконавця.
Специфіку джазової ритміки повною мірою характеризує поняття “свінг”, його характерними рисами є специфічна ритмічна атмосфера, в якій постійно є присутнім відчуття ритмічного нашарування музичної тканини, своєрідне напруження між основним ритмом та ритмом мелодичних ліній з частковою незбіжністю акцентів у даних пластах і, водночас, органічна єдність музичної тканини, що забезпечує безперервність наскрізного розвитку твору.
Напрочуд складна й багатопланова поліритмія імпровізаційного джазу, що виникає на основі джазової дводольності (яка іноді звучить реально, а найчастіше є тільки припущенням), не має аналогу в європейській музиці. Дивовижна точність акцентів поєднується в джазовому виконанні із своєрідною незбіжністю на “слабких” долях з пульсацією європейського ритму (ледь відчутний ефект, непідвладний нотному запису). Як зазначає В. Конен, такий ефект (він дістав у музикознавчій літературі назву “momentum”) відіграє важливу роль у досягненні особливої гостроти художнього впливу. Автор підкреслює, що виконавці імпровізаційного джазу створили високооригінальне мистецтво, якому притаманне розмаїття засобів виразності і яке потребує великої попередньої практики, розвиненої фантазії, творчої виконавської техніки, високої музичної культури .
Вивчаючи специфіку блюзів слід підкреслити, що величезний художній вплив досягається внаслідок поєднання традиційної блюзової схеми й сталого філігранного варіювання окремих яскравих елементів. Зростання емоційної напруги відбувається за допомогою характерного прийому остинатного проведення певного метроритмічного мотиву.
Поліритмічна організація музичної тканини джазових творів підкреслює полікомпонентність музично-естетичного цілого.
На сучасному етапі естрадному музичному мистецтву властива своєрідна трансформація структури стилю, за якої композитори роблять акцент на таких виконавських засобах виразності, як розгортання динамічної побудови, алогічні відтінки, характер звуковидобування. Виконавці для підкреслення специфіки стилю спираються на ритміку, гармонію, мелодію, розширення та звуження діапазону тощо. Сутність диференціації специфічних композиторських і специфічних виконавських засобів виразності обумовлюється природою інтонування.
ВІА Гра (NU Virgos) — російсько-українська жіноча поп-группа. Один з найуспішніших російськомовних музичних проектів в новому столітті. Характерною особливістю колективу є нескінченна ротація учасниць. Що говорить про те, що це проект продюсерський, і успіх ВІА Гра — це, перш за все, успіх її продюсерів Костянтина Меладзе і Дмитра Костюка.
Ідея створення подібного проекту прийшла в голову майбутньому продюсерові — Дмитру Костюку. Стартовим складом групи, тим самим, з якого все і починалося, стали дві українські дівчата, Олена Вінницька і Надія Грановськая. Історія їх приходу в групу вийшла різною. Олену, на той момент, що працювала на українську телекомпанію «БІЗ-ТБ», для участі в групі запросив сам Дмитро Костюк. Іншим продюсером став Костянтин Меладзе. Автором текстів і композитором всіх пісень групи став Костянтин Меладзе.
Перший склад «ВІА Гра»: Олена Вінницька і Надія Грановськая. Олену Вінницьку, таку, що працювала на телекомпанії «БІЗ-ТБ», для участі в групі запросив Дмитро Костюк. Надію Грановськую запросив в групу інший продюсер «ВІА Гри» - Костянтин Меладзе.
Є декілька версій чому група була названа саме «ВІА Гра». З одного боку, ВІА - це абревіатура, яка розшифровується як «Вокально-інструментальний ансамбль», а «Гра» перекладається з української мови як «гра». З іншого боку, багато хто вважає, що назва - це похідна від прізвищ вокалісток, в якому «ВІ» - почало від прізвища «Вінницька», «А» - перша буква імені Олени, а «Гра» - відповідно, початок прізвища напарника Олени по групі, Надії Грановськой.
3 вересня 2000 року - перший показ на телеканалі «БІЗ-ТБ» дебютного кліпу «Попытка №5» групи «ВІА Гра». «Попытка №5» стала якійсь «візитною карткою» колективу. За цю пісню в 2001 році «ВІА Гра» завоювала премію «Золотий Грамофон».
Наступним кліпом стало відео на пісню «Обійми мене».
Протягом всього 2000 року група формує свій репертуар і до середини грудня в нього входить сім пісень.
20 грудня 2000 року - дебютний виступ групи в Дніпропетровську, на сцені місцевого «Льодового палацу». На концерті було присутньо близько чотирьох тисяч глядачів.
У 2001 році група «ВІА Гра» бере участь концертних програмах, зйомках на телебаченні та для інших засобів масової інформації. Відеоряд поповнюється ще двома кліпами - «Я не повернуся» і «Бомба». Група стає загальновідомою і популярною. У 2001 колектив отримує різні нагороди, в число яких входять приз від радіо «Хіт FM», в рамках церемонії «Стопудовий хіт»; «золоте перо» на церемонії «Золота жарптиця», в номінаціях «Краща пісня» і «Відкриття року», а також «Золота гиря» і «Золотий грамофон», отримані групою за перший хіт, - «Спроба №5». Група взяла участь в зйомках мюзиклу «Ніч перед Різдвом».
31 серпня 2001 року «ВІА Гра» уклала контракт з компанією «Sony Music», розрахований на випуск п'яти альбомів. В той же час, група продовжувала успішно гастролювати з своїми сольними концертами по країнах СНД.
У 2002 році в «ВІА Гре» відбуваються зміни. Надія Грановськая готувалася стати мамою і на її місце був оголошений кастінг. Продюсерами було ухвалено рішення збільшити склад учасниць до трьох чоловік. У групу запросили екс-тельоведущую Ганну Седокову, що працювала на каналах О-ТВ і «Новий канал», а також модель з Санкт-Петербурга - Тетяну Найник.
Незабаром був знятий кліп «Стоп! Стоп! Стоп!».
23 травня 2002 року в московському концертному залі «Росія» група була удостоєна премії «Овація».
12 вересня 2002 року закінчилися зйомки кліпу на пісню «Good Morning, тато!». В цей же час в групу повертається Надія Грановськая. А через деякий час групу покидає Тетяна Найник.
У 2003 році Олена Вінницька вирішила почати власну сольну кар'єру. В результаті чергового кастінга в групу потрапляє Вера Брежнева.
На початку 2003 знімається відеокліп на пісню «Не залишай мене, коханий!», після чого виходить другий альбом «ВІА Гри» «Стоп! Знято!».
Літом 2003 з'являється кліп «Убий мою подругу». Осінню цього ж року виходить альбом «Біологія». Формується прекрасний дует - «ВІА Гра» і Валерій Меладзе. Спільна робота, за кінець 2003 - початок 2004 років що дала плоди у вигляді пісень «Океан і три річки» і «Тяжіння більше немає», а також знятих на них відеокліпів.
2004 році з групи йде Ганна Седокова. На її місце приходить Світлана Лобода.
4 червня 2004 «ВІА Гра» перемагає на премії «МУЗ-ТБ 2004», знімається відеокліп на пісню «Біологія».
Проте, незабаром Лобода вирішує зайнятися сольною кар'єрою. На місце Лободи беруть Альбіну Джанабаєву, що довгий час пропрацювала на бэк-вокалі у Валерія Меладзе і що потрапила в групу по його рекомендації.
У 2005 році Вера Брежнева, катаючись на гірських лижах, отримала травму хребта.
«ВІА Гра» випускає ще одну дуетну роботу - з популярною на Україні рэп-командою «ТНМК». Кліп називається «Немає нічого гіршого, ніж бути як все».
У 2006 році були записані нові пісні «Обмани, но останься» і «ЛМЛ» (російська і англійська версії пісні). Також на них були зняті кліпи. У вересні вийшла нова версія пісні «Бомба», «Бомба 2006», в жовтні — пісня «Цветок и нож».
У жовтні 2006 року вийшов другий англомовний альбом групи.
У январяє 2006 року з групи пішов один з солістів первинного складу - Надія Грановськая. Її замінила 20-річна Кристина Коц-Готліб з Донецька. У групі вона довго не протрималася, і її через три місяці замінила Ольга Корягина. Ольга Корягина вийшла заміж і завагітніла. На місце її прийшла 23-річна Меседа Багаудінова, яка стала десятою, ювілейною учасницею цього колективу.